Добра стаття

Банан: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м орфографія
м орфо
Рядок 44: Рядок 44:
| itis = 42388
| itis = 42388
}}
}}
'''Банан''' (''Musa'')&nbsp;— рід [[багаторічні рослини|багаторічних]] [[трава|трав'янистих]] [[рослини|рослин]] родини [[бананові|бананових]]. Його батьківщиною є [[тропіки]] [[Південно-Східна Азія|Південно-Східної Азії]], зокрема [[Малайський архіпелаг|Малайського архіпелагу]], де з він давніх часів використовується дуже широко. Бананами також називають плоди цих рослин, що споживаються у їжу. У даний час різні [[сорт]]и [[культиген]]у ''Musa × paradisiaca'' <ref>Штучний [[гібрид]], що не зустрічаються в дикому виді.</ref>, створеного на основі деяких видів цих рослин, культивуються в тропічних країнах і в багатьох з них складають найважливішу частку [[експорт]]у. Частка бананів серед вирощуваних культур займає четверте місце в світі, поступаючись тільки [[рис]]у, [[Пшениця|пшениці]] і [[Кукурудза|кукурудзі]]<ref name="Agroforestry">Species Profiles for Pacific Island Agroforestry. «[http://agroforestry.net/tti/Musa-banana-plantain.pdf Musa species (banana and plantain]» Прочитано 2007-09-15</ref>. Рід об'єднує 40-80 видів (залежно від класифікації), поширених головним чином в Південно-східній Азії і островах [[Тихий океан|Тихого океану]]. Найпівнічніший вид&nbsp;— [[японський банан]] (''Musa basjoo''), родом з японських [[острови Рюкю|островів Рюкю]], вирощується як декоративна рослина на [[Чорне море|чорноморському]] узбережжі [[Кавказ|Кавказу]], в [[Крим]]у і [[Грузія|Грузії]]<ref name="Shipunov">Алексей Шипунов «[http://herba.msu.ru/shipunov/author/shipunov2004b.pdf Класс Однодольные. Банан]» Moscow State University Botanical Server. Прочитано 2007-09-17</ref>.
'''Банан''' (''Musa'')&nbsp;— рід [[багаторічні рослини|багаторічних]] [[трава|трав'янистих]] [[рослини|рослин]] родини [[бананові|бананових]]. Його батьківщиною є [[тропіки]] [[Південно-Східна Азія|Південно-Східної Азії]], зокрема [[Малайський архіпелаг|Малайського архіпелагу]], де з він давніх часів використовується дуже широко. Бананами також називають плоди цих рослин, що споживаються у їжу. У даний час різні [[сорт]]и [[культиген]]у ''Musa × paradisiaca'' <ref>Штучний [[гібрид]], що не зустрічаються в дикому виді.</ref>, створеного на основі деяких видів цих рослин, культивуються в тропічних країнах і в багатьох з них складають найважливішу частку [[експорт]]у. Частка бананів серед вирощуваних культур займає четверте місце в світі, поступаючись тільки [[рис]]у, [[Пшениця|пшениці]] і [[Кукурудза|кукурудзі]]<ref name="Agroforestry">Species Profiles for Pacific Island Agroforestry. «[http://agroforestry.net/tti/Musa-banana-plantain.pdf Musa species (banana and plantain]» Прочитано 2007-09-15</ref>. Рід об'єднує 40-80 видів (залежно від класифікації), поширених головним чином в Південно-східній Азії і на островах [[Тихий океан|Тихого океану]]. Найпівнічніший вид&nbsp;— [[японський банан]] (''Musa basjoo''), родом з японських [[острови Рюкю|островів Рюкю]], вирощується як декоративна рослина на [[Чорне море|чорноморському]] узбережжі [[Кавказ|Кавказу]], в [[Крим]]у і [[Грузія|Грузії]]<ref name="Shipunov">Алексей Шипунов «[http://herba.msu.ru/shipunov/author/shipunov2004b.pdf Класс Однодольные. Банан]» Moscow State University Botanical Server. Прочитано 2007-09-17</ref>.


== Опис ==
== Опис ==
Рядок 500: Рядок 500:
Зображення:Musa paradisiaca Blanco1.88.png|Будова [[Райський банан|райського банану]]
Зображення:Musa paradisiaca Blanco1.88.png|Будова [[Райський банан|райського банану]]
Зображення:Luxor, Banana Island, Banana Tree Stump, Egypt, Oct 2004.jpg|Зріз помилкового стебла банану
Зображення:Luxor, Banana Island, Banana Tree Stump, Egypt, Oct 2004.jpg|Зріз помилкового стебла банану
Зображення:Homegrown small banana.JPG|Банан в квітковому горшку
Зображення:Homegrown small banana.JPG|Банан в квітковому горшику
</gallery>
</gallery>
</center>
</center>
Рядок 510: Рядок 510:


== Дивіться також ==
== Дивіться також ==
* [[Хлібне дерево]]&nbsp;— подібно до [[банан]]ів, його недозрілі плоди вокористовуються як овочі, а стиглі&nbsp;— як фрукти.
* [[Хлібне дерево]]&nbsp;— подібно до [[банан]]ів, його недозрілі плоди використовуються як овочі, а стиглі&nbsp;— як фрукти.
* [[Геостаціонарный банан над Техасом]]
* [[Геостаціонарный банан над Техасом]]
* [[Газація бананів]]
* [[Газація бананів]]
Рядок 516: Рядок 516:
== Посилання ==
== Посилання ==
{{commons|Category:Banana}}
{{commons|Category:Banana}}
* Стаття написана з використанням матеріалів статті Російської Вікіпедії [[:ru:Банан|Банан]]
* Стаття написана з використанням матеріалів статей російської Вікіпедії «[[:ru:Банан|Банан]]» та англійської Вікіпедії «[[:en:Banana|Banana]]».
* [http://santavita.com/pages/banan/ Банан - опис, леки, факти]{{ref-ru}}
* [http://santavita.com/pages/banan/ Банан - опис, ліки, факти]{{ref-ru}}
* [http://www.plantnames.unimelb.edu.au/Sorting/Musa.html Назва бананів різними мовами]{{ref-en}}
* [http://www.plantnames.unimelb.edu.au/Sorting/Musa.html Назва банану різними мовами]{{ref-en}}
* [http://spykesgrove.com/Banana%20Varieties.htm Культивуємі сорти бананів]{{ref-en}}
* [http://spykesgrove.com/Banana%20Varieties.htm Культивуємі сорти бананів]{{ref-en}}
* [http://food.oregonstate.edu/faq/uffva/banana3.html Історія культивування бананів]{{ref-en}}
* [http://food.oregonstate.edu/faq/uffva/banana3.html Історія культивування бананів]{{ref-en}}
* [http://www.fao.org/es/ESC/common/ecg/109399_en_BAN_STAT_06.pdf Статистика бананової індустрії, 2005. [[FAO]]]{{ref-en}}
* [http://www.fao.org/es/ESC/common/ecg/109399_en_BAN_STAT_06.pdf Статистика бананової індустрії, 2005 рік. [[FAO]]]{{ref-en}}
* [http://www.fao.org/es/esc/en/20953/20987/highlight_107821en.html Ситуація на ринку бананів в 2005 році і на початку 2006 року]{{ref-en}}
* [http://www.fao.org/es/esc/en/20953/20987/highlight_107821en.html Ситуація на ринку бананів в 2005 році і на початку 2006 року]{{ref-en}}
* [http://www.ekohome.ru/plants/FruitsOfWarmClimates/banana.htm Глава про банани з книги Julia F. Morton «Fruits of Warm Climates» 1987]{{ref-ru}}
* [http://www.ekohome.ru/plants/FruitsOfWarmClimates/banana.htm Розділ про банани з книги Джулії Мортон «Фрукти теплого клімату», 1987 рік]{{ref-ru}}


