PPP

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

PPP (англ. Point-to-Point Protocol) — протокол точка-точка.

Протокол канального рівня мережевої моделі OSI.

PPP — це механізм для створення й запуску IP (Internet Protocol) й інших мережевих протоколів на послідовних лініях зв'язку — прямий послідовний зв'язок (по нуль-модемному кабелю), зв'язок поверх Ethernet або модемний зв'язок по телефонних лініях.

Використовуючи PPP, можна під'єднати комп'ютер до PPP-сервера й одержати доступ до ресурсів мережі, до якої під'єднаний сервер так, начебто ви підключені безпосередньо до цієї мережі.

Протокол РРР є основою для всіх протоколів другого рівня. Зв'язок по протоколу РРР складається із чотирьох стадій: встановлення зв'язку (здійснюється вибір протоколів автентифікації, шифрування, стиснення і встановлюються параметри з'єднання), визначення автентичності користувача (реалізуються алгоритми автентифікації, на основі протоколів РАР, СНАР або MS-CHAP), контроль повторного виклику РРР (необов'язкова стадія, у якій підтверджується справжність віддаленого клієнта), виклик протоколу мережевого рівня (реалізація протоколів установлених на першій стадії). PPP включає IP, IPX й NetBEUi пакети всередині PPP кадрів.

Зазвичай використовується для встановлення прямих з'єднань між двома вузлами. Широко застосовується для з'єднання комп'ютерів за допомогою телефонної лінії. Також використається поверх широкосмугових з'єднань. Багато хто з провайдерів використають PPP для надання комутованого доступу в Інтернет.