Галина Пагутяк > Quotes

“Те, що здається при пробудженні безглуздим, у сні цілком правдоподібне. І в книзі – також. Бо книги роблять з нами те саме, що й сни: доводять існування інших можливих варіантів буття. Доки не зітреться враження.”
― Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник

“Єдина свобода на цьому світі – це свобода творця. Але творців катастрофічно бракує. Дехто навіть не здогадується про силу, котра дрімає в ньому, пробиваючись крізь сон життя.”
― Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник

“-Подумати лишень, звичайна випадковість, а так перевернула душу!...Ніхто не захищений від випадковості навіть під землею! (Кріт)

Розділ другий.5”
― Галина Пагутяк, Втеча звірів або новий бестіарій

“— Дурниці! — заявила Сойка. — Немає ні більших, ні менших звірів. Перед сонцем усі рівні.

Розділ другий. 4”
― Галина Пагутяк, Втеча звірів або новий бестіарій

“але відомо що до кожної чарівної речі треба мати підхід, тобто знати, як нею користуватися (Кріт)

Розділ другий.5”
― Галина Пагутяк, Втеча звірів або новий бестіарій

“Багато білих квіток на одному стебельці позакривало пелюстки — мабуть, спали”
― Галина Пагутяк, Втеча звірів або новий бестіарій

“Ми живемо поруч зі звірами ніби чужі. Але в нас усіх – одна Земля і кров одного кольору – червоного. Треба поважати кожне життя, хай це буде життя комашки, ящірки чи пташки. Вони живуть не так довго, як люди, іноді лише один день, але вміють радіти світові. То люди сумують і переживають через різні дрібниці. І не здогадуються піти між дерева, на берег річки. Завтра, через рік, усе може змінитися, але дерева ростимуть далі, річка тектиме, а небо сяятиме чудовими барвами. Звірі знають про це. А чи знають люди?

друга передмова”
― Галина Пагутяк, Втеча звірів або новий бестіарій

“..проте пам'ятала, як то бути дитиною. Малою я любила звірят і книжки. І досі люблю.
Правда, за той час для дітей з’явилося чимало розваг: мультсеріали, комп’ютерні ігри, колекціонування наклейок. Це ще більше відволікає їх від інших живих істот. Діти ставляться до них, як до речей. Батьки купують їм собак, рибок, папуг і навіть котів, що мене дуже дивує, бо вулицями ходить повно безхатніх котів і мріє, щоб хтось узяв їх на руки і погладив. Або хоча б чимось пригостив.

перша передмова”
― Галина Пагутяк, Втеча звірів або новий бестіарій

“Сни здатні розкрити нам увесь трагізм нашого існування в образах, які неможливо передати словами. Не так образи навіть, як глибину і всі нюанси переживання. Це переживання таке самотнє усі сні, але ще самотніше пробудження.”
― Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник

“..проте пам'ятала, як то бути дитиною. Малою я любила звірят і книжки. І досі люблю.
Правда, за той час для дітей з’явилося чимало розваг: мультсеріали, комп’ютерні ігри, колекціонування наклейок. Це ще більше відволікає їх від інших живих істот. Діти ставляться до них, як до речей. Батьки купують їм собак, рибок, папуг і навіть котів, що мене дуже дивує, бо вулицями ходить повно безхатніх котів і мріє, щоб хтось узяв їх на руки і погладив. Або хоча б чимось пригостив.”
― Галина Пагутяк, Втеча звірів або новий бестіарій

“Страх – найбільший злочинець нашої свідомості. Замикаючи уста на замок, він порядкує у серці, доки все не розкраде, а що не розкраде, то знищить. Страх повинен керуватися інстинктами, а не людськими законами, тоді він не зможе заподіяти шкоди.”
― Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник

“Твердження, ніби батьківщина там, де минули дитячі та юнацькі літа, не завжди правильне. Тобто не є такою ж абсолютною істиною, як те, що Бог існує, або Кенігсберг - місто, що належить Пруссії. Але наш розум настільки невпевнений у собі, що навіть подібні істини вимагають доказів.”
― Галина Пагутяк

“Коли настає війна, земля дичавіє. Такі асоціації виникали в людей давніх часів. Пізніше зруйновані міста стали символом наслідків війни. Сучасна війна - відсутність електрики, води, газу. Якщо в давні часи слідом за знищеними полями йшов голод, за руїнами міст - переселення поближче до сіл, то в наші часи - це фактично повна загибель, агонія мародерства і здичавіння. Хаос, що знищує цивілізацію. Усе, що буде потім, - початок чогось цілковито нового, а не відбудова.”
― Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник

“Коли пишеш від руки, ніби зашифровуєш текст від стороннього ока. Коли пишеш від руки, слова, що їх пишуть інші, належать лише тобі.”
― Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник

“Думка про те, що світи, які живуть всередині нас, вмирають разом з нашою свідомістю, якщо не випустити їх з клітки. Але не всім світам буде комфортно на волі. Деякі розсиплються відразу, інші зміняться до невпізнання, а за іншими почнуть полювати. Однак прожити життя, не звільнюючи породжені тобою світи, означає змарнувати час.”
― Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник

