Леся Українка одна зі взірцевих українських культурних діячів України ХІХ століття. Носій шляхетної традиції, видатна письменниця, поетка, перекладач, критик, публіцист і громадський діяч. Не випадково про Лесю Українку говорили як про «єдиного в Україні мужчину».
Lesya Ukrainka (born Larysa Petrivna Kosach-Kvitka (February 25, 1871 – August 1, 1913) is one of is one of Ukrainian literature's foremost writers, best known for her poems and plays. She also was an active political, civil, and feminist activist
Among her most well-know works are poems collections «On the wings of songs» (1893), «Thoughts and Dreams» (1899), «Echos» (1902), epic poem «Ancient fairy tale» (1893), «One word» (1903), plays «Princess» (1913), «Cassandra» (1903—1907), «In the Catacombs» (1905), «Forest song» (1911).
Леся Українка (справжнє ім'я Лариса Петрівна Косач-Квітка 13 лютого 1871, — 19 липня 1913) - українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Писала у найрізноманітніших жанрах: поезії, ліриці, епосі, драмі, прозі, публіцистиці. Також працювала в ділянці фольклористики (220 народних мелодій записано з її голосу) і брала активну участь в українському національному русі.
Серед найвідоміших праць письменниці збірка поезій «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), поеми «Давня казка» (1893), «Одно слово» (1903), та п'єси «Бояриня» (1913), «Кассандра» (1903-07), «В катакомбах» (1905), «Лісова пісня» (1911).
Драма-викриття суперечки між Ісусом та Юдою. Психоаналітичний підхід до зради Юди. Протистояння між матеріальним і духовним. Складна стуктура тексту завдяки винесенню розв'язки поза сюжет. Леся Українка демонструє мистецтво запитувати та пізнавання героями самих себе
Чому таке питання? Бо існує дві версії драматичної поеми «На полі крові». В першій редакції драма складається з двох дій, де наприкінці Юда таки вішається. Але що робить Леся: пише редактору зі словами, щоб другу дію викинули, бо у неї змінився весь задум твору. І дійсно, якщо викинути другу дію, то задум твору змінюється.
Зачин такий: пересічний дід після роботи на городі відчуває спрагу, його напуває сусід і у них зав'язується розмова, в ході якої виявляється, що сусід — це той самий Юда, який продав Христа. Й серцевиною їх розмови стає саме це: чи правильно зробив Юда, продавши свого учителя?
Для читання (а в моєму випадку безкоштовного прослуховування на Абук) цього твору треба не просто мінімальне знання біблійних сюжетів, а їх прочитання та впевнене оперування священними текстами. Інакше навряд чи вдасться відчути ту прірву між учнем і учителем, між християнами та Богом. Можливо, саме тому, що талант Лесі Українки дарований їй богом, її історії про віру настільки глибокі, детальні та філігранні.
Якщо ви не маєте достатньої начитки Біблії, але все ж хочете почитати цю драму, то перед нею раджу ознайомитися з розмовою Забужко та Блаженнішого Святослава Шевчука про “Образ Юди у драмі Лесі Українки «На полі крові»”. Це фрагмент з книги «Апокриф. Чотири розмови про Лесю Українку», де українська сучасна класикиня разом з предстоятелем греко-католицької церкви розглядають творчість Лесі так, як це не зробить ніхто з нас.
В чому ж мемовість Юди? Та бо це класична історія про те, як людина собі нафантазувала одне й, не отримавши цього, починає робити хуйню, бо її ошукали, обікрали та позбавили можливості жити життя. Ображенки вони такі, небезпечні, знаєте) А потім він, бідний-нещасний, або «судимий буде, але не людьми, а Богом», або повіситься, щоб в смерті тікати від очей Бога. Як на мене, то ці два кінці однаково іронічні та сильні.
This entire review has been hidden because of spoilers.
Мені так сподобалась аудіокнига, що наступного дня я вже придбала квитки на однойменну виставу у театр імені Франка.
Цікавий погляд на відомі біблійні події, але зі сторони Юди. Його мотиви і думки про скоєне, реакція оточуючих - це те що модно робити зараз (згадаємо той самий Дісней, де стало популярним подавати класичну історію зі сторони антагоніста), а тут Леся Українка почала робити це за більш як 100 років до Діснею.
Також, мені пощастило знайти уривок з книги "Апокриф. Чотири розмови про Лесю Українку" авторства Оксани Забужко і Блаженнішого Святослава Шевчука, де якраз вони обговорювали сенси, які Леся Українка закладала у свій твір. Рекомендую всім ознайомитися після прочитання "На полі крові", тут можна дізнатися багато цікавого, як зі сторони літератора (Оксани Забужко), так і зі сторони духовності (Блаженнійший Святослав).
Аудіокнига на Абук містить 2 дії, але кожен прослухавши обидві дії сам може вирішити, де ж буде кінцівка. Пані Леся, спочатку написала обидві дії, надіслала своєму літературному редактору, але через деякий час, змінила своє рішення і попросила прибрати другу дію п'єси і завершити все тільки однією дією. Кінець першої дії і другої дії, зовсім по різному представляють нам Юду і його рішення. На мій погляд кінцівка першої дії цікавіша і дійсно виглядає доречнішою, а кінцівка другої дії вже не така цікава, але більш повна (бо ми більше занурюємося у страхи Юди).
Мені подобається, що аудіокнига містить обидві дії і я вже сама обираю, де хочу бачити кінець історії.
Книгу озвучили Тетяна Бойко і Сергій Бойко. Мені дуже імпонувало, що в першій дії голос Юди надала Тетяна Бойко, почувши голос Юди у її виконанні, вже не могла відірватися від історії і думати про щось ще.
Прочанин говорить з Юдою, котрий обробляє поле куплене за 30 срібняків. Далі підходять мироносиці жінки. Поцілунок стається знову, але не так. І не мир він несе, а смерть. Цікава біблійна інтерпретація від Українки.
Леся Українка віртуозно змальовує бесіду Юди і Прочанина та чудово демонструє, що зраду виправдати неможливо. Психологізм та філософічність книги на найвищому рівні.