Успіння Пресвятої Діви Марії: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Немає опису редагування |
→Див. також: Виправлено помилку Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
(Не показані 9 проміжних версій 7 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Infobox holiday |
|||
{{Infobox holiday|holiday_name=Успіння Пресвятої Богородиці|significance=|observances=|celebrations=|duration=9 днів [[(Візантійський обряд]]|frequency=annual|date={{blist |
|||
⚫ | |||
|significance = |
|||
|observances = |
|||
|celebrations = |
|||
|duration = 9 днів [[(Візантійський обряд]] |
|||
|frequency = annual |
|||
|date = {{blist |
|||
| [[15 серпня]] за [[григоріанський календар|григоріанським]] і [[новоюліанський календар|новоюліанським]] календарями: [[Західне християнство|Західні церкви]] та більша частина [[Східне християнство|Східних церков]] |
| [[15 серпня]] за [[григоріанський календар|григоріанським]] і [[новоюліанський календар|новоюліанським]] календарями: [[Західне християнство|Західні церкви]] та більша частина [[Східне християнство|Східних церков]] |
||
| {{СС|28|серпня||15}} за [[юліанський календар|юліанським]] календарем: Частина [[Східне християнство|Східних церков]] |
| {{СС|28|серпня||15}} за [[юліанський календар|юліанським]] календарем: Частина [[Східне християнство|Східних церков]] |
||
}} |
|||
⚫ | |||
|ends = |
|||
|begins = |
|||
|longtype = |
|||
|type = |
|||
|litcolor = |
|||
|observedby = [[Східне християнство]] |
|||
|nickname = Перша Пречиста |
|||
|official_name = |
|||
|caption = [[Ікона]] Успення [[Ель Греко]], 16 століття (Успенський собор, [[Ермуполіс]]). |
|||
|imagesize = |
|||
|image = File:Dormition El Greco.jpg |
|||
|relatedto = |
|||
⚫ | }}'''Успі́ння Пресвятої Богородиці''' ({{lang-el|Κοίμησις Θεοτόκου}}, ''Koímēsis Theotokou''; {{lang-la|Dormitio Mariae}}; {{lang-chu|Ѹ҆спе́нїе бцⷣы}}) — день [[смерть|закінчення земного життя]] святої [[Діва Марія|Діви Марії]], матері [[Ісус Христос|Ісуса Христа]]. За християнською традицією називається [[успіння]]м, а не [[смерть|смертю]]. За переказами цього дня [[апостол]]и зібралися в [[Єрусалим]]і для прощання і [[поховання]] Богородиці. Відзначається як велика урочистість в [[східне християнство|східних християнських церквах]] — [[Давньосхідні православні церкви|православних]] і [[Східні католицькі церкви|католицьких церквах]], а також [[вірменська церква|вірменській церкві]]. За [[григоріанський календар|григоріанським]] і [[Новоюліанський календар|новоюліанським]] календарями святкується щорічно [[15 серпня]], за [[юліанський календар|юліанським]] — {{СС|28|серпня||15}}. У [[Римо-Католицька церква|римо-католицькій церкві]] того ж дня святкують урочистість [[Внебовзяття|Внебовзяття Діви Марії]], події що відбулася відразу після Успіння. Інша назва — ''Перша Пречиста'', ''Успення''<ref>{{Cite web |url=http://poradnyk.ucu.edu.ua/orthography/litugical-year-feasts/ |title=Назви свят літургійного року |accessdate=2012-08-13 |archive-date=2012-02-27 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120227112901/http://poradnyk.ucu.edu.ua/orthography/litugical-year-feasts/ }}</ref>. |
||
== Опис == |
== Опис == |
||
Рядок 12: | Рядок 32: | ||
