Wikisource:Help: Difference between revisions
Jump to navigation
Jump to search
Content deleted Content added
No edit summary |
m Reverted edits by 93.180.230.170 (talk) to last revision by Aleator |
||
Line 16: | Line 16: | ||
[[Category:Help|*]] |
[[Category:Help|*]] |
||
[[Category:Wikisource|Help]] |
[[Category:Wikisource|Help]] |
||
Володимир Назаренко. |
|||
Істини іскрини для людини. |
|||
Поезія. |
|||
Ну що вам за брехню сказати? |
|||
Хотіли б ви того чи ні, |
|||
Але давно вже треба |
|||
Поставить пам’ятник брехні |
|||
Великий, аж до неба |
|||
Не сумнівайтесь у житті |
|||
Брехня велика сила |
|||
І пам’ятник такий собі |
|||
Вона лихвою заслужила |
|||
Все починалося з брехні |
|||
Спочатку було слово |
|||
А потім світло в темноті |
|||
Й за тиждень все готово |
|||
Так створена була брехня |
|||
Як від сприяння неба |
|||
Вона зростала день від дня |
|||
Була в тому потреба |
|||
Брехню творили брехуни |
|||
Вона ж їх годувала |
|||
Взаємовигідні вони |
|||
І та вигода чи мала |
|||
Та ефективною брехня. |
|||
Буває в тому разі |
|||
Коли сприймається вона |
|||
Лиш на правдивій базі |
|||
Того й підмішують брехню |
|||
Між правдою тоненько |
|||
Щоб всі повірили всьому |
|||
Без сумніву й бистренько |
|||
Але для простаків і так |
|||
Брехня проходить м’яко |
|||
Вони не знають навіть як |
|||
Їх дурять скрізь всіляко |
|||
А брешуть дійсно скрізь і без розбору |
|||
В казках, легендах, наукових творах |
|||
В статтях, віршах, на забудовах |
|||
Підсовують брехню в газетах, |
|||
Книжках, листівках і буклетах |
|||
По телевізору, по телефону |
|||
По Інтернету і магнітофону |
|||
На зборах, лекціях, уроках |
|||
В трамваях, ліфтах, санітарних блоках |
|||
На літаках і теплоходах |
|||
Базарах, ліжках, переходах |
|||
На площах, скверах і повсюди |
|||
Рекламну брехню ми можем почути |
|||
То вибирають президента |
|||
То депутата-притиндента |
|||
Але завжди одне і теж |
|||
Брехня якій немає меж |
|||
Брехня та скрізь, брехня повсюди |
|||
Та схаменіться ви все таки люди |
|||
А те що розумні. Я цьому не вірю |
|||
Не будуть розумні платити за брехню |
|||
Попам і артистам співакам-карєристам |
|||
Нечесним лікарям |
|||
Брехливим вчителям |
|||
Підступним чинцям |
|||
Та суддям злочинним |
|||
Безчесним гарантм конституційним |
|||
Бандитським міліціянтам |
|||
Та різним спекулянтам |
|||
Як би ж ви людоньки їх не кормили |
|||
Вони б вас як дурнів таких не дурили |
|||
Не будуть розумні й хвалить брехунів |
|||
Писак і поетів та всяких вождів |
|||
Поки ж процвітає у нас марнославство |
|||
Історію пишуть про різне нахабство |
|||
Хто більше загарбав чужих тереторій |
|||
Хто більше вбивав і топив крематорій |
|||
Хто знищив мільйони невинних людей |
|||
Втіляючи суть ідіотських ідей |
|||
Чи просто вдоволив садистські потреби |
|||
Була необхідність і так було треба |
|||
Почуєш від різних його посіпак |
|||
Тільки на крові і тільки отак |
|||
Вони б такого не казали |
|||
Коли б із них ту кров пускали |
|||
Навіть церква-свята віра |
|||
Не прокляла ще бузувіра |
|||
А проклинала Льва Толстого |
|||
За що ,про що,і ні до чого |
|||
То ж не треба так брехати |
|||
Пощадіть дітей своїх |
|||
В брехні вони із немовляти |
|||
Їм брешуть рідненькі і батько і мати |
|||
Ну як їм від брехні втікати |
|||
У дитсадочку і у школі |
|||
Виховання без брехні |
|||
Ще не проводилось ніколи |
|||
Із давна і до на наших днів |
|||
Уже так звиклися з брехнею |
|||
Немає без брехні життя |
|||
Не можуть розпрощатись з нею |
|||
Не знають іншого буття |
|||
На жаль це всіх задовольняє |
|||
Борців з брехнею ще немає |
|||
Немає й партій в нас порядних |
|||
Боротися з брехнею здатних |
|||
Брехня як видно наркотична |
|||
І ця хвороба споконвічна |
|||
Химерами лише жива |
|||
Тому хотів би дуже я |
|||
Щоб вся підступна та брехня |
|||
До брехунів і поверталась |
|||
Щоб з них за це завжди сміялись |
|||
А підлі дії проклинались |
|||
І мода на брехню скінчалась |
|||
Та своєчасно поховалась |
|||
І більш ніде не проявлялась |
|||
А я повторно за своє |
|||
Бо пам’ятник брехні вже є |
|||
І це надбання не моє |
|||
Ще в стародавньому Єгипті |
|||
Створили гарні,непохитні |
|||
Так зване чудо світове |
|||
Ці піраміди-довгобуди |
|||
Лиш пам’ятником здатні бути |
|||
Брехні в історії людей |
|||
Та ідіотських їх ідей. |
|||
Склав В.Назаренко |
|||
Кінець 2006р. |
|||
Шануймося Українці |
|||
Та вжє досить українці |
|||
В дурнях нам вважать |
|||
Прийшла пора українці |
|||
Розуму набратись |
|||
Сором ,сором українці |
|||
Так ганебно жити |
|||
Треба треба українці |
|||
З мудрістю дружити |
|||
Хвате хвате українці |
|||
Нам лихої слави |
|||
Станьмо станьмо українці |
|||
На захист держави |
|||
Недамо ж бильш україрці |
|||
Її шматувати |
|||
Будем будем україрці |
|||
Її шанувати |
|||
Не в боях ми українці |
|||
Її отримали |
|||
Воля божа українці |
|||
За неї подбала |
|||
і якщо ми українці. |
|||
Її занехаєм |
|||
Будим прокляті від Бога |
|||
Пекло отримаєм |
|||
Ще не пізно українці |
|||
Припинити чвари |
|||
За одно і поодинці |
|||
Розвіяти чари |
|||
Чари, чари українці |
|||
треба подолати |
|||
і до влади проходимців |
|||
більше не пускати |
|||
Не давайте українці |
|||
ви владу сволоті |
|||
Бо залишитесь назавжди |
|||
В жахливій злидоті |
|||
Коли ви вже українці |
|||
Будете в пошані |
|||
То припинять голок ости |
|||
Сусіди незвані |
|||
Тільки тоді українці |
|||
Будете в пошані |
|||
Коли в вашій поведінці |
|||
Єдність стане пані |
|||
Перестанете українці |
|||
Пертися в гетьмани |
|||
В цій ганебній поведінці |
|||
Практика погана |
|||
Небуло в вас українці |
|||
Видатних гетьманів |
|||
Тому й мали ви халепи |
|||
Від різних дурманів |
|||
З вас знущатися українці |
|||
Свої ж відщепенці |
|||
Того й владу забирали |
|||
Різні іноземці |
|||
То ж шануйтесь українці |
|||
Самі між собою |
|||
Вибирайте ви гетьманів |
|||
Тільки з головою |
|||
Бо немає українці |
|||
Ніяких гарантій |
|||
Що опинитесь в Сибірі |
|||
В натопленій хаті. |
|||
. |
|||
В. Назаренко 2007 р |
|||
за Нема за кого випить |
|||
Якось мені розповіли |
|||
Що в наше місто з Білорусі |
|||
Два білоруси прибули |
|||
Як завжди в діловому дусі |
|||
Так водиться на Україні |
|||
Для успіху в усих ділах |
|||
Їх пригостили по чарчині |
|||
Щоб дружба кріпшою була |
|||
Тут білоруси об’явили |
|||
Що першу чарку завжди й гарненько |
|||
П’ють вони за батьку Лукашенко |
|||
Лиш потім за своє вже пили |
|||
А мене заздрість придавила |
|||
«живуть же інші бо змогли» |
|||
Що ж ця людина їм зробила |
|||
Щоб першу чарку за неї пили. |
|||
Напевно в них добрі порядки |
|||
Напевно дбають про людей |
|||
І лиш за це такі подяки |
|||
Найкращі від любих ідей |
|||
А у нас на Україні |
|||
Все як кажуть навпаки |
|||
Бродять діти безпризорні |
|||
Та бездомні старики |
|||
Бо житло забрала влада |
|||
Розвела туберкульози |
|||
Не одна у влади вада |
|||
Їй ніщо старечі сльози |
|||
Собі зарплати європейські |
|||
Непосоромились зробити |
|||
Зате порядки африканські |
|||
Такі що неможливо жити |
|||
Куди не ткнись і скрізь свавілля |
|||
Корупція, рейдерство, грабіж |
|||
Розграбували все довкілля |
|||
Та мало хочеться побільш |
|||
Народу ваучери дали |
|||
Собі ж забрали все що є |
|||
Чини важливі покупляли |
|||
І все вважають за своє |
|||
Та розуму собі не купиш |
|||
Діла їх видно де не глянь |
|||
Про найдурніше щось почуєш |
|||
То їхні справи без вагань |
|||
Удостовіритися можна |
|||
Зверніть увагу на село |
|||
Розруха тут стоїть тривожна |
|||
Хоч і війни ще не було |
|||
Найкращі в світі чорноземи |
|||
Нема чим, ніяк оброблять |
|||
Нема нагальнішої теми |
|||
Як Україну годувать |
|||
Що ще сказати-всюди злість |
|||
Було нас 52 мільйони |
|||
А залишилось 46 |
|||
Хто ж відповість за наші лиха |
|||
Не жди, ніхто не скаже я |
|||
Як керувать то всім потіха |
|||
А відповідальність на козла |
|||
То ж нема у нас за кого |
|||
Першу чарку пить заквжди |
|||
Не послав нам бог такого |
|||
Може пришле, підожди |
|||
(не послала на доля такого |
|||
Може пошле, підожди) |
|||
В.Назаренко |
|||
2007р |
|||
Хочеш вір, хоч не вір |
|||
в Нато краще ніж в Сибір |
|||
Швидко плине час чи ні |
|||
летять чи йдуть повільно дні |
|||
а ми розумні чи дурні |
|||
рахуємо літа земні |
|||
Рахувать так рахувать |
|||
але тільки не брехать |
|||
хотілось би всю правду знать |
|||
так де ж її чистеньку брать |
|||
Двадцяте століття, оте що пройшло |
|||
для нас українців найгірше було |
|||
десятки мільйонів загиблих взяло |
|||
імперська Росія зробила це зло |
|||
Чи то війна велась імперська |
|||
чи та що звалась партизанська |
|||
Ісманська, Польська чи Японська |
|||
Корейська, Афганська та Фінська |
|||
а кров лилась там українська |
|||
А ще були голодомори |
|||
штучні і не зовсім твори |
|||
катів-вождів і ці потвори |
|||
що домоглись собі покори |
|||
та знищили народу гори |
|||
нас українців – за що кікімори |
|||
і вас не мучили докори |
|||
ще й не отримали гомори. |
|||
Крім цього рабство явне мали |
|||
нас до сибіру відправляли |
|||
ми там метали добували |
|||
деревину заготовляли |
|||
заводи різні будували |
|||
цілинні землі підіймали |
|||
канали всякі проривали |
|||
та часто там і померали |
|||
а нашу смерть не рахували |
|||
і геноцид ввесь приховали |
|||
Як би ж ми документи малив |
|||
то посіпаки б не кричали |
|||
в намордниках російських звали |
|||
як би ми в Нато не вступали |
|||
щоб вони можливість мали |
|||
та до Сибіру нас загнали |
|||
і ми там ріки повертали |
|||
В.Назаренко |
|||
2007р. |
|||
Навіщо так |
|||
Всі напевно добре знають |
|||
Що лиш могутні виживають |
|||
І все на цьому світі мають |
|||
Тому в добрі і процвітають. |
|||
Слабкі ж здебільшого страждають |
|||
І долю злую проклинають |
|||
А мудрість стійко зневажають |
|||
На чудо лиш надію мають |
|||
Та бога в поміч призивають |
|||
Ще й вірою себе втішають |
|||
І все брехнею покривають |
|||
Горілку пити полюбляють |
|||
Та цигарковий дим вдихають |
|||
Або наркотики вживають |
|||
Та цим собі життя кінчають |
|||
Й це при тім,що добре знають |
|||
На них постійно заробляють |
|||
Та їх свободу утискають |
|||
Життя умисно затрудняють |
|||
Та цим багатство наживають |
|||
А їхнє горе зневажають. |
|||
Або так |
|||
Життя на злі базується, |
|||
Живе живим годується, |
|||
Та за своє піклується, |
|||
За гроші все купується, |
|||
Жадоба культивується, |
|||
Безмежно провокується |
|||
І до нестями дується, |
|||
Загарбать все готується, |
|||
Постійно цим турбується, |
|||
Лиш на своє милується, |
|||
Похвалами шанується |
|||
І це не критикується, |
|||
Та з часом все плюндрується, |