[[Категорія:Бананові]]
[[Категорія:Бананові]]

Версія за 04:27, 30 жовтня 2007

Банан
Рослина банана з плодами на квітконосі
Рослина банана з плодами на квітконосі
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Імбироцвіті (Zingiberales)
Родина: Бананові (Musaceae)
Рід: Банан (Musa)
Види
Посилання
Вікісховище: Musa (genus)
Віківиди: Musa
EOL: 44527
IPNI: 327926-2
ITIS: 42388
NCBI: 4640

Банан (Musa) — рід багаторічних трав'янистих рослин родини бананових. Його батьківщиною є тропіки Південно-Східної Азії, зокрема Малайського архіпелагу, де з він давніх часів використовується дуже широко. Бананами також називають плоди цих рослин, що споживаються у їжу. У даний час різні сорти культигену Musa × paradisiaca [1], створеного на основі деяких видів цих рослин, культивуються в тропічних країнах і в багатьох з них складають найважливішу частку експорту. Частка бананів серед вирощуваних культур займає четверте місце в світі, поступаючись тільки рису, пшениці і кукурудзі[2]. Рід об'єднує 40-80 видів (залежно від класифікації), поширених головним чином в Південно-східній Азії і на островах Тихого океану. Найпівнічніший вид — японський банан (Musa basjoo), родом з японських островів Рюкю, вирощується як декоративна рослина на чорноморському узбережжі Кавказу, в Криму і Грузії[3].

Опис

Банани — трав'янисті рослини з могутньою кореневою системою, коротким, не виступаючим над землею стеблом і 6—20 листками, піхви якого утворюють подібність стовбура. Висота рослин варіює від 2 до 9 м[2] і навіть вище, що робить їх одними з самими високих (разом з бамбуками) трав у світі[4]; і недивно, що багато хто помилково приймає їх за дерева. Найвищою рослиною з роду бананів вважається вид Musa itinerans — висота його підвиду Musa itinerans var. gigantea може досягати 12 м[5]. Навколо основного стебла утворюється безліч бічних пагонів, один з яких згодом замінює попередній — таким чином відбувається вегетативне розмноження. Коріння численне, волокнисте; у багатому грунті йдуть до 4,9 м убік і до 1,5 м углиб[2].

Квітка загостренного банану

Листові пластинки великі, м'які, гладкі, довгасті або овальні, з паралельним жилкуванням; розташовані по спіралі. Їх піхви згорнуті в щільну багатошарову м'ясисту трубку, звану помилковим стеблом. У міру зростання рослини молоде листя виникає внутрі пучка, а зовнішніє поступово відмирає і обпадає. При гарній погоді цей процес продовжується із швидкістю зразкового один листок на тиждень. У культивованого банана листки досягають 275 см завдовжки і 60 см завширшки[6], вони можуть бути повністю зеленими, зеленими з темно-бордовими плямами або зеленими з верхнього боку і багряними знизу. При сильному вітрі або зливі листя легко рветься уздовж жилок — така адаптація допомагає рослинам виживати в тропічному кліматі. Коли банан готовий до цвітіння, в точці зростання короткого стебла розвивається довгий квітконос, який проходить через помилкове стебло і услід за листям виходить назовні.

Цвітіння наступає через 8—10 місяців після активного зростання рослини. Суцвіття — кетяг, що нагадує подовжену пишну бруньку фіолетового або зеленого відтінку, на якій розташовані спочатку крупні жіночі, потім — менші за розміром обох статей і на кінці — дрібні чоловічі квітки. Всі квітки трубчасті, направильної форми, складаються з 3 пелюсток, 3 чашолистків, зазвичай 6 тичинок одна з яких недорозвинена і не має пиляків, гінецей синкарпний, що складається з 3 плодолистків, створюючих трикамерну зав'язь[7][8]. Квітки розташовані ярусами (так званими «руками») і містять у собі велику кількість нектару (до 0,5 г на кожну квітку[3]). Кожен шар зібраний в кисть, що складається з 12—20 квіток, розташованих радіально, і прикритий м'ясистим, восковим на дотик криючим листям. У культивованих бананів квітки білого кольору, криючі листя із зовнішнього боку фіолетові, а з внутрішнього — темно-червоні. Розкрившись, чоловічі квітки зазвичай дуже швидко обпадають, залишаючи верхню частину суцвіття голою, за винятком верхівкової бруньки, що не розкрилася. У дикорослих видів цвітіння починається вночі або рано вранці — в першому випадку їх запиленню сприяють кажани, а в другому — птахи і дрібні ссавці[3].

Дикий плід в розрізі

Плоди розвиваються тільки з жіночих квіток (двостатеві квітки безплідні) [8] — у міру зростання вони все більше нагадують кисть руки з безліччю пальців, кожен з яких вдає із себе товстошкіру, багатосім'яну ягоду. Розмір, колір і форма плодів можуть значно розрізнятися залежно від виду або сорту, але найчастіше вони мають довгасту циліндрову або тригранну форму, випрямлену або закруглену. Довжина плоду варіює в межах від 3 до 40 см, товщина — від 2 до 8 см[2]. Колір шкірки може бути жовтим, зеленим, червоним або навіть сріблястим. М'якоть плоду біла, кремова, жовта або оранжева. У незрілому стані вона тверда і клейка, але у міру дозрівання стає м'якою і соковитою. У культурних форм плід часто позбавлений насіння і здатний розмножуватися тільки вегетативно, проте у дикорослих рослин м'якоть наповнена великою кількістю округлого або загостреного твердого насіння завдовжки 3—16 мм, причому по масі своєю вони можуть превалювати над м'якоттю[6]. На одній осі може розташовуватися до 300 плодів із загальною масою в 50—60 кг[9]. Бананам характерний біологічний феномен, відомий як негативний геотропізм, — під час формування плоди під дією сили тяжіння направлені вниз, проте у міру зростання під дією гормонів одна або декілька осей починають рости вертикально вгору[10]. Після закінчення плодоношення наземна частина рослини відмирає.

Культивування

Історія

Одна з перших письмових згадок про банани міститься в стародавніх індійських рукописах Махабхарата

Банани — одні з найстародавніших культивованих рослин. Їх батьківщиною вважаються острови Малайського архіпелагу, де, як вважають учені, стародавні жителі вирощували їх і споживали як доповнення до рибної дієти[11][12]. Подорожуючи по островах Тихого океану, вони запасалися відомими ним фруктами, і таким чином сприяли розповсюдженню бананів. Першим з сучасних учених, що встановив географічне походження бананів, став один з основоположників наукової селекції, академік М. І. Вавілов, який в 1920-х — 1930-х роках досліджував різні регіони миру і описав результати в праці «Центри походження культурних рослин»[13][14].

Перші письмові згадки про цей фрукт дійшли до нас з священного тексту буддистів «Епічні правила Буддистів Палі» (англ. Epics of the Pali Buddhist canon), що відноситься до V—VI століття до н. е. — ймовірно, на той час банани за допомогою мореплавців вже були інтродуковані в Індії[12]. Пізніше банани вже досить часто згадуються в стародавніх рукописах на різних мовах. Наприклад, в індійських епосах Махабхарата і Рамаяна мовиться про те, що буддійським ченцям дозволено пити напій, приготований з бананів. Банани описуються в «Природній історії рослин» старогрецького філософа і одного із засновників ботаніки Теофраста, що жив у IV столітті до н. е. Китайський тактик і письменник Янг Фе (кит. 楊阜), що жив за часів китайської династії Лян (502—557 н. е.), в своїй «Енциклопедії рідкостей» вперше згадує про культивування бананів у цій країні. Римський письменник Пліній Старший у «Природній історії» (77 н. е.) згадує про те, що Олександр Македонський під час свого походу до Індії в 327 до н. е. спробував цей фрукт і навіть привіз його з собою до Європи[4]. Якщо раніше в західному світі чіткої назви банана не простежується (греки, римляни і араби говорять про нього, як про «чудове індійське фруктове дерево»), то у Плінія Старшого він вперше згадується як «лягла» (pala). Ця назва до цих пір збереглася в одній з індійських мов малайялам.

