Дз: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Zvukovsky (обговорення | внесок)
адаптація під планшети: зміна розміру таблиці з 550 до 540 пкс, щоб прибрати величезний пустий абзац
 
(Не показані 15 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Заголовок з малої літери}}
{{Кирилиця
{{Кирилиця
|Заголовок=Дз
|Заголовок=Дз
Рядок 4: Рядок 5:
}}
}}


'''Дз''' — [[диграф]], що використовується в [[кирилиця|кирилиці]]. Складається з двох окремих кириличних букв [[д]] і [[з]]. Позначає [[дзвінкий ясенний африкат]] [d͡z]; перед /i, j/ позначає [[палаталізація|палаталізований]] (пом'якшений) [d͡zʲ]. Використовується в [[слов'янські мови|слов'янських]] ([[білоруська мова|білоруській]] і [[українська мова|українській]]) і несловянських ([[абазинська мова|абазинській]], [[адигейська мова|адигейській]], [[кабардино-черкеська мова|кабардино-черкеській]], [[осетинська мова|осетинській]]) мовах.
'''дз''' — [[диграф]], що використовується в [[кирилиця|кирилиці]]. Складається з двох окремих кириличних букв [[д]] і [[з]]. Позначає один звук — [[дзвінкий ясенний африкат]] [d͡z]; перед /i, j/ позначає [[палаталізація|палаталізований]] (пом'якшений) [d͡zʲ]. Використовується в [[слов'янські мови|слов'янських]] ([[білоруська мова|білоруській]] і [[українська мова|українській]]) і несловянських ([[абазинська мова|абазинській]], [[адигейська мова|адигейській]], [[кабардино-черкеська мова|кабардино-черкеській]], [[осетинська мова|осетинській]]) мовах.


== Мови ==
== Мови ==
{| class="wikitable sortable" width="400px"
{| class="wikitable sortable" width="540px"
|-
|-
!Мова
!Мова
Рядок 13: Рядок 14:
!Примітки
!Примітки
|-
|-
|[[білоруська мова|білоруська]] || [[дзвінкий ясенний африкат|/d͡z/]], [[дзвінкий ясенний африкат|/d͡zʲ/]] || дві окремі літери
|[[білоруська мова|білоруська]] || [[дзвінкий ясенний африкат|/d͡z/]] || дві окремі [[літера|літери]], одна [[фонема]]
|-
|-
|[[українська мова|українська]] || /d͡z/, /d͡zʲ/ || дві окремі літери
|[[українська мова|українська]] || /d͡z/<ref>{{harvcoltxt|Press|Pugh|1999|p=20}}</ref> || дві окремі літери, одна фонема
|-
|-
|[[абазинська мова|абазинська]] || /d͡z/ || самостійна літера '''ДЗ, дз'''
|[[абазинська мова|абазинська]] || /d͡z/ || самостійна літера '''ДЗ, дз'''
Рядок 26: Рядок 27:
|}
|}


В білоруській і українській мовах '''дз''' читається як два окремих звуки на стику префікса і кореня слова :
* У білоруській і українській мовах '''дз''' читається як два окремих звуки на стику префікса і кореня слова :
*:Наприклад: {{lang-be|па'''дз'''емны}}; {{lang-uk|пі'''дз'''емний}}.
*: Наприклад: {{lang-be|па'''дз'''емны}}; {{lang-uk|пі'''дз'''емний}}.


== Інші позначення ==
== Інші позначення ==
У кириличних мовах звук [d͡z] також позначається як:
У кириличних абетках звук [d͡z] також позначається як:
*[[Ӡ]] — [[абхазька мова]].
* [[Ӡ (кирилиця)|Ӡ]]&nbsp;— [[абхазька мова]].
*[[Ѕ (кирилиця)|Ѕ]] — [[македонська мова]].
* [[Ѕ (кирилиця)|Ѕ]]&nbsp;— [[македонська мова]].
У некириличних мовах:
У некириличних мовах:
*[[Дза (вірменська літера)|Ձ]] — [[вірменська мова]]
* [[Дза (вірменська літера)|Ձ]]&nbsp;— [[вірменська мова]]
*[[Дзил (грузинська літера)|ძ]] — [[грузинська мова]]
* [[Дзил (грузинська літера)|ძ]]&nbsp;— [[грузинська мова]]
*[[dz]] — мови, що використовують латинку.
* [[dz]]&nbsp;— мови, що використовують латинку.

