Росія знову атакувала Київ ударними дронами і крилатими ракетами – влада
У ніч проти 20 серпня війська Росії атакували Київ ударними БПЛА, а вже зранку запустили крилаті ракети, повідомила міська військова адміністрація.
«За попередньою інформацією, ворог атакував столицю України з північного напрямку ймовірно крилатими ракетами на кшталт Іскандер-К. Це була вже пʼята ракетна атака по Києву цього місяця», – йдеться в повідомленні.
За даними місцевої влади, силами і засобами протиповітряної оборони ракети і дрони були знищені.
На даний час немає інформації про потерпілих та руйнування.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики і водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони носять цілеспрямований характер.
ISW: офіційні особи РФ хочуть покласти на Україну відповідальність за відсутність переговорів
У Росії відкидають будь-які мирні переговори через те, що Збройні сили України розпочали військову операцію в Курській області на території РФ. Таку заяву зробив помічник лідера Росії Володимира Путіна – Юрій Ушаков.
Він назвав вступ у переговорний процес «абсолютно недоречним» і зазначив, що подальші переговори «залежать від ситуації на полі бою, в тому числі в Курській області».
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров повторив 19 серпня заяву Путіна від 12 серпня про те, що після українського вторгнення не може бути й мови про переговори, і стверджував, що Путін сказав, що Росія «обов'язково дасть оцінку цій ситуації трохи пізніше».
В американському Інституті дослідження війни (ISW) переконані, що таким чином офіційні особи РФ продовжили спроби покласти на Україну відповідальність за відсутність переговорів щодо припинення війни.
«ISW продовжує вважати, що Росія не зацікавлена і не була зацікавлена в змістовних переговорах з Україною, і що Кремль намагається представити Україну, а не Росію, як таку, що перешкоджає переговорам», – йдеться у звіті.
Українська армія, за повідомленням російської сторони, увійшла на територію Курської області Росії 6 серпня. З того дня у регіоні тривають бої. Україна заявляє про контроль над десятками населених пунктів, серед них – райцентр Суджа.
Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує. Проте у Курській області оголосили режим надзвичайної ситуації федерального масштабу. З регіону на даний момент евакуювали тисячі людей.
У МЗС 13 серпня заявили, що Україна не зацікавлена в тому, щоб забирати територію в Курській області РФ, а хоче захистити життя українців і убезпечитись від російських ударів.
США не змінили свою політику щодо далекобійних ударів по території РФ американською зброєю, незважаючи на українську операцію у Курській області РФ.
«Мені немає про що ділитися — про їхню військову операцію.. Вони (українці) захищають свою суверенну територію і агресію з боку Росії, яку ми бачимо вже більше двох років. Я скажу, що наша політика не змінилася. Мені просто нема чого додати до цього», – сказала речниця Білого дому Карін Жан-П’єр, відповідаючи на запитання щодо дозволу Україні завдавати глибших ударів по Росії, враховуючи, що українську операцію в Курській області.
Також у Пентагоні заявили, що «не було змін у нашій давній політиці щодо використання зброї на полі бою чи в Росії».
Україна закликає західних партнерів надати дозвіл використовувати їхню зброю для ударів вглиб території РФ. Скасування таких обмежень підтримали президент Франції Емманюель Макрон, генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ, президент Латвії Едгарс Рінкевичс, міністр оборони Нідерландів Кайса Оллонґрен, прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала.
Однак, наприклад, США, Німеччина цього не підтримують.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що якби партнери зняли всі наявні обмеження на застосування зброї на території Росії, то Київ не потребував б фізичного заходу, зокрема, на Курщину заради захисту українського прикордоння та знищення російського потенціалу агресії.
Українська армія, за повідомленням російської сторони, увійшла на територію Курської області Росії 6 серпня. З того дня у регіоні тривають бої. ЗСУ заявляють про контроль над десятками населених пунктів, серед них – райцентр Суджа.
Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує. Проте у Курській області оголосили режим надзвичайної ситуації федерального масштабу, тисячі людей евакуювали.
Президент України Володимир Зеленський 18 серпня заявив, що українська операція в Курській області «все ще завдає втрат російській армії і російській державі, їхній оборонній промисловості й економіці».
