Цеце

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Муха цеце

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Надклас: Гексаподи (Hexapoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Новокрилі (Neoptera)
Ряд: Двокрилі (Diptera)
Підряд: Короткоусі (Brachycera)
Інфраряд: Muscomorpha
Надродина: Hippoboscoidea
Родина: Glossinidae
Theobald, 1903
Рід: Муха цеце (Glossina)
Wiedemann, 1830
Ареал роду
Ареал роду
Групи видів
  • morsitans ("савановий" вид)
  • fusca ("лісовий" вид)
  • palpalis ("прирічковий" вид)
Посилання
Вікісховище: Glossinidae
Віківиди: Glossina
EOL: 56214
NCBI: 7393
Fossilworks: 139454

Муха цеце (англ. Tsetse fly, Glossina) — рід коричневих або жовтих мух, завдовжки біля 1 см. Крила схрещені на спині, хоботок голкоподібний, направлений вперед. Налічують 22 різних видів мухи цеце. Усі вони живуть у субсахарній (південніше від Сахари) Африці. Як самиці, так і самці пожадливо п'ють кров хребетних тварин, висмоктуючи за один раз утричі більше крові, ніж важать самі.

Вони смокчуть кров у найрізноманітніших травоїдних тварин, як місцевих, так і завезених. Кусають вони й людей. Укус такої мухи залишає глибоку й болючу рану, яка спричиняє відчуття одночасно болю та свербіння. На місці укусу виникає невелика пухлина.

Поширюється в Африці

Небезпека для тварин

Певні види мухи цеце переносять хворобу, збудниками якої є найпростіші трипаносоми. Якщо муха цеце смокче кров тварини, що має таку хворобу, то разом з кров'ю поглинає цих паразитів. Відтак усередині мухи вони починають розвиватися й розмножуватися. Коли така муха кусає іншу тварину, то паразити потрапляють від мухи у кровообіг тварини.

Цю хворобу у людей називають сонною хворобою, а якщо вона відбувається у тварин — то наганою. Трипаносоми заражають багато тубільних тварин Африки, особливо антилоп, африканських свиней, кафських буйволів, копитних тварин Redunca та бородавочників, але при цьому не шкодять їм, не спричинюють тяжку хворобу. Але у завезених до Африки тварин та одомашнених місцевих, а саме: верблюдів, псів, ослів, козлів, коней, мулів, домашніх буйволів, свиней та овець відбувається тяжка хвороба. Згідно інформації журналу «Нешнл джіоґрефік», нагана щороку винищує до трьох мільйонів голів свійської худоби.

Такі скотарі, як народ масаї зі Східної Африки, навчились уникати тих місць, де найбільше мух цеце, але інколи це неможливо через посуху та брак пасовиськ. Під час одної посухи чотири родини щодня втрачали через муху одну худобину.

Існують ліки проти нагани, але декотрі уряди дозволяють використовувати їх лише під наглядом ветеринара. Причиною є те, що недостатня доза не лише не допоможе вберегти тварину, але й може стати причиною виникнення паразитів, що мають імунітет до ліків.

Небезпека для людини

Самиця Glossina morsitans

Муха цеце переносить від людини до людини трипаносоми. Така хвороба в Африці називається сонною хворобою. Незважаючи на назву, дане захворювання не просто спричиняє сонливість. Вона починається слабкістю, стомлюваністю і невеликим підвищенням температури тіла. Відтак настає хронічна сонливість, висока температура, біль у суглобах, набрякають тканини тіла, збільшується печінка та селезінка. На кінцевій стадії паразити руйнують центральну нервову систему, і хворого відбуваються розумові відхиленння, розвивається кома, іноді інсульт, через що він неодмінно помирає.

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Сонна хвороба.

Раніше (XVIII–XIX ст.) муха цеце не була такою небезпечною. В давнину її вважали звичайною мухою і вона не несла значної загрози життю людини.

Нині сонною хворобою інфікуються 25 000 людей щороку. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, понад 50 мільйонів людей у 36 країнах субсахарної Африки ризикують нею захворіти. Сонна хвороба, якщо її не лікувати, закінчується фатально, проте вже є медикаментозні препарати, що демонструють певну ефективність у лікуванні таких хворих.

Людина веде довготривалу війну проти мухи цеце та хвороби, яку вона розносить. У 1907 році Уїнстон Черчілль згадував про кампанію усунення мухи цеце: «Люди безжалісно заплутують її у густі тенета». Але якщо проаналізувати результати, то ці «густі тенета» не дали очікуваної ефективності. У книзі «Засади паразитології» (англ.) пишеться: «За 80 літ винищування цеце у її популяції мало що змінилося», що свідчить про безрезультатність боротьби.

Роль у природі

Найсильніший аргумент у захист цеце — її роль у винищенні худоби лише сприяє збереженню африканської фауни. Велетенська частина Африки подібна до степів Західних Сполучених Штатів Америки, тобто ця земля може прогодувати необхідну людині худобу. Але через муху цеце свійські тварини знищуються трипаносомами, що не шкодять місцевим рослиноїдним тваринам.

Існує думка, що якби не муха цеце, то розмаїтість африканської фауни вже давно б замінилася поголів'ями свійських тварин. «Я за цеце, — сказав Віллі ван Нікерк, радник Ботсванського заповідника.— Усуньте цеце, й наплодиться стільки худоби, що вона оббере Африку, перетворивши цей континент у велике пустище. Муха повинна жити».

Проте це твердження не сприймається великою частиною людей. Такий аргумент звучить непереконливо для того, хто бачить, як його діти чи тварини мучаться від сонної хвороби. Також проти мухи цеце і ті, хто розуміють, що для того, щоб прогодувати зростаюче населення Африки, потрібно все більше худоби.

Поза сумнівом, що роль мухи цеце в природі ще недостатньо вивчена. Тому, хоча й звинувачення проти неї здаються вагомими, але ще зарано проголошувати їй вирок.

Джерела

Журнал «Пробудись!» 22 травня 1996 року, стор.11-13