Дональд Артур Глазер
англ. Donald Arthur Glaser
Ім'я при народженніангл. Donald Arthur Glaser
Народився21 вересня 1926(1926-09-21)
Клівленд, Огайо, США
Помер28 лютого 2013(2013-02-28) (86 років)
Берклі, Каліфорнія, США
ПохованняМаунтін-В'ю (цвинтар, Окленд, Каліфорнія)d[1]
КраїнаСША США
Діяльністьфізик, нейронауковець, викладач університету, винахідник, нейробіолог
Alma materКаліфорнійський технологічний інститут
Кейс-Вестерн-Резерв університет
Cleveland Heights High Schoold
Галузьфізика
ЗакладУніверситет Каліфорнії (Берклі)
Університет Мічигану
ВчителіКарл Девід Андерсон
ЧленствоНаціональна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Американське фізичне товариство[2]
Відомий завдяки:винахідник бульбашкової камери
У шлюбі зRuth Bonnie Thompsond
Lynn Bercovitzd
Нагороди Нобелівська премія з фізики (1960)

Дональд Артур Глазер (21 вересня 1926(1926-09-21), Клівленд, Огайо — 28 лютого 2013(2013-02-28), Берклі, Каліфорнія) — американський фізик і нейробіолог, лауреат Нобелівської премії з фізики 1960 року «за винахід бульбашкової камери».

Коротка біографія

ред.

Народився в єврейській родині[3] бізнесмена Вільяма Глазера і його дружини Олени в місті Клівленд, штат Огайо. Після закінчення загальної школи в Клівленді, вступив до Технологічного Інституту Кейза. Після здобуття в1946 році ступеня бакалавра, викладав один семестр в тому ж інституті. Восени 1946 року вступив до Калтеху, в якому 1950 року захистив дисертацію. Вже 1949-го отримав місце доцента в Університеті Мічигану, а 1957 року став там професором. В 1959 перейшов до Каліфорнійського університету в Берклі як професор фізики. В 1964 став також професором молекулярної біології. З 1989 — професор фізики і нейробіології. Підписав «Попередження людству» (1992)[4].

1960 року Глазер одружився з Рут Бонні Томсон. Двоє дітей — донька і син. Дочка Луїза Ферріс Андерсон стала дитячим лікарем. Син Вільям Томсон Глазер — управлінець в комп'ютерній фірмі.

Наукова діяльність

ред.

У ранні роки кар'єри дослідження Глазера лежали в області елементарних частинок, з акцентом в експериментальну техніку. Він сконструював чимало поліпшених камер Вільсона та іскрових лічильників. Крім того Глазер розвивав ідеї, які привели 1952 року до винаходу бульбашкової камери. У наступні роки він розробив кілька типів бульбашкових камер для експериментів в області високих енергій і сам експериментував на космотроні в Брукгейвенській національній лабораторії в Нью-Йорку і беватроні в радіаційній лабораторії їм. Лоуренса в Каліфорнії. 1960 року отримав Нобелівську премію з фізики.

В 1962 Глазер звернувся до молекулярної біології, яка цікавила його з часу навчання в Калтеху. Усвідомлення того факту, що ДНК і РНК мікроорганізмів побудовані таким же чином, як і у високорозвинених істот, заклало основи сучасних біотехнологій. Глазер, разом зі своїми студентами, зайнявся дослідженням механізмів контролю синтезу ДНК в бактеріях. За допомогою мутованої яйцеклітини китайського хом'яка він зміг показати відповідальність певних генів за підвищену чутливість до ультрафіолетового випромінюванню, що могло привести до переродження клітин у ракові. Сім генів, відповідальних за процес, є також у людини і призводять до форми раку Xeroderma pigmentosum.

1970 року Глазер вирішив, що хоча молекулярна біологія і надає дуже докладні знання, ці знання навряд чи знаходять застосування в медицині або яких-небудь інших областях. Тому Глазер, разом з двома друзями, заснував першу фірму з біотехнологій і, тим самим, цілий напрямок промисловості, яке мав великий вплив на медицину і сільське господарство.

Незабаром після цього він знову звернувся до іншої області — нейробіології, особливо до зорової системи людини.

Нагороди

ред.
  • Премія Генрі Рассела від університету Мічигану, 1953
  • Премія Чарлза Вернона Бойза від Лондонського фізичного товариства (Physical Society), 1958
  • Премія Американського фізичного товариства, 1959
  • Нобелівська премія з фізики, 1960

Примітки

ред.
  1. Find a Grave — 1996.
  2. NNDB — 2002.
  3. Florida Atlantic University Libraries: American Jewish Recipients of the Nobel Prize. Архів оригіналу за 6 липня 2008. Процитовано 6 травня 2011.
  4. Попередження науковців людству

Посилання

ред.