Очікує на перевірку

Інтерфакс-Україна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерфакс-Україна

Типінформаційне агентство
КраїнаУкраїна
Мови, що використовуютьсяукраїнська, російська, англійська

ВласникАндрій Мартиненко[1]
Головний редакторДмитро Кошовий[1]
Генеральний директорЄгор Болтрик[1]
Рік заснування1992
Головний офісКиїв, Україна

interfax.com.ua

«Інтерфакс-Україна» — українська медіакомпанія[2], працює на ринку політичної та економічної інформації України з 1992 року.

Cтатус

[ред. | ред. код]

Агентство випускає 52 інформаційних продукти з політичної та економічної тематики чотирма мовами (українською, російською, англійською та німецькою).

З травня 1998 року діє сайт агентства в мережі Інтернет.

З травня 1999 року агентство працює в режимі реального часу — повідомлення розсилаються в міру їх надходження.

З 2006 року працює система розповсюдження новин «Термінал».

Керівництво агенції

[ред. | ред. код]

Генеральні директори

[ред. | ред. код]

Директорат

[ред. | ред. код]
  • Заст. директора, головний редактор — Дмитро Кошовий
  • Директор з маркетингу — Максим Уракін
  • Заст. директора — Сергій Кіржаєв

Продукти агенції

[ред. | ред. код]

Стрічки новин

[ред. | ред. код]

Стрічки новин: новини, ділові новини, ПЕК, фінанси, страхування, фондовий ринок, нерухомість, телекомунікації, АПК, транспорт, медицина та фармринок, економічний моніторинг, нафта, новини компаній, спорт.

Проєкти

[ред. | ред. код]
  • «Інтерфакс — Звітність емітентів»
  • «ЕФіР — Україна»
  • «Інтерфакс — Вибори»
  • «Інтерфакс — Фондовий-ринок»
  • «Інтерфакс — Термінал»
  • «Dnb-Україна»
  • «PrWire»
  • «Reform.energy»
  • «Green Deal»

Пресцентр

[ред. | ред. код]
Президія пресцентру агенції

Відкрита 1998 року зала агенції є відомим у суспільстві новинним майданчиком, популярним центром зустрічі журналістів із бізнесменами та політиками, місцем низки історичних заяв та подій.

  • Зала площею 80 м² на 50 місць;
  • Стіл президії на 4-6 місць, обладнаний 4-ма стаціонарними мікрофонами;
  • Радіомікрофони;
  • Освітлення, акустика та аудіосистема, що дають змогу проводити професійну відео- та фотозйомку;
  • Два широкоформатні екрани 46″ та 40″ для відтворення презентацій, фото та відеоматеріалів;
  • Можливість встановлення банера;
  • Доступ до Інтернету, Wi-Fi.

Дискусії про незалежність

[ред. | ред. код]

Деякі джерела до 2013 року афіліювали агентство із недержавною російською групою, Interfax Information Services, через що в деяких джерелах українське агентство досі маркують як частину групи[3][4][5][6], яка діє через офшорну компанію на Кіпрі[7][8].

Проте засновник та співробітники компанії неоднарозово спростовували цю інформацію пояснюючи, що єдине що поєднує однойменні організації - загальна система продажів за кордоном та незалежність редакцій.[9]

Після смерті Олександра Мартиненка у 2024 році стало відомо, що він був єдиним бенефіціаром, а власність перейшла до його сина - Андрія.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Новим власником інформагентства "Інтерфакс-Україна" став син Мартиненка // Українська правда. — 2024. — 24 червня. — Дата звернення: 24.06.2024.
  2. а б Інтерфакс-Україна після Олександра Мартиненка: у важкій індустрії у важкий час. Детектор Медіа. Процитовано 24 червня 2024.
  3. Interfax-Ukraine, Author at Euromaidan Press. Euromaidan Press (амер.). Процитовано 16 квітня 2023.
  4. About agency. web.archive.org. 27 серпня 2009. Архів оригіналу за 27 серпня 2009. Процитовано 16 квітня 2023.
  5. Interfax Ukraine: Contact Information, Journalists, and Overview | Muck Rack. muckrack.com (англ.). Процитовано 16 квітня 2023.
  6. Interfax- Ukraine. Media Bias/Fact Check (амер.). Процитовано 16 квітня 2023.
  7. INTERFAX INFORMATION SERVICES LIMITED. opencorporates.com. Процитовано 16 квітня 2023.
  8. Interfax-Ukraine, Author at Kyiv Post - Page 10156 of 12739. Kyiv Post. Процитовано 16 квітня 2023.
  9. ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА. НАМ 30 РОКІВ. НАМ 270 ДНІВ. Interfax-Ukraine. Процитовано 22 листопада 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]