Київське водосховище: відмінності між версіями

[перевірена версія]

[очікує на перевірку]

Вилучено вміст Додано вміст

Лінійно

Поточна версія на 16:57, 10 червня 2024

Київське водосховище

Київське водосховище у березні
50°54′23″ пн. ш. 30°29′58″ сх. д. / 50.90638888891677283° пн. ш. 30.49944444447177716° сх. д.Координати: 50°54′23″ пн. ш. 30°29′58″ сх. д. / 50.90638888891677283° пн. ш. 30.49944444447177716° сх. д.
Країна	Україна і Білорусь
Розташування	Україна * Київська область * Чернігівська область Білорусь
Річка	Дніпро
Висота над р. м.	99 м
Довжина	110 км
Ширина	12 км
Площа	922 км²
Об'єм	3,7 м³
Найбільша глибина	15 м
Середня глибина	4,1 м
Басейн	басейн Дніпра
Вливаються	Дніпро, Прип'ять, Тетерів, Ірпінь
Виливається	Дніпро
Гребля	Київська ГЕС

Київське водосховище Київське водосховище (Україна) Київське водосховище Київське водосховище (Київська область)

Київське водосховище у Вікісховищі

Ки́ївське водосхо́вище, Київське море — одне з шести великих водосховищ у каскаді на річці Дніпро в межах Київської та Чернігівської областей України. Найвище за течією дніпровське водосховище.

Характеристика

Водосховище було створене в 1964—1966 роках і стало передостаннім із шести великих водосховищ на Дніпрі. Найбільша його ширина становить 12 км. Греблю розмістили на верхній ділянці Дніпра вище Києва в районі міста Вишгорода. Воно розташоване по Дніпру — від Вишгорода до с. Дніпрова, по Прип'яті — від гирла до м. Чорнобиля і по Тетереву — від гирла до с. Богдани. Площа водосховища перевищує 922 км², довжина — близько 110 км, найбільша ширина — 12 км, у деяких місцях — до 3 км. Найбільші глибини (до 15 м) знаходяться біля греблі, середня глибина (4,1 м) і мілководдя (до 2 м) займають майже половину всієї площі водосховища.

Різниця у висоті використовується Київською гідроелектростанцією для отримання електроенергії.

Опис

Водосховище утворено греблею Київської ГЕС. Заповнено у 1964—1966 роках.

Проєктні характеристики:

нормальний підпірний рівень — 103,0 м,
рівень мертвого об'єму — 101,5 м,
площа за умов НПР — 922 км²,
об'єм — 3,73 км³, довжина — 110 км,
найбільша ширина — 20 км.

Унаслідок замулення і заростання (передусім зони виклинювання) сучасна площа зменшилася до 824 км², довжина — до 96 км^[1].

Водосховище має сезонне регулювання стоку. Коливання рівня води — до 1,5 м.

Мінералізація води протягом року коливається в межах 196—374 мг/дм³^[2].

У водосховище впадають річки:

з правого берега: Тетерів, Ірпінь, Прип'ять.

Створення водосховища покращило умови судноплавства. Використовується як регулятор стоку, для гідроенергетики, водозабезпечення, рибного господарства, рекреації.

Територію Київського водосховища можна розділити на кілька ділянок, кожна з яких має специфічні риси. Так, дніпровське плесо, розташоване вздовж русла Дніпра вище злиття Дніпра і Прип'яті, дуже мілководне. Це властиво й прип'ятському плесу, що тягнеться уздовж русла Прип'яті вище її гирла. Верхні, або руслові, частини даних плес — річки з дещо уповільненою течією і підвищеним рівнем води. За своїми особливостями вони мало відрізняються від ділянок Дніпра і Прип'яті, розташованих вище зони водосховища.

Нижні, розширені частини плес мають озероподібний характер. Їхні мілководні ділянки (до 3 м) рясно заростають річковими рослинами й водоростями. Води прип'ятського плеса відрізняються від вод дніпровського кольором — що пояснюється підвищеним вмістом гумінових речовин. Тетерівське плесо також мілководне. Але вплив вод Тетерева на водний режим, а також рослинний і тваринний світ водосховища менш відчутно, ніж Дніпра та Прип'яті. Це обумовлено різною наповненістю цих річок. З водами Тетерева у водосховище вноситься певна кількість речовин органічного походження з побутових і промислових стоків, що викликають цвітіння води.

Основне плесо водосховища, розташоване нижче місця злиття Дніпра з Прип'яттю, можна розділити на три частини. Нижньою межею верхньої частини основного плеса є с. Страхолісся. Тут мілководдя глибиною до 3 м займають майже 3/4 всієї площі. Вони рясно заростають рослинністю і нитчастими водоростями. Ця частина основного плеса перебуває під великим впливом верхніх Дніпровського і Прип'ятського плес. Ось чому багато властивостей води по лівій стороні схожі з властивостями дніпровських, а по правій — прип'ятських вод.

Нижньою межею середньої частини основного плеса є Рудня-Толокунська. Ділянка глибоководна. Площі з глибинами до 3 м становлять трохи більше 1/3 площі. Властивості води залежать від змішування вод верхньої частини основного і Тетерівського плес.

Нижня частина основного плеса, що тягнеться від с. Рудня-Толокунська до греблі, найглибоководніша. Мілководдя становлять незначну частину, тому рослинність розвивається слабо.

Гідрологія

Протягом року рівень води водосховища змінюється. Він знижується з січня до середини березня, потім унаслідок надходження паводкових вод підвищується до середини квітня, після чого знову падає протягом квітня-червня. Його підвищення спостерігається лише на початку зими, що обумовлено осінніми дощами, а потім рівень води знову знижується.

Залежно від режиму рівнів у водосховищі розрізняють осушувану зону і зону постійного затоплення. У межах осушуваної зони виділяють дві підзони.

Підзона тимчасового затоплення виражена тільки у верхній частині водосховища. Вона затоплюється з середини березня до кінця червня. На її території розвивається лугова рослинність.
Підзона тимчасового осушення розташована нижче попередньої. Ці території звільняються від води тільки на початку вересня, у зв'язку з осіннім зниженням її рівня. Вони заростають переважно земноводною рослинністю.

Водообмін водосховища здійснюється 9—12 разів на рік і залежить від обсягу води, що надходить з Дніпра і Прип'яті. У період паводка (квітень — травень) водосховище мало відрізняється від річки. Лише з встановленням річної межені в Дніпрі (кінець червня — липень) проточність водосховища знижується, воно приймає озероподібний вигляд. Швидкість водообміну в червні — липні впливає на розвиток «цвітіння» води: при гарній проточності в поєднанні з невеликою похибкою водної маси і з деякими іншими факторами «цвітіння» води розвивається меншою мірою, ніж при слабкій проточності і більшого прогрівання води.

Характерною особливістю Київського водосховища, розташованого вище всіх інших дніпровських водосховищ, є те, що навесні виникає велика різниця рівнів між верхньою частиною водосховища і його основним плесом, яка може досягати 1,5—2 м. Улітку вода прогрівається до +20...+24 °C. Крижаний покрив встановлюється в грудні — січні і тримається до середини або кінця березня.

Затоплені населені пункти

Див. також: Затоплені селища на Дніпрі (1930-ті роки)

При заповненні водосховища було затоплено багато сіл, переважно на лівому березі: Старосілля, Сваром'я, Ошитки, Тарасовичі, Чернин, Новосілки-на-Дніпрі, Окунінове, Новий Глибів, Старий Глибів, Бірки та декілька сіл на правому березі: Борки, Толокунська Рудня, Ротичі, Домантове.

Проблеми та заходи безпеки

Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр.

Природоохоронні території

Міжрічинський регіональний ландшафтний парк

Панорама водосховища

Панорама Київського водосховища та гідроелектростанції

Галерея

| | |

Див. також

Примітки

↑ В. І. Вишневський; С. А. Шевчук; А. Є. Бондар; І. А. Шевченко (2017). Сучасна площа дніпровських водосховищ. Український журнал дистанційного зондування Землі. № 14. с. 4—11. Архів оригіналу за 16 Лютого 2018. Процитовано 16 Лютого 2018.
↑ Горєв Л. М., Пелешенко В. І., Хільчевський В. К. Гідрохімія України. К.: Вища школа, 1995. — 307 с. ISBN 5-11-004522-4

Джерела

Київське водосховище// Енциклопедія сучасної України
Вишневський В. І. Ріка Дніпро. — К.: Інтерпрес ЛТД, 2011. — 384 с. ISBN 978-966-501-082-1.
Географический энциклопедический словарь. — Москва, «Советская энциклопедия», 1989. — Стор. 232.
Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник [Архівовано 11 Грудня 2020 у Wayback Machine.] / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с.
Вишневський В. І., Шевчук С. А. Використання даних дистанційного зондування Землі у дослідженнях водних об'єктів України. — К.: Інтерпрес ЛТД, 2018. — 116 с.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Київське водосховище

Затоплені села біля Києва: що втратила Україна [Архівовано 25 Вересня 2021 у Wayback Machine.]// Вечірній Київ, 25.09.2021
Сайт Дніпровського басейнового управління водних ресурсів
Чи загрожує повінь дамбі Київського моря? Інтерв'ю експерта В.Кредо агентству УНІАН
Про здоров'я Київської ГЕС і греблі, що утримують море, яке висить над столицею
Чорнобиль — Захід: умов більше, допомоги менше [Архівовано 29 Квітня 2014 у Wayback Machine.]
Київське водосховище на моторному човні: що потрібно знати [Архівовано 26 Квітня 2014 у Wayback Machine.]
Information about the reservoir
Вишневський, В. І., Шевчук, С. А., Бондар, А. Є., Шевченко, І. А. (2017). Сучасна площа дніпровських водосховищ. Український журнал дистанційного зондування Землі, (14), 4-11. [Архівовано 16 Лютого 2018 у Wayback Machine.]
СБУ предотвратила повреждение Киевской ГЭС /Цензорюнет, 19.09.2017/ [Архівовано 19 Вересня 2017 у Wayback Machine.]

Екологія Гідрологія Київ Київщина

[1] В. І. Вишневський; С. А. Шевчук; А. Є. Бондар; І. А. Шевченко (2017). Сучасна площа дніпровських водосховищ. Український журнал дистанційного зондування Землі. № 14. с. 4—11. Архів оригіналу за 16 Лютого 2018. Процитовано 16 Лютого 2018.

[2] Горєв Л. М., Пелешенко В. І., Хільчевський В. К. Гідрохімія України. К.: Вища школа, 1995. — 307 с. ISBN 5-11-004522-4

[1]

[2]

@@ Рядок 25: / Рядок 25: @@
 }}
-'''Ки́ївське водосхо́вище, Київське море'''&nbsp;— одне з шести великих [[водосховище|водосховищ]] у [[Дніпровський каскад ГЕС|каскаді]] на [[річка|річці]] [[Дніпро (річка)|Дніпро]] в межах [[Київська область|Київської]] та [[Чернігівська область|Чернігівської]] [[область|областей]] [[Україна|України]]. Найвище за течією дніпровське водосховище.
+'''Ки́ївське водосхо́вище, Київське море'''&nbsp;— одне з шести великих [[водосховище|водосховищ]] у [[Дніпровський каскад ГЕС|каскаді]] на річці [[Дніпро]] в межах [[Київська область|Київської]] та [[Чернігівська область|Чернігівської]] [[область|областей]] [[Україна|України]]. Найвище за течією дніпровське водосховище.
+== Характеристика ==
+Водосховище було створене в 1964—1966 роках і стало передостаннім із шести великих водосховищ на Дніпрі. Найбільша його ширина становить 12&nbsp;км. Греблю розмістили на верхній ділянці Дніпра вище Києва в районі міста [[Вишгород|Вишгорода]]. Воно розташоване по Дніпру&nbsp;— від Вишгорода до с. Дніпрова, по [[Прип'ять|Прип'яті]]&nbsp;— від гирла до м. [[Чорнобиль|Чорнобиля]] і по [[Тетерів|Тетереву]]&nbsp;— від гирла до с. [[Богдани (Вишгородський район)|Богдани]]. Площа водосховища перевищує 922&nbsp;км², довжина&nbsp;— близько 110&nbsp;км, найбільша ширина&nbsp;— 12&nbsp;км, у деяких місцях&nbsp;— до 3&nbsp;км. Найбільші глибини (до 15&nbsp;м) знаходяться біля греблі, середня глибина (4,1&nbsp;м) і мілководдя (до 2&nbsp;м) займають майже половину всієї площі водосховища.
+Різниця у висоті використовується [[Київська ГЕС|Київською гідроелектростанцією]] для отримання [[Електрична енергія|електроенергії]].
 == Опис ==
+Водосховище утворено греблею Київської ГЕС. Заповнено у 1964—1966 роках.
-Утворено греблею [[Київська ГЕС|Київської ГЕС]]. Заповнено у 1964-66 роках. Проектні характеристики: нормальний підпірний рівень&nbsp;— 103,0&nbsp;м, рівень мертвого об'єму&nbsp;— 101,5&nbsp;м, площа&nbsp;за умов НПР&nbsp;— 922 км², об'єм —&nbsp; 3,73 км³, довжина&nbsp;— 110&nbsp;км, найбільша ширина&nbsp;— 20&nbsp;км. Унаслідок замулення і заростання (передусім зони виклинювання) сучасна площа зменшилася до 824 км², довжина&nbsp;— до 96&nbsp;км.<ref>{{cite web
+Проєктні характеристики:
+* нормальний підпірний рівень&nbsp;— 103,0&nbsp;м,
+* рівень мертвого об'єму&nbsp;— 101,5&nbsp;м,
+* площа за умов НПР&nbsp;— 922&nbsp;км²,
+* об'єм&nbsp;— 3,73&nbsp;км³, довжина&nbsp;— 110&nbsp;км,
+* найбільша ширина&nbsp;— 20&nbsp;км.
+Унаслідок замулення і заростання (передусім зони виклинювання) сучасна площа зменшилася до 824&nbsp;км², довжина&nbsp;— до 96&nbsp;км<ref>{{cite web
 |url = http://ujrs.org.ua/ujrs/article/download/108/126
 |title = Сучасна площа дніпровських водосховищ
@@ Рядок 38: / Рядок 53: @@
 |issue = 14
 |year = 2017
-|pages = 4—11}}</ref>
+|pages = 4—11
+|accessdate = 16 Лютого 2018
+|archive-date = 16 Лютого 2018
+|archive-url = https://web.archive.org/web/20180216205218/http://ujrs.org.ua/ujrs/article/download/108/126
+}}</ref>.
 Водосховище має сезонне регулювання стоку. Коливання рівня води&nbsp;— до 1,5&nbsp;м.
-[[Класифікація природних вод за мінералізацією|Мінералізація]] води протягом року коливається в межах 196—374 мг/дм³.<ref>[[Горєв Леонід Миколайович|Горєв Л. М.]], [[Пелешенко Василь Іларіонович|Пелешенко В. І.]], [[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В. К.]] [[Гідрохімія України (підручник)|Гідрохімія України]]. К.: Вища школа, 1995.&nbsp;— 307 с. ISBN 5-11-004522-4</ref>
+[[Класифікація природних вод за мінералізацією|Мінералізація]] води протягом року коливається в межах 196—374&nbsp;мг/дм³<ref>[[Горєв Леонід Миколайович|Горєв Л. М.]], [[Пелешенко Василь Іларіонович|Пелешенко В. І.]], [[Хільчевський Валентин Кирилович|Хільчевський В. К.]] [[Гідрохімія України (підручник)|Гідрохімія України]]. К.: Вища школа, 1995.&nbsp;— 307 с. ISBN 5-11-004522-4</ref>.
 У водосховище впадають річки:
 * з правого берега: [[Тетерів]], [[Ірпінь (річка)|Ірпінь]], [[Прип'ять]].
-Створення водосховища покращило умови [[судноплавство|судноплавства]]. Використовується як регулятор стоку, для гідроенергетики, [[водозабезпечення|судноплавства]], рибного господарства, рекреації.
+Створення водосховища покращило умови [[судноплавство|судноплавства]]. Використовується як регулятор стоку, для гідроенергетики, [[водозабезпечення]], рибного господарства, рекреації.
+Територію Київського водосховища можна розділити на кілька ділянок, кожна з яких має специфічні риси. Так, дніпровське плесо, розташоване вздовж русла Дніпра вище злиття Дніпра і Прип'яті, дуже мілководне. Це властиво й прип'ятському плесу, що тягнеться уздовж русла Прип'яті вище її гирла. Верхні, або руслові, частини даних плес&nbsp;— річки з дещо уповільненою течією і підвищеним рівнем води. За своїми особливостями вони мало відрізняються від ділянок Дніпра і Прип'яті, розташованих вище зони водосховища.
+Нижні, розширені частини плес мають озероподібний характер. Їхні мілководні ділянки (до 3&nbsp;м) рясно заростають річковими рослинами й водоростями. Води прип'ятського плеса відрізняються від вод дніпровського кольором&nbsp;— що пояснюється підвищеним вмістом гумінових речовин. Тетерівське плесо також мілководне. Але вплив вод Тетерева на водний режим, а також рослинний і тваринний світ водосховища менш відчутно, ніж Дніпра та Прип'яті. Це обумовлено різною наповненістю цих річок. З водами Тетерева у водосховище вноситься певна кількість речовин органічного походження з побутових і промислових стоків, що викликають [[Цвітіння вод|цвітіння води]].
+Основне плесо водосховища, розташоване нижче місця злиття Дніпра з Прип'яттю, можна розділити на три частини. Нижньою межею верхньої частини основного плеса є с. [[Страхолісся]]. Тут мілководдя глибиною до 3&nbsp;м займають майже 3/4 всієї площі. Вони рясно заростають рослинністю і нитчастими водоростями. Ця частина основного плеса перебуває під великим впливом верхніх Дніпровського і Прип'ятського плес. Ось чому багато властивостей води по лівій стороні схожі з властивостями дніпровських, а по правій&nbsp;— прип'ятських вод.
+Нижньою межею середньої частини основного плеса є Рудня-Толокунська. Ділянка глибоководна. Площі з глибинами до 3&nbsp;м становлять трохи більше 1/3 площі. Властивості води залежать від змішування вод верхньої частини основного і Тетерівського плес.
+Нижня частина основного плеса, що тягнеться від с. Рудня-Толокунська до греблі, найглибоководніша. Мілководдя становлять незначну частину, тому рослинність розвивається слабо.
+== Гідрологія ==
+Протягом року рівень води водосховища змінюється. Він знижується з січня до середини березня, потім унаслідок надходження паводкових вод підвищується до середини квітня, після чого знову падає протягом квітня-червня. Його підвищення спостерігається лише на початку зими, що обумовлено осінніми дощами, а потім рівень води знову знижується.
+Залежно від режиму рівнів у водосховищі розрізняють осушувану зону і зону постійного затоплення. У межах осушуваної зони виділяють дві підзони.
+* Підзона тимчасового затоплення виражена тільки у верхній частині водосховища. Вона затоплюється з середини березня до кінця червня. На її території розвивається лугова рослинність.
+* Підзона тимчасового осушення розташована нижче попередньої. Ці території звільняються від води тільки на початку вересня, у зв'язку з осіннім зниженням її рівня. Вони заростають переважно земноводною рослинністю.
+Водообмін водосховища здійснюється 9—12 разів на рік і залежить від обсягу води, що надходить з Дніпра і Прип'яті. У період паводка (квітень&nbsp;— травень) водосховище мало відрізняється від річки. Лише з встановленням річної межені в Дніпрі (кінець червня&nbsp;— липень) проточність водосховища знижується, воно приймає озероподібний вигляд. Швидкість водообміну в червні&nbsp;— липні впливає на розвиток «цвітіння» води: при гарній проточності в поєднанні з невеликою похибкою водної маси і з деякими іншими факторами «цвітіння» води розвивається меншою мірою, ніж при слабкій проточності і більшого прогрівання води.
+Характерною особливістю Київського водосховища, розташованого вище всіх інших дніпровських водосховищ, є те, що навесні виникає велика різниця рівнів між верхньою частиною водосховища і його основним плесом, яка може досягати 1,5—2&nbsp;м. Улітку вода прогрівається до +20...+24&nbsp;°C. Крижаний покрив встановлюється в грудні&nbsp;— січні і тримається до середини або кінця березня.
 == Затоплені населені пункти ==
 {{Див. також|[[Затоплені селища на Дніпрі (1930-ті роки)#Затоплення сіл у 1954—1961|Затоплені селища на Дніпрі (1930-ті роки)]]}}
-При заповненні водосховища було затоплено багато сіл, переважно на лівому березі: [[Старосілля (Вишгородський район)|Старосілля]], [[Сваром'я]], [[Ошитки]], [[Тарасовичі]], [[Чернин (Вишгородський район)|Чернин]], [[Новосілки-на-Дніпрі]], [[Окунінове]], [[Новий Глибів]], [[Старий Глибів]], [[Бірки (Вишгородський район)|Бірки]] та декілька сіл&nbsp;— на правому березі: [[Борки (Вишгородський район)|Борки]], [[Толокунська Рудня]], [[Ротичи]], [[Домонтова]].
+При заповненні водосховища було затоплено багато сіл, переважно на лівому березі: [[Старосілля (Вишгородський район)|Старосілля]], [[Сваром'я]], [[Ошитки]], [[Тарасовичі (Київська область)|Тарасовичі]], [[Чернин (Вишгородський район)|Чернин]], [[Новосілки-на-Дніпрі]], [[Окунінове]], [[Новий Глибів]], [[Старий Глибів]], [[Бірки (Вишгородський район)|Бірки]] та декілька сіл на правому березі: [[Борки (Вишгородський район)|Борки]], [[Толокунська Рудня]], [[Ротичі]], [[Домантове (Чорнобильський район)|Домантове]].
 == Проблеми та заходи безпеки ==
@@ Рядок 58: / Рядок 99: @@
 == Природоохоронні території ==
-* [[Регіональний ландшафтний парк «Міжрічинський»|Міжрічинський регіональний ландшафтний парк]]
+* [[Міжрічинський регіональний ландшафтний парк]]
 == Панорама водосховища ==
-{{Панорама|Дніпровські схили та Київське Море - 2.jpg|1273px|Панорама Київського водосховища та гідроелектростанції|text-align=center}}
+{{Панорама|Дніпровські схили та Київське Море - 2.jpg|1273px|Панорама Київського водосховища та гідроелектростанції|align-cap=center}}
 == Галерея ==
+[[Файл:Київське водосховище.jpg|ліворуч|безрамки|354x354пкс|Київське водосховище]]
 |[[Файл:Kiev Reservoir.jpg|237px]]
 |[[Файл:DSC06393-Дніпро у Вишгороді.JPG|237px]]
@@ Рядок 78: / Рядок 120: @@
 == Джерела ==
+* [https://esu.com.ua/article-11263 Київське водосховище]// Енциклопедія сучасної України
 * [https://drive.google.com/file/d/0B4vCsAjN1LydZk9ON045YkpxQmM/view Вишневський В.&nbsp;І.&nbsp;Ріка Дніпро.&nbsp;— К.: Інтерпрес ЛТД, 2011.&nbsp;— 384 с. ISBN 978-966-501-082-1.]
-* Географический энциклопедический словарь. Москва, «Советская энциклопедия», 1989. стор.232.
+* Географический энциклопедический словарь.&nbsp;— Москва, «Советская энциклопедия», 1989.&nbsp;— Стор.&nbsp;232.
-* [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0000618%2EPDF  Водний фонд України: Штучні водойми&nbsp;— водосховища і ставки: Довідник] / За ред. [[Хільчевський Валентин Кирилович|В.&nbsp;К.&nbsp;Хільчевського]], [[Гребінь Василь Васильович|В.&nbsp;В.&nbsp;Гребеня]].&nbsp;— К.: Інтерпрес, 2014.&nbsp;— 164 с.
+* [http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0000618%2EPDF  Водний фонд України: Штучні водойми&nbsp;— водосховища і ставки: Довідник] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201211225138/http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=VFEIR&P21DBN=VFEIR&Z21ID=&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=DOC%2FREP0000618.PDF |date=11 Грудня 2020 }} / За ред. [[Хільчевський Валентин Кирилович|В.&nbsp;К.&nbsp;Хільчевського]], [[Гребінь Василь Васильович|В.&nbsp;В.&nbsp;Гребеня]].&nbsp;— К.: Інтерпрес, 2014.&nbsp;— 164&nbsp;с.
-* Вишневський В. І., Шевчук С.&nbsp;А.&nbsp;Використання даних дистанційного зондування Землі у дослідженнях водних об'єктів України.&nbsp;— К.: Інтерпрес ЛТД, 2018.&nbsp;— 116 с.
+* Вишневський В. І., Шевчук С.&nbsp;А.&nbsp;Використання даних дистанційного зондування Землі у дослідженнях водних об'єктів України.&nbsp;— К.: Інтерпрес ЛТД, 2018.&nbsp;— 116&nbsp;с.
 == Посилання ==
 {{Commonscat|Kyiv Reservoir}}
+* [https://vechirniy.kyiv.ua/news/56786/ Затоплені села біля Києва: що втратила Україна] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210925165154/https://vechirniy.kyiv.ua/news/56786/ |date=25 Вересня 2021 }}// Вечірній Київ, 25.09.2021
