Інтерлінгва (латино-сіне-флексіоне)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Латино-сіне-флексіоне
Latino sine flexione (Interlingua/Інтерлінгва)
Символ Інтерлінгви
Символ Інтерлінгви
Носіїне більше 50
ПисемністьЛатинка
Класифікаціяштучні мови
Час розходження1903
АвторДжузеппе Пеано[1]
Офіційний статус
РегулюєAcademia pro Interlingua (1910 - 1939)
Коди мови
ISO 639-2art

Латино-сіне-флексіоне або латино сіне флексіоне (Latino sine flexione — латина без словозміни) — міжнародна штучна мова на основі латинської мови, створена італійським математиком Джузеппе Пеано 1903 року. Після доопрацювання у 1910 році стала називатися інтерлінгва (не слід плутати з іншою штучною мовою з аналогічною назвою — див Інтерлінгва).

Алфавіт і правопис

[ред. | ред. код]

+Алфавіт латино-сіне-флексіоне повністю збігається з латинським:
A b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z ae oe

Те ж відноситься і до правопису. З метою спрощення можна писати e замість ae та oe, t замість th і f замість ph.

Вимова

[ред. | ред. код]

Зазвичай використовується вимова, що відповідає так званій «класичній» / «реконструйованій» латинській:

  • B читається як «б», але як «п» в поєднаннях bs і bt.
  • С завжди читається як «к».
  • H читається як англійське чи німецьке «h» (глухий придих). Але в поєднаннях ph,th, ch і rh не читається взагалі (тобто вони вимовляються як «п», «т», «к» і «р» відповідно).
  • QU — як «кв» (з нескладовим «у» як в у [маўпа]).
  • S — завжди як «с».
  • V як «в» або нескладовий «у».
  • Y як німецьке «ü» або французьке «u» («і» з губами як при «у»).
  • AE як «ай».
  • OE як «ой».

Вимова інших букв відповідає прийнятій в Україні традиції (так званій «традиційній» вимові). Допустимі ті чи інші відхилення від цієї вимови в бік традиційної, що відбивається і в орфографії (див. вище). Головний наголос завжди падає на останній склад слова, другорядний — туди, куди це потрібно для милозвучності.

Словниковий склад

[ред. | ред. код]

Основна маса слів також запозичена з латини, однак у видозміненій формі. Всі іменники беруться у формі аблатива однини. Прикметники беруться у формі номінатива однини середнього роду (для прикметників на -e і -um, причому-um змінюється на -o) і у формі аблатива в інших випадках. Дієслова в більшості випадків мають форму усіченого латинського інфінітива (відкидається закінчення -re).

Загальна характеристика словотворення

[ред. | ред. код]

Латино-сіне-флексіоне — продукт натуралістичного напряму в конструюванні міжнародних мов. Його граматика в окремих відносинах простіше граматики есперанто (відсутнє, наприклад, відмінювання прикметників, зміна дієслова за часами, обов'язкове застосування закінчення множини). Але при цьому система словотворення запозичена у мови-джерела — латини і тому має всі якості системи словотворення європейських природних мов: наявністю винятків, кількох моделей для утворення одного і того ж (див. нижче систему позначення статі, співвідношення кількісних і порядкових числівників, займенники та інш.).

Словозміна

[ред. | ред. код]

Дієслово

[ред. | ред. код]

У дієслова немає категорій особи і числа. Наприклад: Me salta. — Я стрибаю. Vos salta. — Ви стрибаєте. Illo salta. — Він, вона, воно стрибає.

Відсутня й категорія часу: майбутнє може бути виражене вживанням в реченні прислівника i, а минуле — прислівника e, що вказують на час іменників. Саме ж дієслово при цьому не змінюється. Для вираження майбутнього часу можуть використовуватися обороти з модальними дієсловами vol і debe. Нема зміни за способами (дійсним, умовним, наказовим тощо).

Від власне дієслова можна утворити три вербоїди: інфінітив — додаванням суфікса -re, активний дієприкметник додатком -nte і пасивний дієприкметник додатком -to. Наприклад: ama — люблю і інш., amare — любити, amante — люблячий, amato — улюблений.

Іменник

[ред. | ред. код]

У латино-сіне-флексіоне існує закінчення множини іменників — -s (filio — син,filios — сини). Але це закінчення можна не вживати, коли множину видно з контексту. Тобто, decem simias і decem simia однаково означають «десять мавп».

Граматичного роду немає. Стать може бути виражена за допомогою зміни кореня, додавання певних суфіксів або добавки слів mas — чоловічий і femina — жіночий. Наприклад: patre — батько, matre — мати, propheta — пророк, prophetissa — пророчиця, cane mas — кобель,cane femina — сука. Відмінкові відносини передаються порядком слів і приводами (наприклад, родовий відмінок — приводом de).

Прикметник

[ред. | ред. код]

Прикметник незмінний. Ступені порівняння утворюються за допомогою додавання певних прислівників.

Числівник

[ред. | ред. код]

Кількісні і порядкові

[ред. | ред. код]

Система числівників запозичена з латини в дещо спрощеному вигляді.