Під час гоніння Ірода на юну Церкву Христову ({{Біблія|Дії|12:1–3}}), Пресвята Діва Марія разом з апостолом Іоанном Богословом в 43 році пішла в Ефес (на західному узбережжі Малої Азії), в якому проповідувати Євангеліє випав жереб апостолу Івану Богослову. Молилась і займалась рукоділлям, і відвідувала місця, які стосуються земного життя її Сина, що рано пішов з життя. Вона була також на Кіпрі у святого Лазаря Чотириденного, який був там єпископом, і на Святій [[Афон|Горі Афонській]], про яку, як каже святий [[Стефан Святогорець]], Матір Божа пророчо сказала: «Це місце буде Мені в жереб, даний Мені від Сина і Бога Мого. Я буду Заступниця місцю цьому і Богу молитимусь за нього». |
Під час гоніння Ірода на юну Церкву Христову ({{Біблія|Дії|12:1–3}}), Пресвята Діва Марія разом з апостолом Іоанном Богословом в 43 році пішла в Ефес (на західному узбережжі Малої Азії), в якому проповідувати Євангеліє випав жереб апостолу Івану Богослову. Молилась і займалась рукоділлям, і відвідувала місця, які стосуються земного життя її Сина, що рано пішов з життя. Вона була також на Кіпрі у святого Лазаря Чотириденного, який був там єпископом, і на Святій [[Афон|Горі Афонській]], про яку, як каже святий [[Стефан Святогорець]], Матір Божа пророчо сказала: «Це місце буде Мені в жереб, даний Мені від Сина і Бога Мого. Я буду Заступниця місцю цьому і Богу молитимусь за нього». |
||
Передання про тілесне піднесення Богоматері на Небо поділяють християни і Православної, і Католицької Церков. Відсутній у Православ'ї урочистий момент увінчання (коронування) Діви Марії як «Цариці Небесної» Ісусом Христом — улюблений сюжет західного релігійного мистецтва живопису. Успінню Пресвятої Богородиці посвячено багато храмів в Україні, починаючи з ХІ ст. і аж до наших днів, зокрема: [[Успенський собор (Київ)|Успенський собор Києво-Печерської Лаври]], [[ |
Передання про тілесне піднесення Богоматері на Небо поділяють християни і Православної, і Католицької Церков. Відсутній у Православ'ї урочистий момент увінчання (коронування) Діви Марії як «Цариці Небесної» Ісусом Христом — улюблений сюжет західного релігійного мистецтва живопису. Успінню Пресвятої Богородиці посвячено багато храмів в Україні, починаючи з ХІ ст. і аж до наших днів, зокрема: [[Успенський собор (Київ)|Успенський собор Києво-Печерської Лаври]], [[Свято-Успенський кафедральний собор (Володимир)|собор Успіння Пресвятої Богородиці]] у [[Володимир (місто)|Володимирі]], [[Успенський собор (Галич)|Успенський собор в Галичі]], [[Успенський собор (Чернігів)|Успенський собор]] [[Єлецький монастир|Єлецького монастиря]] в [[Чернігів|Чернігові]], [[Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Крилос)|храм Успіння Пресвятої Богородиці в Крилосі,]] [[Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Львів)|Успенська церква на Руській]], [[Латинський катедральний собор (Львів)|Латинський кафедральний собор]] у [[Львів|Львові]], та [[Успенський собор Почаївської лаври]], [[церква Успіння Пресвятої Богородиці в селі Кам'янобрід]]. |
||
Символічно, що Успіння — останнє дванадцяте свято православного [[Церковний рік|церковного року]] (завершується |
Символічно, що Успіння — останнє дванадцяте свято православного [[Церковний рік|церковного року]] (завершується {{СС|13 вересня|||31 серпня}}. А першим дванадесятим святом нового року є [[Різдво Пресвятої Богородиці]] ({{СС|21|вересня||8}}). |
||
Основу свята Успіння творять священна традиція Церкви від апостольських часів, [[апокрифічні книги]], постійна віра Церкви та одностайна думка Святих Отців і Вчителів Церкви першого тисячоліття християнства, але в Євангелії про цю подію немає свідчень. |
