Русалка (опера)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Опера «Русалка»
чеськ. Rusalka
КомпозиторАнтонін Леопольд Дворжак
Автор лібретоJaroslav Kvapild
Мова лібреточеська
Кількість дій3 Дія (театр)
Рік створення1900
Перша постановка31 березня 1901
Місце першої постановкиmain building of the National Theatre in Pragued
Інформація у Вікіданих

CMNS: Русалка у Вікісховищі

«Русалка» (op. 114, чеськ. Rusalka) — опера («лірична казка») Антоніна Дворжака. Лібрето чеською мовою було написано поетом Ярославом Квапілом[1] (1868–1950) на основі казок Карела Яромира Ербена та Божени Немцової. Русалка — водна наяда із слов'янської міфології, зазвичай мешкає на озері чи річці. «Русалка» — дев'ята опера Дворжака.[2] Це одна з найуспішніших чеських опер і є наріжним каменем репертуару чеських оперних театрів.

Дворжак багато років грав на альті в піт-оркестрах Праги (у Сословному театрі з 1857 по 1859 роки, будучи ще студентом, потім з 1862 по 1871 роки у Тимчасовому театрі). Таким чином, він мав наочний досвід широкого спектра опер Моцарта, Вебера, Россіні, Лорцінга, Верді, Вагнера та Сметани.

Багато років незнайомість з операми Дворжака за межами чеських земель допомагала посилити уявлення про те, що написання опер була його побічною діяльністю, і що, незважаючи на красу мелодій та оркестрових тембрів, «Русалка» не була центральною частиною його творчого доробку чи міжнародного ліричного театру. В останні роки оперу все частіше виконують великі оперні компанії.[2] За п'ять сезонів з 2008 по 2013 роки її виконували оперні компанії у всьому світі набагато більше, ніж всі опери Дворжака разом.

Найпопулярніший уривок з «Русалки» — це «Пісня до місяця» (чеськ. Měsíčku na nebi hlubokém) з першої дії, яка часто виконується на концертах та записується окремо. ЇЇ також було аранжовано для скрипки і використовували як саундтрек до фільмів.

Історія композиції

[ред. | ред. код]
Ржежена Матурова — перша Русалка

Лібретто Квапіля на основі творів Ербена та Немцової, було написане ще до того, як він мав контракт із композитором. Сюжет містить елементи, які також фігурують у «Русалонці» Ганса Крістіана Андерсена та в романі «Ундіна» Фрідріха де ла Мотте Фуке.[1] Лемаріова описує сюжет як «сумну, сучасну казка», яка подібна до його попередньої п'єси «Princessa Pampeliška».[3] Лібрето було завершено до 1899 року, коли Квапіль почав шукати композиторів, зацікавлених у постановці його тексту на музику. Його друзі-композитори займалися іншими творами, але натякнули, що Дворжак шукав проєкт. Композитор, завжди зацікавлений у розповідях Ербена, прочитав лібрето і написав оперу досить швидко, перший варіант був розпочатий 22 квітня 1900 року і завершений до кінця листопада.[4] Після чотирьох симфонічних віршів, натхненних фольклорними баладами Ербена 1896–97, «Русалку» можна вважати кульмінацією дослідження Дворжака «широкого різномаїття музичних прийомів створення драми».[2]

Історія виконання

[ред. | ред. код]

«Русалка» вперше була виконана в Празі 31 березня 1901 року, а Ржежена Матурова була першою русалкою. Опера мала величезний успіх на чеських землях, а незабаром здобула успіх і за кордоном.[5]

Перший виступ за межами Богемії відбувся у Любляні.[6] Опера була поставлена у Відні чеською компанією у 1910 році; з німецьким перекладом — в Штутгарті в 1935 році. Прем'єра на сцені у Великій Британії відбулася у театрі Садлера Веллса в 1959 році; в 1983 році постановку Англійської національної опери було знято і поставлено кілька разів.[4]

Прем'єра опери в США відбулася в опері Сан-Дієго в 1975 році.[7] «Русалка» вперше була виконана в Нью-Йорку в Метрополітен-опері в 1993 році, у постановці Віденської державної опери, режисером Отто Шенком, з Габріелою Бенячковою та Нілом Розеншайном.[8]

Дійові особи та перші виконавці

[ред. | ред. код]
Партія Тип голосу Прем'єрна постановка, 31 березня 1901 року
(Диригент: Карел Коваревич )
Русалка, водна німфа сопрано Ржежена Матурова
Принц тенор Богуміл Птак
Водяник, водяний гоблін бас Вацлав Климент
Іноземна принцеса сопрано Марі Кубатова
Баба-Яга, відьма меццо-сопрано Ружена Викокалова-Брадакова
Перша лісова мавка сопрано Амалія Бобкова
Друга лісова мавка сопрано Елла Тврдкова
Третя лісова мавка контральто Гелена Товарніцка
Лісник тенор Адольф Крессінґ
Хлопчик з кухні сопрано Вілеміна Гайкова
Мисливець баритон Франтишек Шір
Приспів: Лісові німфи, весільні гості в замку, свита принца.

