Ў
| Літера Ў | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||
| Unicode (hex) | ||||||
| велика: U+040E | ||||||
| мала: U+045E | ||||||
| Кирилиця | ||||||
| А | Б | В | Г | Ґ | Д | Ѓ |
| Ђ | Е | Ѐ | Є | Ё | Ж | З |
| З́ | Ѕ | И | Ѝ | І | Ї | Й |
| Ј | К | Л | Љ | М | Н | Њ |
| О | П | Р | С | С́ | Т | Ћ |
| Ќ | У | Ў | Ф | Х | Ц | Ч |
| Џ | Ш | Щ | Ъ | Ы | Ь | Э |
| Ю | Я | |||||
| Неслов'янські літери | ||||||
| А̄ | А́ | А̀ | Ӑ | А̂ | А̊ | Ӓ |
| Ӓ̄ | А̃ | А̨ | Ә | Ә́ | Ә̃ | Ӛ |
| Ӕ | Ғ | Г̧ | Г̑ | Г̄ | Ӻ | Ӷ |
| Ԁ | Ԃ | Ꚃ | Ꚁ | Ꚉ | Ԫ | Ԭ |
| Ӗ | Е̄ | Е̃ | Ё̄ | Є̈ | Ӂ | Җ |
| Ꚅ | Ӝ | Ԅ | Ҙ | Ӟ | Ԑ | Ԑ̈ |
| Ӡ | Ԇ | Ӣ | И̃ | Ҋ | Ӥ | Қ |
| Ӄ | Ҡ | Ҟ | Ҝ | Ԟ | Ԛ | Ӆ |
| Ԯ | Ԓ | Ԡ | Ԉ | Ԕ | Ӎ | Ӊ |
| Ң | Ԩ | Ӈ | Ҥ | Ԣ | Ԋ | О̆ |
| О̃ | О̄ | Ӧ | Ө | Ө̄ | Ӫ | Ҩ |
| Ԥ | Ҧ | Р̌ | Ҏ | Ԗ | Ҫ | Ԍ |
| Ꚑ | Ҭ | Ꚋ | Ꚍ | Ԏ | У̃ | Ӯ |
| Ӱ | Ӱ́ | Ӳ | Ү | Ү́ | Ұ | Х̑ |
| Ҳ | Ӽ | Ӿ | Һ | Һ̈ | Ԧ | Ꚕ |
| Ҵ | Ꚏ | Ҷ | Ӵ | Ӌ | Ҹ | Ꚓ |
| Ꚗ | Ꚇ | Ҽ | Ҿ | Ы̆ | Ы̄ | Ӹ |
| Ҍ | Э̆ | Э̄ | Э̇ | Ӭ | Ӭ́ | Ӭ̄ |
| Ю̆ | Ю̈ | Ю̈́ | Ю̄ | Я̆ | Я̄ | Я̈ |
| Ԙ | Ԝ | Ӏ | ||||
| Застарілі літери | ||||||
| Ꙁ | Ꙇ | Ҁ | Ѻ | Ѹ | Ѡ | Ѽ |
| Ѿ | Ѣ | Ꙑ | ІЯ | Ѥ | Юси | Ѧ |
| Ѫ | Ѩ | Ѭ | Ѯ | Ѱ | Ѳ | Ѵ |
| Ѷ | Ꙟ | Ꙡ | Ꙣ | Ꙥ | Ꙧ | Ꙩ |
| Ꙫ | Ꙭ | ꙮ | Ꚙ | Ꚛ | Ꚏ̆ | Ꙏ |
| Літери кирилиці | ||||||
Ў, ў («у нескладове», «у нескладотворче», біл. у нескладовае, у кароткае, англ. Short U) — літера розширеної кирилиці. Вживається у білоруській абетці, а також в деяких кириличних алфавітах для неслов'янських мов.
Літера походить від поєднання «іжиця з бревісом» (Іереѵ̆ская власть, пучина Егеѵ̆ская etc.), що її використовували в декотрих українських книжках наприкінці 16-го — на початку 17-го сторіччя. Пізніше цей символ мав вжиток у румунській кирилиці, звідки його 1837 року запозичили укладачі збірки українських поезій «Русалка Дністровая». З кінця XIX ст. літеру починають вживати у білоруському письмі.
Ў — 22-га літера білоруської абетки, що позначає фонему /ў/ — дзвінку двогубну фрикативну приголосну, яку можна почути, приміром, в українських словах пішов, вовк, мавпа тощо. Частіше за все ця фонема вимовляється як дзвінкий губно-м'якопіднебінний апроксимант [w], але може також звучати як дзвінкий губно-губний фрикативний [β] або губно-зубний апроксимант [ʋ].
У питомих білоруських словах ця літера вживається лише перед приголосними й наприкінці слова. Вона чергується з літерами в та л перед голосними, наприклад: хлеў — хляву (хлів — хліву), быў — былі (був — були), галава — галоўка (голова — голівка) тощо. В ў також переходить у після голосної: хлеб увесь — хлеб зьелі ўвесь; улез у хату — увайшлі ў хату. У чергуванні ў-л відбито історичне утворення відповідного звуку з темного л у слов'янських мовах.