Основу свята Успіння творять священна традиція Церкви від апостольських часів, [[апокрифічні книги]], постійна віра Церкви та одностайна думка Святих Отців і Вчителів Церкви першого тисячоліття християнства, але в Євангелії про цю подію немає свідчень. |
||
Рядок 23: | Рядок 43: | ||
== Іконографія == |
== Іконографія == |
||
На ліжку зоображена Присвята богородиця<ref>Присвята богородиця-Мати ісуса христа</ref> . Переважно вимальовують в чорному одязі що ясоцізується з смертю.Ці перекази лягли в основу іконографічної традиції: зазвичай Богородицю зображують на ложі в оточенні '''11 або 12 апостолів на чолі з Петром і Павлом, позад неї – фігуру Ісуса Христа, який тримає на руках душу Діви Марії у вигляді дитини'''[[Файл:Theofanus uspenie.jpg|thumb|Ікона Феофана Грека]] |
|||
[[Файл:Theofanus uspenie.jpg|thumb|Ікона Феофана Грека]] |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
* |
|||
⚫ | |||
* [[Різдво Пресвятої Богородиці|Різдво Богородиці]], або Друга Пречиста |
|||
* [[Внебовзяття Пресвятої Діви Марії]] |
|||
* [[Введення в Храм Пресвятої Діви Марії|Введення Діви Марії]], або Третя Пречиста |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
Версія за 14:53, 6 серпня 2023
Успіння Пресвятої Богородиці | |
---|---|
Інші назви | Перша Пречиста |
Ким святкується | Східне християнство |
Дата |
|
Успіння Пресвятої Діви Марії у Вікісховищі |
Успі́ння Пресвятої Богородиці (грец. Κοίμησις Θεοτόκου, Koímēsis Theotokou; лат. Dormitio Mariae; церк.-слов. Ѹ҆спе́нїе бцⷣы) — день закінчення земного життя святої Діви Марії, матері Ісуса Христа. За християнською традицією називається успінням, а не смертю. За переказами цього дня апостоли зібралися в Єрусалимі для прощання і поховання Богородиці. Відзначається як велика урочистість в східних християнських церквах — православних і католицьких церквах, а також вірменській церкві. За григоріанським і новоюліанським календарями святкується щорічно 15 серпня, за юліанським — 15 (28) серпня. У римо-католицькій церкві того ж дня святкують урочистість Внебовзяття Діви Марії, події що відбулася відразу після Успіння. Інша назва — Перша Пречиста, Успення[1].
Опис
Немає історичних даних, як довго Марія ще перебувала на землі після Христового Вознесіння, ані коли, де і як Вона померла, бо про це у Євангелії нічого не згадано.
Після Пятидесятниці Діва Марія перебувала в Єрусалимі близько 10 років. Подальше життя Богоматері описане тільки в апокрифічних джерелах, що не увійшли в Біблію і не мають догматичного авторитету. Зокрема «Слово святого Івана Богослова про Успіння Пресвятої Богородиці» кін. V — поч. VI ст. що зберігається в Національній бібліотеці Франції.
Під час гоніння Ірода на юну Церкву Христову (Дії 12:1–3), Пресвята Діва Марія разом з апостолом Іоанном Богословом в 43 році пішла в Ефес (на західному узбережжі Малої Азії), в якому проповідувати Євангеліє випав жереб апостолу Івану Богослову. Молилась і займалась рукоділлям, і відвідувала місця, які стосуються земного життя її Сина, що рано пішов з життя. Вона була також на Кіпрі у святого Лазаря Чотириденного, який був там єпископом, і на Святій Горі Афонській, про яку, як каже святий Стефан Святогорець, Матір Божа пророчо сказала: «Це місце буде Мені в жереб, даний Мені від Сина і Бога Мого. Я буду Заступниця місцю цьому і Богу молитимусь за нього».