“Реальність сама себе копіює. Один випадок як віддзеркалення іншого, одна й та сама ситуація повторюється на різних рівнях. Часом ці рівні потрапляють в поле зору однієї людини, і вона починає вважати це містикою. Чим одноманітніше життя, тим частіше подібне трапляється. Тому декому наше існування видається школою, атестат видає смерть, а оцінки в нього виставляє час. Можливо, час і є єдиний Бог, якому поклоняється людство? Тому так багато людей врешті стають атеїстами, збагнувши відносність часу.”
― Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник

“Бо не в тому досконалість і велике серце, щоб дати і втратити, а в тому, щоб втратити і все одно давати”
― Галина Пагутяк, Зачаровані музиканти

“Одноманітність існування змушує шукати подій у снах: вони стають яскравішими, і якщо не запам’ятовуються, то залишають по собі враження. Якби не було снів, ми б вважали світ значно простішим.”
― Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник

“Нема на сьому світі безпечного місця, хіба що в материнській утробі.”
― Галина Пагутяк

“Для кожного часу є свій пакет питань. У теперішньому пакеті немає питань про сенс життя, про істину, про те, чи можна позбутись екзистенційного відчаю. Основні питання: як досягнути успіху й стати вродливими та багатими. Егоїзм під виглядом індивідуалізму виявився пасткою, альтруїзм збещеними брехнею і злодійством. Турист на тлі Тадж-Махалу або людина за святковим столом – портрети нашого сучасника. Чи він щасливий? Так, як щасливий ситий звіт у клітці.”
― Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник

“Чужі історії стають частиною нас самих лише тоді, коли інтерес до них безкорисливий і не нав’язаний кимось збоку. Ми спостерігаємо здалеку, не переступаючи поріг, за яким починається відповідальність. Не заважаючи – допомагаємо.”
― Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник

“Я міг би про се спитати ясновельможного, бо був він вченим, а вчений чоловік завжди знає відповідь, не конче вірну, але гарно вбрану в слова.”
― Галина Пагутяк, Маґнат

“Із усіх безмежних можливостей, що дано природою, ми змогли розвинути в собі лише безмежне терпіння і зробити його найвищою цнотою. Терпіти біль, розлуку, вбогість, приниження допомагає надія, що колись це буде оцінено Найвищим судом. Але Найвищий суд – це ми, і ми, звісно, не забаримось видати собі наприкінці нагороду: інше життя, в якому буде трохи менше терпіння. Натомість гріхи чи якісь переступи мають більше варіантів покарання: забути, перетворити їх на чесноти, покаятись. Зло – множинне, і тому здається, що його більше. Терпіння - це вада, що заважає змінити світ. Єдина чеснота, на чому ще наполягав Кант, це усвідомлення усього того, що ми зробили, робимо чи будемо робити. А також те, що роблять інші. І уява тут – один з наймогутніших інструментів, що відкриває шлях до співпереживання та співчуття. А відтак змінює світ.”
― Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник

“У цьому світі важко зберегти здоровий глузд навіть письменнику. Світ змінюється на очах. Те, що вчора здавалось конче потрібним, сьогодні не має жодного сенсу: релігія, мораль, смаки. Людей калічить у цьому шаленому потоці. Це гірше, ніж війна, бо тут немає супротивників і ворог не схожий на ворога. Відповідно на це мала би реагувати література, але окрім цинізму й експериментів, вона ні на що не спромоглася. Вона не встигає за змінами, не визнає естетичних канонів і, мабуть, ніколи вже не опиниться попереду.”
― Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник

“Людину без фантазії важко назвати людиною. Це – інша раса. Фантазія нагадує філософський камінь: вона трансформує матерію, хоча нічого з нічого створити не може. І якщо вона зникає, світ висихає наче пустеля.
Крім здатності нестандартно мислити та фантазувати, потрібно ще й досягнути певного рівня мистецької правди, яка завжди співвідноситься з особистістю автора. Він не може брехати самому собі.”
― Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник

“Слова – це та сама земля, з якої проростають образи й символи. Стосовно ж свідомості, то вона є тією самою землею, в якій проростають слова.”
― Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник

“Чому одні люди зазнають стільки страждань, а ті, хто поруч, не страждають зовсім? Вища мудрість незрозуміла для нерозвинутого розуму, проте відчуття, що тобою щось керує, виникає у кожної людини. Існують закони, які людина не може осягнути, однак намагається це зробити. А що буде далі? Думаю, людина зникне, добровільно припинить своє існування, усвідомивши, що воно безсенсовне. І спостереження за нею припиниться.”
― Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник

“Якщо в просторі людина може рухатися в різних напрямках, тоді чому вона не може рухатися в часі різними напрямками так само? Те, що ми звикли вважати наївним, іноді стає важливішим за найскладніші обчислення. Ми подорожуємо в часі, не замислюючись над тим, що подорожуємо.”
― Галина Пагутяк, Сни Юлії і Германа. Кенізберзький щоденник