За його словами, головне завдання України – «знищити якомога більше російського потенціалу і провести максимум контрударної роботи», з метою створення «буферної зони».
У МЗС 13 серпня заявили, що Україна не зацікавлена в тому, щоб забирати територію в Курській області РФ, а хоче захистити життя українців і убезпечитись від російських ударів.
У Генеральному штабі ЗСУ повідомили про 21 російську атаку на Торецькому напрямку, зокрема, у районі селища Нью-Йорк – попри появу повідомлень про окупацію цього населеного пункту.
Але найбільш активно противник продовжує наступати на Покровському напрямку, де було 63 боїв.
За даними штабу, сили РФ концентрують свої зусилля неподалік населених пунктів Воздвиженка, Новогродівка, Михайлівка – тут була майже половина від загальної кількості атак.
Загалом на фронті від початку цієї доби відбулося 154 бойових зіткнення.
Народна депутатка Мар’яна Безугла в ефірі Радіо Свобода («Свобода.Live») 19 серпня заявила, що Нью-Йорк на Донеччині вже не перебуває під контролем України.
Проєкт DeepState днями підтвердив просування російських сил у Нью-Йорку. На інтерактивній карті проєкту виглядає, що цей населений пункт майже повністю окупований, DeepState повідомляє про важкі бої за Нью-Йорк.
18 серпня російські мілблогери заявили, що російські війська контролюють більшу частину Нью-Йорка (на південь від Торецька) і, можливо, захопили населений пункт. Також вони стверджували, що російські війська просунулися на північ від Журавки. Проте американський Інститут вивчення війни (ISW), який звернув увагу на ці заяви, не спостерігав візуального підтвердження жодного з цих тверджень.
Cуд вирішив продовжити цілодобовий домашній арешт дупутата Тищенка
Cуд вирішив продовжити цілодобовий домашній арешт народного депутата України Миколи Тищенка до 23 вересня включно, повідомляють українські медіа.
Депутата зобов’язали продовжити носити електронний засіб контролю.
Як пише Суспільне, Микола Тищенко назвав звинувачення проти нього політично сфальсифікованими.
Печерський районний суд Києва 25 червня обрав Миколі Тищенку запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Після цього був апеляційний розгляд цього судового рішення, однак його не змінили.
Читайте також: «Наразі позбавити Тищенка депутатських повноважень неможливо» – депутати щодо петиції на сайті Ради
Генеральний прокурор України за матеріалами Державного бюро розслідувань 25 червня повідомив Тищенку про підозру за фактом незаконного позбавлення волі колишнього військовослужбовця у Дніпрі.
За кілька днів до цього соцмережами поширилося відео з Дніпра: на ньому люди у балаклавах застосували силу до чоловіка, який гуляв з дитячим візочком і зробив зауваження супроводу депутата.
Згодом з’ясували, що то була охорона нардепа-мажоритарника, виключеного з фракції «Слуга народу», Миколи Тищенка. Він теж фігурує на відео. А чоловік, якого вони закували в кайданки– ветеран підрозділу Kraken Дмитро Павлов. Поліція відкрила два кримінальних провадження: за фактом нанесення легких тілесних ушкоджень і незаконного позбавлення волі. Тищенко у соцмережах пояснював ситуацію тим, що нібито «військовий напав на поліцейських».
У Росії відкидають можливість переговорів Києва та Москви після наступу ЗСУ у Курській області
Міністр зовнішніх справ Росії Сергій Лавров відкидає можливість переговорів України та Росії після наступу ЗСУ у російській Курській області.
«Президент про це дуже чітко сказав, що після того, як почалися напади на Курську область, навіть не напад, а вторгнення на територію Курської області, ні про які переговори не може бути мови. І ще президент сказав дуже важливу фразу, на яку я хотів би звернути увагу, що ми безумовно дамо оцінку цієї ситуації трохи згодом», – сказав Лавров, якого цитують російські медіа.
Він також назвав чутками інформацію про непублічні контакти для підготовки переговорів щодо припинення ударів по енергооб’єктах Росії та України за посередництва Катару. Про ці непрямі переговори днями повідомило видання Washington Рost.