Короткий зміст

[ред. | ред. код]

Дія перша

[ред. | ред. код]

Галявина на краю озера

Три лісові мавки дражнять Водяника — володаря озера. Русалка — водяна німфа — розповідає батькові, що закохалася у людського принца, який приходить полювати навколо озера, і що вона хоче стати людиною, щоб його обійняти. Водяник каже їй, що це погана ідея, але, тим не менше, спрямовує її на допомогу до відьми — Баби-Яги. Русалка співає «Пісню до місяця», просячи його розказати принцу про її кохання. Баба-Яка каже Русалці, що якщо вона стане людиною, вона втратить дар мови і безсмертя; більше того, якщо її кохання з принцом не буде взаємним, він помре, і вона буде вічно проклята. Русалка погоджується на умови та п'є зілля. Принц, полюючи на білу лань, знаходить Русалку, обіймає її та забирає з галявини, в той час плачуть батько та сестри.

Дія друга

[ред. | ред. код]

Сад замку принца

Лісник і його племінник — хлопчик з кухні — зауважують, що принц має одружитися з німою і безіменною нареченою. Вони підозрюють чаклунське мистецтво і сумніваються, що воно триватиме, оскільки принц вже звертає увагу на іноземну принцесу, яка є весільною гостею. Іноземна принцеса — ревнива, вона проклинає пару. Принц відкидає Русалку. Русалка повертається до озера з батьком Водяником. Хоча іноземна принцеса вже здобула прихильність принца, їй огидна несталість і зрада принца, вона зневажає його, кажучи йому йти за відкинутою нареченою до пекла.

Дія третя

[ред. | ред. код]

Галявина на краю озера

Русалка просить Бабу-Ягу розв'язати її проблеми, яка їй каже, що вона може врятувати себе, якщо вона вб'є принца кинджалом, який Баба-Яка дає Русалці. Русалка відкидає цю пропозицію, кидаючи кинджал в озеро. Русалка стає блимавкою — духом смерті, що живе в глибині озера, виникаючи лише для того, щоб заманити людей на смерть. Лісник і хлопець з кухні просять поради Баби-Яки для принца, якого, мовляв, зрадила Русалка. Водяник каже, що насправді принц зрадив Русалку. Лісові мавки оплакують тяжке становище Русалки. Принц, шукаючи свою білу лань, підходить до озера, відчуває Русалку і кличе її. Він просить її поцілувати його, навіть знаючи, що її поцілунок означає смерть і прокляття. Вони цілуються, і він помирає; а Водяник промовляє: «Всі жертви  марні». Русалка дякує принцу за те, що він дозволив їй пережити людську любов, віддає його душу Богові і повертається на своє місце в глибині озера як демон смерті.

Інструменти

[ред. | ред. код]

Русалка написана для 2 флейт, 1 флейти-піколо, 2 гобоїв, 1 англійського ріжка, 2 кларнетів, 1 бас-кларнета, 2 фаготів, 4 валторн, 3 труб, 3 тромбонів, 1 туба, ударних, арфи та струнних.

Записи

[ред. | ред. код]
Рік У ролях (Русалка, Принц,
Водяник, Іноземна принцеса, Баба-Яга)
Диригент
Оперний театр та оркестр
Лейбл
1952 рік Людмила Червінкова
Бено Блахут
Едуард Гакен
Марі Підвалова
Марта Красова
Ярослав Кромбголк

Хор та оркестр Празького національного театру

CD: Supraphon
Cat: SU 3811-2[9]
1961 рік Мілада Шубртова
Іво Жидек
Едуард Гакен
Алена Мікова
Марі Овчачікова
Зденек Халабала

Хор та оркестр Празького національного театру

LP: Supraphon
Cat: SU 50440 3[10]
1984 рік Габріела Бенячкова
Віслав Охман
Річард Новак
Драгоміра Дробкова
Вера Соукупова
Вацлав Нойман

Чеська філармонія та Празький філармонійний хор

CD: Supraphon (перевипуск у 2003 році)
Cat: SU 3178-2 633[11]
1986 рік Ейлін Ганнан
Джон Трелівен
Родні Маканн
Філіс Каннан
Енн Говард
Марк Едлер