|||
І смертю нівелюеться. |
|||
Чи так? |
|||
Завжди хотілося мені |
|||
Пізнати істини одні |
|||
Життя – буття у наші дні |
|||
І тільки правду, без брехні |
|||
Та чи можливо це, чи ні |
|||
Що як ці прагнення дурні |
|||
І втрачу цінності земні |
|||
Ради непотреби і фігні |
|||
Бо речі є більш значні |
|||
Не опинитися в багні |
|||
Не залишитися на дні |
|||
Не влипнути в діла брудні |
|||
А забезпечить для рідні |
|||
Належний рівень зарплатні |
|||
Стримати процеси руйнівні |
|||
Здоров’я й розуму страшні |
|||
Без мук в життєвому вогні |
|||
Зробить обов’язки земні |
|||
Сповна проживши свої дні |
|||
І смерть прийняти увісні |
|||
Можливо так |
|||
Життя по всякому триває |
|||
Кожен в ньому своє має |
|||
Завжди на більше зазіхає |
|||
Але по різному буває |
|||
Бо з часом хтось своє втрачає |
|||
А інший щось собі придбає |
|||
Якщо невдача не спіткає |
|||
То власність стрімко прибуває |
|||
Значних розмірів набуває |
|||
І це ніхто не припиняє |
|||
А успіхом життя вважає |
|||
Та щастя в цьому лиш шукає |
|||
І іншого не помічає |
|||
Жити в клопотах звикає |
|||
Та скрізь жадобу проявляє |
|||
Принизить інших полюбляє |
|||
Себе ж постійно вихваляє |
|||
І все на інших заробляє |
|||
Бо це за правило вважає |
|||
Але не вічно так буває |
|||
В кінці кінців усе втрачає |
|||
Або все просто набридає |
|||
І вічно щось не вистачає |
|||
Отак життя все проминає |
|||
Нічого кращого не має |
|||
Але й по іншому буває |
|||
Багато хто наполягає |
|||
Життя ж по всякому триває |
|||
Та все ж свою властивість має |
|||
Без боротьби воно згасає |
|||
Хто бориться – той виживає |
|||
Та й боротьби без життя не буває. |
|||
А якщо так |
|||
Якщо ще раз не повезло |
|||
І діється все як на зло |
|||
Та ще й нещастя приповзло |
|||
Спокійно розбери все зло |
|||
Чому ще раз не повезло |
|||
Чому все діється на зло |
|||
Чому нещастя приповзло |
|||
Навчись не допускати зло |
|||
І не надійтесь щоб повезло |
|||
Нічого не роби на зло |
|||
А як нещастя приповзло |
|||
Кріпись і переможеш зло |
|||
Нікому ще не повезло |
|||
Назавжди подолати зло |
|||
І щоб воно не приповзло |
|||
Забудь за нього як за зло |
|||
А краще так |
|||
Мир та любов пізнавайте |
|||
Мир та любов шукайте |
|||
А як знайшли тримайте |
|||
І впевнено розмножайте |
|||
Кому потрібно віддавайте |
|||
Та задоволення цим майте |
|||
Але реальність не втрачайте |
|||
Спроможність свою піднімайте |
|||
Працею труднощі долайте |
|||
Достатньо статків заробляйте |
|||
Все в міру сил своїх тримайте |
|||
Своїх дітей цьому навчайте |
|||
Себе та інших поважайте |
|||
Насамперед скрізь спокій майте |
|||
Та часу без толку не гайте |
|||
На користь завжди витрачайте |
|||
З дурістю вчасно поривайте |
|||
Неторопіться і не зівайте |
|||
В роботі якість поважайте |
|||
Та сили свої зберігайте |
|||
І за здоровя не забувайте |
|||
На задоволення його не міняйте |
|||
В міру можливостей поступайте |
|||
А розум ясний не втрачайте |
|||
Без нього нічого не сприймайте |
|||
Всі дії з совістю звіряйте |
|||
Та гідність вчасно з захищайте |
|||
Так буде вірно, так тримайте |
|||
В. Назаренко |
|||
2007р. |
|||
Оце така любов |
|||
Я люблю бо я жива, |
|||
Я люблю – це не слова. |
|||
Я люблю усе що є, |
|||
Я люблю і це моє. |
|||
Я люблю бо треба жить, |
|||
Я люблю бо час біжить. |
|||
Я люблю саму себе, |
|||
Я люблю також тебе. |
|||
Я люблю усе любити, |
|||
Я люблю на світі жити. |
|||
Я люблю усе навкруг, |
|||
Я люблю на весь свій дух. |
|||
Я люблю завжди любить, |
|||
Я люблю у кожну мить. |
|||
Я люблю завжди і все, |
|||
Я люблю і те і це. |
|||
Я люблю бо я вродлива, |
|||
Я люблю і я щаслива. |
|||
Я люблю на все глядіти, |
|||
Я люблю за всіх радіти. |
|||
Я люблю спокійно жити, |
|||
Я люблю завжди дружити. |
|||
Я люблю перемагать, |
|||
Я люблю це благодать, |
|||
Я люблю міцною бути, |
|||
Я люблю здоровя чути. |
|||
Я люблю благих людей, |
|||
я люблю і їх дітей. |
|||
Я люблю як сонце сходить, |
|||
Я люблю коли заходить, |
|||
я люблю безмежність неба, |
|||
Я люблю і це потреба. |
|||
Я люблю як дощ іде, |
|||
Я люблю як сад цвіте. |
|||
Я люблю як грім гримить, |
|||
Я люблю завжди світить. |
|||
Я люблю і мед і бджоли, |
|||
Я люблю значні простори. |
|||
Я люблю і ночі й дні, |
|||
Я люблю пташок пісні. |
|||
Я люблю сама собою |
|||
Я люблю бути такою |
|||
Я люблю, бо я любов |
|||
Я люблю, бувай здоров! |
|||
2007 р. В. Назаренко |
|||
Радійте життю і будете жити |
|||
Радійте життю – тільки так треба жить, |
|||
Радійте життю – бо наш час не простить, |
|||
Радійте життю кожен день кожну мить, |
|||
Радійте життю бо воно пробіжить. |
|||
Радійте життю і все що треба робить, |
|||
Радійте життю – це ваш час,щоб творить, |
|||
Радійте життю, щоб все цвітом залить, |
|||
Радійте життю хай нещастя тремтить. |
|||
Радійте життю – ваша правда спішить, |
|||
Радійте життю і вас будуть любить, |
|||
Радійте життю і вас будуть хвалить, |
|||
Радійте життю зійшло сонце світить. |
|||
Радійте життю це струмочок дзюрчить, |
|||
Радійте життю пташка пісню вершить, |
|||
Радійте життю бджілка з поля летить, |
|||
Радійте життю грім на небі гримить. |
|||
Радійте життю дощ шаленний сичить, |
|||
Радійте життю все на світі твердить, |
|||
Радійте життю і не думайте нить. |
|||
Радійте життю і тоді пощастить, |
|||
Радійте життю і будете жить! |
|||
В.Назаренко |
|||
2007р. |
|||
Краще було б не хворіти. |
|||
Ми зможемо довго жити |
|||
Якщо цього хотіти |
|||
Собою дорожити |
|||
І все як слід робити |
|||
Здоров’я не труїти |
|||
Повітря оцінити |
|||
Не все приємне пити |
|||
Не все смачненьке їсти |
|||
Себе цим не дурити |
|||
Та істину любити |
|||
Щоб зовсім не хворіти |
|||
Бо будуть лікувати |
|||
Здоров’я вижимати |
|||
Пілюлями морити |
|||
Уколами труїти |
|||
Та гроші з вас доїти |
|||
Заплачете як діти |
|||
То краще не хворіти |
|||
Дієту примінити |
|||
З повітрям подружити. |
|||
Та мязи вхід пустити |
|||
І вчасно відпочити |
|||
Життю побільш радіти |
|||
Себе і світ любити |
|||
Не все що є хотіти |
|||
Дітей своїх жаліти |
|||
І їх цьому навчити |
|||
то будуть довго жити |
|||
В .Назаренко |
|||
2007 р. |
|||
Часи затемнення сумні |
|||
Вам доводилось чи ні |
|||
Спостерігати в наші дні |
|||
Вірніше у часи нічні |
|||
Просто з ліжка у вікні |
|||
Цікаві прояви земні |
|||
Повний місяць у тіні |
|||
То наша тінь, повір мені |
|||
Це чиста правда без брехні |
|||
Ми й місяць з сонцем в площині |
|||
Та ще й всі на прямій одні |
|||
Такі ось явища земні |
|||
При цьому небеса ясні |
|||
Погоди якості зручні |
|||
Дали можливості мені |
|||
Роздивитись у вікні |
|||
Затемнення часи сумні |
|||
Як на яву, а не у сні |
|||
Згасає місяць у тіні |
|||
О п’ятій це було годині |
|||
21 лютого в Україні |
|||
2008 рік є нині |
|||
Все це підтверджує мені |
|||
Могутність тіні в наші дні |
|||
Можливі знов часи сумні |
|||
Як динозаври не одні |
|||
А всі розумні і дурні |
|||
Покинуть простори земні |
|||
Бо без сонця у тіні |
|||
Нема життя у наші дні |
|||
В.Назаренко |
|||
Про котів без паспортів |
|||
Зверніть увагу на котів |
|||
усі вони без паспортів |
|||
Без регістрацій, номерів |
|||
Живуть не гірше хазяїв |
|||
Не має в них своїх Богів |
|||
Не відають вони чортів |
|||
Тому й не треба їм попів |
|||
Цих ненажерливих ротів |
|||
Брехні невпинної майстрів .. |
|||
Немає в них і поготів |
|||
Начальників різних сортів |
|||
Від безтолкових до злодіїв |
|||
Брехні нахабної творців |
|||
Та здирництва ціпких хапців |
|||
Обожнювачів тугих гаманців |
|||
Не видно в них і лікарів |
|||
Здоров’я клятих ворогів |
|||
Бо кожен з них завжди б хотів |
|||
Щоб більше бідний кіт хворів |
|||
Та їм приносив хабарів |
|||
І щоб перечити не смів |
|||
А мовчки все завжди терпів |
|||
Нема також учителів |
|||
Брехні й непотребу спеців |
|||
Дітей безжалісних катів |
|||
Системи хибної творців |
|||
Забруднення чужих мозгів |
|||
Це не проходить у котів |
|||
Бо в них немає брехунів |
|||
Тут не годують хитрунів |
|||
То ж здохли всі до наших днів |
|||
Ніхто за ними не жалів |
|||
Бо толку з них як від козлів |
|||
Такі порядки у котів |
|||
Все, що дійшло до пазурів |
|||
Не буде в інших хазяїв |
|||
Хто, що зловив той те і з’їв |
|||
І так було з покон віків |
|||
Нема котячих халуїв |
|||
Якщо поїсти захотів |
|||
Ніхто не принесе щоб з'їв |
|||
Не прийнято це у котів |
|||
Сам домагайся що хотів |
|||
Та постарайся щоб зумів. |
|||
Тому нема в них королів |
|||
Попів, начальників, панів, |
|||
Партійних всяких там вождів |
|||
А в першу чергу халуїв |
|||
Зверніть у вагу на котів |
|||
Живуть не гірше хазяїв |
|||
Хто б з вас такого не хотів |
|||
В. Назаренко |
|||
01.08р. |
|||
Ой гарная вишня в зеленому листі. |
|||
(пісня) |
|||
Ой гарная ж вишня в зеленому листі |
|||
А ще краща дівка, ота що в намисті |
|||
Біля неї хлопці як герої ходять |
|||
Наче від ікони очей не відводять |
|||
Кожен прагне ближче біля неї стати |
|||
Наче ненароком її обійняти |
|||
Та не кожен знає що за ці дрібниці |
|||
Можна отримати від друга по пиці |
|||
А кому всміхнеться на ній оженитись |
|||
Своїм щастям буде з іншими ділитись |
|||
Ой гарная ж вишня в зеленому листі |
|||
А ще краща дівка, ота що в намисті |
|||
Тож подумай хлопче як тобі діяти |
|||
Може тої дівки краще не чіпати |
|||
Я не буду розум на тебе зважати |
|||
Краще буду дівку отакую мати |
|||
В. Назаренко |
|||
2006р. |
|||
Слава сонцю |
|||
(пісня) |
|||
Сонце ясне ти прекрасне ти для нас понад усе |
|||
Твоя сила нас створила тож ми дякуєм за це |
|||
Ми з тобою просто рідні хочем бути назавжди |
|||
В нас немає більш нічого тільки ти і тільки ти |
|||
Все прекрасне в твоїй владі що ми бачим день за днем |
|||
Наше щастя, наша доля все до нас від тебе йде |
|||
Тож ми просим тебе щиро будь для нас опікуном |
|||
Дай нам їжу, дай нам миру забезпечуй нас добром |
|||
Наших діток особливо чим пильніш оберігай |
|||
Хай живуть собі щасливо хай для них скрізь буде рай |
|||
А за це ми наше диво будем тебе прославлять |
|||
В серці нашім вкрай рівниво будем тебе величать |
|||
В.Назаренко |
|||
2006 |
|||
Не там свині в Україні |
|||
Не буде ладу в Україні, |
|||
Бо владу захопили свині: |
|||
У них порядки дикі й дивні – |
|||
Знущатися з народу схильні, |
|||
Неначе від закону вільні, |
|||
Бо думають вони єдині |
|||
Відповідати не повинні |
|||
За свої дії примітивні |
|||
Здебільшого завжди злочинні, |
|||
Спрямовані на зло людині. |
|||
Від совісті і честі вільні |
|||
Садизму ознаки ймовірні, |
|||
А може просто божевільні, |
|||
Надії їхні примітивні, |
|||
Що всі терпіти це повинні – |
|||
Свавілля і безкінечні злидні, |
|||
Брехню й обіцянки огидні, |