Українська армія, за повідомленням російської сторони, увійшла на територію Курської області Росії 6 серпня. З того дня у регіоні тривають бої. Україна заявляє про контроль над десятками населених пунктів, серед них – райцентр Суджа.
Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує. Проте у Курській області оголосили режим надзвичайної ситуації федерального масштабу. З регіону на даний момент евакуювали тисячі людей.
У МЗС 13 серпня заявили, що Україна не зацікавлена в тому, щоб забирати територію в Курській області РФ, а хоче захистити життя українців і убезпечитись від російських ударів.
Міністерство оборони заявило про виявлення незаконної реєстрації храму на території військової частини в Києві.
Як повідомляє у телеграмі пресслужба відомства, власником незаконно зареєстрованого об’єкта виступила релігійна організація, пов’язана з православною церквою Московського патріархату.
«Ці незаконні дії могли призвести до витоку інформації щодо переміщення військових підрозділів та техніки та створювали можливість доступу до території військової частини сторонніх цивільних осіб», – йдеться у повідомленні.
Наразі храм передали Службі військового капеланства ЗСУ – він буде використовуватися для задоволення духовних та релігійних потреб військовослужбовців і членів їхніх сімей, додають у Міноборони.
Читайте також: Стефанчук: Рада дасть релігійним організаціям 9 місяців на розрив зв’язків з російською церквою
Це повідомлення з’явилося на тлі заяви Всеукраїнської Ради церков і релігійних організацій (ВРЦіРО) 17 серпня про підтримку законодавчої ініціативи щодо заборони діяльності релігійних організацій, пов’язаних з Російською православною церквою.
Раніше президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні згадав про законодавчі ініціативи, які посилюють, зокрема, духовну незалежність. Він провів нараду щодо «рішення, яке зміцнить українську духовну незалежність».
Верховна Рада 23 липня не змогла проголосувати за законопроєкт, який забороняє Українську православну церкву (Московського патріархату) (УПЦ (МП)) №8371. Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій – засідання парламенту завершилося блокуванням трибуни із плакатами. Керівництво Ради відмовилося ставити на голосування законопроєкт і оголосило перерву в роботі парламенту на майже чотири тижні.
Цей законопроєкт був проголосований у першому читанні в жовтні 2023 року.
Кошти на відбудову «Охматдиту»: чому лікарня не може отримати гроші благодійників
Наприкінці минулого тижня у соцмережах розгорівся скандал: гендиректор Національної дитячої спеціалізованої лікарні (нині уже відсторонений Міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком) Володимир Жовнір звинуватив Благодійну організацію «Благодійний фонд «Охматдит» – здорове дитинство», яку очолює Євген Вембер, у відмові перерахувати кошти на рахунок лікарні. У Фонді в свою чергу запевнили, що перерахують гроші благодійників щойно лікарня надасть відповідні документи із потребами, на які планують витратити ці гроші.
Радіо Свобода спробувало розібратися у чому причина конфлікту? Чому медзаклад не може отримати кошти? Коли це стане можливим? І які гарантії, що кошти підуть на потреби лікарні, яка зазнала ушкоджень внаслідок російського ракетного удару?
Під час масованого удару 8 липня 2024 року російські ракети зруйнували один із корпусів дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит». Щоб підтримати заклад – тисячі українців і десятки великих бізнесів задонатили на його відбудову.
Загалом було зібрано 378 мільйонів гривень.
Влада посилила комендантську годину у ще двох населених пунктах Донеччини
Влада посилила комендантську годину в селищі Курахівка та місті Гірник у Донецькій області.
«Посилено комендантську годину в Курахівці та Гірнику Курахівської громади.Відтепер обмеження на пересування там діятимуть з 15:00 до 11:00», – написав у телеграмі голова обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
Він нагадав, що такі ж обмеження вже діють у Мирнограді, Селидовому та Новогродівці.
Голова ОВА вкотре закликав всіх жителів Донбасу, особливо тих, хто живе поруч із лінією фронту, евакуюватися.