Цією літерою також позначають звук /w/ в іншомовних запозиченнях.
Вперше у сучасній білоруській мові літера ў з'явилася наприкінці 19 століття, в латинці — ŭ. До перших видань, де літеру ŭ вжито у сучасному вигляді належить «Dudka Białaruskaja» Францішка Богушевича[1] видана у Кракові 1891 року. До Богушевича, між інших, відповідний звук відтінювали на письмі Вінцент Дунін-Марцінкевич та Ян Чечот. Зокрема у віршованій брошурі Яна Чечота «Da milych mužyczkoú» («Любим селянам»), яку було видано 1846 року, можна бачити u з висхідним наголосом — ú.
Згодом (у 1870 році) запровадити комбінацію У з бревісом як відповідник латинській ŭ запропонував Петро Безсонов[2]. Серед ранніх випадків використання кириличної літери ў — брошура з віршами, що її видано в Санкт-Петербурзі 1895 року під псевдонімом A.J. (Олександр Єльський) «Сынокъ! Разсказъ зъ праўдзиваго здарэння… 1895 року». Літера ў є також й у посмертному виданні Янки Лучини «Вязанка» (1903). За припущенням, літера ў почала вживатися у білоруській кирилиці досить послідовно з 1907-го року.
У чинному українському правописі ў відсутня, але вона використовувалася у правописі «Русалки Дністрової» — у тих же само випадках, що надалі в білоруському (знаў, знайшоў, кроў). У «Русалці Дністровій» ў використовували здебільшого замість етимологічного л, там, де позначуваний ним звук уже перетворився на /ў/ в українській мові). У передмові до альманаху укладачі, зокрема, написали таке[3].:
|
…приймилисмо сербскоє џ (виџу wydzu) и волоскоє ў (аў, αυ Erazm. Rotterd., au, еў, ευ: спѣваў, spiwαυ; душеў, dušευ)… | 
|
(«Ми прийняли сербське џ… та волоське ў…»).
Окрім білоруської, жодна інша слов'янська мова зараз не застосовує цієї літери, хоч вона наявна в українській мовознавчій літературі[4]. Серед неслов'янських мов, що записують кирилицею, ў вживається в дунганській мові, мові сибірських ескімосів Юпік. Узбецька і каракалпацька мови також послуговувалися нею до переходу на латинську абетку 1992-го року.
У вересні 2003 року під час святкування «Днів білоруської писемності» (біл. Дні беларускай пісьменнасьці) Полоцька міська влада встановила у найдавнішому білоруському місті пам'ятник на честь цієї унікальної для білоруської мови літери[5]. Початковий задум пам'ятника належить білоруському каліграфові професору Павлові Семчанку — дослідникові шрифтів.
У білорусів традиційно літера Ў посідає місце Щ[6] (якої в них немає).
| Кодування | Регістр | Десятковий код | 16-ковий код | Двійковий код |
|---|---|---|---|---|
| UTF-8 |
Мала | 209 158 | D1 9E | 11010001 10011110 |
| Велика | 208 142 | D0 8E | 11010000 10001110 | |
| UTF-16 (ціла літера) |
Мала | 1118 | 045E | 00000100 00001110 |
| Велика | 1038 | 040E | 00000100 01011110 | |
| UTF-16 (розклад) |
Мала | 69403398 | 0423 0306 | 00000100 00100011 00000011 00000110 |
| Велика | 71500550 | 0443 0306 | 00000100 01000011 00000011 00000110 | |
| ISO 8859-5 | Мала | 174 | AE | 10101110 |
| Велика | 254 | FE | 11111110 | |
| KOI-8 |
Мала | 190 | BE | 10111110 |
| Велика | 174 | AE | 10101110 | |
| Windows-1251 | Мала | 161 | A1 | 10100001 |
| Велика | 162 | A2 | 10100010 |
- ↑ Булыка (Bulyka). У нескладовае // Энцыклапедыя літаратуры і мастацтва Беларусі. Т.4. Мінск: БСЭ. — 1987.
- ↑ Там само.
- ↑ Текст «Русалки Дністрової» [Архівовано 19 квітень 2014 у Wayback Machine.] у Проекті Растко
- ↑ Гуцульські говірки. Короткий словник. — Львів, 1999. — С. 9.
- ↑ http://www.pravapis.org/art_letter_monument.asp(біл.)[недоступне посилання з серпня 2019]
- ↑ http://www.mova.org/bellinux/kbd.html(біл.)[недоступне посилання з серпня 2019]. Переглянуто 30 вересня 2007 р.
- Беларуская мова: Вучэб. дапам. / Э. Д. Блінава, Н. В. Гаўрош, М. Ц. Кавалёва і інш.; Пад рэд. М. С. Яўневіча. — Мн. : Выш. школа, 1991. ISBN 5-339-00539-9.