Кількісний Переклад Порядковий Переклад
uno один primo перший
duo два secundo другий
tres три tertio третій
quatuor чотири quarto четвертий
quinque п'ять quinto п'ятий
sex шість sexto шостий
septem сім septimo сьомий
octo вісім octavo восьмий
novem дев'ять nono дев'ятий
decem десять decimo десятий
viginti или duo decem двадцять vigesimo двадцятий
triginta или tres decem тридцять trigesimo тридцятий
nonaginta или novem decem дев'яносто nonagesimo дев'яностий
centum сто centesimo сотий
mille тисяча millesimo тисячний
millione мільйон millionesimo мільйонний

Кількісні числівники від 11 до 19 утворені шляхом поєднання кількісних числівників першого десятка за моделлю decem-uno або decem et uno «одинадцять». Порядкові — шляхом поєднання порядкових числівників першого десятка за моделлю decimo-unio «одинадцяти». Кількісні числівники від 40 до 80 — шляхом додавання числівником першого десятка -aginta (кінцева голосна, якщо вона є, при цьому відкидається): quintaginta «п'ятдесят». Порядкові числівники утворюються шляхом заміни в кількісних -inta на -esimo: quintagesimo «п'ятдесятий».

Прислівник

[ред. | ред. код]

Непохідні прислівники запозичені з латини. Утворення прислівників від прикметників здійснюється за допомогою виразів cum mente та in modo. Наприклад: in modo fraterno — по-братськи, cum mente diligente — старанно.

Прислівники від іменників утворюються за допомогою in modo de (наприклад: in modo de fratre — по-братськи).

Займенники

[ред. | ред. код]

Особові займенники

[ред. | ред. код]
Однина Множина
Перша особа me nos
Друга особа te vos
Третя особа illo[2] illos

Зворотні займенники

[ред. | ред. код]
Латино Переклад
se себе
se ipso сам себе

Присвійні займенники

[ред. | ред. код]
Однина Множина
Перша meo nostro
Друга tuo vostro
Третя suo

Приклади тексту

[ред. | ред. код]

Me e dic in meo corde de filios de homo, que Deo vol proba illos, et monstra que illos es simile ad bestias. Nam morte de homo et morte de bestias es idem, et conditione de utroque es aequale: sicut homo morte, sic omne morte: omne respira in modo simile, et homo habe nihil plus que bestias. Et omne perge ad uno loco: illos es facto de terra, et ad terra illos reveni pariter. Qui noto si spiritu de filios de homo ascende surso, et si spiritu de jumento descende deorso, ad terra? Et me habe deprehendeto que nili es plus bono pro homo quam jubilare in suo opera, et illo es suo parte. Nam qui vol adduce ad illo pro cognoscere res que es post illo, in futuro?

Я сказав був у серці своєму: Це для людських синів, щоб Бог випробовував їх, і щоб бачити їм, що вони як ті звірі, бо доля для людських синів і доля звірини однакова доля для них: як оці помирають, так само помирають і ті, і нема над твариною вищості людям, марнота бо все!.. Все до місця одного йде: все постало із пороху, і вернеться все знов до пороху... Хто знає, чи дух людських синів підіймається вгору, і чи спускається вділ до землі дух скотини? І я бачив, нема чоловікові кращого, як ділами своїми радіти, бо це доля його! Бо хто проведе його глянути, що буде по ньому?..


Latino sine flexione Латина Occidental / Interlingue Interlingua

Patre nostro, que es in coelo,
fi sancto tuo nomine;
adveni regno tuo;
fi voluntate tuo
sicut in coelo et in terra.
Pane nostro quotidiano da ad nos hodie,
et dimitte debito nostro,
sicut nos dimitte ad debitores nostro.
Et ne induce in tentatione,
sed libera nos ab malo.
Amen.

Pater noster, qui es in cælis,
sanctificetur nomen tuum.
Adveniat regnum tuum.
Fiat voluntas tua,
sicut in cælo, et in terra.
Panem nostrum quotidianum da nobis hodie,
et dimitte nobis debita nostra,
sicut et nos dimittimus debitoribus nostris.
Et ne nos inducas in tentationem,
sed libera nos a malo.
Amen.

Patre nor, qui es in li cieles,
mey tui nómine esser sanctificat,
mey tui regnia venir,
mey tui vole esser fat,
qualmen in li cieles talmen anc sur li terre.
Da nos hodie nor pan omnidial,
e pardona nor débites,
qualmen anc noi pardona nor debitores.
E ne inducte nos in tentation,
ma libera nos de lu mal.
Amen.

Patre nostre, qui es in le celos,
que tu nomine sia sanctificate;
que tu regno veni;
que tu voluntate sia facite
como in le celo, etiam super le terra.
Da nos hodie nostre pan quotidian,
e pardona a nos nostre debitas
como etiam nos los pardona a nostre debitores.
E non induce nos in tentation,
sed libera nos del mal.
Amen.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Крістал Д. The Cambridge Encyclopedia of LanguageВидавництво Кембриджського університету, 1987. — С. 353. — ISBN 978-0-521-42443-1
  2. Існують також спеціальні форми illa — вона і id — воно, а також особлива форма illas — множина від illa.

Посилання

[ред. | ред. код]