 * [https://web.archive.org/web/20140529053015/http://dbuwr.com.ua/ Сайт Дніпровського басейнового управління водних ресурсів]
 * [http://health.unian.net/ukr/detail/206082 Чи загрожує повінь дамбі Київського моря?] Інтерв'ю експерта [[Кредо Василь Миколайович|В.Кредо]] агентству [[УНІАН]]
 * [https://web.archive.org/web/20131021081053/http://www.viche.info/journal/1121/ Про здоров'я Київської ГЕС і греблі, що утримують море, яке висить над столицею]
-* [http://www.day.kiev.ua/uk/article/panorama-dnya/chornobil-zahid-umov-bilshe-dopomogi-menshe Чорнобиль&nbsp;— Захід: умов більше, допомоги менше]
+* [http://www.day.kiev.ua/uk/article/panorama-dnya/chornobil-zahid-umov-bilshe-dopomogi-menshe Чорнобиль&nbsp;— Захід: умов більше, допомоги менше] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140429215637/http://www.day.kiev.ua/uk/article/panorama-dnya/chornobil-zahid-umov-bilshe-dopomogi-menshe |date=29 Квітня 2014 }}
-* [http://fishingeek.tumblr.com/post/83431238125/first-fishing-on-kyiv-reservoir-motor-boat Київське водосховище на моторному човні: що потрібно знати]
+* [http://fishingeek.tumblr.com/post/83431238125/first-fishing-on-kyiv-reservoir-motor-boat Київське водосховище на моторному човні: що потрібно знати] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140426233055/http://fishingeek.tumblr.com/post/83431238125/first-fishing-on-kyiv-reservoir-motor-boat |date=26 Квітня 2014 }}
 * [https://web.archive.org/web/20060208141658/http://de.geocities.com/ecology_lab_kiev/basin/raw-water.htm Information about the reservoir]
-* [http://ujrs.org.ua/ujrs/article/download/108/126 Вишневський, В. І., Шевчук, С. А., Бондар, А. Є., Шевченко, І. А. (2017). Сучасна площа дніпровських водосховищ. Український журнал дистанційного зондування Землі, (14), 4-11.]
+* [http://ujrs.org.ua/ujrs/article/download/108/126 Вишневський, В. І., Шевчук, С. А., Бондар, А. Є., Шевченко, І. А. (2017). Сучасна площа дніпровських водосховищ. Український журнал дистанційного зондування Землі, (14), 4-11.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180216205218/http://ujrs.org.ua/ujrs/article/download/108/126 |date=16 Лютого 2018 }}
-* [https://censor.net.ua/news/456009/sbu_predotvratila_povrejdenie_kievskoyi_ges_predstavitel_ukrgidroenergo_kasyanyuk СБУ предотвратила повреждение Киевской ГЭС /Цензорюнет, 19.09.2017/]
+* [https://censor.net.ua/news/456009/sbu_predotvratila_povrejdenie_kievskoyi_ges_predstavitel_ukrgidroenergo_kasyanyuk СБУ предотвратила повреждение Киевской ГЭС /Цензорюнет, 19.09.2017/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170919204352/https://censor.net.ua/news/456009/sbu_predotvratila_povrejdenie_kievskoyi_ges_predstavitel_ukrgidroenergo_kasyanyuk |date=19 Вересня 2017 }}
 {{Дніпро}}
@@ Рядок 105: / Рядок 149: @@
 [[Категорія:Водосховища ГЕС України]]
 [[Категорія:Водосховища на Дніпрі]]
-[[Категорія:1966 в Київській області]]
-[[Категорія:1966 у Чернігівській області]]
 [[Категорія:Географічні об'єкти, що входять у Смарагдову мережу]]

п о р Водосховища в Україні за регіоном
Крим Київ Севастополь
Вінницька • Волинська • Дніпропетровська • Донецька • Житомирська • Закарпатська • Запорізька • Івано-Франківська • Київська • Кіровоградська • Луганська • Львівська • Миколаївська • Одеська • Полтавська • Рівненська • Сумська • Тернопільська • Харківська • Херсонська • Хмельницька • Черкаська • Чернівецька • Чернігівська
Водосховища України

Київське водосховище: відмінності між версіями

Поточна версія на 16:57, 10 червня 2024

Зміст

Характеристика

Опис

Гідрологія

Затоплені населені пункти

Проблеми та заходи безпеки

Природоохоронні території

Панорама водосховища

Галерея

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання

Навігаційне меню

Київське водосховище: відмінності між версіями

Поточна версія на 16:57, 10 червня 2024

Характеристика

Опис

Гідрологія

Затоплені населені пункти

Проблеми та заходи безпеки

Природоохоронні території

Панорама водосховища

Галерея

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання

Навігаційне меню

Пошук