|||
Зажерливі хапки невпинні, |
|||
Та не зароблені зарплати дивні,- |
|||
Обдертого народу гривні. |
|||
Куди ж тікати будуть винні |
|||
Як кінчиться терпець в країні? |
|||
Хіба це вперше в Україні |
|||
І знову йде до цього нині… |
|||
Треба зарадить злій годині |
|||
Хто, як не ми діять повинні, |
|||
Щоб своє місце знали свині |
|||
… |
|||
В.І. Назаренко |
|||
2007р. |
|||
Не бог, створив нас сатана |
|||
Якщо уважно поглядіти |
|||
Та по ділах все оцінити |
|||
Неважко буде зрозуміти |
|||
Які ми в біса божі діти |
|||
Бо схильні більше зло творити |
|||
Та що завгодно накоїти |
|||
І навіть цілий світ згубити, |
|||
Щоб більше статків захопити, |
|||
Свою жадобу вдовольнити |
|||
Чи хазяйнам так прислужити. |
|||
Та неможливо це зробити |
|||
Жадоби прірву затулити |
|||
Вже можна висновок відкрити, |
|||
Що сатани ми певно діти |
|||
Бажаєм всим заволодіти , |
|||
На своє благо все скорити, |
|||
Живем на світі як бандити, |
|||
Брехню заставили служити, |
|||
Щоб ближніх з користю дурити , |
|||
На себе змусить їх робити |
|||
І щоб від цього багатіти. |
|||
Останнє з них все обідрати , |
|||
Та їхнє лихо шанувати, |
|||
Знущаючись в біді тримати, |
|||
Гординю власну підіймати, |
|||
Та злісні плани виробляти |
|||
Церкви для здирства будувати, |
|||
На вид багатства виставляти, |
|||
Брехню в газетах друкувати, |
|||
По радіо передавати |
|||
Та на екранах позувати, |
|||
Без обліку жінок міняти, |
|||
А діток рідних покидати, |
|||
За себе лиш постійно дбати, |
|||
На інших так просто начхати,- |
|||
Ну як тут боже щось пізнати |
|||
Подобу божу відшукати |
|||
Чи божий образ відібрити? |
|||
Не треба часу марнувати, |
|||
А просто чесно всім сказати: |
|||
Якщо могли Христа розп’яти |
|||
То що тут думати-гадати. |
|||
Як прйде знов можуть розп’яти |
|||
А правду добре приховати. |
|||
Не треба всім про це щось знати, |
|||
Так буде краще керувати |
|||
Та свою шкуру захищати |
|||
На цьому все, треба кінчати, |
|||
Щоб ще чогось не розгадати |
|||
Та злу підстави не давати |
|||
Зайвий раз торжествувати |
|||
По світу вільно погуляти |
|||
В. Назаренко |
|||
19.04.08 |
|||
А головне в житті це сила |
|||
Що не роби потрібна сила |
|||
Вона ж ввесь всесвіт цей творила |
|||
І рух постійний спричинила |
|||
Багато дечого зробила |
|||
Життя процеси запустила |
|||
І нас таких ось народила |
|||
Ще й виживати научила |
|||
Щось будувала, щось громила |
|||
Тих убивала, тих морила |
|||
А потім інших породила |
|||
І знов безжалісно побила |
|||
Не всіх життям задовольнила |
|||
Одним його укоротила |
|||
А інших тільки пожурила |
|||
Стихійно лиха натворила |
|||
Людина ж завжди розуміла |
|||
Як добре, як під власна сила |
|||
Приборкать силу захотіла |
|||
Спочатку бога лиш молила |
|||
Про містику щось говорила |
|||
А потім все таки зуміла |
|||
Худобу собі підкорила |
|||
Та нею більше зла творила |
|||
А ніж для блага примінила |
|||
Завоювати все хотіла |
|||
А далі техніку створила |
|||
Теж на війну її пустила |
|||
Для лиходійства примінила |
|||
Літаючи все погромила |
|||
Життів багато погубила |
|||
Ще й бомбу атомну зробила |
|||
Щоб ця страшна не чиста сила |
|||
Всю землю нашу сполонила |
|||
Згодом довкілля забруднила |
|||
Чорнобильська та мирна сила |
|||
А хімія все потравила |
|||
Природу дуже пригнітила |
|||
І цим життя хитким зробила |
|||
Людина в космос полетіла |
|||
Та розуму не проявила |
|||
Розпорядитись не зуміла. |
|||
Лиха ще більше наробила |
|||
Ніж та стихія натворила |
|||
Як баба одна говорила |
|||
Нема ума не треба сила |
|||
Як би ж природа розуміла |
|||
Та по уму силу ділила |
|||
Та більше для добра лишила |
|||
Життя процес задовольнила |
|||
Бо головне в житті це сила |
|||
Без сили нас чека могила |
|||
Коли б людина захотіла |
|||
І власну силу пробудила |
|||
Життя по суті полюбила |
|||
То мала б статус здоровила |
|||
Багато дещо б зрозуміла |
|||
І задоволень не хотіла |
|||
Була б кожна хвилина мила |
|||
Без різних стимулів раділа |
|||
Та ощасливитись зуміла |
|||
А ще собою володіла |
|||
Таке дає лиш власна сила |
|||
Яку людина пробудила |
|||
Якщо ціну свою сплатила |
|||
Та здатність цю в собі розвила |
|||
І самотужки покорила |
|||
Сто раз віджатися зуміла |
|||
В свій шістдесятий рік схотіла |
|||
Щоб старість тіло відпустила |
|||
На практиці моїй явила |
|||
Такі можливості відкрила |
|||
Життєву силу наділила |
|||
Таким добром нагородила |
|||
За це подяку заслужила |
|||
Хай буде завжди добра сила |
|||
Щоб все життя нам вдовольнила |
|||
В.Назаренко |
|||
2008 05 місяць |
|||
Що бажаєм, а що маєм |
|||
Час минає день за днем |
|||
Сонце світить ,ми живем |
|||
Бачим, чуєм,пізнаєм. |
|||
Дбайливий пошук скрізь ведем |
|||
Талантів, геніїв шукаєм |
|||
За сім літ праці дещо маєм |
|||
Чимало творів випускаєм |
|||
Нажаль постійно відчуваєм |
|||
Підтримки владної не маєм |
|||
Її постійно скрізь шукаєм |
|||
Дику культуру не сприймаєм |
|||
Всі біди лиш від неї знаєм |
|||
В державі нашій відмічаєм |
|||
І виправить цей стан бажоєм |
|||
Лиш цю доктрину висуваєм |
|||
У творах наших розвиваєм |
|||
Мистецтва користь висвітляєм |
|||
Та успіху з цього чекаєм |
|||
Надрукувати поспішаєм |
|||
Але можливості не маєм |
|||
Хоч всі шляхи завжди шукаєм |
|||
Та проти дію відчуваєм |
|||
І читачів не досягаєм |
|||
На жаль це так, маєм що маєм |
|||
В.Назаренко |
|||
Не будь дурним |
|||
Хай ти будеш хоч який |
|||
П’єш спиртне то вже дурний |
|||
Куриш, дихаєш димком |
|||
То ж являєшся дурком |
|||
Травиш себе наркотою |
|||
Здохнеш дурнем, чорт з тобою |
|||
Може краще схаменешся |
|||
І від дурі відмахнешся |
|||
Не вживай ти цю заразу |
|||
Зіпсуєш життя відразу |
|||
На гачок цей попадешся |
|||
Не крутись, не відірвешся |
|||
Наркотою заразився |
|||
Все одно що сам сказився |
|||
Після цього не поймеш |
|||
Як всі гроші віддаєш |
|||
Ти тоді вже не людина |
|||
Непотрібна всім тварина |
|||
Якщо розуму не маєш |
|||
Сам живи собі як знаєш |
|||
Над ріднею не знущайся |
|||
Сам собі тихенько майся |
|||
Будеш проклятий всіма |
|||
Виходу звідсіль нема |
|||
Пристановище в гробу |
|||
Спинить цю твою ганьбу |
|||
В.Назаренко |
|||
07.08. |
|||
Про щастя для всякого |
|||
Жити щасливо у всі свої дні |
|||
Мріють розумні і мріють дурні |
|||
Та не виходить так у всі дні |
|||
Знають розумні і знають дурні |
|||
І все ж надіються всі дні |
|||
І ті що розумні і ті що дурні |
|||
Знайти своє щастя шляхи тут ясні |
|||
Та успіхи в цьому мають всі незначні |
|||
І ті що розумні і ті що дурні |
|||
Щось заважає їм у всі свої дні |
|||
Це мають розумні і мають дурні |
|||
Як би ж могли знати усі ці одні |
|||
Котрі з них розумні а котрі дурні |
|||
Що щастя знаходиться з ними всі дні |
|||
Знайти його можна в самому собі |
|||
Та цього не знають розумні й дурні |
|||
Бо звикли всі жити в нахабній брехні |
|||
А вирватись з неї непросто в ці дні |
|||
Але все ж можливо-повірте мені |
|||
Повірте що щастя на вас у всі дні |
|||
Повірте-слова оці дуже значні |
|||
Повторюйте бажане ночі і дні |
|||
І будьте веселі , не будьте сумні |
|||
Спокійно долайте проблеми земні |
|||
Радійте життю бо часи прохідні |
|||
Якщо ви здорові то вже не дурні |
|||
А щастя й здоров’я це друзі міцні |
|||
Не втратьте здоров’я в обіймах брехні |
|||
Бо будте мати нещастя одні |
|||
Старайтесь сумлінно і ночі і дні |
|||
Творіть призначення земні |
|||
Ваші завдання головні |
|||
Ростіть дітей, вони основні |
|||
І будуть вам щасливі дні |
|||
Прийдуть часи для вас значні |
|||
Це буде так, а може й ні |
|||
Та все ж це краще в наші дні |
|||
Ніж піддаватись сатані |
|||
На задоволення одні |
|||
Та згинуть без сліду в багні ( на дні ) |
|||
В.Назаренко |
|||
07.08 |
|||
Де та правда і де справедливість |
|||
Коли бжолиний мед качають |
|||
То бджіл при цьому матюкають |
|||
як тільки можуть проклинають |
|||
і як попало обзивають |
|||
а інколи і убивають |
|||
бо бджоли мед свій захищають |
|||
за мед таку подяку мають |
|||
така вже правда хай всі знають |
|||
а люди теж таке сприймають |
|||
одні працюють інші мають |
|||
тих хто працює обіжають |
|||
на них багатства наживають |
|||
і іх безстижо обдирають |
|||
до того ж ще і зневажають |
|||
принижують та обзивають |
|||
повагу ж зовсім інші мають |
|||
ті що танцюють і співають |
|||
та ще й безстидство проявляють |
|||
як без одежі виступають |
|||
інші брехнею процвітають |
|||
за гроші почесні купляють |
|||
за них до влади проникають |
|||
звідти суспільство розкладають |
|||
від цього люди скрізь страждають |
|||
бо совісті оті не не мають |
|||
хоч за людей себе вважають |
|||
з свинями рівнятись не бажають |
|||
та свинство срізь своє втіляють |
|||
бо в цьому спротиву не мають |
|||
та прийде час своє піймають |
|||
А де та ж оті що правду знають |
|||
чому іі від нас ховають |
|||
напевно ж зиск від цього мають |
|||
якісь багатства наживають |
|||
чи насолоду споживають |
|||
а може все ж колись щось скажуть |
|||
хоч трішечки про все розкажуть |
|||
а краще вже нехай покажуть |
|||
до істини знання привяжуть |
|||
та розібратись допоможуть |
|||
чого це в нас таких приймають |
|||
Невже це всі цього бажають |
|||
Коли нахабство проявляють |
|||
Свою жорстокість приміняють |
|||
Та щастя наше відбирають |
|||
На них робити заставляють |
|||
Тих хто працює – зневажають |
|||
Та за худобу їх вважають |
|||
Нікчем нахабних величають |
|||
З свиньми звичайно не рівняють |
|||
За злодійство їх не карають |
|||
А правду матінку ховають |
|||
Та силу злісну приміняють |
|||
На справедливість не зважають |
|||
Ще й за людей себе вважають |
|||
Що це не так звичайно знають |
|||
Та свинство своє оправдають |
|||
Бо владу безконтрольну мають |
|||
А лихо людське не сприймають |
|||
Про себе лиш без міри дбають |
|||
То все ж всього не приховають |
|||
Що заробили отримають |
|||
Не те що думають – гадають |
|||
В. Назаренко |
|||
08.08 |
|||
Що головне в житті душа чи тіло |
|||
Хто верховенствує всеціло |
|||
На що життя благоволіло |
|||
Кому коритися звеліло, |
|||
Щоб виживати завжди вміло |
|||
Та істину покаже діло |
|||
І стане ясно й зрозуміло |
|||
Що головне в житті все ж тіло |
|||
Душа чи розум – його діло |
|||
Воно для того їх створило |
|||
Щоб жити добре скрізь уміло |
|||
Ніде й ніколи не хворіло |
|||
Здоровям завжди володіло |
|||
Та передчасно не старіло |
|||
Бути спроможним скрізь воліло |
|||
Від сили власної міцніло |
|||
Вчасно спало, вчасно їло |
|||
Собі подібних народило |
|||
Це основне для тіла діло |
|||
Та не так сталось як воно хотіло |
|||
Не все так просто й зрозуміло |
|||
Бо розум зрадив своє тіло |
|||
Обдурюючи його вміло |
|||