Деякі учені вважають, що банани були також відомі і в Південній Америці до приходу європейців. Твердження обґрунтовуються тим, що останки листя бананів знаходили в перуанських індіанських гробницях[12].

Вже з Індії банани були поширені в Палестині і східному побережжі Африки — цього разу завдяки арабам, що активно торгував рабами і слоновою кісткою, після 650 року н. е. (до народження Мухамеда арабам про банани відомо не було). Сама сучасна назва «банан», так або інакше поширена у більшості сучасних європейських мов, має арабське походження і означає буквально «палець». До часу активного дослідження Західної Африки європейцями, яке довелося на 15 століття, банани там вже були добре відомі. Десь після 1402 року португальці привезли банани з Гвінеї на Канарські острови, де зайнялися їх вирощуванням, а в 1516 році — опісля лише 24 року після відкриття Америки Колумбом — іспанці перевезли його на острів Гаїті (Еспаньйола). Останню подорож очолював іспанський місіонер чернець Томас де Берланга (ісп. Tomas de Berlanga).

Незважаючи на те, що в тропіках банани швидко завоювали популярність, в європейських і американських країнах з помірним кліматом вони ще довгий час залишалися украй рідкісним і екзотичним продуктом, оскільки однією з вимогою їх транспортування і зберігання є підтримка постійної температури не вище 14 °C[11]. Лише у другій половині 19 століття, з винаходом перших холодильних установок і будівництвом залізниць, з'явилася стабільна можливість доставки цих фруктів на північні ринки спочатку США, а потім і Європи. Навіть у наш час далеко не всі сорти цього фрукта придатні для експорту, і багато країн, такі як Китай, Індія, Таїланд і Бразилія, вирощують банани тільки для внутрішнього споживання або експортують у незначних кількостях[4].

Вирощування

Бананова плантація

Як продукти харчування, банани культивуються в тропіках — приблизно між 30° північною і 30° південною широти[6], на висоті до 2000 м над рівнем моря. Найбільш сприятливими умовами для вирощування цих рослин вважаються температури від 26 до 35 °C вдень і від 22 до 28 °C вночі[15]. При температурі нижче 16 °C зростання значно сповільнюється, а при 10 °C — припиняється зовсім. Лише окремі сорти, такі як Раджапурі, здатні витримувати низькі температури близько 0 °C. Висота над рівнем моря, на якій рослини приживаються, залежить від довготи — зазвичай вона не перевищує 920 м, хоча на гавайському острові Мауї вони ростуть на висоті до 1000 м, а в Папуа—Новій Гвінеї — до 2000 м над рівнем моря[2]. Велике значення для культивування цих фруктів також має певний режим вологості — посушливий сезон не повинен тривати більше 3 місяців на рік, а середня норма опадів повинна складати не менше 100 мм на місяць[6]. У разі нетривалого похолодання бананові плантації намагаються обогрівати — затоплюють їх водою або обкурюють димом. Багато культур чутливі до сильного вітру — неглибока коренева система нездібна утримати рослину на місці; і лише листя, що рветься уздовж прожилків, зменшує тиск на рослину. Для вирощування в промислових масштабах потрібний добре дренований, бажано кислий грунт. У грунті, небагатому мінеральними речовинами, рослини при хорошому догляді також будуть рости, проте в цьому випадку їх культивація може стати економічно невигідною. Врожайність плодів може досягати до 40 тис. кг на гектар площі щорічно[2].

Транспортування плодів, Іспанія.

Період повного дозрівання плодів, починаючи з посадки, зазвичай займає 10—12 місяців, а для деяких сортів — 17—19 місяців. Під плантації вибирають як родючі землі в річкових долинах, так і рівнинні ділянки і схили пагорбів. Якщо земля не схильна до ерозії, перед посадкою її добре орють. Розмноження в основному вегетативне, рідше насінням. Як правило, посадка проводиться перед або на початку сезону дощів — у цьому випадку саджанці отримують необхідну їм кількість вологи. Щільність насаджень розрізняється в широких межах і залежить від багатьох факторів — наприклад, при густішій посадці поліпшується опір вітру, проте збільшується чутливість до захворювань. В цілому, на одному гектарі може поміщатися від 600 до 4400 рослин[6].

Під час зростання плантації ретельно прополюються — для боротьби з бур'янами використовуються різноманітні методи, як, наприклад, застосування гербіцидів, мульчування (обкладення коріння) сухим банановим листям і навіть використовують гусей, які охоче поїдають деякі бур'яни, при цьому не чіпаючи банани. Якщо грунти недостатньо родючі, то їх активно вдобряють; склад мінеральних речовин, які використовують для підгодівлі, залежить від кожного конкретного випадку — це можуть бути азотні, калійні або фосфорні добрива.

Коли рослини плодоносять, їх обов'язково підпирають дерев'яними або бамбуковими жердинами, щоб вони не зламалися під вагою плодів; а самі плоди для кращого збереження покривають старим сухим листям, брезентом, мішковиною, або пластмасовою плівкою. Зрізають плоди ще зеленими, коли вони визріли лише на 75 % — у такому вигляді вони легше транспортуються і довше зберігаються. Щоб банани не втратили свій товарний вигляд, їх обробляють лимонним соком або занурюють у вуглекислу мінеральну воду[16]. Як правило, одна і та ж рослина культивується протягом 5—6 років, після чого її врожайність помітно знижується; у звичайних умовах банани плодоносять протягом 25 років і більше[6].

Індустрія

Файл:Tenerife bananas.jpg
Упаковка бананів на острові Тенеріфе, 1910 рік
Сортувальниці бананів в Белізі відрізають банани від гілок

Індустрія бананів бере свій початок у другій половині 19 століття, коли з винаходом холодильних установок з'явилася можливість транспортування цього товару в регіони з помірним кліматом. Її засновниками вважаються два американці — Лоренцо Бейкер (Lorenzo D. Baker) і Майнор Кейт (Minor C. Keith), які незалежно один від одного в 1870 і 1872 роках зайнялися транспортуванням цих фруктів з країн Латинської Америки та Вест-Індії в США — перший доставляв товар з Ямайки в Бостон, а другою заснував плантацію в Коста-Ріці і перевозив продукти по морю до Нью-Орлеана і Нью-Йорку. Перші перевезення були ризиковані — у разі несприятливого вітру кораблі затримувалися в дорозі, і товар швидко псувався[12].

Проте вже на початок 20 століття бізнес став швидко розвиватися, і з легкої руки американського письменника О. Генрі (повість «Королі і капуста») навіть з'явився термін «бананова республіка», що відноситься до економічно слабких держав, повністю залежних від експорту цих фруктів. Бурхливе зростання індустрії продовжилося і в 20 столітті — тільки з 1961 року по 2001 рік виробництво товару збільшилося більш ніж у 3,5 рази[17].

У даний час банани вирощують практично в усіх країнах з вологим тропічним кліматом, головним чином у країнах, що розвиваються. Згідно даним Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO), що займається питаннями розвитку сільського господарства, загальний об'єм вирощених бананів у світі в 2001 році ймовірно склав близько 99 млн. тонн (цифра приблизна, оскільки враховує весь врожай, включаючи також присадибні ділянки). Далеко не всі країни займаються експортом цієї продукції — наприклад, Індія, Бразилія, Китай, Таїланд вирощують її лише для внутрішнього споживання[4].