З 12 серпня на Донеччині почали діяти нові правила комендантської години, зокрема, у населених пунктах, розташованих від лінії фронту менше ніж на 10 кілометрів, – з 17:00 до 09:00.
Така тривалість комендантської години була встановлена, зокрема, у містах Вугледар, Гірник, Красногорівка, Мирноград, Новогродівка, Селидове, Українськ, Сіверськ, Часів Яр, Торецьк.
Зеленський: Курська операція показала «наївність і ілюзорність» концепції червоних ліній щодо Росії
Президент України Володимир Зеленський заявляє, що Курська операція показала «наївність та ілюзорність» концепції так званих червоних ліній щодо Росії.
«Ще кілька місяців тому багато хто у світі, якби почув, що ми плануємо саме таку операцію, сказав би, що це нереально і що це – перетин нібито найбільш червоної з усіх червоних ліній, які є в Росії. Саме тому, власне, ніхто й не чув про таку нашу підготовку», – сказав він на нараді керівників закордонних дипломатичних установ України.
За його словами, активний, превентивний захист України є найбільш ефективною протидією російському терору та забезпеченням реального ускладнення ситуації для держави-агресора.
Крім того, як наголосив Зеленський, зараз є надзвичайно важлива ідеологічна зміна, а саме: «уся наївна, ілюзорна концепція так званих червоних ліній щодо Росії, яка панувала в оцінках війни деякими партнерами, розсипалася цими днями десь під Суджею».
Читайте також: Україна тримала в секреті від західних партнерів операцію в Курській області РФ – The Economist
«Коли наші українські захисники життя діють саме так, міцно, хоробро й коли операція справді надійно підготовлена, Путіну не залишається нічого. І тепер світ бачить, що це так, що це дійсно спрацьовує – не лише на тимчасово окупованій території нашої держави, а й на території самої Росії. Світ бачить, що все в цій війні залежить тільки від сміливості – сміливості нашої, сміливості партнерів», – сказав Зеленський, додавши, що важливо, щоб партнери були синхронними з Україною «в цій рішучості, і тоді в Росії не залишиться жодного іншого кроку, окрім справедливого миру».
міжнародним правом.
У цьому контексті президент України згадав про далекобійність. Бо, за його словами, якби партнери зняли всі наявні обмеження на застосування зброї на території Росії, то Київ не потребував б фізичного заходу, зокрема, на Курщину заради захисту українського прикордоння та знищення російського потенціалу агресії.
«Російські військові бази й російські військові аеродроми, російська логістика та інші військові об’єкти, чиє існування дає змогу Путіну ухилятися від пошуку миру, є цілком справедливими цілями для наших Сил оборони. І кожен має розуміти, що це важливо з погляду всіх напрямків бойових дій і захисту від усіх форм російської терористичної активності. Нам потрібна достатня далекобійність, щоб захищати Україну», – додав він.
За даними видання The Economist, Збройні сили України готували в секреті від західних союзників операцію в Курській області Росії.
Напередодні в американському Інституті дослідження війни припустили, що вторгнення українських військ у Курську область продовжує змушувати Росію передислоковувати сили з інших частин фронту, і, ймовірно, наступні етапи бойових дій на території Росії вимагатимуть від РФ більшої кількості особового складу і матеріально-технічних засобів у цьому регіоні.
Українська армія, за повідомленням російської сторони, увійшла на територію Курської області Росії 6 серпня. З того дня у регіоні тривають бої. ЗСУ заявляють про контроль над десятками населених пунктів, серед них – райцентр Суджа.
Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує. Проте у Курській області оголосили режим надзвичайної ситуації федерального масштабу. З регіону на даний момент евакуйовано понад 120 тисяч людей.
У МЗС 13 серпня заявили, що Україна не зацікавлена в тому, щоб забирати територію в Курській області РФ, а хоче захистити життя українців і убезпечитись від російських ударів.
ЗСУ вже контролюють 92 населені пункти у Курській області РФ – Зеленський
Українські військові контролюють 92 населені пункти у Курській області РФ, повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Українські воїни продовжують захисну операцію у визначених районах Курської області РФ. На сьогодні наші сили контролюють понад 1250 квадратних кілометрів території ворога та 92 населені пункти. Триває зміцнення наших позицій, стабілізація визначених районів і поповнення обмінного фонду», – сказав Зеленський на нараді керівників закордонних дипломатичних установ України.