Оркестр та хор Англійської національної опери (співає англійською мовою; режисер Девід Паутні )

DVD: Arthaus Musik (2006 р.)
Cat: 102 019
1997 рік Урсула Фурі-Бернар
Вальтер Коппола
Марсель Роска
Тізяна К. Соят
Неллі Бочкова
Олександр Рахбарі


Загребська філармонія та академічний хор Івана Горана Ковачича

CD: Brilliant Classics
Cat: 93968[12]
1998 рік Рене Флемінг
Бен Геппнер
Франц Гавлата
Єва Урбанова
Долора Заїк
Чарлз Макеррас

Чеська філармонія та змішаний хор Кюн

CD: Decca
Cat: 000289 460 5682 0[13]
2002 рік Рене Флемінг
Сергій Ларін
Франц Хаулата
Єва Урбанова
Лариса Діадкова
Джеймс Конлон


Оркестр та хор Паризької опери

DVD: Arthaus Musik (перевипуск у 2009 році),
Cat: 107 031
2007 рік Шеріл Баркер
Росаріо Ла Спіна
Брюс Мартін
Елізабет Вайтхаус
Енн-Марі Оуенс
Річард Хікокс


Австралійський оркестр опери та балету, хор Opera Australia

CD: Chandos,
Cat: CHAN 10449 (3)[14]
2008 рік Камілла Найлунд
Пйотр Бечала
Алан Хелд
Емілі Мегі
Біргіт Реммерт
Франц Вельзер-Мест


Оркестр Клівленда

CD: Orfeo,



Cat: C792113D[15]
2009 рік Ана Марія Мартінес
Брендон Йованович
Міша Шеломянскі
Тетяна Павловська
Лариса Діадкова
Іржі Белоглавек


Лондонський філармонійний оркестр та хор Glydebourne

CD: Glyndebourne Festival Opera

Cat: GFOCD 007-09
2014 рік Мірто Папатанасіу
Павло Черноч
Анналена Перссон
Віллард Вайт
Рене Морлок
Джуліан Габбард


Симфонічний оркест і хор Королівського театру Ла-Монне

DVD та Blu-ray диск: EuroArts (етикетка DVD)

Cat: 2059928

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Šíp, Ladislav (2005). Album notes for Rusalka (Prague National Theatre Orchestra, conductor: Jaroslav Krombholc), pp. 8–15. Prague: Supraphon.
  2. а б в Loppert M. "Catching up with Rusalka." Essay in programme book, Glyndebourne Festival Opera 2009, p. 86.
  3. Lemariová M.: "Rusalka – its dramatic conception and philosophy" (summary). In: Antonín Dvořák Dramatik / Antonín Dvořák the Dramatist, ed Jitka Brabcová and Jarmil Burghauser. Theatre Institute, Prague, 1994.
  4. а б Smaczny J. "Rusalka". In: The New Grove Dictionary of Opera. Macmillan, London and New York, 1997.
  5. Burghauser, Jarmil (2006). Antonín Dvořák (чес.). Prague: Koniasch Latin Press. с. 102. ISBN 80-86791-26-2.
  6. Vrkocová L. Antonín Dvořák and his Rusalka. Booklet notes for Supraphon LPs 50440 3, 1963.
  7. 1975–1976. San Diego Opera Performance Archives. Архів оригіналу за 25 September 2015. Процитовано 9 листопада 2015.
  8. "Is Rusalka A Fairy Tale? Yes. And No." [Архівовано 18 січня 2018 у Wayback Machine.] by Kenneth Furie, The New York Times, 7 November 1993
  9. Review in Classical Recordings Quarterly, Spring 2007, Vol 48, p. 96.
  10. Review in Classical Recordings Quarterly, Autumn 2005, Vol 42, p. 63.
  11. On-line catalogue entry Neumann CD. Supraphon. Архів оригіналу за 16 July 2011. Процитовано 7 листопада 2010.
  12. Dvorák: Rusalka. Brilliant Classics. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 17 вересня 2013.
  13. On-line catalogue entry Mackerras CD. Decca Classics. Архів оригіналу за 5 березня 2012. Процитовано 7 листопада 2010.
  14. On-line catalogue entry Hickox CD. Chandos Records. Архів оригіналу за 6 травня 2016. Процитовано 7 листопада 2010.
  15. CD review. Diapason, Vol 598, January 2012.

Список літератуи

[ред. | ред. код]

Чік, Тімоті. Русалка, Посібник з перекладом та вимовою [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.], Ланхам: Опудало, 2009. ISBN 978-0-8108-8305-5

Джерела

[ред. | ред. код]