Проте за об'ємом продукції Індія і Бразилія, а також Еквадор, займають лідируючі позиції в світі — частка Індії складає 23 %, а долі Бразилії і Еквадору — по 9 % (середні показники 2001—2005, FAO)[17]. Близько 80 % всього експорту доводиться на країни Латинської Америки — в основному, це Еквадор (28,5 %), Коста-Ріка (13,9 %), Колумбія (10,0 %) і Гватемала (5,8 %). Великий об'єм експорту також припадає на Філіппіни (11,7 %) (середні показники 2001—2004, FAO). У багатьох острівних державах банани приносять левову частку доходів від експорту — наприклад, в Сент-Люсії вона складає майже половину (49,6 %). Основні імпортери продукції — Євросоюз (33,9 %), США (28,3 %) і Японія (7,1 %) (середні показники 2001—2004, FAO).

Виробництво бананів за країною — 2005
(в млн. тонн)
Індія Індія 16,8
Бразилія Бразилія 6,7
КНР КНР 6,4
Еквадор Еквадор 5,9
Філіппіни Філіппіни 5,8
Індонезія Індонезія 4,5
Коста-Рика Коста-Рика 2,2
Мексика Мексика 2,0
Таїланд Таїланд 2,0
Колумбія Колумбія 1,6
Бурунді Бурунді 1,6
Всього 72,5
За даними UN Food & Agriculture Organisation[18]
  • Об'єм виробництва, 2005
    Об'єм виробництва, 2005
  • Основні експортери, 2005
    Основні експортери, 2005
  • Основні імпортери, 2005
    Основні імпортери, 2005
  • Споживання в Україні, 1992—2005
    Споживання в Україні, 1992—2005

Використання

Вживання в їжу

Десертні банани

У багатьох країнах банани є одним з основних джерел харчування — наприклад, тільки в Еквадорі річне споживання цього продукту складає 73,8 кг на душу населення (для порівняння, в Україні цей показник рівний 0,29 кг). Істотну частку споживання банани також складають у Бурунді (189,4 кг), Самоа (85,0 кг), на Коморських островах (77,8 кг) та Філіппінах (40,6 кг) [19].

Їстівні сорти бананів умовно діляться на дві основні групи: десертні, що вживаються головним чином в сирому або сушеному вигляді, і плантайни (або платано), які перед вживанням вимагають термічної обробки. М'якоть десертних сортів дуже солодка на смак, містить велику кількість вуглеводів, вітаміну C і деякі необхідні організму мінеральні речовини, такі як фосфор, залізо, калій, кальцій і магній (див. таблицю харчових властивостей нижче). Плантайни (від іспанського слова plantar — «садити») — як правило, плоди із зеленою або червоною шкіркою і крохмалистою, жорсткою і несолодкою м'якоттю; перед споживанням їх смажать, варять або обробляють парою. Окрім вживання в їжу, плантайни часто використовують як корм для домашньої худоби[11].

Майже всі банани, що вирощуються на даний час (як десертні сорти, так і плантайни) є варіаціями (або сортами) одного культигену (штучного виду, створеного людиною) Musa × paradisiaca, який є гібридом загостреного банана (Musa acuminata), банана Бальбіса (Musa balbisiana) і рідше банана Маклая (Musa maklayi) [3][11].

Сорти

Всього відомо близько 500 культивованих сортів бананів, проте частина з них мало відома або більш не культивується унаслідок ураження хворобами. Найбільша в світі колекція бананів, що включає більше 470 сортів, знаходиться в муніципалітеті Ла-Ліма в Гондурасі[6].

  • Диплоїди (сорти з двома гаплоїдними наборами в ядрі (2n)):
    • Леді Фінгер, або Дамський пальчик (Lady Finger, Date, Fig, Dedo de Dama та ін.) — рослина висотою до 7,5 м, з тонким стеблом і добре розвиненою кореневою системою. Плоди невеликі — 10—12,5 см завдовжки, ясно-жовті з червоно-коричневими штрихами, з товстою шкіркою, злегка ребристі. У зв'язці 12—20 плодів. М'якоть м'яка, дуже солодка. Широко культивується в Австралії; також поширений в Латинскій Америці. Сорт стійкий до засухи, до панамської хвороби і рисового довгоносика (Sitophilus oryzae). У порівнянні з сортом Гро-Мішель менш транспортабельний.
Різні сорти бананів
  • Триплоїди (сорти з трьома гаплоїдними наборами в ядрі (3n)):
    • Гро-Мішель (Gros Michel) — раніше один з сортів бананів, що найбільш широко продавалися в країнах Північної Америки і Європи. Культивується в країнах Центральної Америки і Центральної Африки. Висока рослина; плоди з товстою шкіркою, великі, жовті, солодкі, з великою кількістю крохмалю. Добре транспортабельний. Сорт почав швидко деградувати під впливом грибка Fusarium oxysporum f. sp. cubense, що викликає так звану «панамську хворобу». Останнім часом практично не культивується.
    • Карликовий Кавендіш (Dwarf Cavendish) — невисока (1,8—2,4 м) рослина з широким листям. Стійкий до низьких (до 0 °C) температур. Плоди яскраво-жовті, середнього розміру, тонкошкірі[20]. Зовні цей сорт відрізняється тим, що, на відміну від інших, у нього при цвітінні чоловічі квітки не обпадають, а засихають, при цьому залишаючись на квітконіжці. На шкірці зрілих плодів (як і у інших сортів їх групи Кавендіш) з'являються дрібні бурі плямочки. Росте в Західній і Південній Африці, а також на Канарських островах. Сприйнятливий до чорного довгоносика (Cosmopolites sordidus) і до круглих червів (Nematodes).
    • Гігантський Кавендіш (Giant Cavendish, Mons Mari, Williams, Williams Hybrid) — рослина 2,5—5 м заввишки. Порівняно з Карликовим Кавендішем плоди з товщою шкіркою і більші. Культивується на Тайвані, на Гавайських островах, у Колумбії, Австралії, Мартініці і Еквадорі.
    • Лакатан (Lacatan, Pisang masak hijau) — найвища рослина з групи Кавендіш — висота складає 420—490 см; довжина плоду 15—20 див. Виростає на Філіппінах, Індонезії, Малайзії і на Ямайці. Листя з червоними краями. Чутливий до чорного довгоносика і круглих червів. В даний час в промислових масштабах не вирощується бо плоди погано зберігаються.
Плантайни виглядають помітно більшими за десертні сорти
    • Робуста (Robusta) — ще один сорт з групи Кавендіш, близький до сорту Лакатан, проте в порівнянні з ним більш низькорослий. У промислових масштабах культивується в Бразилії, Самоа, Фіджі і Австралії. Останнім часом все більше вирощується на островах Вест-Індії і в Центральній Америці, де витісняє Лакатан і Гро-Мішель.
    • Валері (Valery) — одна з найвищих рослин з групи Кавендіш. За харчовими властивостями майже не відрізняється від Робуста, але плід, на відміну від інших сортів цієї групи, при приготуванні твердне і по консистенції нагадує віск. Стійкий до «панамської хвороби», проте сприйнятливий до чорного довгоносика і круглих червів.
    • Айс-Крім (Ice Cream, Cenizo, Krie) — висока (300—450 см) рослина з довгим квітковим стеблом. Вирощується на Гавайських островах, на Філіппінах і в Центральній Америці. Плід 17,5—22,8 см завдовжки; на відміну від інших сортів, у незрілому вигляді має голубуватий з сріблястим відтінком колір, а при дозріванні стає блідо-жовтим. М'якоть біла, солодка.
    • Майсур (Mysore, Fillbasket, Poovan) — індійський сорт, 420—280 см заввишки; займає близько 70 % всієї банановій індустрії в цій країні. Названий на честь міста Майсур, другого за величиною в штаті Карнатака. Також вирощується в Бірмі, Тайланді, Малайзії і Шрі-Ланці. Стійкий до «панамської хвороби». Плоди середнього розміру, тонкошкірі, яскраво-жовті, кисло-солодкі на смак.
    • Раджапурі (Rajapuri) — також індійський сорт, 210—240 см заввишки. Вирощується на невеликих ділянках на периферії полів. Стійкий до сильного вітру, неродючих грунтів і навіть легких заморозків. У порівнянні з іншими сортами, листя більш широке — до 90 см. Плід великий і дуже солодкий.