Передання про тілесне піднесення Богоматері на Небо поділяють християни і Православної, і Католицької Церков. Відсутній у Православ'ї урочистий момент увінчання (коронування) Діви Марії як «Цариці Небесної» Ісусом Христом — улюблений сюжет західного релігійного мистецтва живопису. Успінню Пресвятої Богородиці посвячено багато храмів в Україні, починаючи з ХІ ст. і аж до наших днів, зокрема: Успенський собор Києво-Печерської Лаври, собор Успіння Пресвятої Богородиці у Володимирі, Успенський собор в Галичі, Успенський собор Єлецького монастиря в Чернігові, храм Успіння Пресвятої Богородиці в Крилосі, Успенська церква на Руській, Латинський кафедральний собор у Львові, та Успенський собор Почаївської лаври, церква Успіння Пресвятої Богородиці в селі Кам'янобрід.
Символічно, що Успіння — останнє дванадцяте свято православного церковного року (завершується 31 серпня (13 вересня) . А першим дванадесятим святом нового року є Різдво Пресвятої Богородиці (8 (21) вересня).
Основу свята Успіння творять священна традиція Церкви від апостольських часів, апокрифічні книги, постійна віра Церкви та одностайна думка Святих Отців і Вчителів Церкви першого тисячоліття християнства, але в Євангелії про цю подію немає свідчень.
Свято Успіння належить до найстарших Богородичних свят. Святкування його почалося в Єрусалимі невдовзі після Собору в Ефесі (431 р.). Первинне святкування пам'яті Успіння під впливом Ефеського Собору наголошувало радше привілей її Богоматеринства і тому звалося «Свято Марії-Богоматері». В одній з похвальних бесід на честь преподобного Теодосія Великого (†529) говориться, що палестинські монахи щорічно з великим торжеством святкували 15 серпня «Пам'ять Богородиці», тобто пам'ять її Успіння. У Сирії в п'ятому столітті це свято мало назву «Пам'ять Блаженної».
Аж у шостому столітті свято отримує свою теперішню назву: «Успіння Пресвятої Богородиці». У перших віках не всі Церкви Сходу святкували Успіння одночасно. Олександрійський патріарх Теодосій (†567) приписав святкувати Успіння 6 січня, а свято її Внебовзяття 9 серпня. Ефіопська Церква і сьогодні 6 січня святкує «Успіння тіла нашої Чистої, Святої, Славної Богородиці Діви Марії», а 9 серпня «Вознесіння тіла нашої Діви Марії, Богородиці на небо». Вірменська церква святкує Успіння в неділю між 12 і 18 серпня. Інші Церкви святкували його 18 серпня. Цісар Маврикій (582–602) поширив свято Успіння на цілу візантійську державу і наказав святкувати його 15 серпня, бо того дня він здобув перемогу над персами.
Іконографія
На ліжку зоображена Присвята богородиця[2] . Переважно вимальовують в чорному одязі що ясоцізується з смертю.Ці перекази лягли в основу іконографічної традиції: зазвичай Богородицю зображують на ложі в оточенні 11 або 12 апостолів на чолі з Петром і Павлом, позад неї – фігуру Ісуса Христа, який тримає на руках душу Діви Марії у вигляді дитини
Див. також
- Різдво Богородиці, або Друга Пречиста
- Введення Діви Марії, або Третя Пречиста
Примітки
- ↑ Назви свят літургійного року. Архів оригіналу за 27 лютого 2012. Процитовано 13 серпня 2012.
- ↑ Присвята богородиця-Мати ісуса христа
Джерела
- Бурій В. М. Народно-православний календар / Валерій Бурій. — Черкаси: Вертикаль, 2009.
- Скабалланович М. Успение Пресвятой Богородицы. — К., 2004.
- Рашковский Е. Б. С высоты Востока… — М., 1993. — С. 71—77. (рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Успіння Пресвятої Діви Марії
- Успіння Богородиці.
- http://www.calendarium.com.ua/ua/uspinnya_presvyatoi_bogoroditsi
Це незавершена стаття про релігію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |