Банту (мови): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Написання ніґеро та конґо а не нігеро та конго
 
(Не показані 9 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Мова
[[Файл:Niger-Congo.svg|thumb|300px|Приблизне поширення мов в Африці. Банту — темно-жовта область]]
| Колір = ніґеро-конґолезькі
'''Мови банту''' — група [[бенуе-конголезькі мови|бенуе-конголезьких]] мов. Поширені в центральній та [[південь|південній]] частині [[африка|Африки]]. Кількість осіб, що розмовляють мовами банту сягає 131 млн осіб ([[1980]]). Однією з мов групи — мовою [[зулу (мова)|зулу]] — означає люди (''му-н''ту — людина, ''ба-н''ту — люди).
| Назва = Банту
| Самоназва = Bâ-ntu
| Поширена_в =
| Регіон = [[Центральна Африка]]<br/>[[Південна Африка]]<br/>Південно-Східна Африка
| Етнічність =
| Кількість_носіїв = ~200 млн.
| Місце =
| Писемність = [[латиниця]]
| Класифікація = [[Ніґеро-конґолезькі мови|Ніґеро-конґолезька макросім'я]]
[[Бенуе-конґолезькі мови|Бенуе-конґолезька сім'я]]
: [[Бантоїдні мови|Бантоїдна гілка]]
| Склад =
| Час розходження =
| Частка збігів =
| Державна =
| Офіційна =
| Регіональна =
| Регулює =
| ISO_639 =
| ISO_639-2 =
| ISO_639-3 =
| Зображення = Bantu area.png
| Ширина_зображення = 290пкс
| Підпис = Поширення мов банту в Африці.
}}
'''Мови банту'''&nbsp;— [[мовна сім'я]] [[бенуе-конголезькі мови|бенуе-конголезьких]] мов, якою розмовляють [[народи банту]]<ref>[http://slovopedia.org.ua/29/53393/5980.html Банту мови] [[Універсальний словник-енциклопедія]]</ref>. Мови банту утворюють найбільшу та найчисельнішу підгрупу {{нп|Південні бантоїдні мови|Південних бантоїдних мов||Southern Bantoid languages}}. Загальна кількість мов банту коливається, залежно від визначення «мова» чи «діалект», і налічує від 440 до 680 різних мов.

Поширені банту мови у [[центральна Африка|центральній]], {{нп|Південно-Східна Африка|південно-східній||Southeast Africa}} та [[південна Африка|південній]] частинах [[Африка|Африки]]<ref>''Станіслав Шумлянський.'' [http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/13996/Shumlianskyi_Derzhavna_movna_polityka_u_bahatomovnykh_krainakh.pdf?sequence=1&isAllowed=y Державна мовна політика у багатомовних країнах: плюралістичний тип (на прикладі Південно-Африканської Республіки та Республіки Індія).] Магістеріум. Випуск 10. Політичні студії. 2002. С. 92-100</ref>. Кількість осіб, що розмовляють мовами банту сягає 200&nbsp;млн осіб.

== Назва ==
Термін банту був вперше згаданий (як Bâ-ntu) Вільгельмом Бліком у своїй праці «Порівняльна граматика» 1862 року.

Мовою [[зулу (мова)|зулу]] ''банту'' (Bâ-ntu) означає люди (''му-н''ту&nbsp;— людина, ''ба-н''ту&nbsp;— люди).


== Класифікація ==
== Класифікація ==
[[Файл:Bantu zones.png|міні|ліворуч|Приблизне розміщення 15 зон і додаткової зони J, введеної пізніше.]]
[[Файл:Bantu zones.png|міні|ліворуч|320пкс|Приблизне розміщення 15 зон і додаткової зони J, введеної пізніше.]]
[[Файл:Map of the Bantu languages.svg|міні|праворуч|300пкс|]]
За класифікацією [[Малкольм Гасрі|Малкольма Гасрі]], група поділяється на 15 зон:
За класифікацією [[Малкольм Гасрі|Малкольма Гасрі]], група поділяється на 15 зон:
* [[«А» зона мов банту|«A»]]&nbsp;— мови [[Камерун]]у та прикордонних з ним країн
* [[«А» зона мов банту|«A»]]&nbsp;— мови [[Камерун]]у та прикордонних з ним країн
Рядок 25: Рядок 59:


== Вивчення ==
== Вивчення ==
Становлення [[наука|наукової]] бантуїстики відноситься до середини [[XIX]]&nbsp;ст. і пов'язане з появою порівняльних робіт [[Вільгельм Блік|Вільгельма Бліка]]. Порівняльний метод до досліджень мов банту був використаний у фундаментальних працях [[Карл Майнхоф|Карла Майнхофа]] та його послідовників, а також у працях [[Клемент Док|Клемента Дока]]. Увагу сучасних бантуїстів приваблюють порівняльно-[[історія|історичні]] аспекти дослідження, а також соціолінгвістична проблематика. В [[інститут яфетології|Інституті яфетології]] радянський вчений І.&nbsp;Л.&nbsp;Снєгірьов з [[1922]] року вивчав мови зулу та коса. Дещо пізніше в [[ленінградський східний інститут|Ленінградському східному інституті]] [[Ольдерогге Дмитро Олексійович|Дмитро Ольдерогге]] почав викладання мови суахілі. Дослідження в області мов банту велись в Інституті мовознавства АН СРСР.
Ще у 1659 році Джасінто Брускіотто опублікував граматику [[Конголезька мова|мови конго]], написану латиною. Становлення [[наука|наукової]] бантуїстики відноситься до середини [[XIX]]&nbsp;ст. і пов'язане з появою порівняльних робіт {{нп|Вільгельм Блік|Вільгельма Бліка|de|Wilhelm Bleek (Linguist)}}. Порівняльний метод до досліджень мов банту був використаний у фундаментальних працях {{нп|Карл Майнгоф|Карла Майнгофа|de|Carl Meinhof}} та його послідовників, а також у працях [[Клемент Док|Клемента Дока]]. Увагу сучасних бантуїстів приваблюють порівняльно-[[історія|історичні]] аспекти дослідження, а також соціолінгвістична проблематика. В [[інститут яфетології|Інституті яфетології]] радянський вчений І.&nbsp;Л.&nbsp;Снєгірьов з [[1922]] року вивчав мови зулу та коса. Дещо пізніше в [[ленінградський східний інститут|Ленінградському східному інституті]] [[Ольдерогге Дмитро Олексійович|Дмитро Ольдерогге]] почав викладання мови суахілі. Дослідження в області мов банту велись в Інституті мовознавства АН СРСР.

== Примітки ==
{{reflist}}


== Література ==
== Література ==
* ''Олена Авраменко''. Запозичення з бантоїдних мов у мультикультурному англомовному просторі Південної Африки. Лінгвістичні студії. Випуск 41. 2021
* Громова Н.&nbsp;В.&nbsp;Части речи в языках банту и принципы их разграничения. Москва. 1966
* Топорова И.&nbsp;Н.&nbsp;Типология фонологических систем языков банту. Москва. 1975
* Громова Н.&nbsp;В.&nbsp;Части речи в языках банту и принципы их разграничения. Москва. 1966{{ref-ru}}
* Топорова И.&nbsp;Н.&nbsp;Типология фонологических систем языков банту. Москва. 1975{{ref-ru}}
* Bleek W.H. A comparative grammar of South Africa languages. London. 1862-69
* Bleek W.H. A comparative grammar of South Africa languages. London. 1862-69{{ref-en}}
* Meihof C. Grundzuge einer vergleichenden Grammatik der Bantusprachen. Hamburg. 1948
* Meihof C. Grundzuge einer vergleichenden Grammatik der Bantusprachen. Hamburg. 1948{{ref-de}}
* Doke C.M. The southern Bantu languages. London. 1954
* Guthrie M. The classification of the Bantu languages. London&nbsp;— New York. 1948
* Doke C.M. The southern Bantu languages. London. 1954{{ref-en}}
* Guthrie M. Comparative Bantu. London. 1967-71
* Guthrie M. The classification of the Bantu languages. London&nbsp;— New York. 1948{{ref-en}}
* Bryan M. The Bantu langueges of Africa. London. 1959
* Guthrie M. Comparative Bantu. London. 1967-71{{ref-en}}
* Bryan M. The Bantu langueges of Africa. London. 1959{{ref-en}}


⚫
{{Бібліоінформація}}
{{ling-stub}}
{{ling-stub}}
{{africa-stub}}
{{africa-stub}}{{Портали|Мовознавство|Африка}}
⚫
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Банту мови| ]]
[[Категорія:Банту мови| ]]
[[Категорія:Тонові мови]]
[[Категорія:Тонові мови]]