Харчова цінність

Харчові властивості бананів на 100 г продукту:[6]

Десертні банани Плантайни
  Стиглі Зелені Сушені Борошно (зелені) Стиглі Зелені Сушені
(в зеленому вигляді)
Калорійність (ккал) 65,5—111 108 298 340 110,7—156,3 90,5—145,9 359
вміст вологи (г) 68,6—78,1 72,4 19,5—27,7 11,2—13,5 52,9—77,6 58,7—74,1 9,0
Білки (г) 1,1—1,87 1,1 2,8—3,5 3,8—4,1 0,8—1,6 1,16—1,47 3,3
Жири (г) 0,016—0,4 0,3 0,8—1,1 0,9—1,0 0,1—0,78 0,10—0,12 1,4
Вуглеводи (г) 19,33—25,8 25,3 69,9 79,6 25,50—36,81 23,4—37,61 83,9
Клітковина (г) 0,33—1,07 1,0 2,1—3,0 3,2—4,5 0,30—0,42 0,40—0,48 1,0
Зола (г) 0,60—1,48 0,9 2,1—2,8 3,1 0,63—1,40 0,63—0,83 2,4
Кальцій (мг) 3,2—13,8 11   30—39 5,0—14,2 10,01—12,2 50
Фосфор (мг) 16,3—50,4 28   93—94 21,0—51,4 32,5—43,2 65
Залізо (мг) 0,4—1,50 0,9   2,6—2,7 0,40—0,11 0,56—0,87 1,1
β-Каротин (мг) 0,006—0,151       0,11—1,32 0,06—1,38 45
Вітамін B1 (мг) 0,04—0,54       0,04—0,11 0,06—0,09 0,10
Вітамін B2 (мг) 0,05—0,067       0,04—0,05 0,04—0,05 0,16
Вітамін PP (мг) 0,60—1,05       0,48—0,70 0,32—0,55 1,9
Аскорбінова кислота (мг) 5,60—36,4       18—31,2 22,2—33,8 1,
Триптофан (мг) 17—19       8—15 7—10 14,0
Метіонін (мг) 7—10       4—8 3—8  
Лізин (мг) 58—76       34—60 37—56  

Страви

Підсмажені на вугіллі банани — традиційна форма приготування бананів на острові Суматра в Індонезії

У країнах з помірним кліматом банани найчастіше сприймаються як десертний продукт, який споживають у свіжому очищеному вигляді або використовують як добавки до кондитерських виробів і морозива. Проте в тропіках найчастіше знаходять застосування плантайни — банани, що вимагають попередньої термічної обробки. Близько 80 % всіх культивованих бананів відносяться саме до цієї категорії[10].

На островах Карибського моря їх варять в шкірці, при цьому іноді додаючи всілякі приправи — сіль, оцет, чорний перець, оливкове масло, цибулю, часник та ін. У Коста-Ріці з них виготовляють так званий «мед» — густий сироп, що утворюється після тривалого варення очищених плодів. Підсмажені в оливковому маслі банани вважаються звичайним гарніром до різних страв. У багатьох країнах Латинської Америки (Домініканскій Республіці, Еквадорі, Гондурасі, Панамі, Перу, Колумбії, Кубі, Пуерто-Ріко, Ямайці, Тринідаді і Тобаго, Нікарагуа і Коста-Ріці) популярна страва під назвою мадурос (Maduros) — стиглі і очищені плантайни розрізають на косі часточки завтовшки 3—4 мм, посипають сіллю і смажать на маслі до утворення золотисто-коричнево­й скориночки. Перед вживанням кладуть на тарілку, покриту паперовим рушником. У Камеруні ця страва відома під назвою міссол (Missole)[21]. У Венесуелі відома національна страва йо-йо (Yo-Yo) — між двома часточками смажених бананів кладеться шматочок м'якого білого сиру, і все це скріпляється дерев'яною зубочисткою.

Бананові чіпси

У Полінезії і на інших островах Океанії незрілі плоди цілком запікають на каменях. Стиглі банани розрізають на часточки, додають кокоси або кокосовий крем, завертають у бананове листя і запікають у печі. У Полінезії існує традиція приготування страви масі (masi) — своєрідних консервів з бананів або плодів хлібного дерева, що заготовлюються на випадок голоду. Спочатку на дно ями стелять бананове листя. Потім до ями шарами складаються плоди, заздалегідь загорнуті в листя геліконії. Яма вкривається ще одним шаром бананового листя і зверху придавлюється гнітом. Маса, що перебродила, готова до вживання вже через місяць і зберігається протягом року. Перед вживанням її формують у вигляді печення або коржиків і запікають у печі[6][22].

У Кот-д'Івуарі популярна страва під назвою алоко (Aloco) — часточки плантайнів разом з помідорами, цибулею і червоним перцем смажать на пальмовій олії і подають до смаженої на грилі риби[23]. У Західні Африці, і особливо в Нігерії, відома страва ева-додо (Ewa dodo) — в ній банани служать гарніром до тунця або креветок[24]. У Гані з бананів, з додаванням тіста з кукурудзяного борошна і приправ з цибулі, імбиру та перцю, роблять оладки, відомі під назвою фаталь (fatale). Рагу фуфу (fufu), що вживаються разом з супом, містить в собі у тому числі і банани[6].

Banana split (роздвоєний банан)

На Філіпінах популярний банановий кетчуп, який з'явився в другу світову війну, під час японської окупації, коли звичайний томатний кетчуп був дефіцитом. Він виготовляється з бананового пюре з цукром, оцтом, спеціями і червоним харчовим фарбником[25]. У США популярна страва Banana split (роздвоєний банан). Страва представляє із себе часточки банана, укладені на тарілку з морозивом, і збитими вершками зверху. Такий десерт часто подається після «формального» обіду в ресторані.

Крім плоду банана, в Бенгалії і Кералі в їжу вживається також і квітка суцвіття: або у сирому вигляді після маканія її в соус, або у вареному вигляді в супах і підливах (т. з. керрі або каррі). Банани також йдуть на виготовлення дитячого харчування, джемів, чіпсів, кексів, морозива і сурогатної кави. Борошно з бананів є одним з компонентів кондитерських виробів. З плодів виготовляють різні напої, у тому числі і алкогольні — пиво і вино. Сушені банани, відомі як «бананові фіги», можуть зберігатися достатньо тривалий час. На додаток, в їжу можуть уживатися молоді пагони рослин — наприклад, в Індії їх їдять як овочі і додають в соус каррі.

Серед інших страв з бананів слід зазначити бананові чіпси — легку закуску, що виробляється із зневоднених або смажених бананів, найчастіше плантайнів. Вони мають колір від жовтуватого до темно-коричневого та інтенсивний банановий смак. Десертні сорти бананів також використовуються для виготовлення варення. На відміну від інших плодів, сік з бананів не отримують, тому що під тиском банани легко перетворюються на м'яке пюре.

