Національна партія (ПАР): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
АтаБот (обговорення | внесок)
м вилучення fbclid за допомогою AWB
 
(Не показані 5 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Політична партія
{{Політична партія
| назва_партії = Національна партія
| назва_партії = Національна партія
| рідною_мовою = Nasionale Party
| рідною_мовою = Nasionale Party
| логотип = Nasionale Party 1981 reupload.png
| логотип_партії =
| розмір =
| розмір =
| голова = [[Герцог Джеймс Баррі]] (1914–1934)<br />[[Даніель Франсуа Малан]] (1934–1953)<br />[[Йоганнес Стрейдом]] (1953–1958)<br />[[Гендрік Вервурд]] (1958–1966)<br />[[Балтазар Форстер]] (1966–1978)<br />[[Пітер Віллем Бота]] (1978–1989)<br/>[[Фредерік Віллем де Клерк]] (1989–1997)
| голова =
| дата_заснування = [[2 липня]] [[1915]]
| дата_заснування = [[1 липня]] [[1914]]
| дата_розпуску = розпуск і [[реорганізація]] в [[Нова національна партія (ПАР)|ННП]] в [[1997]]
| дата_розпуску = розпуск і [[реорганізація]] в [[Нова національна партія (ПАР)|ННП]] в [[1997]]
| союзники =
| союзники =
| інтернаціонал =
| інтернаціонал =
| ідеологія = 1) '''{{small|1914-1948:}}''' <br/> [[Африканерський націоналізм]] <br/> [[Республіканізм]] <br/> [[Консерватизм]]<br />2) '''{{small|1948-1990:}}''' <br/> [[Націонал-консерватизм]] <br/> [[Соціал-консерватизм]] <br/> [[Африканерський націоналізм]] <br/> [[Антикомунізм]]<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=WRhjbSYa1e4&t=14s На Брифінгу Національної Партії , Йоганес Ворстер критикував Комунізм та звинувачив Радянську Владу за Інтервенцію в Африку]</ref> <br/> [[Апартеїд]]<br />3) '''{{small|1990-1997:}}'''<br/> [[Консерватизм]] <br/> [[Християнська демократія]] <br/> [[ПАР|Південно Африканський]] [[Націоналізм]] <br/> Анти-[[Апартеїд]] <br/> [[Реформізм]]
| ідеологія = 1) [[апартеїд]] (до [[1994]])<br />2) [[консерватизм]] (після [[1994]])
| кількість_членів =
| кількість_членів =
| друкований_орган =
| друкований_орган =
| штаб-квартира = [[Кейптаун]]
| штаб-квартира = [[Кейптаун]]
| девіз =
| девіз =
| інтернет-сторінка=
| інтернет-сторінка =
| країна = ZAF
| колір = orange
| абревіатура = NP
}}
}}


'''Національна партія''' ({{lang-af|Nasionale Party}})&nbsp;— партія, що правила в [[ПАС]]-[[ПАР]] з [[4 червня]] [[1948]] року до [[9 травня]] [[1994]] року.
'''Національна партія''' (НП, {{lang-af|Nasionale Party}})&nbsp;— політична партія, що правила в [[ПАС]]-[[ПАР]] з [[4 червня]] [[1948]] року до [[9 травня]] [[1994]] року. Її членів іноді називали націоналістами або натами (nats). Її багаторічна програма ґрунтувалася на соціально-політичному лейтмотиві "окремого розвитку" південноафриканської держави за расовою ознакою, що став відомим у світі як [[апартеїд]], а також на створенні республіки, відокремленої від Співдружності націй, та ідеологічно обґрунтованому просуванні культури [[Африканери|африканерів]].


В [[1997]] році реорганізована в [[Нова національна партія (ПАР)|Нову національну партію]], остаточно припинила свою діяльність в [[2005]] році.
В [[1997]] році реорганізована в [[Нова національна партія (ПАР)|Нову національну партію]], остаточно припинила свою діяльність в [[2005]] році.

== Історія формування та політика з 1914 до 1948. ==
Офіційно вважається що Національна Партія була сформована в 1914 року після того коли [[Африканерський націоналізм|африканерська націоналістична фракція]] Південно-Африканської Партії (South African Party)<ref>{{Cite news|title=South African Party|url=https://en.wikipedia.org/w/index.php?title=South_African_Party&oldid=1169612865|work=Wikipedia|date=2023-08-10|accessdate=2023-11-23|language=en}}</ref>, виїшла з партії під проводом того те що [[Джеймс Баррі Герцог]] був вигнаний с партії не чесно і за того те що він представляв інтереси [[Бури|Африканерського Народу]] тогодішнього [[Південно-Африканський Союз]], і ставав проти Англофікації [[Бури|Бурів]] і за того те що [[Бури]] були [[Нідерландська мова|Нідерландо-Мовним народом]] [[Південна Африка|Південно-Африки]], та були Народом який Воював проти [[Британська армія|Британської Армії]] та воювали за Незалежні [[Бурські республіки]] від [[Капська колонія|Капської колонії]] та самої [[Британська імперія|Британської імперії]].

І в 1 липня 1914 року після того коли [[Африканерський націоналізм|Африканерска націоналістична фракція]] відділилася від Південно-Африканської Партії, була Сформована Національна Партія, яка адвокотувала та представляла [[Бури|Африканерський інтерес]] та протистояла Англіфікації.

Із за такої адвокатури яка представляла Національна Партія, партія смогла перемогти в 1924 виборах де Африканерський Електорат Південно-Африканської Партії перейшов на сторону Національної Партії та проголосував за Національну Партію, і тоді будучи головною партією, Національна Партія смогла зробити компроміс між Британсько-Мовними та Нідерландо-Мовними Народами [[Південно-Африканський Союз|Південно-Африканського Союзу]], де кожен був дозволений мати свії стиль мовлення та освіти, окрім чорно-шкірих які мали декілька свобод але всеодно були за-мінізованими.

Під час роботи в оппозиції, були декілька змов на Національну Партію за те що вони підтримували [[Німецька імперія|Німеччинну]] під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]], та не хотіли [[Південно-Африканський Союз]] втручатися Війну та не воювати на стороні [[Британська імперія|Британської імперії]], але все таки-ж Національна Партія під лідерством [[Джеймс Баррі Герцог|Джеймса Баррі Герцога]] відбивала ці змови і все-ж таки смогла перемогти на Виборах 1924 року.

Партія потм в 1934 році Південно-Африканська Партія була розпущена, [[Ян Смутс|Яном Смутсом]] який був останім лідером цієї партії, і за пропунував [[Джеймс Баррі Герцог|Герцогу]] об'єднатися та сформувати Об'єднану Партію, де після цього [[Джеймс Баррі Герцог]] прийняв запропонування і об'єднав частину Національної Партії з новоствореною Об'єднанної Партією.

Після об'єднання [[Джеймс Баррі Герцог|Герцога]] та [[Ян Смутс|Яна Смутса]], інша группа Партійників Національної Партії осуджували вибір [[Джеймс Баррі Герцог|Герцога]] на те щоб би об'єднати Дві політичні сили в одне, під проводом помічника і того-часного партійника [[Даніель Франсуа Малан]], який потім стане Прем'єром [[Південно-Африканський Союз|Південно-Африканського Союза]] в 1948 році.

Після таких події, Національна Партія була роздроблена на дві фракції, Перша та яка була під очолюванням [[Джеймс Баррі Герцог|Герцога]] які були партійниками Об'єднаної Партії, та інша яка була під очолюванням [[Даніель Франсуа Малан|Даніеля Франсуа Малана]] які потім сформував Очищену Національну Партію яка представляла Радикальний [[Африканерський націоналізм]], та за те щоб би Національна Партія була сепарована від Англо-мовних Партії [[Південно-Африканський Союз|Південно-Африканського Союзу]].

Все таки-ж в 1939 році, [[Ян Смутс]] переміг в Виборах 1939 року, де після цього частина Партійників Об'єднанної Партії в основному колишні Партійники Національної Партії, відділилася від Партії, та почали переговори з [[Даніель Франсуа Малан|Даніельом Франсуа Маланом]] де по результату вони змогли Реформувати Національну Партію в, Реюніфіковану Національну Партію під лідерством [[Даніель Франсуа Малан|Малана]], де потім вони змогли знову отримати популярність від [[Африканери|Африканерського]] Електорату в 1948 році, і офіційно покласти кінець правління [[Ян Смутс|Яна Смутса]], якого Реюніфікована Національна Партія вважала Англофікатора і хотів Англіфікувати [[Африканери|Африканерське Населення]].

Реюніфікована Національна Партія згодом реформувалася в постійну Національну Партію, і повністью одержала перемогу в виборах 1948 року, кладачи кінець роздробленості Національної Партії.

== Політика і Історія з 1948 до 1990 років ==

=== Роки очолювання Малана ===
В 1948 році після Виборів, Національна Партія здобула перемогу, та перше що вони почали робити це імплементувати перші закони Апартеїд під час правління [[Даніель Франсуа Малан|Даніеля Франсуа Малана]], але навіть із за того те що Національна Партія адвокотувала за [[Республіканізм]], Влада під час [[Даніель Франсуа Малан|Даніеля Франсуа Малана]] вирішила те що ще Південна-Африка ще не була готова до того щоб би стати [[Республіка|Республікою]], але всеодно принципи та пропагування ідеї [[Республіканізм]]у продовжувалися до 1961 року коли [[Гендрік Вервурд]] заняв місце Прем'єр Міністра Південної Африки.

Та під час правління [[Даніель Франсуа Малан|Даніеля Франсуа Малана]] [[Південно-Африканський Союз]] практично починав розвиватися в Економічному Плану, та розвивати [[Промисловість]] в [[Капська провінція|Капської провінції]] по більше частині в [[Кейптаун]]і, ще під час його Правління [[Південно-Африканська комуністична партія]] була частично заборонена із за того те що вони активно підтримували Анти-[[Апартеїд]], та [[Комунізм]] в Південнії Африці, і багато активістів Комуністичної Партії були заарештовані за [[Вандалізм]] та за інші порушення законів.

Все таки ж Малан покинув своє Місце Прем'єра в 1954 коли він підписав свою відставку.

=== Роки очолювання Стрейдома ===
В 1954 році коли почалися нові вибори, [[Даніель Франсуа Малан]] підписав свою відставку в перевиборах, і віддав повноту Кандидату [[Йоганнес Стрейдом|Йоганнесу Стрейдому]] який був помічником [[Даніель Франсуа Малан|Малана]] де все таки в результаті переміг Стрейдом, і почав своє очолювання в [[Південно-Африканський Союз|Південному-Африканському Союзі]] як Прем'єр Міністр.

Він продовжив роботу [[Даніель Франсуа Малан|Малана]] і ще більше почав по-силювати [[Апартеїд]] та в цей самий час почав збільшення коштів на Союзні Сили Оборони Підвенної Африки, та і ще встановив нову економічну систему як "''Baasskap''" яка існувал в роки його Правління до смерть самого Стрейдома в 1958 році.

=== Роки очолювання Вервурда ===
Після того коли помер Стрейдом на Виборах в 1958 році переміг його помічник по справам Національної Партії та Міністр Поліції [[Гендрік Вервурд]], який зайнявся і ще більщою конструкції [[Апартеїд]]у, та в 1961 році аннонсував прикрашення [[Південно-Африканський Союз|Південно-Африканського Союзу]] та об'явлення [[Республіка|Республіки]], де потім почалися викладання санкції на Південну-Африку, за політику [[Апартеїд]]у.

Вервурд сам підкреслював свою адвокатуру за [[Апартеїд]] тому-що він сприймав систему як шлях [[Економічний розвиток|Економічного розвитку]], та "спасіння Південної-Африки" від колапсу.

Під час правління [[Гендрік Вервурд|Вервурда]], були підписанні декілька стратегії які допомогли ухилятися від Санкції і легко виходити на шляхи [[Вільна торгівля|вільної торгівлі]], та ще під час правління [[Гендрік Вервурд|Вервурда]] Південна-Африка змогла навести добрі стосунки з [[Ізраїль|Ізраїлем]] та почати військову кооперацію<ref>{{Cite news|title=Israel–South Africa relations|url=https://en.wikipedia.org/w/index.php?title=Israel%E2%80%93South_Africa_relations&oldid=1186416040|work=Wikipedia|date=2023-11-23|accessdate=2023-11-23|language=en}}</ref>.

Його прозвали як "Архітект Апартеїду" із за того те що його сприймали як тей хто побудував саму систему [[Апартеїд]] але він під креслював це як того що це сможе допомогти Піденній Африці і те що дуже багато стоворюэться непорозуміння зі сторони [[Організація Об'єднаних Націй|Всесвітньої Спільноти]]<ref>{{Citation|title=Hendrik Verwoerd talking about apartheid|url=https://www.youtube.com/watch?v=xHgU1Jw6oyw|accessdate=2023-11-23|language=uk-UA}}</ref><ref>{{Citation|title=Hendrik Verwoerd Defines Apartheid|url=https://www.youtube.com/watch?v=vPCln9czoys|accessdate=2023-11-23|language=uk-UA}}</ref>.

Але його Правління закінчилося тим що він помер в 1966 із за різанини в [[Капська провінція|Капської провінції]] в Парламенті Піденної-Африки де він був зарізаний.

=== Роки очолювання Форстера ===
Після смерті Вервурда Партія була тимчасово під контролем [[Балтазар Форстер|Форстера]] для урегулювання ситуації яка була дуже неврівноваженою після смерті Вервурда, але коли Криза була практично зупинена, [[Балтазар Форстер]] повністью зміг взяти контроль над Владою та Південною Африкою, де він продовжив Економічні Реформи та Збільшив Витрати на Сили Оборони які були потрібні на цей час, та урегулював частково відносини з [[Сполучені Штати Америки|Сполученими Штатами Америки]] для стабілізації Торгових Відносин та інших допоміжних факторів.

Форстер сам давав і Інтервь'ю Американському Журналісту-консерватору [[Вільям Френк Баклі-молодший|Вільяму Баклі]], де він розповів те що проблема [[Апартеїд]]у до сіх пір існує, і потрібно завершити всі конфронтації між Південної Африкою та [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]], і був Потенційним Ворогом [[Комунізм]]у і був готовий з ним боротися на всіх фронтах політичного глобусу.<ref>{{Citation|title=Firing Line with William F. Buckley Jr.: The Question of South Africa|url=https://www.youtube.com/watch?v=VVWh01yCoIQ|accessdate=2023-11-23|language=uk-UA}}</ref>

Під час його правління Форстер реорганізував Національну Партію на більш контр-коммунізм, та на те що потрібно воювати за Вільний Світ на своєму зібранню Національної Партії в [[Пітермаріцбург|Пітермаріцбурзі]]<ref>{{Citation|title=SYND 24 11 77 VORSTER SPEAKING AT NATIONAL PARTY RALLY AT PIETERMARITZBURG|url=https://www.youtube.com/watch?v=WRhjbSYa1e4|accessdate=2023-11-23|language=uk-UA}}</ref>.

Форстер під час свого правління і ще почав допомагати іншим Державам [[Африка|Африки]] та Організнаціям які були [[Антикомунізм|Антикомуністичні]] наміри, підвиш Військову Допомогу ще [[Родезія|Родезії]] та зробив наказ на Підвишення Коштів на Сили Оборони та Бомбардування позиції [[Народний рух за визволення Анголи|МПЛА]] тодішної коммуністчної залозі в [[Громадянська війна в Анголі|Громадянськії війнї в Анголі]].

Під час його правління Підвенна Африка смогла отримати багато Політичних Бонусів після практичного розгромлення комуністів в [[Війна за незалежність Намібії|Прикордонії війні]], але все Південна Африка не змогла перемогти Коммунітсів тому-що вони завжди мали ресурси для переорганізації так як від [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянського Союзу]] так і від [[Народний рух за визволення Анголи|Комуністів в Анголі]].

Форстер не просидів частину свого терміну так як він в 1978 році подав у відставку да передав владу новому Прем'єру [[Пітер Віллем Бота|Пітеру Віллему Бота]] який був готовий до нової реформації Держави та Суспільної Системи.

=== Роки очолювання Боти ===
[[Пітер Віллем Бота]] був обраний після Виборів у 1978 як виконуючи обов'язки а в 1979 році як повно-правний Прем'єр Міністр, він почав реформацію форми [[Апартеїд]] і зробив окремі представництва Кольорових та Індійців до сіх пір оставляючи Чорно-шкірих без ніякого представництва в державі, та аннонсував Військового Стану в [[Південно-Західна Африка|Південно-Західнії Африці]] де Сили Оборони Південної Африки почали бойові дії з Захованими Комуністичними Территоріями в Регіоні, і закінчилися [[Війна за незалежність Намібії|Прикордонна Війна]] тим що Війська вийшли з территорій.

Він реформував так же само і Економічну Систему, і почав Домовляності з [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]] для припинення масових Санкціх із за [[Апартеїд]]у які закінчилися тим що [[Фредерік Віллем де Клерк]] взяв повноту Влади і почав нову реформу.

== Доказові причини останіх років Апартеїду та Національної Партії ==
Уряд НП стикався з усе більшим тиском з боку світу через політику апартеїду та окупацію [[Південно-Західна Африка|Південно-Західної Африки]], що суперечило міжнародному праву. Опозиційні групи, такі як [[Африканський національний конгрес|АНК]], спочатку чинили опір ненасильницькими діями, а з 1961 року - учиняли напади<ref name=":0">{{Cite web|title=National Party (NP) {{!}} South African History Online|url=https://www.sahistory.org.za/article/national-party-np|website=www.sahistory.org.za|accessdate=2023-03-18}}</ref>. Уряд НП відреагував репресіями. Кілька відділів Південноафриканської поліції (ПАП) були призначені для боротьби з повстанцями, іноді використовуючи таємні методи, як, наприклад, відділ "Влакплаас", який був відповідальний за вбивства багатьох членів опозиції. У складі армії, Сил оборони Південної Африки (СОПА), також існували такі підрозділи, як Бюро цивільної співпраці, які використовували таємні засоби для розправи з опозиціонерами, в тому числі й за кордоном. Менші сусідні держави, такі як Свазіленд і Лесото, були економічно залежні від ПАР. Для забезпечення своїх інтересів ПАР проводила численні рейди спецпідрозділів у сусідніх країнах. Уряд НП здебільшого таємно боровся проти рухів за незалежність в Анголі, Мозамбіку та Зімбабве<ref name=":0" />. Президент [[Пітер Віллем Бота|Бота]] розробив концепцію тотальної стратегії, яка була задумана як відповідь на "тотальну загрозу" зокола і, серед іншого, пов'язувала і розширювала повноваження армії та поліції. Однак після падіння очолюванна Боти, [[Фредерік Віллем де Клерк]] останнії Очільник Південної Африки під час Останніх Років [[Апартеїд]]у закінчив саму систему Фізично та Внутрішньо-Політично, і почалася нова Епоха для Національної Партії.

== Пост-апартеїд ==
Після падінна системи [[Апартеїд]]у в ПАР, Національна партія реформувалася під час правління [[Фредерік Віллем де Клерк|Вілляма Де Клерка]] партія стала більш за концетрованой на [[Християнська демократія|Християнську демократію]] та адвокатуру за справедливість між [[Африканери]]ським та [[Народи банту|Чорно-шкірим]] населленям [[ПАР]], так як компроміс між [[Африканський національний конгрес|АНК]] та Національної Партії було сформовано, Національна Партія смогла проіснувати і ще 4 роки у владі та в 1997 реорганізовувається в ННП.
[[Файл:Post-Apartheid National Party logo reupload.png|міні|Логотип Національної Партії в Пост-Апартеїді.|220x220пкс]]

Під час правління Національної Партії та [[Африканський національний конгрес|Африканськиого національного конгрес]] ПАР смогла покінчити с Апартеїду назавжди але все одно Частини Підвенної Африки до сіх пір були [[Сегрегація (суспільство)|Сегреговані]] і багато регіонів де були [[Бантустан]]и до сіх пір були не започатковані с простими людськими умовами<ref>{{Cite web|url=https://placesjournal.org/article/south-africa-from-township-to-town/&cn-reloaded=1|title=Після того коли закінчився Апартеїд, в Південнії Африці до сіх пір залишилися сегрегація.|language=English}}</ref><ref>{{Citation|title=Why South Africa is still so segregated|url=https://www.youtube.com/watch?v=NVH7JewfgJg|accessdate=2023-11-23|language=uk-UA}}</ref>.

Національна Партія в 1997 реорганізувалася в Нову Національу Партію вже без [[Фредерік Віллем де Клерк|Віллема Де Клерка]] який був Головною Особою в Національної Партії, і після Реорганізації Національна Партія все одно не зможе взяти достатньо голосів в виборах 1999 року.


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Нова національна партія (ПАР)]]
* [[Нова національна партія (ПАР)]]
* [[Апартеїд]]
* [[Апартеїд]]

{{Бібліоінформація}}
{{Бібліоінформація}}
<references />
[[Категорія:Засновані 1914]]

[[Категорія:Засновані в Африці 1914]]
[[Категорія:Зникли 1997]]
[[Категорія:Зникли 1997]]
[[Категорія:Політичні партії Південно-Африканської Республіки]]
[[Категорія:Політичні партії Південно-Африканської Республіки]]

Поточна версія на 19:45, 20 грудня 2023

Національна партія
NP

Nasionale Party
КраїнаПАР ПАР
Голова партіїГерцог Джеймс Баррі (1914–1934)
Даніель Франсуа Малан (1934–1953)
Йоганнес Стрейдом (1953–1958)
Гендрік Вервурд (1958–1966)
Балтазар Форстер (1966–1978)
Пітер Віллем Бота (1978–1989)
Фредерік Віллем де Клерк (1989–1997)
Дата заснування1 липня 1914
Дата розпускурозпуск і реорганізація в ННП в 1997
Штаб-квартираКейптаун
Ідеологія1) 1914-1948:
Африканерський націоналізм
Республіканізм
Консерватизм
2) 1948-1990:
Націонал-консерватизм
Соціал-консерватизм
Африканерський націоналізм
Антикомунізм[1]
Апартеїд
3) 1990-1997:
Консерватизм
Християнська демократія
Південно Африканський Націоналізм
Анти-Апартеїд
Реформізм

Національна партія (НП, афр. Nasionale Party) — політична партія, що правила в ПАС-ПАР з 4 червня 1948 року до 9 травня 1994 року. Її членів іноді називали націоналістами або натами (nats). Її багаторічна програма ґрунтувалася на соціально-політичному лейтмотиві "окремого розвитку" південноафриканської держави за расовою ознакою, що став відомим у світі як апартеїд, а також на створенні республіки, відокремленої від Співдружності націй, та ідеологічно обґрунтованому просуванні культури африканерів.

В 1997 році реорганізована в Нову національну партію, остаточно припинила свою діяльність в 2005 році.

Історія формування та політика з 1914 до 1948.

[ред. | ред. код]

Офіційно вважається що Національна Партія була сформована в 1914 року після того коли африканерська націоналістична фракція Південно-Африканської Партії (South African Party)[2], виїшла з партії під проводом того те що Джеймс Баррі Герцог був вигнаний с партії не чесно і за того те що він представляв інтереси Африканерського Народу тогодішнього Південно-Африканський Союз, і ставав проти Англофікації Бурів і за того те що Бури були Нідерландо-Мовним народом Південно-Африки, та були Народом який Воював проти Британської Армії та воювали за Незалежні Бурські республіки від Капської колонії та самої Британської імперії.

І в 1 липня 1914 року після того коли Африканерска націоналістична фракція відділилася від Південно-Африканської Партії, була Сформована Національна Партія, яка адвокотувала та представляла Африканерський інтерес та протистояла Англіфікації.

Із за такої адвокатури яка представляла Національна Партія, партія смогла перемогти в 1924 виборах де Африканерський Електорат Південно-Африканської Партії перейшов на сторону Національної Партії та проголосував за Національну Партію, і тоді будучи головною партією, Національна Партія смогла зробити компроміс між Британсько-Мовними та Нідерландо-Мовними Народами Південно-Африканського Союзу, де кожен був дозволений мати свії стиль мовлення та освіти, окрім чорно-шкірих які мали декілька свобод але всеодно були за-мінізованими.

Під час роботи в оппозиції, були декілька змов на Національну Партію за те що вони підтримували Німеччинну під час Першої світової війни, та не хотіли Південно-Африканський Союз втручатися Війну та не воювати на стороні Британської імперії, але все таки-ж Національна Партія під лідерством Джеймса Баррі Герцога відбивала ці змови і все-ж таки смогла перемогти на Виборах 1924 року.

Партія потм в 1934 році Південно-Африканська Партія була розпущена, Яном Смутсом який був останім лідером цієї партії, і за пропунував Герцогу об'єднатися та сформувати Об'єднану Партію, де після цього Джеймс Баррі Герцог прийняв запропонування і об'єднав частину Національної Партії з новоствореною Об'єднанної Партією.

Після об'єднання Герцога та Яна Смутса, інша группа Партійників Національної Партії осуджували вибір Герцога на те щоб би об'єднати Дві політичні сили в одне, під проводом помічника і того-часного партійника Даніель Франсуа Малан, який потім стане Прем'єром Південно-Африканського Союза в 1948 році.

Після таких події, Національна Партія була роздроблена на дві фракції, Перша та яка була під очолюванням Герцога які були партійниками Об'єднаної Партії, та інша яка була під очолюванням Даніеля Франсуа Малана які потім сформував Очищену Національну Партію яка представляла Радикальний Африканерський націоналізм, та за те щоб би Національна Партія була сепарована від Англо-мовних Партії Південно-Африканського Союзу.

Все таки-ж в 1939 році, Ян Смутс переміг в Виборах 1939 року, де після цього частина Партійників Об'єднанної Партії в основному колишні Партійники Національної Партії, відділилася від Партії, та почали переговори з Даніельом Франсуа Маланом де по результату вони змогли Реформувати Національну Партію в, Реюніфіковану Національну Партію під лідерством Малана, де потім вони змогли знову отримати популярність від Африканерського Електорату в 1948 році, і офіційно покласти кінець правління Яна Смутса, якого Реюніфікована Національна Партія вважала Англофікатора і хотів Англіфікувати Африканерське Населення.

Реюніфікована Національна Партія згодом реформувалася в постійну Національну Партію, і повністью одержала перемогу в виборах 1948 року, кладачи кінець роздробленості Національної Партії.

Політика і Історія з 1948 до 1990 років

[ред. | ред. код]

Роки очолювання Малана

[ред. | ред. код]

В 1948 році після Виборів, Національна Партія здобула перемогу, та перше що вони почали робити це імплементувати перші закони Апартеїд під час правління Даніеля Франсуа Малана, але навіть із за того те що Національна Партія адвокотувала за Республіканізм, Влада під час Даніеля Франсуа Малана вирішила те що ще Південна-Африка ще не була готова до того щоб би стати Республікою, але всеодно принципи та пропагування ідеї Республіканізму продовжувалися до 1961 року коли Гендрік Вервурд заняв місце Прем'єр Міністра Південної Африки.

Та під час правління Даніеля Франсуа Малана Південно-Африканський Союз практично починав розвиватися в Економічному Плану, та розвивати Промисловість в Капської провінції по більше частині в Кейптауні, ще під час його Правління Південно-Африканська комуністична партія була частично заборонена із за того те що вони активно підтримували Анти-Апартеїд, та Комунізм в Південнії Африці, і багато активістів Комуністичної Партії були заарештовані за Вандалізм та за інші порушення законів.

Все таки ж Малан покинув своє Місце Прем'єра в 1954 коли він підписав свою відставку.

Роки очолювання Стрейдома

[ред. | ред. код]

В 1954 році коли почалися нові вибори, Даніель Франсуа Малан підписав свою відставку в перевиборах, і віддав повноту Кандидату Йоганнесу Стрейдому який був помічником Малана де все таки в результаті переміг Стрейдом, і почав своє очолювання в Південному-Африканському Союзі як Прем'єр Міністр.

Він продовжив роботу Малана і ще більше почав по-силювати Апартеїд та в цей самий час почав збільшення коштів на Союзні Сили Оборони Підвенної Африки, та і ще встановив нову економічну систему як "Baasskap" яка існувал в роки його Правління до смерть самого Стрейдома в 1958 році.

Роки очолювання Вервурда

[ред. | ред. код]

Після того коли помер Стрейдом на Виборах в 1958 році переміг його помічник по справам Національної Партії та Міністр Поліції Гендрік Вервурд, який зайнявся і ще більщою конструкції Апартеїду, та в 1961 році аннонсував прикрашення Південно-Африканського Союзу та об'явлення Республіки, де потім почалися викладання санкції на Південну-Африку, за політику Апартеїду.

Вервурд сам підкреслював свою адвокатуру за Апартеїд тому-що він сприймав систему як шлях Економічного розвитку, та "спасіння Південної-Африки" від колапсу.

Під час правління Вервурда, були підписанні декілька стратегії які допомогли ухилятися від Санкції і легко виходити на шляхи вільної торгівлі, та ще під час правління Вервурда Південна-Африка змогла навести добрі стосунки з Ізраїлем та почати військову кооперацію[3].

Його прозвали як "Архітект Апартеїду" із за того те що його сприймали як тей хто побудував саму систему Апартеїд але він під креслював це як того що це сможе допомогти Піденній Африці і те що дуже багато стоворюэться непорозуміння зі сторони Всесвітньої Спільноти[4][5].

Але його Правління закінчилося тим що він помер в 1966 із за різанини в Капської провінції в Парламенті Піденної-Африки де він був зарізаний.

Роки очолювання Форстера

[ред. | ред. код]

Після смерті Вервурда Партія була тимчасово під контролем Форстера для урегулювання ситуації яка була дуже неврівноваженою після смерті Вервурда, але коли Криза була практично зупинена, Балтазар Форстер повністью зміг взяти контроль над Владою та Південною Африкою, де він продовжив Економічні Реформи та Збільшив Витрати на Сили Оборони які були потрібні на цей час, та урегулював частково відносини з Сполученими Штатами Америки для стабілізації Торгових Відносин та інших допоміжних факторів.

Форстер сам давав і Інтервь'ю Американському Журналісту-консерватору Вільяму Баклі, де він розповів те що проблема Апартеїду до сіх пір існує, і потрібно завершити всі конфронтації між Південної Африкою та ООН, і був Потенційним Ворогом Комунізму і був готовий з ним боротися на всіх фронтах політичного глобусу.[6]

Під час його правління Форстер реорганізував Національну Партію на більш контр-коммунізм, та на те що потрібно воювати за Вільний Світ на своєму зібранню Національної Партії в Пітермаріцбурзі[7].

Форстер під час свого правління і ще почав допомагати іншим Державам Африки та Організнаціям які були Антикомуністичні наміри, підвиш Військову Допомогу ще Родезії та зробив наказ на Підвишення Коштів на Сили Оборони та Бомбардування позиції МПЛА тодішної коммуністчної залозі в Громадянськії війнї в Анголі.

Під час його правління Підвенна Африка смогла отримати багато Політичних Бонусів після практичного розгромлення комуністів в Прикордонії війні, але все Південна Африка не змогла перемогти Коммунітсів тому-що вони завжди мали ресурси для переорганізації так як від Радянського Союзу так і від Комуністів в Анголі.

Форстер не просидів частину свого терміну так як він в 1978 році подав у відставку да передав владу новому Прем'єру Пітеру Віллему Бота який був готовий до нової реформації Держави та Суспільної Системи.

Роки очолювання Боти

[ред. | ред. код]

Пітер Віллем Бота був обраний після Виборів у 1978 як виконуючи обов'язки а в 1979 році як повно-правний Прем'єр Міністр, він почав реформацію форми Апартеїд і зробив окремі представництва Кольорових та Індійців до сіх пір оставляючи Чорно-шкірих без ніякого представництва в державі, та аннонсував Військового Стану в Південно-Західнії Африці де Сили Оборони Південної Африки почали бойові дії з Захованими Комуністичними Территоріями в Регіоні, і закінчилися Прикордонна Війна тим що Війська вийшли з территорій.

Він реформував так же само і Економічну Систему, і почав Домовляності з ООН для припинення масових Санкціх із за Апартеїду які закінчилися тим що Фредерік Віллем де Клерк взяв повноту Влади і почав нову реформу.

Доказові причини останіх років Апартеїду та Національної Партії

[ред. | ред. код]

Уряд НП стикався з усе більшим тиском з боку світу через політику апартеїду та окупацію Південно-Західної Африки, що суперечило міжнародному праву. Опозиційні групи, такі як АНК, спочатку чинили опір ненасильницькими діями, а з 1961 року - учиняли напади[8]. Уряд НП відреагував репресіями. Кілька відділів Південноафриканської поліції (ПАП) були призначені для боротьби з повстанцями, іноді використовуючи таємні методи, як, наприклад, відділ "Влакплаас", який був відповідальний за вбивства багатьох членів опозиції. У складі армії, Сил оборони Південної Африки (СОПА), також існували такі підрозділи, як Бюро цивільної співпраці, які використовували таємні засоби для розправи з опозиціонерами, в тому числі й за кордоном. Менші сусідні держави, такі як Свазіленд і Лесото, були економічно залежні від ПАР. Для забезпечення своїх інтересів ПАР проводила численні рейди спецпідрозділів у сусідніх країнах. Уряд НП здебільшого таємно боровся проти рухів за незалежність в Анголі, Мозамбіку та Зімбабве[8]. Президент Бота розробив концепцію тотальної стратегії, яка була задумана як відповідь на "тотальну загрозу" зокола і, серед іншого, пов'язувала і розширювала повноваження армії та поліції. Однак після падіння очолюванна Боти, Фредерік Віллем де Клерк останнії Очільник Південної Африки під час Останніх Років Апартеїду закінчив саму систему Фізично та Внутрішньо-Політично, і почалася нова Епоха для Національної Партії.

Пост-апартеїд

[ред. | ред. код]

Після падінна системи Апартеїду в ПАР, Національна партія реформувалася під час правління Вілляма Де Клерка партія стала більш за концетрованой на Християнську демократію та адвокатуру за справедливість між Африканериським та Чорно-шкірим населленям ПАР, так як компроміс між АНК та Національної Партії було сформовано, Національна Партія смогла проіснувати і ще 4 роки у владі та в 1997 реорганізовувається в ННП.

Логотип Національної Партії в Пост-Апартеїді.

Під час правління Національної Партії та Африканськиого національного конгрес ПАР смогла покінчити с Апартеїду назавжди але все одно Частини Підвенної Африки до сіх пір були Сегреговані і багато регіонів де були Бантустани до сіх пір були не започатковані с простими людськими умовами[9][10].

Національна Партія в 1997 реорганізувалася в Нову Національу Партію вже без Віллема Де Клерка який був Головною Особою в Національної Партії, і після Реорганізації Національна Партія все одно не зможе взяти достатньо голосів в виборах 1999 року.

Див. також

[ред. | ред. код]
  1. На Брифінгу Національної Партії , Йоганес Ворстер критикував Комунізм та звинувачив Радянську Владу за Інтервенцію в Африку
  2. South African Party. Wikipedia (англ.). 10 серпня 2023. Процитовано 23 листопада 2023.
  3. Israel–South Africa relations. Wikipedia (англ.). 23 листопада 2023. Процитовано 23 листопада 2023.
  4. Hendrik Verwoerd talking about apartheid (укр.), процитовано 23 листопада 2023
  5. Hendrik Verwoerd Defines Apartheid (укр.), процитовано 23 листопада 2023
  6. Firing Line with William F. Buckley Jr.: The Question of South Africa (укр.), процитовано 23 листопада 2023
  7. SYND 24 11 77 VORSTER SPEAKING AT NATIONAL PARTY RALLY AT PIETERMARITZBURG (укр.), процитовано 23 листопада 2023
  8. а б National Party (NP) | South African History Online. www.sahistory.org.za. Процитовано 18 березня 2023.
  9. Після того коли закінчився Апартеїд, в Південнії Африці до сіх пір залишилися сегрегація (English) .
  10. Why South Africa is still so segregated (укр.), процитовано 23 листопада 2023