Їжею й питвом всеціло |
|||
Від цього тіло мов здуріло |
|||
А може й навіть озвіріло |
|||
Курити, пиячити воліло |
|||
Наркотики вживати посміло |
|||
Так жити довго не зуміло |
|||
І скоро смерть свою зустріло |
|||
А це вже геть не гоже діло |
|||
З-за розуму пропало тіло |
|||
А з ним і розум зник всеціло |
|||
Душі ознак теж не вціліло |
|||
Хоч головне в житті все ж тіло |
|||
Та бути без розуму воно не зуміло |
|||
Життя при цьому лиш марніло |
|||
Бо розум і створив все тіло |
|||
Життя це розум – зрозуміло |
|||
Нема ума згинеш всеціло |
|||
Запам’ятай і дій уміло |
|||
Тримай здоровим своє тіло |
|||
Матимеш розум і матимеш діло. |
|||
В.Назаренко |
|||
08.08 |
|||
Вічний оптиміст |
|||
Швидко час наш пропливає |
|||
Як це так – ніхто не знає |
|||
Зарадить цьому всяк бажає |
|||
Але можливості не має |
|||
Та хтось цього не помічає |
|||
І на вік свій не зважає |
|||
Просто думає – гадає |
|||
Що його це не торкає |
|||
Бо життю не заважає |
|||
І нічого не втрачає |
|||
За собою доглядає |
|||
Оптимізму досить має |
|||
Жити з радістю бажає |
|||
Негараздів не сприймає |
|||
Легко труднощі долає |
|||
На все краще зазіхає |
|||
Невдачі бісу відсилає |
|||
Від бога успіхів чекає |
|||
Та перемоги вимагає |
|||
Любити палко здатність має |
|||
Надій на краще не втрачає |
|||
Свої таланти розвиває |
|||
Та власну силу відмічає |
|||
Здоровя міцність відчуває |
|||
До перемоги схильність має |
|||
Усе навколо помічає |
|||
Активність свою не втрачає |
|||
Ніяких шансів не минає |
|||
Добро як може наживає |
|||
Душевний спокій завжди має |
|||
І впевненість як дар тримає |
|||
Його життя задовольняє |
|||
Тому що розум власний має |
|||
Та різну погань не вживає |
|||
Природа силу надсилає |
|||
Ось так живе й перемагає. |
|||
В.Назаренко 20.09.08 |
|||
Гімн Новій Одесі. |
|||
Життю знадобилась |
|||
Віками творилась |
|||
Для щастя згодилась |
|||
Постійно росла |
|||
Народом любилась |
|||
Собою гордилась |
|||
Натхненно трудилась |
|||
І в славі жила |
|||
Завжди веселилась |
|||
І щастям ділилась |
|||
Коханням живилась |
|||
Та добра була |
|||
В негоді томилась |
|||
Ніяк не корилась |
|||
За краще молилась |
|||
Як тільки могла |
|||
Щоб бджілка трудилась |
|||
Земля колосилась |
|||
І риба ловилась |
|||
В добрі щоб жила |
|||
Щоб мудрість ростилась |
|||
Навік полюбилась |
|||
Достатком вершилась |
|||
І правда була. |
|||
В. Назаренко |
|||
Про голодомор. |
|||
Зло велику владу має. |
|||
Горе по світу гуляє. |
|||
Біда в очі заглядає. |
|||
Що ще жахливіше буває. |
|||
Як мати дитину свою пожирає. |
|||
Людську особистість при цьому втрачає. |
|||
Такою ціною ось жити бажає. |
|||
Ці факти історія наша тримає. |
|||
Україна голодомор свій відмічає. |
|||
Та правду всю не відкриває. |
|||
На стороні винних шукає. |
|||
Своє ж злодійство покриває. |
|||
Дійсні причини не називає. |
|||
І винною себе не вважає. |
|||
Виконавця назвати поки не бажає. |
|||
Як до такого дійшла, вроді знає. |
|||
Ганьбу свою в цьому на жаль не вбачає. |
|||
По правді жити не бажає. |
|||
Тому і курс свій не міняє. |
|||
Народ свій нищить, зневажає. |
|||
Кінця і краю цьому не має. |
|||
І краху свого не помічає. |
|||
На жаль це факт, таке ось має. |
|||
Сама себе нищить, пощади не знає. |
|||
Бо розуму свого не має. |
|||
Випендрюватись тільки скрізь полюбляє. |
|||
Де ділись розум, совість, честь не знає. |
|||
Без них майбутнього не має. |
|||
15.10.08. В. Назаренко. |
|||
Імперський запах. |
|||
Навіть п’яна російська свиня. |
|||
Та світова її рідня. |
|||
Кремлівським свиням не рівня. |
|||
У славі свинства цього дня. |
|||
Бо газова їх западня. |
|||
Смердить цим свинством із Кремля. |
|||
На всю Європу день від дня. |
|||
Оце така собі фігня |
|||
.Порядність, совість і свиня. |
|||
Імперська, іншим не рівня. |
|||
Бо найнахабніша брехня. |
|||
Потреби їх задовільня. |
|||
А підлість їхнього сумління. |
|||
Це найогидніше творіння. |
|||
Ганебне в суті є явлення. |
|||
То ж об’днання для спасіння. |
|||
Факт своєчасного прозріння. |
|||
І актуальне провидіння. |
|||
18.01.09. В. Назаренко. |
|||
Гімн Новоодеському району. |
|||
Врожаями знатний. |
|||
Здобутками статний. |
|||
Для щастя придатний. |
|||
Новоодеський район. |
|||
Хлібами покритий. |
|||
Худобою ситий. |
|||
Загально розвитий. |
|||
Новоодеський район. |
|||
Завжди оптимальний. |
|||
Ділами нормальний. |
|||
В житті поступальний. |
|||
Новоодеський район. |
|||
Привітний, відкритий. |
|||
Добром оповитий. |
|||
Належно обжитий. |
|||
Новоодеский район. |
|||
Далеко відомий. |
|||
Достатньо знайомий. |
|||
Народом свідомий. |
|||
Новоодеський район. |
|||
8.10.08. В. Назаренко. |
|||
Не визнані гріхи. |
|||
В житті все відбувається. |
|||
Постійно щось міняється. |
|||
Не все добром кінчається. |
|||
Бо злом більш поглинається. |
|||
А зло гріхом вважається. |
|||
За гріх пеклом карається. |
|||
Віками проклинається. |
|||
Хоч винний і покається. |
|||
Провина залишається. |
|||
Нізащо не змивається. |
|||
Хоч довго відмивається. |
|||
Ніде гріх не дівається. |
|||
Ганьбою покривається. |
|||
На цьому не кінчається. |
|||
Як треба все згадається. |
|||
Бо гріх не забувається. |
|||
Найбільшим гріх являється. |
|||
Коли дітей кидається. |
|||
Не винних так карається. |
|||
Таке вже не прощається. |
|||
Серед людей трапляється. |
|||
Нерідко відбувається. |
|||
Належно не карається. |
|||
Гріхом не називається. |
|||
Про совість не згадається. |
|||
Над нею всяк знущається. |
|||
У пеклі пригадається. |
|||
Належне отримається. |
|||
Прокляття не змивається. |
|||
Гріхом також являється. |
|||
Хто з себе всяк знущається. |
|||
Здоров’я підривається. |
|||
Та розум ввесь втрачається. |
|||
Коли спиртне вживається. |
|||
Або як дим вдихається. |
|||
Наркотик полюбляється. |
|||
Чи погань поїдається. |
|||
Та нею ж запивається. |
|||
А смак в ній підробляється. |
|||
Всіляко прикрашається. |
|||
Тому всіма сприймається. |
|||
За смак все прославляється. |
|||
І всяк тут помиляється. |
|||
Коли це все вживається. |
|||
Здоров’я так втрачається. |
|||
І більш не повертається. |
|||
Хворобою вінчається. |
|||
Та смертю це кінчається. |
|||
І гріх цим завершається. |
|||
Ось так за це карається. |
|||
Природа все ж старається. |
|||
Пожити намагається. |
|||
Та дурість не кінчається. |
|||
Все штучне виробляється. |
|||
Без сумніву ковтається. |
|||
Хвороба так з’являється. |
|||
Лікуватись намагається. |
|||
Пілюлями годується. |
|||
Уколами шпигається. |
|||
Причина ігнорується. |
|||
Бо бізнес тут ґрунтується. |
|||
Грошима все цінується. |
|||
За них лиш всяк піклується. |
|||
Їх видерти силкується. |
|||
Над хворими хизується. |
|||
У здирстві практикується. |
|||
За совість не хвилюється. |
|||
Як здерти більш піклується. |
|||
Все інше ігнорується. |
|||
Ніщо не гарантується. |
|||
Відповідальність декорується. |
|||
Ця дикість культивується. |
|||
Ніхто вже не дивується. |
|||
Хтось гірко помиляється . |
|||
Що перший гріх спускається. |
|||
.Цей гріх не поважається. |
|||
Достатньо не сприймається. |
|||
Постійно потурається. |
|||
Ось так все відбувається. |
|||
Природа зневажається. |
|||
Ніхто в цьому не кається. |
|||
Мінятись не збирається. |
|||
Погано це кінчається. |
|||
Назад не повертається. |
|||
Бажання не міняється. |
|||
Все звичне залишається. |
|||
Хтось в рай не повертається. |
|||
Можливість така гається. |
|||
І шлях до цього знається. |
|||
Реальність не вітається. |
|||
Та дурно все втрачається. |
|||
Ніхто не прислухається. |
|||
25.10.08. В. Назаренко. |
|||
Оце таке. |
|||
Ніхто ніколи не зумів. |
|||
Створити справжній хор півнів. |
|||
Не віднайшлось таких майстрів. |
|||
Тому й нема таких хорів. |
|||
Із давніх давен і до наших днів. |
|||
Та інша справа поготів. |
|||
Створити перший хор котів. |
|||
Щоб кожен кіт в клітці сидів. |
|||
І електроди до хвостів. |
|||
Усім котам хоч хто підвів. |
|||
І струм по ним в хвости пустив. |
|||
Це був би стимул для котів. |
|||
Та їх котячих голосів. |
|||
І від напруги до хвостів. |
|||
Залежить ввесь котячий спів. |
|||
Напруга вища, вищий спів. |
|||
А менша для низьких тонів. |
|||
Як диригент собі схотів. |
|||
Такий і буде спів котів. |
|||
Не від бажання, від струмів. |
|||
Мусять співати хтів не хтів. |
|||
Не виходить таке у півнів. |
|||
Не хочуть співати вони від струмів. |
|||
А мовчки в змагання вступають дзьобів. |
|||
Аж пір’я летить від запеклих боїв. |
|||
Який тут може бути спів. |
|||
Як вгамувати в них бісів. |
|||
Але один із хитрунів. |
|||
Роздобув аж сто півнів. |
|||
Як для відбору голосів. |
|||
Та згодом вправно їх поїв. |
|||
Як не пригодних співунів. |
|||
А передбачити не смів. |
|||
Що перейде йому їх спів. |
|||
А сам тепер як хор півнів. |
|||
Кричить вночі, хтів не хтів. |
|||
І вилікувати не зумів. |
|||
Його ніхто із лікарів. |
|||
10.11.08. В. Назаренко. |
|||
Вибери істину свою. |
|||
Що це за світ і де він взявся. |
|||
Де всього цього набрався. |
|||
Як, коли, на що являвся. |
|||
Чому таким бути зостався. |
|||
Ще ніхто не розібрався. |
|||
Хіба що тільки намагався. |
|||
Та від безсилля забрехався. |
|||
Ученим на той час вважався. |
|||
Від того навіть був зазнався. |
|||
Хоч бути мудрим намагався. |
|||
З брехнею жити сподівався. |
|||
Покаятися ж не збирався. |
|||
У маячні своїй кохався. |
|||
Не довго так ось протримався. |
|||
Бо все одно прорахувався. |
|||
І в небуття як всі подався. |
|||
Та слід брехні якось остався. |
|||
І ним ще дехто скористався. |
|||
Ще щось додав,не лінувався. |
|||
Правдиво ствердити старався. |
|||
Нахабно свого домагався. |
|||
І в решті решт відзвітувався. |
|||
З брехнею явно повінчався. |
|||
Собі ж на користь все старався. |
|||
Гріха при цьому не боявся. |
|||
Дурити інших намагався. |
|||
Собою завжди скрізь пишався. |
|||
На славу поспіль сподівався. |
|||
Але неждано вгамувався. |
|||
Та слід брехні не обірвався. |
|||
А послідовників діждався. |
|||
Надалі ними шанувався. |
|||
Та безпідставно вихвалявся. |
|||
Бути впливовим намагався. |
|||
Бо владою опанувався. |
|||
І нею вправно скористався. |
|||
Впевнено завжди тримався. |
|||
І таким чином зберігався. |
|||
За істину вже визнавався. |
|||
В суті ж брехнею залишався. |
|||
На вигоді чиїйсь гойдався. |
|||
По такій схемі відбувався. |
|||
Чи як інакше витворявся. |
|||
Та правди ніхто не дізнавався. |
|||
Без неї жити постарався. |
|||
І на добро все сподівався. |
|||
Та все одно прорахувався. |
|||
І марно все що намагався. |
|||
Бо істиною не тримався. |
|||
З життям як слід не розібрався. |
|||
Багато лишнього набрався. |
|||
Брехні у книжках начитався. |
|||
Опанувати все збирався. |
|||
Навіщо це все намагався. |
|||
Бо толку так не дочекався. |
|||
І все життя промарнувався. |
|||
Даремно щось шукав, старався. |
|||
Певно не вірний шлях обрався. |
|||
Бо на болото опирався. |
|||
На випадковість сподівався. |
|||
Тому напевно і не склався. |
|||
Не за здоров’я турбувався. |
|||
Майном здебільшого займався. |
|||
З-за нього як міг напрягався. |
|||
Та задоволень не цурався. |
|||
Їх скрізь шукати намагався. |
|||
Шкідливих звичок нахватався. |
|||
Курив, коловся, напивався. |
|||
Не спохватився, не вгамувався. |
|||
Без боротьби чортяці здався. |
|||
Так довго мучився, карався. |
|||
Не мало горя нахльобався. |
|||
Аж поки в небуття подався. |
|||
Не той бач шлях йому попався. |
|||
Знайти ж свого не намагався. |
|||
В науці він не описався. |
|||
На практиці не всім давався. |
|||
Хто ж так життя творив, старався. |
|||
На злі чомусь все базувався. |
|||
Чому все так, хоч хто дізнався. |
|||
Як треба жити розібрався. |
|||
Або хоч миру домагався. |
|||
І радість мати домагався. |
|||
Любов’ю в житті відновлявся. |
|||
І тим що маєш вдовольнявся. |
|||
Життя-це рух, і цим займався. |
|||
Живитись штучним відмовлявся. |
|||
Природі своїй підкорявся. |
|||
Себе труїти не давався.. |
|||
Та з дурістю не зживався. |
|||
Дітям раду дати взявся. |
|||
Нагальним тільки турбувався. |
|||
В житті таким ось керувався. |
|||
То довше б жив і шанувався. |
|||
Своїм здоров’ям вдовольнявся. |
|||
І подих щастя б відчувався. |
|||
Життєвий шлях не марнувався. |
|||
І свій обов’язок віддався. |
|||
10.12.08. В. Назаренко. |
|||
Скажи Україно. |
|||
Чому віками ти гнобилась. |
|||
Чому як бидло всім корилась. |
|||
Чому держава не творилась. |
|||
Чому між всякими ділилась. |
|||
Чому у рабстві опинилась. |
|||
Чому ти голодом морилась. |
|||
Чому у війнах завжди билась. |
|||
Чому для інших прислужилась. |
|||
Чому сама не боронилась. |
|||
Чому з народу всяк глумилась. |
|||
Чому така не знадобилася. |
|||
Чому народом не любилась. |
|||
Чому для щастя не годилась. |
|||
Чому із дурістю здружилась. |
|||
Чому успішно не трудилась. |
|||
Чому хворобам підкорилась. |
|||
Чому багатством не покрилась. |
|||
Чому надія не здійснилась. |
|||
Чому ти знов занапастилась. |
|||
Чому й за що не благословилась. |
|||
Чому чортякам підкорилась. |
|||
Чому з сколотою змирилась. |
|||
Чому нікчемами вершилась. |
|||
Чому народ звести врядилась. |
|||
Чому перемагати не навчилась. |
|||
Чому без совісті вродилась. |
|||
Чому брехати пристрастилась. |
|||
Чому без честі опинилась. |
|||
Чому не розумом світилась. |
|||
Чому із дикістю змирилась. |
|||
Чому культура не розвилась. |
|||
Чому повадка свинства вкоренилась |
|||
Чому ти ще не спохватилась. |
|||
Чому ти жити не навчилась. |
|||
Чому добром не наситилась. |
|||
Чому мораль не утвердилась. |
|||
Чому талантом не розкрилась. |
|||
Чому не рідко ти ганьбилась. |
|||
Чому й навіщо не змінилась. |
|||
Чому? Дивись щоб не спізнилась. |
|||
15.12.08. В. Назаренко. |
|||
Найкращі побажання ближньому. |
|||
Щоб завжди хотілось, моглось і творилось. |
|||
Щоб добре жилось та в усьому щастилось. |
|||
Щоб тільки любилось, сміялось, раділось. |
|||
Щоб щастя родилось, росло, веселилось.. |
|||
Життя щоб цікаве повік не скінчилось. |
|||
Щасливим коханням довічно живилось. |
|||
Щоб легко було, все що треба з’явилось. |
|||
Щоб добре здоров’я нікуди не ділось. |
|||
Щоб славою знатною все освятилось. |
|||
Щоб мудрість була і все нею вершилось. |
|||
Щоб тільки на цьому все в тебе рядилось. |
|||
Ніколи, ніде і ніяк не змінилось. |
|||
28.12.08. В. Назаренко |
|||
Невже це свято Новий рік. |
|||
Давно уже не перший рік. |
|||
Всі зустрічають новий рік. |
|||
Хтось же придумав цей відлік. |
|||
Від самодурства так нарік. |
|||
Як рахувати кожен рік. |
|||
Ще й святкувати заставив повік. |
|||
Чому й навіщо не нарік. |
|||
Не все так ясно вік у вік. |
|||
Куди ж подівся старий рік. |
|||
Не видно, не чути, невже десь утік. |
|||
Шукали, гукали, пропав десь навік. |
|||
І сонце, й земля не гайнули у бік. |
|||
Проблеми й бажання не зникли навік. |
|||
Чому ж радіють в новий рік. |
|||
Та зустрічають його вік у вік. |
|||
До чого вітання оці хтось нарік. |
|||
Навіщо святкують оце все повік. |
|||
Стріляють, кричать, гомонять в кожен бік. |
|||
Вітають, бажають добра кожен рік. |
|||
Що ж мають від цього-загадка навік. |
|||
Одні терплять збитки, бо грошей відтік. |
|||
А інші прибутки рахують одвік. |
|||
І мають доходи такі рік у рік. |
|||
Вони ж і радіють, бо грошей притік. |
|||
Для них це свято новий рік. |
|||
А іншим похмілля і збитків потік. |
|||
І де він взявся оцей новий рік? |
|||
01.01.09. В. Назаренко. |
|||
І хто його знає. |
|||
Успіх труднощі долає. |
|||
Щастя долю обирає. |
|||
Вдача гроші заробляє. |
|||
Кому везе, той все це має. |
|||
А як все мати дідько знає. |
|||
Бо він усе розподіляє. |
|||
Хтось бажає, інший має. |
|||
Той хто має, ще бажає. |
|||
Бо йому не вистачає. |
|||
Він одне лиш чітко знає. |
|||
Що вічно ще чогось бажає |
|||
Слово « досить» не сприймає. |
|||
Навіть чути не бажає. |
|||
В усьому вигоди шукає. |
|||
Ніколи спокою не знає. |
|||
Його жадоба доконає. |
|||
Тому й дочасно помирає. |
|||
І це все дідько підсилає. |
|||
По благодаті виділяє. |
|||
Не в міру явно відсипає. |
|||
І так у всьому поступає. |
|||
Здебільше розум відбирає. |
|||
І всяк від цього потерпає. |
|||
Бо так він долю підміняє. |
|||
Брехню в науку підсуває. |
|||
Трудитись тяжко заставляє. |
|||
Різні помилки надсилає. |
|||
Труднощами скрізь лякає. |
|||
Творити бридоту заставляє. |
|||
Курити, пити умовляє. |
|||
Наркотиками ублажняє |
|||
Потім хвороби надсилає. |
|||
І з нас сміятись полюбляє. |
|||
Також нікчемами вважає. |
|||
По тюрмам різним розсилає. |
|||
Садистські звички не міняє. |
|||
Так задоволення приймає. |
|||
Йому приємно, так бажає. |
|||
Ось як із нами поступає. |
|||
Бо таку природу має. |
|||
Завжди знущатись полюбляє. |
|||
Своїх агентів підсилає. |
|||
В начальство вчасно підсуває. |
|||
А через них все витворяє. |
|||
Постійно спокій відбирає. |
|||
Все на лад свій підкоряє. |
|||
Його ніхто не подолає. |
|||
Можливостей таких не має. |
|||
То ж кожен просить і благає. |
|||
Полегшити життя бажає. |
|||
І сам того не відчуває. |
|||
З ким і навіщо справу має. |
|||
.Чиї бажання вдовольняє. |
|||
А потім з того потерпає. |
|||
Не зовсім те чого чекає. |
|||
Життя прекрасне проминає. |
|||
Душа добротна пропадає. |
|||
А дідько знай собі гуляє. |
|||
Та нові жертви обирає. |
|||
Таке життя по вік триває. |
|||
Як щось змінити ніхто не знає. |
|||
Тому це так завжди буває. |
|||
А хто ж за все відповідає. |
|||
Один лиш дідько певно знає. |
|||
Та нам цього не сповідає. |
|||
Бо таку натуру має. |
|||
31.01.09. В. Назаренко. |
|||
Гімн України. |
|||
Буде жити Україна. |
|||
І слава героям. |
|||
Бо це наша і єдина |
|||
Непохитна воля.. |
|||
Сила, спокій і могутність. |
|||
В єдності народу. |
|||
В цьому маєм свою мудрість. |
|||
І божу природу. |
|||
Буде щастям оповитий. |
|||
Наш народ славетний. |
|||
Бо талантами розвитий., |
|||
Працею конкретний. |
|||
А щедрими врожаями. |
|||
Зможем процвітати. |
|||
Будем всі багатіями. |
|||
І здоров’я мати. |
|||
Стане здатна промисловість. |
|||
Все задовольняти. |
|||
Нашу велич і спроможність. |
|||
Зможем відстояти. |
|||
2.02.09. В. Назаренко. |
|||
Оце такої. |
|||
Я тобою заразився. |
|||
Мабуть в мене біс вселився. На Україні. |
|||
І не знає мови. |
|||
Чи я з місяця звалився. |
|||
Десь всередині змінився. |
|||
Майже трішечки збісився. |
|||
Бо тобою покорився. |
|||
Не до жарту захопився. |
|||
І на тебе лиш дивився. |
|||
Поблизу завжди крутився. |
|||
І не жди щоб відчепився. |
|||
Бач до чого докотився. |
|||
Дочекався чи дожився. |
|||
Наче світ перемінився. |
|||
Ось так спокою лишився. |
|||
Це ж я попросту влюбився. |
|||
Своїй долі покорився. |
|||
Та з а щастям відрядився. |
|||
Певно, що свого добився. |
|||
16.02.09. В. Назаренко. |
|||
Мова. |
|||
Хто живе на Україні. |
|||
І не знає мови |
|||
Той тупий, бо розум міні. |
|||
На рівні корови. |
|||
07.02.09. В. Назаренко. |
|||
Без успіху у небуття. |
|||
Породжений самим життям. |
|||
Надіям, мріям здобуттям. |
|||
Як подарунок почуттям. |
|||
Постійний успіх з набуттям. |
|||
Та перемоги відчуттям. |
|||
Вкрай необхідний всім життям. |
|||
Дається тільки здобуттям. |
|||
Та розумовим прикриттям. |
|||
І без гарантії буттям. |
|||
Ще й ризик маєм побиттям. |
|||
Або єхидним співчуттям. |
|||
Тут не відбутися ниттям. |
|||
Або відвертим каяттям. |
|||
Такі реалії життя. |
|||
Без успіху у небуття. |
|||
29.04.09. В. Назаренко. |
|||
Не пізнати дивосвіт. |
|||
Світ чудесний і прекрасний. |
|||
Світ жахливий і пропасний. |
|||
Чорний, білий і ненасний. . |
|||
Голубий , зелений, ясний. |
|||
Де ж ти взявся величезний. |
|||
Чи родився широчезний. |
|||
Чи створився глибочезний. |
|||
Чи розвився височезний. |
|||
Чудом виник довжелезний. |
|||
Звідки розум неосяжний. |
|||
І навіщо ти безмежний. |
|||
Для яких ти діл належний. |
|||
Як пізнати тебе прилежний. |
|||
Правду й правду дивовижний. |
|||
Істину про все вельможний. |
|||
Просто так на все спроможний. |
|||
Зрозуміти все поважний. |
|||
Та я знаю не проглядний. |
|||
Не можливо це огрядний. |
|||
Твоя історія придатний. |
|||
Не фіксувалась ненаглядний. |
|||
І маєш факт не благодатний. |
|||
Що знати тебе не видатний. |
|||
Не маєм змоги на все здатний. |
|||
Брехні ж про тебе непізнаний. |
|||
Не хочу чути невблаганний. |
|||
9.03.09. В. Назаренко. |
|||
Якби наука схаменулась. |
|||
Навіщо наука людям знадобилась. |
|||
Чому в ній потреба немовби з’явилась. |
|||
Можливо що користь від неї зробилась. |
|||
Проблема життя суттєво спростилась. |
|||
Ні, панацея до нас не спустилась. |
|||
Проблеми не зникли, загроза згустилась. |
|||
Життю взагалі на планеті з’явилась. |
|||
Від горе-науки цієї прибилась. |
|||
Жадоба не зникла, ще більше розвилась. |
|||
Науку служити для себе зловчилась. |
|||
Сюди ж і брехня залюбки підключилась. |
|||
Злодійства практика відкрилась. |
|||
Від цього біда з них у світі зчинилась |
|||
І шляху нема, щоб вона припинилась. |
|||
Хвороб і наркотиків прірва з’явилась. |
|||
Від штучних процесів вона спричинилась. |
|||
В процесі обробки вся їжа змінилась. |
|||
По всюди хімія втулилась. |
|||
Природа цим занапастилась. |
|||
Здоров’я сила похилилась. |
|||
Від штучної їжі статура змінилась. |
|||
Свідомість напевне від цього ж затьмилась. |
|||
Та негараздам підкорилась. |
|||
А в школах дітвора томилась. |
|||
Непотріб вчити заморилась. |
|||
Здоров’я ніпрощо лишилась. |
|||
І в ВУЗах також з цим зустрілась. |
|||
Від чого й з розумом простилась. |
|||
Життям не так розпорядилась. |
|||
Чого бажала не добилась. |
|||
Ось так наукою покрилась. |
|||
На жаль в свій час не спохватилась. |
|||
Порвати з брехнею якось не рішилась. |
|||
Можливо б краще життя вдовольнилась. |
|||
Та декому все ж ця наука вмінилась. |
|||
В житті підсобила, талантом розвилась. |
|||
Багатство здобула і славою вкрилась. |
|||
Дарма що злодійством для інших явилась. |
|||
Та марнотратством підкорилась. |
|||
Чомусь за космос причепилась. |
|||
Хоч би під ноги подивилась. |
|||
Ділам земним би знадобилась. |
|||
Не для розбещення б творилась. |
|||
Та з жиру більше не бісились. |
|||
А на проблемах зупинилась. |
|||
На користь людству потрудилась. |
|||
Та за добро завжди цінилась. |
|||
А від брехні відсторонилась. |
|||
Та марнославству не корилась. |
|||
І марнотратством не кормилась. |
|||
Навік з природою здружилась. |
|||
Для всіх добром завжди явилась. |
|||
За це була б благословилась. |
|||
25.03.09. В. Назаренко. |
|||
Всім про вибори. |
|||
« таємна сповідь» |
|||
Брехню кажим, брехню смажим |
|||
Щоб дурні ковтали. |
|||
Правду знаєм, приховаєм. |
|||
Щоб вигоду мали. |
|||
Підлі морди прикрашаєм. |
|||
Щоб і не пізнали. |
|||
Честь і совість позичаєм. |
|||
Розуму дістали. |
|||
Все найкраще обіцяєм. |
|||
Щоб знову обрали. |
|||
Бо ми впевнені і знаєм. |
|||
Ще не все покрали. |
|||
Україну доконаєм. |
|||
Лиш би владу дали. |
|||
Всіх як вимруть, поховаєм. |
|||
Так розрахували. |
|||
04.04.09. В. Назаренко. |
|||
Кому що. |
|||
Світ красою хизував. |
|||
Синім небо видавав. |
|||
Сонцем ясним процвітав. |
|||
Тепло і світло дарував. |
|||
Життя – буття стимулював. |
|||
А я поле своє дискував. |
|||
Трактором, який бурчав. |
|||
Довкілля тишу дратував. |
|||
Увагу певно привертав. |
|||
Фазан на поле завітав. |
|||
Мене приємно здивував. |
|||
Бо я |
|||
такого не чекав. |
|||
І настрій цим мені підняв. |
|||
Та щастя трішечки додав. |
|||
На думи різні спонукав. |
|||
Хто йому красу цю дав. |
|||
Де чи як її дістав. |
|||
Невже це так спроектував. |
|||
Він її не заробляв. |
|||
Не трудивсь, не досягав. |
|||
Науки різні не вивчав. |
|||
Дипломи в ВУЗах не захищав. |
|||
За що світ його так одягав. |
|||
Щоб він по ньому щиголяв. |
|||
І в задоволення гуляв. |
|||
Самицю свою залишав. |
|||
Та безтурботно скрізь гасав. |
|||
Хтось золотим його прозвав. |
|||
Із дурі певно нарікав. |
|||
Бо не було цьому підстав. |
|||
Цей півень, хто б що не казав. |
|||
Яку б оцінку не давав. |
|||
Привабливий комусь для страв. |
|||
Хтось на красу його начхав. |
|||
Та майже всіх повибивав. |
|||
Бо можливість таку мав. |
|||
Ніхто за це не дорікав. |
|||
Ніхто за совість не згадав. |
|||
Хтось за красу колись казав. |
|||
Спасіння нею прорікав. |
|||
Брехню таку порозпускав. |
|||
І терпить світ це без підстав. |
|||
29.04.09. В. Назаренко. |
|||
Своє заклинання. |
|||
Моє тіло все зцілилось. |
|||
Зажило, омолодилось. |
|||
Та ще й силою налилось. |
|||
Вік здоровим залишилось. |
|||
На добро переродилось. |
|||
Щоб раділо й веселилось. |
|||
Та життя потоком лилось. |
|||
І віками не скінчилось. |
|||
Від природи щоб живилось. |
|||
З успіхом навік здружилось. |
|||
Залюбки завжди трудилось. |
|||
Перемогами кріпилось. |
|||
Щоб любов’ю оповилось. |
|||
Та на благо все робилось. |
|||
Це назавжди вкорінилось. |
|||
І ніколи не змінилось. |
|||
07.07.09. В. Назаренко. |
|||
Хоч спізнилась, все ж явилась. |
|||
Просто з неба сніг летить. |
|||
Загадковий і прекрасний. |
|||
На деревах вже лежить. |
|||
Землю вкрив легкий, пухнастий. |
|||
Світ змінився, освітлився. |
|||
Чистотою проявився. |
|||
Гарно так причепурився. |
|||
Відпочити спорядився. |
|||
Білим дивом цим прикрився. |
|||
Це зима себе явила. |
|||
Нас згадала, полонила. |
|||
Хоч спізнилась та своє зробила. |
|||
Красою все припорошила. |
|||
Настрій на добро змінила. |
|||
Та життя при бадьорила. |
|||
На подяку б заслужила. |
|||
Якби добро тільки творила. |
|||
16.01.10. В. Назаренко. |
|||
І благодать тоді прийде. |
|||
Біла акація цвіте. |
|||
Від неї запах літа йде. |
|||
Робота бджіл тут аж гуде. |
|||
І благодать собі знайде. |
|||
Мед благодійний закладе. |
|||
Він нам частково припаде. |
|||
Здоров’я з ним не підведе. |
|||
Тож будем жити, хай цвіте. |
|||
Хай літо плодовите йде. |
|||
Своє добро нам приведе. |
|||
Життя велике розведе. |
|||
Плодів побільше відкладе. |
|||
Мотив для радощів знайде. |
|||
Добробут наш не підведе. |
|||
Нас ощасливить, заведе. |
|||
Майбутнє світле закладе. |
|||
І благодать тоді прийде. |
|||
Можливо й щастя приведе. |
|||
05.06.10. В. Назаренко. |
|||
Недоречність. |
|||
Краса природи нас дивує. |
|||
Зозуля інколи кукує. |
|||
А бджілка діточок годує. |
|||
Із квіточок медок готує. |
|||
Гурт лебедів чомусь позує. |
|||
Та злий орел з неба полює. |
|||
Цей захід сонця все чарує. |
|||
Тихенько вітер десь мандрує. |
|||
Спокій щастям тут торгує. |
|||
Хто хоче задарма купує. |
|||
Життя прекрасне хазяйнує. |
|||
Зелень росте, плоди дарує. |
|||
Повітря ніжне всіх годує. |
|||
А соловей душу лікує. |
|||
Красу почути пропонує. |
|||
Велике небо гіпнозує. |
|||
Просторами, навіть шокує. |
|||
Літати вабить, інтригує. |
|||
Дощ благодійний подарує. |
|||
Життя цим самим порятує. |
|||
Та громовицею здивує. |
|||
І райдугою похитує. |
|||
Галині. |
|||
Тече наш час – було, минуло. |
|||
Ось так Галині 53 сягнуло. |
|||
Жива, здорова, трішечки роздуло. |
|||
Це певно досвіду прибуло. |
|||
А так все добре привернуло. |
|||
Нехай би так завжди тягнуло. |
|||
Та ще 53 пробуло. |
|||
Здоров’я, щастя відстьобнуло. |
|||
Життя добротного війнуло. |
|||
Та благодаті не забуло. |
|||
14.01.10. В. Назаренко. |
|||
Світ починається з весни. |
|||
Щось змінилось, пробудилось. |
|||
Розпустилось, прояснилось. |
|||
Все весною покорилось. |
|||
Сонце гріти заходилось. |
|||
Щоб життя заворушилось. |
|||
Відродилось, оживилось. |
|||
Бо такого всім хотілось. |
|||
І нарешті це з’явилось. |
|||
Ви ж дивіться не проспіть. |
|||
Не лінуйтесь, не сидіть. |
|||
Все що треба посадіть. |
|||
Та старанно обробіть. |
|||
Може й ближнім підсобіть. |
|||
Вродить, будете радіть. |
|||
Їсти, пити, молодіть. |
|||
Благодаттю володіть. |
|||
І за правило візьміть. |
|||
Добре й весело живіть. |
|||
Досконалість досягніть. |
|||
Природу за врожай хваліть |
|||
Та від лихого бережіть. |
|||
Не руйнуйте, відновіть. |
|||
Як що треба-захистіть. |
|||
Життя на світі збережіть |
|||
01.03.10. В. Назаренко. |
|||
Жіноче свято. |
|||
Як це добре і багато. |
|||
Що є у нас жіноче свято. |
|||
Це для того щоб жінки. |
|||
Розпускались як квітки. |
|||
Шанувались, посміхались. |
|||
Жили щасливо, вдовольнялись. |
|||
З чоловіками рахувались. |
|||
Та від краси не зазнавались. |
|||
На все краще сподівались. |
|||
Життю раділи, не здавались. |
|||
Веселились, розважались. |
|||
Пісні співали та кохались. |
|||
28.02.10. В. Назаренко. |
|||
Оце таке облюбували. |
|||
Козаки розбишаки. |
|||
Гайдамаки чи вояки. |
|||
За що пили та гуляли. |
|||
Кого вбивали, грабували. |
|||
Держави власної не мали. |
|||
Землі рідні не відстояли. |
|||
Народ загарбникам здавали. |
|||
Дурниці різні полюбляли. |
|||
За владу гризлись, воювали. |
|||
Честі і совісті не знали. |
|||
Собі жили, байдикували. |
|||
Самі себе і вихваляли. |
|||
Не то б роти пороздирали. |
|||
Все це нікчеми упіймали. |
|||
До гімну навіть записали. |
|||
Щоб на ввесь світ про це співали. |
|||
Нічого кращого не мали. |
|||
Ганьбу свою скрізь розтріпали. |
|||
Оце таке облюбували.. |
|||
9.11.09 В. Назаренко. |
|||
А важливіші годувальники. |
|||
Спочатку були годувальники. |
|||
Лиш потім виникли начальники. |
|||
Та їхні різні піклувальники. |
|||
Попи, вояки, прибиральники. |
|||
Співці, гравці, дресирувальники. |
|||
Та інші всякі розважальники. |
|||
Брехні смачної шанувальники. |
|||
Ще й марнославства вболівальники. |
|||
Якби спинились годувальники. |
|||
Які б були тоді начальники. |
|||
Та їхні різні піклувальники. |
|||
Попи, вояки, прибиральники. |
|||
Співці, гравці, дресирувальники. |
|||
Та інші всякі розважальники. |
|||
Брехні смачної шанувальники. |
|||
Ще й марнославства вболівальники. |
|||
То ж зрозуміли б всі начальники. |
|||
Що головні все ж годувальники. |
|||
А не якісь там розважальники. |
|||
Попи, гравці, та прибиральники. |
|||
І стали б в шані годувальники. |
|||
А не попи і розважальники. |
|||
Брехні смачної шанувальники. |
|||
За марнославством вболівальники. |
|||
10.12.09. В. Назаренко. |
|||
Життя прожив задовільнився. |
|||
До горілки пристрастився. |
|||
Нема дня щоб не напився.. |
|||
Чи ти дурень, чи сказився. |
|||
Куди розум твій подівся. |
|||
Щоб ти нею вже залився. |
|||
Та сичею похмелився. |
|||
Може б тоді спохватився. |
|||
І на себе подивився. |
|||
На що ти перетворився. |
|||
Не людина вже бо спився. |
|||
Без здоров’я залишився. |
|||
Все пропив, не зупинився. |
|||
Бач до чого докотився. |
|||
Бо твій сором десь подівся. |
|||
Для життя не знадобився. |
|||
Достроково вік скінчився. |
|||
Життя пропив задовільнився. |
|||
09.08.09. В. Назаренко. |
|||
Зроби собі здоров’я. |
|||
Здоров’я не можна купити. |
|||
Здоров’я лиш можна зробити. |
|||
Якщо природу зрозуміти. |
|||
Не пити спиртне й не курити. |
|||
Наркотою себе не дурити. |
|||
Вживання хімії спинити. |
|||
Смачний непотріб полишити. |
|||
Та різну всячину не пити. |
|||
Свіжим повітрям тіло живити. |
|||
Ще й силу потрібно розвити. |
|||
То певно не будем хворіти. |
|||
Літ сто п’ятдесят зможем жити. |
|||
Життю завжди радіти. |
|||
Чимало могти і уміти. |
|||
Себе і світ любити. |
|||
Добром все покорити. |
|||
26.08.09. В. Назаренко. |
|||
Україно схаменися. |
|||
Україна вимирає. |
|||
Самостійна вже конає. |
|||
З кожним днем це відчуває. |
|||
Її народ всяк залишає. |
|||
Та від рідненької тікає. |
|||
І світ за очі забігає . |
|||
Але більше вимирає. |
|||
Терпіти далі сил не має. |
|||
Знущання влади не втихає. |
|||
Повсюди свинство процвітає. |
|||
Брехня главенство скрізь тримає. |
|||
Свавілля правду пожирає. |
|||
Нахабство гроші відбирає. |
|||
І без доходів залишає. |
|||
Та жити людям заважає. |
|||
Дітей із дому виганяє. |
|||
А старих по світу пускає. |
|||
Та ще й бомжами обзиває. |
|||
Чи волоцюгами вважає. |
|||
По « християнські» поступає. |
|||
Церкви будує й відкриває. |
|||
Та гроші в бідних відбирає. |
|||
При цьому справно процвітає. |
|||
Горе людське не помічає. |
|||
За себе бога прославляє. |
|||
Ось так живе, гріха не знає. |
|||
І медицина не вщухає. |
|||
Здоров’я нації кінчає. |
|||
Гроші при цьому заробляє. |
|||
Про Гіппократа знать не знає. |
|||
Сама хворобам потурає. |