За його словами, ця операція стала «найбільшою нашою інвестицією у процес звільнення українців з російського полону, це одна з наших цілей».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 15 серпня заявив, що українські військові взяли під контроль 82 населені пункти у Курські області РФ.
Читайте також: Не виключено, що це лише підготовка – військовий експерт Гендельман про атаку ЗСУ на Курську область
серпня Україна розпочала раптовий наступ у Курській області Росії. ЗСУ заявляють про контроль над десятками населених пунктів, серед них – райцентр Суджа. Російська влада таку інформацію або заперечує, або не коментує. Проте у Курській області оголосили режим надзвичайної ситуації федерального масштабу.
Президент України Володимир Зеленський 18 серпня заявив, що українська операція в Курській області «все ще завдає втрат російській армії і російській державі, їхній оборонній промисловості й економіці».
За його словами, головне завдання України – «знищити якомога більше російського потенціалу і провести максимум контрударної роботи», з метою створення «буферної зони».
У МЗС 13 серпня заявили, що Україна не зацікавлена в тому, щоб забирати територію в Курській області РФ, а х
У Росії українського тракториста засудили до 10 років тюрми, звинувативши в шпигунстві – ЗМІ
У російському Санкт-Петербурзі міський суд визнав винним у шпигунстві громадянина України Віктора Руденка. Його засудили до 10 років колонії суворого режиму. Як написала у своєму телеграм-каналі очільниця пресслужби петербурзьких судів Дар’я Лебедєва, Руденка звинуватили у тому, що він збирав і відсилав ЗСУ відомості, що не становлять державної таємниці, проте здатні завдати шкоди безпеці Росії.
На думку суду, ці відомості Руденко, який, за даними російського видання «Медіазона», є трактористом із Харкова, збирав ще в березні 2022 року, перебуваючи на території України. У результаті, як зазначено у вироку, у тому населеному пункті, відомості про який передав Руденко, російська мотострілецька бригада зазнала обстрілу з боку українських військ.
У пресслужбі суду заявили, що Руденко підтвердив, що передавав відомості, але винним не визнав себе, заявивши, що «діяв на користь своєї Батьківщини». Вирок він не коментував.
До суду про справу Віктора Руденка не повідомляли. Невідомо, як він опинився в Росії і коли його затримали. «Медіазона» додає, що в судах Санкт-Петербурга зараз розглядається ще кілька справ про шпигунство щодо громадян України.
- Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у російських містах ФСБ регулярно затримує українських громадян і етнічних українців, звинувачуючи їх у диверсіях чи допомозі Києву.
- Наприклад, у квітні цього року в Москві засудили до 25 років громадянина України, якого звинуватили у диверсії на залізниці. При цьому до суду не пустили адвоката за згодою і захищав його призначений державою представник.
- Також у Росії регулярно судять за шпигунство українців, вивезених з окупованих територій. Так на початку серпня в Петербурзі засудили жителя Запорізької області, який також допомагав українській армії боротися з Росією.
Данія оголосила про новий пакет військової допомоги Україні
Міністерство оборони Данії 19 серпня оголосило про новий пакет військової допомоги Україні на близько 783 мільйонів данських крон (приблизно 116 мільйонів доларів), що допоможе «задовольнити військові потреби України як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі».
За повідомленням, це – 20-ий пакет військової підтримки для України з боку Данії, він був складений на основі «побажань і потреб України». Деталі про вміст пакету не наводять із міркувань безпеки.
«Путін продовжує жорстокі й криваві напади на українців. Вкрай важливо, щоб Данія продовжувала підтримувати Україну, щоби вона могла захистити себе», – заявив міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен.
Президент України Володимир Зеленський висловив вдячність Данії за підготовку 20-го пакета військової допомоги Україні.
«Високо ціную імплементацію наших домовленостей, а також збільшення фінансової підтримки оборонної промисловості України з боку Данії. Внесок Королівства Данія у фінансування виробництва зброї в Україні сягне 215 мільйонів доларів. Я дякую Данії – її народу, парламенту та уряду – за послідовне лідерство, яке зміцнює обидві країни та всю Європу», – написав він у соцмережі X.
Раніше стало відомо, що Україна до кінця цього літа отримає 14 танків Leopard 2A4 від Нідерландів і Данії.
У липні голова уряду Данії Метте Фредеріксен заявила, що Європа була «надто наївною» щодо Росії і має зробити більше для військової підтримки України.
«У Мирнограда залишаються лічені дні» – влада закликала жителів евакуюватися
Місцева влада Мирнограда Покровського району на Донеччині закликала місцевих жителів не зволікати з евакуацією з огляду на погіршення безпекової ситуації в місті через наближення російських військ.
Як повідомив в ефірі Радіо Свобода виконувач обов’язків Мирноградської міської військової адміністрації Юрій Третяк, згідно з рішенням Ради оборони Донецької області, він ухвалив рішення про евакуацію установ і підприємств міста, а також про закриття магазинів і ринків.
«Дуже напружена ситуація, і тенденція йде до погіршення... Якщо у Покровська ще є два тижні, за розрахунками, то у Мирнограда цих тижнів вже немає. У Мирнограда залишаються лічені дні, може, день-два-три. Тому що ми вже відчуваємо третій день навіть артилерійські обстріли», – сказав Третяк в ефірі Радіо Донбас.Реалії.
За його словами, магазини й аптеки вже почали закриватися, а обстріли в місті «вже є і вдень, коли люди на вулицях». Також у Мирнограді діє посилена комендантська година: з 15:00 до 11:00.
«Я закликаю всіх мешканців прилеглих до лінії фронту територій, а особливо родини з дітьми й маломобільними родичами, не зволікати з евакуацією і найближчим часом виїхати у більш безпечні регіони України. Тому що оце розмірковування «варто – не варто» тільки призводить до збільшення [кількості] жертв», – наголосив очільник МВА.
Дрони зі штучним інтелектом: як вони змінюють хід війни
Радіо Свобода зібрало дані про розвиток технологій, що вдосконалюють дрони і впливають на хід війни. Україна, яка з початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року фактично не мала військових дронів, вже в ході стримування російської агресії і активних бойових дій, почала застосовувати дрони для розвідки, а пізніше для ураження живої сили і техніки супротивника. Тепер українські БПЛА б'ють рекорди дальності польотів, проникаючи на понад тисячу кілометрів у російський тил і атакуючи законні військові цілі.
Антиутопічне майбутнє, в якому зграї дронів-вбивць полюють на людей вже є реальністю в ході російсько-української війни.
Але повністю автономні дрони зі штучним інтелектом поки залишаються недосяжною технологією, принаймні на фронті в Україні.
«Питання правильної ідентифікації ворожих цілей дронами все ще залишається», – каже представник української державної ініціативи Brave1, що підтримує розробку військових технологій.
Російське вторгнення в Україну сприяло швидкому розвитку безпілотних технологій, що дозволило дешевим квадрокоптерам, які можуть нести бомби, знищувати цілі, що коштують мільйони доларів. Але в гонці озброєнь між безпілотниками і засобами радіоелектронної боротьби (РЕБ), які переривають сигнал між безпілотником і його контролером, останні, схоже, перемагають.
ООН: в Україні від лютого 2022 року загинули 25 гуманітарних працівників, понад 60 – поранені
В Україні від лютого 2022 року, коли Росія здійснила повномасштабне вторгнення, загинули 25 гуманітарних працівників, а 66 – зазнали поранення, повідомило представництво ООН в Україні 19 серпня, коли відзначають Всесвітній день гуманітарної допомоги.
«За даними Моніторингової місії ООН із прав людини, тільки у липні 2024 року понад 1200 мирних мешканців в Україні загинули або отримали поранення, що є найбільшою кількістю постраждалих серед мирного населення з жовтня 2022 року. Загальна кількість загиблих і поранених вже перевищила 35 тисяч. Школи й лікарні перебувають під постійними обстрілом, особливо у містах і селах, що розташовані неподалік лінії фронту. Міжнародне гуманітарне право захищає гуманітарних працівників, мирних жителів і цивільну інфраструктуру. Вони не можуть бути мішенню», – наголосили в організації.
Тим часом, у МЗС України повідомили, що від лютого 2022 року внаслідок атак Росії в Україні сталося понад 150 інцидентів, які «безпосередньо вплинули на гуманітарну допомогу». У цей же період, за даними МЗС, було завдано понад 60 авіаударів по гуманітарних складах.
«У грудні 2023 року в Херсоні й області було вщент зруйновано п’ять складів неурядових гуманітарних організацій, які надають вкрай необхідну допомогу незахищеним верствам населення. Конвої Організації Об’єднаних Націй, що перевозять гуманітарну допомогу, також стають об’єктами нападів і обстрілів. Цьогоріч атак з боку РФ зазнали вже дванадцять пунктів видачі гуманітарної допомоги. На жаль, ці трагічні цифри збільшуються чи не щодня», – заявили у міністерстві.
Раніше Управління ООН із координації гуманітарних питань повідомило, що 2023 року під час конфліктів по всьому світу загинула рекордна кількість гуманітарних працівників, і за 2024 рік це число може ще зрости.
За повідомленням, минулого року в 33 країнах загинули 280 соцпрацівників – переважно під час збройних конфліктів. Це понад удвічі більше, ніж у 2022 році, коли загинули 118 гуманітарних працівників.
ЗСУ розбили всі мости через Сейм у Курській області: армія РФ де-факто у котлі?
ЗСУ пошкодили третій і останній стаціонарний міст через річку Сейм у у Глушківському районі Курської області Росії біля села Кариж. Відеозаява представника Слідчого комітету РФ опублікована в Telegram-каналі російського ведучого державного телебачення Володимира Соловйова. На відео слідчий каже, що українські війська завдали удару по мосту днем раніше.
Про пошкодження мосту вранці заявили російські військові блогери. Наразі, за словами Z-блогерів, армія Росії забезпечує своє угруповання в районі через понтонну переправу. Україна поки ніяк не коментувала це повідомлення.
Попередні два мости через річку ЗСУ зруйнували 16 та 18 серпня. Таким чином українська армія порушила постачання на близько 700 квадратних кілометрів Курської області, де триває наступ ЗСУ.
У Торецьку і Зарічному через російські обстріли загинули четверо цивільних – прокуратура Донеччини
У Торецьку і Зарічному на Донеччині через російські обстріли 19 серпня загинули четверо цивільних, повідомила обласна прокуратура і почала досудові розслідування за фактами порушення законів і звичаїв війни.
«19 серпня окупанти завдали чергового удару по Торецьку. Попередньо, ворог використав проти мирного населення артилерію. Внаслідок важкого осколкового поранення у дворі домоволодіння загинула 71-річна пенсіонерка. Крім того, під приціл армії РФ потрапило селище Зарічне Лиманської ТГ. Боєприпас влучив по приватному сектору. На вулиці отримали травми, несумісні з життям, троє цивільних віком від 61 до 72 років – чоловік і подружня пара», – йдеться в повідомленні.
Тип озброєння, з якого вівся обстріл, встановлюють, додали в прокуратурі.
Уряд Німеччини заявив, що «повністю відданий» підтримці України, попри плани скоротити бюджет
Німеччина продовжить надавати необхідну допомогу для підтримки України на тлі повномасштабного вторгнення Росії, незважаючи на плани скоротити вдвічі свій бюджет на допомогу Києву в 2025 році, заявив 19 серпня речник німецького уряду.
«Повідомлення про те, що ми скорочуємо допомогу, є просто неточними», – сказав Вольфганг Бюхнер.
Він додав, що Німеччина «повністю віддана» підтримці України «стільки, скільки це буде необхідно».
Проєкт німецького бюджету на наступний рік поки що передбачає виділення близько чотирьох мільярдів євро на допомогу Україні наступного року, порівняно з приблизно вісьмома мільярдами євро – в 2024 році. Однак кількість коштів ще може бути збільшена.