Застосування в народній медицині і косметології

Всі частини рослин банана знаходять застосування в народній медицині. Квітки рослин використовують при лікуванні дизентерії, виразки шлунку і бронхіті. Настій квіток також заварюють при діабеті. Терпкий сік рослин допомагає при неврологічних розладах, епілепсії, лепрі, розладах шлунку, рясній кровотечі. Листя молодих рослин має властивість загоювати опіки і рани шкіри. Коріння використовується при лікуванні порушення травлення і дизентерії[6]. Містячи безліч корисних мінеральних речовин, плоди бананів здатні допомогти при анемії (залізо, що міститься в них, сприяє виробленню гемоглобіну), підвищеному кров'яному тиску (калій сприяє його зниженню), депресії, печії (за спостереженнями вчених триптофан, що міститься в банані, сприяє поліпшенню травлення) і передменструальному синдромі.

У косметології шкірку бананів використовують як натуральний засіб для видалення бородавок[26][27].

Корм для худоби

Відходи культурних сортів, а також деякі невживані в їжу види цих рослин, часто йдуть на корм свійським тваринам. Недоспілими плодами часто годують велику рогату худобу, хоча такі плоди і мають невеликий послаблюючий ефект. Варені покидьки, а також бананову муку, охоче споживають домашні свині. Також іноді банани складають частину раціону бройлерів.

Бананове волокно

Файл:Manila hemp.jpg
Манільське прядиво, що виробляється з абаки́ (текстильного банану)

З давніх часів банан є джерелом волокна, яке отримують із різних частин рослини. Помилкові стебла йдуть на будівництво плотів і подушок для сидінь. У Західній Африці з цих стебел роблять риболовецькі снасті. На Філіппінах бананові волокна додають у прозорі тканини, з яких шиють жіночі блузи і чоловічі сорочки.

Текстиль

Для виробництва текстилю використовуються різні сорти бананів, з який найбільшу популярність здобув текстильний банан, або абака (Musa textilis) — легке і міцне волокно, отримане з помилкового стебла цього виду і відоме як манільське прядиво, йде на виготовлення морських канатів і риболовних сітей. Споріднений вид абіссинський банан (Ensete ventricosum), що раніше відносили до бананів як Мusa ensete, вирощують в Африці як харчову і одночасно текстильну рослину[9].

У Японії, культивування банана для виробництва одягу простежується як мінімум до 13-го століття. Для цієї мети листя і пагони періодично зрізуються з рослини для забезпечення м'якості. Для створення пряжі пагони та листя бананів спочатку виварюються в лугу. Різні частини рослини дають волокна різних ступенів м'якості, що використовуються для різних цілей. Наприклад, віддалені періферійні волокна пагонів є найгрубішими, і використовуються для виробництва скатертин, тоді як м'які центральні волокна молодих пагонів використовуються для кімоно і камісімо. Традиційний японський процес виробництва бананового полотна вимагає багато кроків, і зазвичай виконується вручну[28].

За методикою, що використовується у Непалі, зрізається ціле стебло бананової рослини, яке розрізається на маленькі шматки, які проходять через процес механічного пом'якшування, механічної витяжки волокон, вибілювання та висушування. Після цього волокна використовуються для виробництва високоякісних килимів, подібних до шовкових, якими особливо відома Долина Катманду. Ці бананові килими тчуть традиційними ручними методами.

Папір

Бананове волокно також використовується у виробництві бананового паперу. Банановий папір може вироблятися як вручну з кори бананової рослини, що переважно використовується в мистецтві, так і з волокон, отриманих за допомогою промислового процесу із стебла і непридатних для використання плодів. У світі виробляється велика кількість сировини для виготовлення такого паперу, що використовується далеко не повністю. Проте, ринок бананового паперу зараз зростає. Починаючи з 1988, року костариканські компанії, такі як EcoPaper і Costa Rica Natural Paper виробляють екологічно чистий та якісний папір для ринку канцелярських товарів. У 15 країнах з найбільшим рівнем виробництва, бананова промисловість щорічно обробляє 42 млн. тонн бананів, зібраних з 2 млн. гектарів.

Інші застосування

Файл:GntBanLeaf.jpg
Традиційна індуїстська церемонія «прасад» — еквівалент традиції пропозиції гостям «хліба і солі». Спеціальна страва подається на банановому листі

Висушену шкірку бананів, завдяки великій кількості таніну, що міститься в ній, використовують як чорну фарбувальну речовину для шкіряних виробів. Вона також застосовується при виготовленні мила, тому що її зола містить вуглекислий калій.

Бананове листя часто служить декоративними елементами в церемоніях буддистскої і індуїстської культур. Вони також використовуються як таці або тарілки для традиційної південно-азіатської їжі, яку вживають без столових приладів в таких країнах, як Шрі-Ланка. Індійці вважають, що банановий лист, на якому подається обід, надає їжі своєрідного смаку.

На півдні Мексики бананове листя часто служить для приготування традиційного блюда тамале замість типовішого для цього листа кукурудзи (у лист завертають начинку з м'яса або бобів, і цей «пиріжок» потім варять на парі). Бананове листя часто служить обгортувальним і пакувальним матеріалом для продуктів і як своєрідна «парасолька» від дощу. У країнах Латинської Америки ними покривають дахи і навіть застосовують як обгортувальний папір при виготовленні сигарет. Крім цього, банановий лист також використовується деякими індійцями як туалетний папір. Деякі фермери вирощують банани виключно для збору врожаю листя.

Загрози

За довгі роки розведення бананів люди змогли вивести сорти, що мають якнайкращі смакові якості, проте при цьому в значній мірі знизили їх різноманітність — останні просто не витримували конкуренції. У результаті широкого поширення набули захворювання і паразити, що вражають лише ці сорти. На відміну від дикорослих видів, культурні рослини здатні розмножуватися лише вегетативним способом, оскільки їх плоди майже не містять насіння. Тим самим, виведення нових сортів, стійких до хвороб і паразитів, є досить складним — для селективного відбору потрібне насіння, а на триста плодів доводиться тільки одне насіннячко. У результаті, хоча і не існує загрози існування виду, широкомасштабне вирощування одного сорту, яким зараз є Кавендіш, опинилося під загрозою припинення[29][30]. Така сама доля вже настигла інший сорт — Гро-Мішель, найпоширеніший у першій половині 20-го століття.

Хвороби

Банани сорту Карликовий Кавендіш вражені чорною сигатокою. Малаві, 1999 рік.

Однією з найбільших погроз для бананової індустрії історично була і все ще залишається так звана «панамська хвороба» — захворювання, що викликається грибком Fusarium oxysporum f. sp. cubense. Вперше цей грибок був виявлений у Суринамі, і у 1920-х роках їм були заражені практично всі бананові плантації Центральної Америки, включаючи і Гондурас — найбільшого експортера в ті роки. Грибок мешкає в землі, проте через пошкоджене коріння потрапляє в листя і офарблює їх в жовтий колір, після чого ті відмирають. У 1950-ті роки найпопулярніший сорт бананів Гро-Мішель майже повністю зник під дією цієї хвороби[31][32]. За словами директора Тайваньського дослідницького інституту бананів Хуана Синь-Чуань, «„Панамская хвороба“ — це як рак. Невідомо в точності, чому вона починається, і проти неї немає ефективних засобів»[33] Єдиний спосіб уникнути розповсюдження цієї хвороби — це ізолювати заражені рослини або використовувати нові необроблені ділянки. В результаті боротьба з грибком привела до знищення мільйонів акрів вологого тропічного лісу[32]. Проте, боротьба була програна, і Гро-Мішель на переважній більшості територій був замінений іншим культиваром, Кавендіш, харчові якості якого, порівняно із Гро-Мішель, часто критикуються.