|||
На той світ хворих відправляє. |
|||
Ще й грошей більше вимагає. |
|||
За совість навіть не згадає. |
|||
І все зійде їй з рук, це знає. |
|||
Бо підтримку влади має. |
|||
Ще й криво суддя захищає. |
|||
За злочин все це не вважає. |
|||
А народ то вимирає. |
|||
Здорових мало залишає. |
|||
Ще й не гараздів досить знає. |
|||
Бо безробіття процвітає. |
|||
А виживати якось має. |
|||
Ніхто ж його не захищає. |
|||
На щось надіятись бажає. |
|||
Про конституцію згадає. |
|||
Один раз в рік таке буває. |
|||
Як влада свято відмічає. |
|||
День конституції справляє. |
|||
Про неї пишно виступає. |
|||
А потім швидко забуває. |
|||
Глумлінням це не називає. |
|||
Ще й перекручує, міняє. |
|||
Безвідповідальність прикриває. |
|||
Народ оце все помічає. |
|||
На жаль лиш виходу не знає. |
|||
Тому населення втрачає. |
|||
А схаменутись не бажає. |
|||
11.09.09. В. Назаренко. |
|||
В космос для чого? |
|||
Безмежний цей всесвіт для чого. |
|||
Мільярди галактик для кого. |
|||
Невже це все прояв дурного. |
|||
Навіщо воно без живого. |
|||
Ніхто не побачить значного. |
|||
Не виявить навіть простого. |
|||
Сприймати не зможе малого. |
|||
Куди уже там до складного. |
|||
Отож без життя, як такого. |
|||
Не має значення нічого. |
|||
І пертись в космос ні до чого. |
|||
Не знаючи буття земного. |
|||
Була б доречна для любого. |
|||
Оптимізація життя земного. |
|||
Усунення всього дурного. |
|||
І марнотратства як такого. |
|||
Для марнославства ж дорого. |
|||
Змагання в цьому не простого. |
|||
Шаленні кошти для якого. |
|||
З народу дерлись трудового. |
|||
В честь фарисейства чергового. |
|||
А не для блага громадського. |
|||
Не шкодуючи життя земного. |
|||
Штурмують космос задля цього. |
|||
Ніж шукати в космосі значного. |
|||
Розуму далекого, нового. |
|||
Краще б вивчили близького. |
|||
Свого рідненького такого. |
|||
Пізнати треба основного. |
|||
Життя-буття свого, земного. |
|||
Як змогли мікроби від одного. |
|||
Організуватись до складного. |
|||
В рослин, тварин і до людського. |
|||
Суспільства, хворого, хиткого. |
|||
Розбещеного, підлого та злого. |
|||
Жадоби повного й дурного. |
|||
Можливо розуму чіткого. |
|||
За досконалістю значного. |
|||
Взяли б в мікробів для щастя земного. |
|||
Життя зберегли б на планеті для всього. |
|||
Та рай відтворили б. А що тут такого. |
|||
10.10.09.В. Назаренко. |
|||
Оце так жив. |
|||
Купив, курив. |
|||
Пельку залив. |
|||
Себе дурив. |
|||
Все прокоптив. |
|||
Все потравив. |
|||
Від цього згнив. |
|||
Отак віджив. |
|||
Чого курив? |
|||
Для чого пив? |
|||
Кого дурив? |
|||
Навіщо згнив? |
|||
Хіба ти жив? |
|||
Ти світ мутив. |
|||
14.10.09. |
|||
В. Назаренко. |
|||
Моє бажання. |
|||
Хотів би щоб мене почули. |
|||
Свою увагу привернули. |
|||
На істинні знання збагнули. |
|||
Та їх ніколи не забули. |
|||
А благодать відчули. |
|||
Здоров’я й силу притягнули. |
|||
Життя належне досягнули. |
|||
Та більше віку протягнули. |
|||
Своє призначення здобули. |
|||
Дітям майбутнє розгорнули. |
|||
Та негаразди відвернули. |
|||
Своєю мудрістю сяйнули. |
|||
25.11.09. В. Назаренко. |
|||
Не замінна інституція. |
|||
В Україні проституція. |
|||
Є закон і конституція. |
|||
Але править всім корупція. |
|||
Наймерзенніша конструкція. |
|||
Бо гаранти конституції. |
|||
Виникають на корупції. |
|||
Їм підходить ця конструкція. |
|||
Політична проституція. |
|||
А як прийде революція. |
|||
Буде нова конституція. |
|||
Переможе все ж корупція. |
|||
Та сестричка проституція. |
|||
Найпрадавніша конструкція. |
|||
Живе вічно ця корупція. |
|||
Поряд з нею проституція. |
|||
Не замінна інституція. |
|||
4.10.09. В. Назаренко. |
|||
У Парижі. |
|||
У Парижі не всі рижі. |
|||
У Парижі всі безстижі. |
|||
Жаб поїли морди хижі. |
|||
В моді там худі, як лижі. |
|||
Виставляють вузькі крижі. |
|||
Змахують на пасатижі. |
|||
Хоч кістки стерчать як грижі. |
|||
Думають вони в престижі. |
|||
Ну й поняття у Парижі. |
|||
Геть без сумніву безстижі. |
|||
І дарма що не всі рижі. |
|||
Мода хибна, морди хижі. |
|||
Горе жабам у Парижі. |
|||
25.10.09. В. Назаренко |
|||
. |
|||
Ось так і виникла Москва. |
|||
Жаби-це така братва. |
|||
Що завжди співає «ква». |
|||
Знає лиш оці слова. |
|||
Постійно «ква» і тільки «ква». |
|||
Та бувають і дива. |
|||
Як мутуючі словаю. |
|||
Один жабрюк замість «ква». |
|||
Слово вимовив Москва. |
|||
Підхватила це братва. |
|||
І від простого слова «ква». |
|||
Пішла слава світова. |
|||
Всі відома як Москва. |
|||
29.11.09. В. Назаренко. |
|||
Благодать за Україну. |
|||
Знов народжену, єдинну. |
|||
Довгожданну, самостійну. |
|||
Дарував, бог Україну. |
|||
Для добра нам благодійну. |
|||
Осквернили божу данину. |
|||
Освинячили країну. |
|||
Молоденьку, безневинну. |
|||
Приморили Україну. |
|||
Зневажають всяк людину. |
|||
Ігнорують, як скотину. |
|||
Брешть, крадуть безупину. |
|||
Нищать націю не винну. |
|||
Не простить бог цю ровину. |
|||
Не покине Україну. |
|||
Покара тварюку винну. |
|||
В пекло кине всю родину. |
|||
Кожному громадянину. |
|||
Не руйнуйте Україну. |
|||
Зберігайте як дитину. |
|||
Та шануйте в ній людину. |
|||
І благодать тоді подвійну. |
|||
Пришле вам бог за Україну. |
|||
20.12.09. В. Назаренко. |
|||
Українська демократія. |
|||
Це брехня шановна братія. |
|||
Що в Україні демократія. |
|||
Народ наш нищить свинократія. |
|||
Злодії, мафії, їх партія. |
|||
Службовців, суддів олігархія. |
|||
Вся президентська ієрархія. |
|||
Не дасть життя нам оця кратія. |
|||
Свавілля владна бюрократія. |
|||
Брехні й знущань зла дипломатія. |
|||
Без честі й совісті їх хартія. |
|||
Як безпритульності гарантія. |
|||
Невже оце є демократія. |
|||
Боріться з цим шановна братія. |
|||
22.01.10. В. Назаренко. |
|||
Про рай. |
|||
А люди в природі. |
|||
Це горе та й годі. |
|||
Як ті шкідники. |
|||
Що у бога в городі. |
|||
Бог з раю їх вигнав. |
|||
Та прокляв відтоді. |
|||
Щось з’їли не те. |
|||
Що дозволив добродій. |
|||
Ніхто не покаявсь. |
|||
З тих пір у народі. |
|||
Їдять що попало. |
|||
При першій нагоді. |
|||
А смак підробляють. |
|||
Здебільшо по моді. |
|||
Самі себе дурять. |
|||
Здоров’я у шкоді. |
|||
Дочасно вмирають. |
|||
Зате у свободі. |
|||
Себе виділяють. |
|||
За розумом вроді. |
|||
До раю бажають. |
|||
Коли у негоді. |
|||
У пекло штовхають |
|||
Гріхи в насолоді. |
|||
Те місце шукають. |
|||
Де рай був в природі. |
|||
А того не знають. |
|||
Що рай ще відтоді. |
|||
В душі процвітає. |
|||
При добрій нагоді. |
|||
І той його має. |
|||
Хто з розумом в згоді. |
|||
17.07.10. В. Назаренко. |
|||
Для олігархів. |
|||
Не завадить усім знати. |
|||
Що неможливо все придбати. |
|||
Все можливо лиш втрачати. |
|||
І це не варто забувати. |
|||
20.03.10. В. Назаренко. |
|||
Свято це чи день жалоби. |
|||
Колись фашизм перемагали. |
|||
День перемоги святкували. |
|||
З тих пір про це не забували. |
|||
Кожен рік цим хизували. |
|||
Себе при цьому вихваляли. |
|||
Та нагороди виставляли. |
|||
А правду-матінку топтали. |
|||
Брехнею факти прикривали. |
|||
Безстижі інтереси мали. |
|||
Та істину з-за них ховали. |
|||
Жахи трагедії зібгали. |
|||
Свою мерзенність прикрашали. |
|||
Головотяпство гримували. |
|||
Щоб за нього й не згадали. |
|||
Як друзями фашистів рахували. |
|||
Та їм всіляко підсобляли. |
|||
Коли війну ті розв’язали. |
|||
І в цьому їм допомагали. |
|||
На Польщу залюбки напали. |
|||
Прибалтику окупували. |
|||
Народ свій всяко катували. |
|||
А за безпеку не подбали. |
|||
Не думали і не гадали. |
|||
Який їх друзі задум мали. |
|||
Та у штани понакладали. |
|||
Коли союзники напали. |
|||
Та під Москвою вже стояли. |
|||
Народ тоді під кулі гнали. |
|||
Життя чуже не шкодували. |
|||
Загиблих і не рахували. |
|||
За свою шкуру тільки дбали. |
|||
Горя народу не сприймали. |
|||
Коли від німців утікали. |
|||
Все нищили та забирали. |
|||
Щоб люди з голоду вмирали. |
|||
Чи окупантам слугували. |
|||
А поті їх за це ж карали. |
|||
За зрадників тоді вважали. |
|||
Та до Сибіру відправляли. |
|||
Такі безчинства витворяли. |
|||
Ось так з народом поступали. |
|||
Жалю за ним не проявляли. |
|||
На своїх все зло зганяли. |
|||
Бо німці це не дозволяли. |
|||
Та під Москвою все ж застряли. |
|||
Морози сильні лютували. |
|||
Активність їхню всю скували. |
|||
Тоді ж їх і в полон побрали. |
|||
Отак Москву і врятували. |
|||
Інших союзників надбали. |
|||
Та допомогу від них мали. |
|||
Оговтались, вже воювали. |
|||
Народу гори там поклали. |
|||
І всю війну лиш цим і брали. |
|||
До наших днів не всіх ще поховали. |
|||
А скільки їх було-це приховали. |
|||
Населення теж кучами втрачали. |
|||
Жахливу перемогу взяли. |
|||
Людською кров’ю поливали. |
|||
Недбальство злісне відмивали. |
|||
А перемогу святкували. |
|||
Не всі що добре воювали. |
|||
Кращі життя своє поклали. |
|||
А й ті що , що лиш за себе дбали. |
|||
Під кулями не побували. |
|||
В спец загонах загород жали. |
|||
Чи десь когось охороняли. |
|||
Досить умовно воювали. |
|||
Така ось правда щоб всі знали. |
|||
За що життів скільки поклали. |
|||
Німці поразку обміркували. |
|||
Жили, й надалі процвітали. |
|||
А ми як дурні вимирали. |
|||
Та перемогу святкували. |
|||
Не посилай нам більше бог. |
|||
Таких жахливих перемог. |
|||
31.03.10. В. Назаренко. |
|||
Марш бідних. |
|||
Прозрійте бідні. |
|||
Найбільший клас. |
|||
Бо дурять жирні. |
|||
Повсюди вас |
|||
Вони проворні. |
|||
Завжди ввесь час. |
|||
Дари природні. |
|||
Забрали в раз. |
|||
Вони нахабні. |
|||
Завжди ввесь час. |
|||
Все взяти здатні. |
|||
Собі в запас. |
|||
Вони злочинні. |
|||
Завжди ввесь час. |
|||
Закони чинні. |
|||
Їм не указ. |
|||
Вони завидні. |
|||
Завжди ввесь час. |
|||
Це ваші злидні. |
|||
Для них гаразд. |
|||
Вони не змінні. |
|||
Завжди ввесь час. |
|||
Брешуть до нині . |
|||
І кожен раз. |
|||
Вони ж і винні. |
|||
У цей ось час. |
|||
Що мруть всі бідні. |
|||
На Україні в нас. |
|||
Гуртуйтесь бідні. |
|||
Завжди ввесь час. |
|||
Не дайте рідні. |
|||
Згноїти вас. |
|||
Не бійтесь бідні. |
|||
Завжди ввесь час. |
|||
Боріться гідні. |
|||
Бо це ваш шанс. |
|||
Шануйтесь бідні. |
|||
Завжди ввесь час. |
|||
Ви досить сильні. |
|||
Правда за вас. |
|||
28.06.10. В. Назаренко. |
|||
Примхлива удача. |
|||
Примхлива удача, чому ти ледача. |
|||
Чому не зарадиш як треба не зряча. |
|||
Комусь підсобляєш, когось оминаєш. |
|||
Чому ж ти за совість бодай не згадаєш. |
|||
Коли виділяєш, або віднімаєш. |
|||
Прихильність свою не на всіх поділяєш. |
|||
По світу гуляєш. Добро не сприймаєш. |
|||
Навіщо ж ти примхи якісь вдовільняєш. |
|||
Вернись як згадаєш, мене опікаєш. |
|||