Поточна версія на 11:26, 8 листопада 2023

Банту
Bâ-ntu
Поширення мов банту в Африці.
Поширення мов банту в Африці.
РегіонЦентральна Африка
Південна Африка
Південно-Східна Африка
Носії~200 млн.
Писемністьлатиниця
КласифікаціяНіґеро-конґолезька макросім'я

Бенуе-конґолезька сім'я

Бантоїдна гілка
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-2bnt

Мови банту — мовна сім'я бенуе-конголезьких мов, якою розмовляють народи банту[1]. Мови банту утворюють найбільшу та найчисельнішу підгрупу Південних бантоїдних мов[en]. Загальна кількість мов банту коливається, залежно від визначення «мова» чи «діалект», і налічує від 440 до 680 різних мов.

Поширені банту мови у центральній, південно-східній[en] та південній частинах Африки[2]. Кількість осіб, що розмовляють мовами банту сягає 200 млн осіб.

Назва

[ред. | ред. код]

Термін банту був вперше згаданий (як Bâ-ntu) Вільгельмом Бліком у своїй праці «Порівняльна граматика» 1862 року.

Мовою зулу банту (Bâ-ntu) означає люди (му-нту — людина, ба-нту — люди).

Класифікація

[ред. | ред. код]
Приблизне розміщення 15 зон і додаткової зони J, введеної пізніше.

За класифікацією Малкольма Гасрі, група поділяється на 15 зон:

Характеристика

[ред. | ред. код]

Типологічно мови банту відносяться до мов аглютинативного ладу з елементами флексії, які проявляються в наявності граматично багатозначних морфем. Характерна риса граматичного ладу — наявність узгоджених іменних класів з префіксальними показниками. Кількість класів варіює за мовами: зулу — 13, суахілі — 15, ганда — 18 тощо. Класи поділяються на предметні («люди», «дерева», «речі» та ін.), граматичні (аугментативні, димінутивні, локативні, інфінітивні), предметно-граматичні (поряд з номінацією передають певну граматичну семантику).

Вивчення

[ред. | ред. код]

Ще у 1659 році Джасінто Брускіотто опублікував граматику мови конго, написану латиною. Становлення наукової бантуїстики відноситься до середини XIX ст. і пов'язане з появою порівняльних робіт Вільгельма Бліка[de]. Порівняльний метод до досліджень мов банту був використаний у фундаментальних працях Карла Майнгофа[de] та його послідовників, а також у працях Клемента Дока. Увагу сучасних бантуїстів приваблюють порівняльно-історичні аспекти дослідження, а також соціолінгвістична проблематика. В Інституті яфетології радянський вчений І. Л. Снєгірьов з 1922 року вивчав мови зулу та коса. Дещо пізніше в Ленінградському східному інституті Дмитро Ольдерогге почав викладання мови суахілі. Дослідження в області мов банту велись в Інституті мовознавства АН СРСР.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Банту мови Універсальний словник-енциклопедія
  2. ↑ Станіслав Шумлянський. Державна мовна політика у багатомовних країнах: плюралістичний тип (на прикладі Південно-Африканської Республіки та Республіки Індія). Магістеріум. Випуск 10. Політичні студії. 2002. С. 92-100

Література

[ред. | ред. код]
  • Олена Авраменко. Запозичення з бантоїдних мов у мультикультурному англомовному просторі Південної Африки. Лінгвістичні студії. Випуск 41. 2021
  • Громова Н. В. Части речи в языках банту и принципы их разграничения. Москва. 1966(рос.)
  • Топорова И. Н. Типология фонологических систем языков банту. Москва. 1975(рос.)
  • Bleek W.H. A comparative grammar of South Africa languages. London. 1862-69(англ.)
  • Meihof C. Grundzuge einer vergleichenden Grammatik der Bantusprachen. Hamburg. 1948(нім.)
  • Doke C.M. The southern Bantu languages. London. 1954(англ.)
  • Guthrie M. The classification of the Bantu languages. London — New York. 1948(англ.)
  • Guthrie M. Comparative Bantu. London. 1967-71(англ.)
  • Bryan M. The Bantu langueges of Africa. London. 1959(англ.)
Перегляд цього шаблону
  Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Африка Це незавершена стаття про Африку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Банту_(мови)&oldid=40870805