«Тропічна раса 4» (Tropical Race 4, скорочено TR4) — новий штам панамської хвороби, вперше виявлений в 1993 році. Штами Fusarium oxysporum зазвичай отримували номери «рас» відповідно типам бананів, на які вони діють[34]. Черверта, «тропічна», раса, вже практично знищила плантації бананів сорту Кавендіш в кількох країнах Південно-східної Азії, перш за все Індонезії та Малайзії. Ця хвороба все ще не досягла Америки, але грибки можуть легко переноситися на взутті, одязі або інструментах. Саме так хвороба розповсюджується від однієї плантації до другої, і ймовірно скоро досягне інших країн. Культурний сорт Кавендіш надзвичайно сприйнятливий до TR4, і через якийсь час його комерційне вирощування ймовірно буде припинене через цю хворобу. На жаль, єдиний відомий захист проти TR4 — генетичний опір, якого Кавендіш не має.

Сигатока — захворювання, що викликається паразитичним грибком Mycosphaerella musicola (у конідіальной стадії Cerospora musae). Вперше було зафіксовано в 1902 році в Індонезії на острові Ява. Назва отримала завдяки долині Сигатока на острові Фіджі, де хвороба з'явилася в 1913 році. Пізніше грибок потрапив до Латинської Америки, де завдав великого збитку місцевим плантаціям бананів. При зараженні він спочатку викликає дрібні жовтувато-коричневі плямочки на листі, яке потім збільшується в розмірах і набуває темно-фіолетових відтінків. Плоди заражених рослин стають кислими на смак. Захворювання успішно лікується фунгіцидами.

Плоди бананів часто захищають від шкідників пластмасовою плівкою, що може бути вкрита пестицидами.

Чорна сигатока — в порівнянні із звичайною сигатокою, серйозніше захворювання, викликається грибком Mycosphaerella fifiensis var. difformis. Погано піддається лікуванню, до нових фунгіцидів швидко виробляє резистентність і загрожує знищити значну частку всіх вирощуваних бананів[31]. Хвороба була виявлена у Фіджі в 1963 або 1964 році (за іншими даними в Гондурасі в 1969), до 1973 року розповсюдилася в Латинській Америці і Мексиці, охопила Полінезію, Гавайські острови, Філіппіни, Малайзію і Тайвань[6]. Хвороба небезпечна для всіх головних культурних сортів як десертних бананів, так і плантайнів, перешкоджаючи фотосинтезу та вбиваючи листя, в результаті чого листя отримує характерний чорний колір. Через те, що рослинам не вистачає енергії, виробництво фруктів падає приблизно на 50 % або навіть більше, в результаті банани визрівають передчасно, що робить їх непридатними для експорту. Незважаючи на активні зусилля по боротьбі із захворюванням, збитки від нього швидко зростають. На додаток до фінансових витрат, зростаюче використання фунгіцидів наносить збиток екологічному стану плантації. Зараз виведені кілька стійких культурних сортів рослини, але вони не отримали широкого розповсюдження через проблеми із смаком та текстурою плодів. У даний час учені намагаються знайти нові протигрибкові засоби або вивести нові сорти, стійкі до цього захворювання.

Вірус опуклих верхівок банану (Banana Bunchy Top Virus, BBTV) — цей вірус переноситься від рослини до рослини тлями. Він викликає зупинку росту листя, що призводить до збиття листя в купу. Загалом, заражена рослина не дає плодів, хоча в багатьох областях існують м'які штами вірусу, які дозволяють деяке виробництво. Ці м'які штами часто помилково приймаються за наслідки поганих умов культивації або інші хвороби. Зараз не існує лікувальних засобів проти BBTV, проте його ефект може бути мінімізований за допомогою вирощування розсади бананів в захищених умовах, контролю популяції тлі і негайного знищення рослин, що проявляють симптоми хвороби.

Хвороба моко, або бактеріальний вілт, викликається бактерією Pseudomonas solanacearum. Вражає також і інші культури — перець, помідори, баклажани і тютюн[35]. Хвороба викликає розпад тканин рослин. Поширена головним чином у Західній півкулі, де якийсь час назад завдала серйозного економічного збитку.

Обстеження бананів на наявність плодових мух.

Ефект хвороб на вирощування бананів дуже значний, проте, хоча сорт Гро-Мішель вже не придатний для промислового вирощування, він не зник, і все ще вирощується в областях, де панамська хвороба не знайдена. Також і Кавендіш не знаходиться під загрозою зникнення, але, ймовірно, скоро назавжди залишить полиці магазинів, якщо хвороби зроблять неможливим постачання для глобального ринку. Ще не ясно, чи будь-який існуючий культурний сорт рослини зможе замінити Кавендіш у масштабі, потрібним для задоволення попиту, проте багато програм селекції та генної інженерії зараз направлені на створення стійкого до хвороб сорту бананів.

Найбільший ефект хвороби мають на країни, де вирощування бананів націлене перш за все на задоволення потреб внутрішнього ринку. Наприклад, у країнах Східної Африки (Уганда, Бурунді і Руанда), споживання бананів складає значну частину раціону. Так, угандійське слово «matooke» означає одночасно «банан» і «їжа». В минулому культивація бананів було стабільним джерелом їжі та заробітку для більшості місцевих фермерів, але з 1970-х років виробництво в Уганді впало з 15 — 20 тонн на гектар до біля 6 тонн. Ситуація покращується введенням нових сортів, стійких до основних хвороб, але відмінності у смаку значно уповільнюють їх розповсюдження.

Шкідники

Серед шкідників найбільш небезпечні для бананів круглі черви (нематоди, Nematodes) — ці паразити, що мешкають у грунті, проникають у коріння рослин, чим сприяють розповсюдженню в них грибка Fusarium oxysporum і подальшому гниттю. Найбільший збиток плантаціям наносять наступні види нематод: Pratylenchus coffaea, Meliodogyne incognita, Scutellonema brachyurum, Helicotylenchus multicinctus, Helicotylenchus nannus, Radopholus similis[6].

Іншим шкідником бананів, що часто зустрічається, є чорний довгоносик (Cosmopolites sordidus). Цей чорний жук розміром 10-15 мм прогризає стебло рослин в їх основі і по ньому прокладає собі тунель вгору. Джерелом зараження зазвичай є вже дорослі рослини, що робить важким видалення заражених рослин з поля, в результаті вихід плодів знижується приблизно на 40 %[36].

Природні катаклізми

Крім хвороб та шкідників, загрозу для вирощування бананів несуть і урагани, часті в тропічних районах, де вирощуються банани. Часто циклони наносять значний збиток банановим плантаціям цілих країн. Наприклад, Австралія відносно вільна від хвороб бананів, і тому забороняє імпорт. Але коли циклон Ларрі знищив значну частину австралійських плантацій в 2006 році, ціни значно виросли через обмежене постачання.

Банан в культурі

Мистецтво

Танцівниця Жозефін Бейкер одягнена для «бананового танцю» (Danse banane). Париж, 1927 рік
  • Зображення банану набули досить широкого поширення в мистецтві. На початку 20 століття банан сприймався публікою як екзотичний фрукт з тропічних країн, де тубільці ходять практично голяка. Танцівниця-мулатка американського походження Жозефін Бейкер, підіграваючи таким настроям, виступала в костюмі, зробленому з бананів, внаслідок чого стала однією з найпопулярніших актрис у Франції.
  • Ім'я поета Башо (bashō) означає банан в перекладі з японської мови. Банан, посаджений у його саду вдячним студентом став джерелом натхнення в його поезії, також як і символом його життя і дому[37].
  • Пісня, «Так, ми не маємо бананів» (Yes, We Have No Bananas) була написана Френком Сілвером і Ірвінгом Коном і вперше випущена в 1923 році. З того часу пісня була повторно записана кілька разів і була особливо популярна протягом нестачі бананів.