Ми друзі з тобою завжди пам’ятаєш. |
|||
Завжди доглядаєш, завжди виручаєш. |
|||
Мене ти до віку віків зберігаєш. |
|||
Причини всі знаєш, таємно тримаєш. |
|||
Повідай навіщо таке витіваєш. |
|||
22.06.10. В. Назаренко. |
|||
Балада про владу. |
|||
Хто від чорта, хто від бога. |
|||
Дідько певно розпізнає. |
|||
Вже потрібна допомога. |
|||
Україна вимирає. |
|||
Кажуть влада вся від бога. |
|||
Хто і звідки таке знає. |
|||
Мабуть диявольська підмога. |
|||
Розум ясний вимикає. |
|||
Губить влада безтолкова. |
|||
Наш народ, кінчає. |
|||
Невже оце божа змова. |
|||
Ні, так не буває. |
|||
Брешуть, дурять за для кого. |
|||
Все народ приймає. |
|||
Докотились он до чого. |
|||
Дурень все прощає. |
|||
Беззаконня і від нього. |
|||
Свавілля триває. |
|||
Можуть знищити любого. |
|||
Хай не заважає. |
|||
Ось і нищать рядового. |
|||
Хто тих захищає. |
|||
Геноциду як таого. |
|||
Ніхто не вбачає. |
|||
Собак бродячих на дорогах. |
|||
Влада зберігає. |
|||
Людей безхатніх ради бога. |
|||
Вкрай не помічає. |
|||
Їх ганяють, убивають. |
|||
Ніхто не жалкує. |
|||
Тихо в ями заривають. |
|||
Закон це не чує. |
|||
Хто довів їх до такого. |
|||
Мабуть кожен знає. |
|||
Але горя вже людського. |
|||
Ніхто не сприймає. |
|||
Обдурили, обікрали. |
|||
Житло забрали та продали. |
|||
На вулицю по виганяли. |
|||
По далі, щоб не заважали. |
|||
Чи конайте, чи вмирайте. |
|||
Кого це хвилює. |
|||
Мерседесів не чіпайте. |
|||
Влада контролює. |
|||
Обдирають не одного. |
|||
Більшість потерпає. |
|||
Молодого чи старого. |
|||
Різниці немає. |
|||
Без дозволу як такого. |
|||
Буття не триває. |
|||
Причепляться до любого. |
|||
Свавілля гуляє. |
|||
Кучі довідок для чого. |
|||
Влада вимагає. |
|||
Та з кожного ділового. |
|||
Хабарі здирає. |
|||
Опустилась нижче всього. |
|||
Свинство край переповняє. |
|||
Пенсію вже для старого. |
|||
Фабрикує, підробляє. |
|||
Чому, за що, та ради кого. |
|||
Брехливі дані підсуває. |
|||
У неспроможного, слабкого. |
|||
Можливість жити віднімає. |
|||
Це лиш частинка тіньового. |
|||
Що наша влада витіває. |
|||
І від сприяння ділового. |
|||
Народ, як видно вимирає. |
|||
Честі, совісті та бога. |
|||
Влада геть не сповідає. |
|||
Як виходити з під цього. |
|||
Певно той же дідько знає. |
|||
Дурість, свинство від якого. |
|||
Україна потерпає. |
|||
Прижилися від простого. |
|||
Хто за що відповідає. |
|||
Де ж той лицар, що від нього. |
|||
Погань назавжди тікає. |
|||
Довго ждати нам такого. |
|||
Хто ж за нас ганьбу здолає. |
|||
2.08.10. В. Назаренко. |
|||
Про батьківщину. |
|||
Мати, батько, Україна. |
|||
Життя в добрі- це батьківщина. |
|||
Ось наша істина єдина. |
|||
Як сонце, небо і дитина. |
|||
Злодійство, свинство- влада чинна. |
|||
Від цього гине Україна. |
|||
Кому потрібна батьківщина. |
|||
Де процвітає чортівщина. |
|||
І це тому лиха година. |
|||
І не розумна Україна. |
|||
Завжди як парочка єдина. |
|||
І безтолкова, і злочинна. |
|||
І вимираючи не змінна. |
|||
І сама в усьому винна. |
|||
19.08.10. В. Назаренко. |
|||
Осінь. |
|||
І все таки осінь прекрасна буває. |
|||
Красою жартує, плодами киває. |
|||
Погодою тішить, смачне підсуває. |
|||
Та дуже щиро запевняє. |
|||
Що благодать життя триває. |
|||
3.09.10. В. Назаренко. |
|||
Добра в брехні немає. |
|||
Запам’ятайте на всі дні. |
|||
Життя так вимагає. |
|||
Не вірте ні одній брехні. |
|||
Добра в брехні немає. |
|||
Хоч потонув цей люд в брехні. |
|||
І нечисть явно процвітає. |
|||
Не забувайте увісні. |
|||
Добра в брехні немає. |
|||
Нехай ще тішаться дурні. |
|||
Брехня їх доконає. |
|||
І погниють діла брудні. |
|||
Добра в брехні немає. |
|||
27.09.10. В. Назаренко. |
|||
. |
|||
Таємниці на синиці. |
|||
Як відкрити таємницю. |
|||
Хто , за що, чи на дурницю. |
|||
Розфарбував отак синиццю. |
|||
Не королеву і не царицю. |
|||
І навіть не поважну птицю. |
|||
Хто придумав, хто творив. |
|||
Хто талант цей проявив. |
|||
Та красою підтвердив. |
|||
З чого фарби ті зробив. |
|||
І навіщо так вчинив. |
|||
Які потреби вдовольнив. |
|||
Чи просто гонор обновив. |
|||
Що і як коли творилось. |
|||
Нам пізнати не судилось. |
|||
Ми тоді те не дивились. |
|||
Бо ми там не опинились. |
|||
То ж одне лиш залишилось. |
|||
Прибрехати щоб згодилось. |
|||
7.03.10. В. Назаренко. |
|||
? |
|||
І благодать тоді прийде. |
|||
Біла акація цвіте. |
|||
Від неї запах літа йде. |
|||
Робота бджіл тут аж гуде. |
|||
І благодать собі знайде. |
|||
Мед благодійний закладе. |
|||
Він нам частково припаде. |
|||
Здоров’я з ним не підведе. |
|||
Тож будем жити, хай цвіте. |
|||
Хай літо плодовите йде. |
|||
Своє добро нам приведе. |
|||
Життя велике розведе. |
|||
Плодів побільше відкладе. |
|||
Мотив для радощів знайде. |
|||
Добробут наш не підведе. |
|||
Нас ощасливить, заведе. |
|||
Майбутнє світле закладе. |
|||
І благодать тоді прийде. |
|||
Можливо й щастя приведе. |
|||
05.06.10. В. Назаренко. |
|||
Та й добре як гарно. |
|||
Південний Буг при тихій погоді. |
|||
Це дзеркало тиші і шана природі. |
|||
Це простір чудес при щасливій нагоді. |
|||
Це наша любов, прекрасний тай годі. |
|||
Тут сонце росте при своєму заході. |
|||
Тут молодість наша гуляє відтоді. |
|||
Тут спокій стоїть у відвертій свободі. |
|||
Тут відблиски раю й добра у цій вроді. |
|||
Тут щастя хвилини течуть в насолоді |
|||
А гарні дерева мовчать при нагоді |
|||
Шуміти не треба при тихій погоді. |
|||
Стрункий очерет із ними у згоді, |
|||
Лиш риба стрибає, бісується вроді. |
|||
Та спокій тривожить на мить у природі. |
|||
Хай буде подяка за світ цей природі. |
|||
Хай буде подяка за мир цей погоді. |
|||
Хай буде ріка нам завжди у нагоді.. |
|||
Хай наше добро потече на свободі. |
|||
Ми будем з природою завжди у згоді. |
|||
Ми станем взірцем добра у народі. |
|||
Ми рай безсумнівно зростим при нагоді. |
|||
Ми мудрість підкорим собі ну та й годі. |
|||
Щоб не згубити усе у природї. |
|||
4.11.08. В. Назаренко. |
|||
Ідеал. |
|||
Задоволений, живий. |
|||
І здоровий, і міцний. |
|||
Гарний, спритний, молодий. |
|||
Розум власний і ясний. |
|||
І до успіху стрімкий. |
|||
А на вдачі видатний. |
|||
Ще спокійний і стійкий. |
|||
Безтурботний та стрункий. |
|||
Хоч багатий, не скупий. |
|||
Посміятись головний. |
|||
Досить мудрий, діловий. |
|||
Де ж він, де оце такий. |
|||
19.09.10. В. Назаренко. |
|||
Напасть. |
|||
Природа помилку велику зробила. |
|||
Людей до влади допустила. |
|||
За це буттям своїм платила. |
|||
Людина природу постійно губила. |
|||
Своїми примхами давила. |
|||
Безумно нищила, травила. |
|||
Не поважала, не любила. |
|||
Жадобу власну не спинила. |
|||
Без розуму таке чинила. |
|||
Нащадкам вік укоротила. |
|||
Життя онуків не цінила. |
|||
Чомусь розумну з себе мнила. |
|||
А так по свинські поступила. |
|||
Біди багато натворила. |
|||
Планету дивну осквернила. |
|||
Злодійську сутність проявила. |
|||
Тому своє і заробила. |
|||
07.06.10. В. Назаренко. |
|||
Установка. |
|||
А мені ще жити й жити. |
|||
Сотні літ своє творити. |
|||
Пред усім життя любити. |
|||
Та йому завжди служити. |
|||
Щоб дозволило радіти. |
|||
Благодаттю володіти. |
|||
Щастя краще розуміти. |
|||
І добром за все платити. |
|||
Зло навколишнє спинити. |
|||
Та можливості розвити. |
|||
Спокій всюди проявити. |
|||
З мудрістю завжди дружити. |
|||
Себе без толку не морити. |
|||
Лишнього не захотіти. |
|||
Не боятись, не хворіти. |
|||
Це таке що треба вміти. |
|||
3.05.10. В. Назаренко. |
|||
Про сон. |
|||
Мені добре коли сплю. |
|||
Благодать таку люблю. |
|||
Свої сили відновлю. |
|||
Та здоров’я укріплю. |
|||
Життя добротне проявлю. |
|||
Примхливе щастя відновлю. |
|||
Безкомпромісно заявлю. |
|||
Життя без сну не потерплю. |
|||
Ради цього щось зроблю. |
|||
Треба буде то й просплю. |
|||
28.03.10. В. Назаренко. |
|||
Добра в брехні немає. |
|||
Запам’ятайте на всі дні. |
|||
Життя так вимагає. |
|||
Не вірте ні одній брехні. |
|||
Добра в брехні немає. |
|||
Хоч потонув цей люд в брехні. |
|||
І нечисть явно процвітає. |
|||
Не забувайте увісні. |
|||
Добра в брехні немає. |
|||
Нехай ще тішаться дурні. |
|||
Брехня їх доконає. |
|||
І погниють діла брудні. |
|||
Добра в брехні немає. |
|||
27.09.10. В. Назаренко. |
|||
Колоніальний пережиток |
|||
. |
|||
Російська- мова брехунів. |
|||
Блотних та різних злодіїв. |
|||
Колоніальних екс-рабів. |
|||
І прихвоснів, і слизняків. |
|||
Нікчемних всяких диваків. |
|||
Та українських простаків. |
|||
Як пережиток злих віків. |
|||
Для українців-земляків. |
|||
Їх патріотів-вояків. |
|||
7.10.10. В. Назаренко. |
|||
Україно, Україно. |
|||
Жага до влади скрізь існує. |
|||
Заздрість злодійство культивує. |
|||
Жадоба совість ігнорує. |
|||
Сила та підлість торжествує. |
|||
Життям-буттям про всяк керує. |
|||
Здавати владу не планує. |
|||
Ще більш посилити готує. |
|||
Неначе мильну бульку дує. |
|||
Що в решті лопне та здивує. |
|||
Глумління злісне спрвокує. |
|||
А потім знову все спрямує. |
|||
Згодом все більше контролює. |
|||
Та до кінця свого простує. |
|||
Історія таке фіксує. |
|||
Це й Україну не минує. |
|||
Україно, Україно як ти виживаєш? |
|||
Чому така безтолкова, чи правди не знаєш. |
|||
Коли тебе з переляку вільною зробили. |
|||
Ти не знаєш як діяти, краще б ще гнобили. |
|||
Бо знищила населення, наче воювала. |
|||
Чи ти в бога теля з'їла, чи розум сховала. |
|||
Честі з роду ти не мала, а совість приспала. |
|||
На жаль свою перспективу в Сибір спрямувала. |
|||
Схаменися чи проснися, візьмись за роботу. |
|||
Очистись від негараздів, прояви турботу. |
|||
Навчись кадри підбирати, щоб справу робили. |
|||
Щоб порядність проявляли, тебе не ганьбили. |
|||
Щоб тебе за добру волю люди полюбили. |
|||
Тоді вони не дозволять тебе попирати. |
|||
І зможеш ти самостійно в добрі процвітати. |
|||
20.12.10. В. Назаренко. |
|||
Доктрина. |
|||
Україна - для громадянина. |
|||
Оце і вся доктрина. |
|||
А для батька і для сина. |
|||
Праця добра та відмінна. |
|||
Щоб втішалась Україна. |
|||
І не підвела доктрина. |
|||
Щоб жила в добрі родина. |
|||
І зростала в ній дитина. |
|||
Ще й до речі не єдина. |
|||
І порядна й доброчинна. |
|||
Здорова та досить сильна. |
|||
Для майбутнього людина. |
|||
То й буде жити Україна |
|||
30.12.10. В. Назаренко. |
Revision as of 15:09, 1 January 2011
- see Help:English and Help:Contents
- Yardım için Yardım (Türkçe)
- se Hjælp (dansk)
- siehe Hilfe (deutsch)
- pour débuter : (français)
- Wikisource:Ayuda (español)
- Wikisource:Laguntza (euskara)
- На русском языке читайте Справку; см. также и соответствующюю категорию.
- На српском погледај Помоћ на српској Википедији
- Delengen Pitulung ing basa Jawa (javanese)