Релігія

  • Рей Комфорт використував банан в якості доказу існування бога. Він переконував, що ті факти, що банан легко тримати, його визрівання легко помітити завдяки кольору, його легко очищати, його шкірки легко розчиняються в землі та не дають відходів, вказують що він мав бути створеним. Комфорт переконує, що цим творцем повинен був бути християнський бог[38]. Проте, критики вказують на значну різноманітність диких бананів та культурних варіантів, вказуючи що вказані ознаки у великій мірі стали наслідками штучної селекції людиною[39].
  • Крім того, бананове листя часто служить декоративними елементами в церемоніях буддистської і індуїстської культур, що географічно співпадають з багатьма традиційними районами вирощування банану.

Символи та стереотипи

  • Опис людини, що наступає на бананову шкірку, був і є частим елементом комедій ситуації. Наприклад, таке застосування можна побачити у комедії 1906 року «Cal Stewart», або, у радянській культурі, фільмі «Брильянтова рука».
  • Через стереотипічну асоціацію мавп із бананами, банани використовуються для расистських образ, наприклад банани кидалися під час спортивних змагань за участю африканських спортсменів[40].
  • Банани також жартівливо використовуються як фалічний символ завдяки схожості за розміром і формою. Типовим прикладом є використання на обкладинці дебютного альбому альтернативної групи The Velvet Underground, The Velvet Underground and Nico, де був зображений жовтий банан, що підгнив. Це зображення, зроблене Енді Уорхолом, стало дуже відомою обкладинкою альбому у всьому світі. На оригінальній версії альбому, слухач міг «очистити» цей банан, знаходячи рожевий фалічний символ з внутрішньої сторони.

Цікаві факти

  • На кенійскому референдумі про ухвалення конституції 2005 року прихильники проекту використовували як свій символ банан, а супротивники — апельсин.
  • Гривастий вовк — хижий ссавець родини собачих — їсть банани.
  • У 1930-ті роки в нацистській Німеччині банани були оголошені «непатріотичним» фруктом (необхідна для їх закупівлі валюта використовувалася для інших цілей). У рамках цієї кампанії німецькі доктори виступали з «попередженнями про шкідливість» банана, вживання якого нібито приводить до «завороту кишок». Розпорядники фруктових магазинів повинні були вивішувати плакати з написом «Справжній патріот їсть німецькі яблука»[41].
  • Естонець на ім'я Майт Лепік став світовим чемпіоном по поїданню бананів на швидкість, з'ївши десять штук всього за три хвилини — для економії часу він їв банани з шкіркою. Світовий рекорд швидкості поїдання бананів — 81 банан за годину[42].

Галерея

  • Декоративний банан Musa velutina
    Декоративний банан Musa velutina
  • Будова райського банану
    Будова райського банану
  • Зріз помилкового стебла банану
    Зріз помилкового стебла банану
  • Банан в квітковому горшику
    Банан в квітковому горшику

Примітки

  1. ↑ Штучний гібрид, що не зустрічаються в дикому виді.
  2. ↑ а б в г д е Species Profiles for Pacific Island Agroforestry. «Musa species (banana and plantain» Прочитано 2007-09-15
  3. ↑ а б в г Алексей Шипунов «Класс Однодольные. Банан» Moscow State University Botanical Server. Прочитано 2007-09-17
  4. ↑ а б в г Complete Guide to Bananas. «The Origin of Bananas» Прочитано 2007-09-15
  5. ↑ Nature Products. Network «Bananas of Yunnan and the Himalaya Musaceae» Прочитано 2007-09-22
  6. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Julia F. Morton «Fruits of Warm Climates» 1987. Florida Flair Books. ISBN 978-0961018412 онлайн [1]
  7. ↑ Food Resource «What is the botany of bananas?» Oregon State University, Corvallis, OR. Прочитано 2007-09-16.
  8. ↑ а б Морщихина С. С. «Семейство банановые (Musaceae)» // Жизнь растений. Т. 6. М.: «Просвещение», 1982. с. 383.
  9. ↑ а б Аеликарадянська енциклопедія. Банан. онлайн [2]
  10. ↑ а б Complete Guide to Bananas «How to Grow Bananas» Прочитане 2007-09-22
  11. ↑ а б в г Hands with yellow fingers Bananas and plantains (Musa spp.) The Mildred E. Mathias Botanical Garden. Прочитано 2007-09-16
  12. ↑ а б в г Food Resource What is the history of the banana? Oregon State University, Corvallis, OR. Прочитано 2007-09-16
  13. ↑ Н. И. Вавилов «Ботанико-географічні основи селекції», М. — Л., 1935
  14. ↑ О. В. Петунин «Селекція і біотехнологія» Прочитане 2007-09-16
  15. ↑ The Texas Riviera. «Musa Banana» Прочитане 2007-09-18
  16. ↑ Food Lover's Companion. Food Lovers Companion information about banana Barron's Educational Series, Inc. Прочитано 2007-09-20
  17. ↑ а б Info Comm «Market of Banana» Прочитано 2007-09-19
  18. ↑ FAOSTAT: ProdSTAT: Crops. ФАО. 2005. Процитовано 09-12-2006.
  19. ↑ дані FAO, 2005 рік
  20. ↑ Dave's Garden «Dwarf Banana Musa acuminata Dwarf Cavendish» Прочитано 2007-09-17
  21. ↑ Recipezaar Maduros (plantain) Прочитано 2007-09-22
  22. ↑ New Zeland Electronic Text Cente «An Introduction to Samoan Custom. CHAPTER VII — Food and Meals» Прочитано 2007-09-22
  23. ↑ The Congo Cookbook (African recipes) Aloco Прочитане 2007-09-22
  24. ↑ Cosmopolitan Club Nigerian Dinner «Ewa dodo (seafood, plantains, and black-eyed peas)» Прочитане 2007-09-22
  25. ↑ http://en.wikipedia.org/wiki/Banana_ketchup
  26. ↑ Scion of Zion «The amazing banana» Прочитане 2007-09-28
  27. ↑ Веда — науки Вед, знання і традиції «Банани — ліки від всіх хвороб» Прочитане 2007-09-28
  28. ↑ Traditional Crafts of Japan - Kijoka Banana Fiber Cloth. Association for the Promotion of Traditional Craft Industries. Процитовано 11-12-2006.
  29. ↑ Наука и жизнь. «Бананы вымирают?» № 4, 2006 онлайн
  30. ↑ Concern at vanishing bananas FAO Newsroom, 3 травня 2006.
  31. ↑ а б Бі-бі-сі — Технології «Банани можуть зникнути» Опубліковане 2003-01-16 Прочитано 2007-09-23
  32. ↑ а б Popsci.com — Science «Can This Fruit Be Saved?» Прочитано 2007-09-17
  33. ↑ Government Information Office, Republic of China (Taiwan) Боротьба за конкурентоспроможність Прочитано 2007-09-23
  34. ↑ Fusarium Wilt (Panama Disease) of Banana Secretariat of the Pacific Community, березань 2005
  35. ↑ Tim Momol, Prakash Pradhanang, і Carlos A. Lopes «Bacterial Wilt of Pepper» University of Florida. Прочитане 2007-09-23
  36. ↑ THE Banana weevil Cosmopolities sordius Bioversity International, жовтень 2000.
  37. ↑ Matsuo Basho: the Master Haiku Poet, Kodansha Europe, ISBN 0870115537
  38. ↑ Comfort, Ray (1993). God Doesn't Believe in Atheists. Bridge-Logos.
  39. ↑ http://hellboundalleee.blogspot.com/2006/05/ray-comfort-concedes-banana-argument.html
  40. ↑ Green, Alan (4 November, 2002). Society has to change - Barnes (English) . BBC SPORT. Процитовано 09-12-2006.
  41. ↑ Історія бананів
  42. ↑ 10 фактів, які ви не знали про банани

Дивіться також

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Banana

Шаблон:Link FA

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Банан&oldid=1046622