== Примітки ==
{{reflist}}


== Джерела ==
== Джерела ==
* {{УРЕ}}
* {{УРЕ}}
* ''[[Півторак Григорій Петрович|Півторак Г. П.]]'' Ч // [[Українська мова (енциклопедія)|Українська мова. Енциклопедія]].&nbsp;— К.: Українська енциклопедія ім. М.&nbsp;П.&nbsp;Бажана, 2000.
* ''[[Півторак Григорій Петрович|Півторак Г. П.]]'' Ч // [[Українська мова (енциклопедія)|Українська мова. Енциклопедія]].&nbsp;— К.: Українська енциклопедія ім. М.&nbsp;П.&nbsp;Бажана, 2000.
*{{книга
* {{книга
|автор = [[Жовтобрюх Михайло Андрійович|Жовтобрюх М. А.]], [[Кулик Борис Миколайович|Кулик Б.М.]]
|автор = [[Жовтобрюх Михайло Андрійович|Жовтобрюх М. А.]], [[Кулик Борис Миколайович|Кулик Б.М.]]
|частина =
|частина =
Рядок 56: Рядок 60:
|isbn =
|isbn =
}}
}}
*{{книга
* {{книга
|автор = Жовтобрюх М. А., [[Русанівський Віталій Макарович|Русанівський В.М.]], [[Скляренко Віталій Григорович|Скляренко В.Г.]]
|автор = Жовтобрюх М. А., [[Русанівський Віталій Макарович|Русанівський В.М.]], [[Скляренко Віталій Григорович|Скляренко В.Г.]]
|частина =
|частина =
Рядок 71: Рядок 75:
|isbn =
|isbn =
}}
}}
*{{книга
* {{книга
|автор = Press, Ian; Pugh, Stefan.
|автор = Press, Ian; Pugh, Stefan.
|частина =
|частина =
Рядок 86: Рядок 90:
|isbn = 978-0415150309
|isbn = 978-0415150309
}}
}}
*{{книга
* {{книга
|автор = [[Джордж Кемпбелл (мовознавець)|Campbell, George L.]], King, Gareth.
|автор = [[Джордж Кемпбелл (мовознавець)|Campbell, George L.]], King, Gareth.
|частина =
|частина =

Поточна версія на 19:32, 3 січня 2022

Дз
Кирилиця
А Б В Г Ґ Д Ѓ
Ђ Е Ѐ Є Ё Ж З
З́ Ѕ И Ѝ І Ї Й
Ј К Л Љ М Н Њ
О П Р С С́ Т Ћ
Ќ У Ў Ф Х Ц Ч
Џ Ш Щ Ъ Ы Ь Э
Ю Я
Неслов'янські літери
А̄ А́ А̀ Ӑ А̂ А̊ Ӓ
Ӓ̄ А̃ А̨ Ә Ә́ Ә̃ Ӛ
Ӕ Ғ Г̧ Г̑ Г̄ Ӻ Ӷ
Ԁ Ԃ Ԫ Ԭ
Ӗ Е̄ Е̃ Ё̄ Є̈ Ӂ Җ
Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ Ԑ Ԑ̈
Ӡ Ԇ Ӣ И̃ Ҋ Ӥ Қ
Ӄ Ҡ Ҟ Ҝ Ԟ Ԛ Ӆ
Ԯ Ԓ Ԡ Ԉ Ԕ Ӎ Ӊ
Ң Ԩ Ӈ Ҥ Ԣ Ԋ О̆
О̃ О̄ Ӧ Ө Ө̄ Ӫ Ҩ
Ԥ Ҧ Р̌ Ҏ Ԗ Ҫ Ԍ
Ҭ Ԏ У̃ Ӯ
Ӱ Ӱ́ Ӳ Ү Ү́ Ұ Х̑
Ҳ Ӽ Ӿ Һ Һ̈ Ԧ
Ҵ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ
Ҽ Ҿ Ы̆ Ы̄ Ӹ
Ҍ Э̆ Э̄ Э̇ Ӭ Ӭ́ Ӭ̄
Ю̆ Ю̈ Ю̈́ Ю̄ Я̆ Я̄ Я̈
Ԙ Ԝ Ӏ  
Застарілі літери
Ҁ Ѻ Ѹ Ѡ Ѽ
Ѿ Ѣ ІЯ Ѥ Юси Ѧ
Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ Ѳ Ѵ
Ѷ
Ꚏ̆
Літери кирилиці

дз — диграф, що використовується в кирилиці. Складається з двох окремих кириличних букв д і з. Позначає один звук — дзвінкий ясенний африкат [d͡z]; перед /i, j/ позначає палаталізований (пом'якшений) [d͡zʲ]. Використовується в слов'янських (білоруській і українській) і несловянських (абазинській, адигейській, кабардино-черкеській, осетинській) мовах.

Мова МФА Примітки
білоруська /d͡z/ дві окремі літери, одна фонема
українська /d͡z/[1] дві окремі літери, одна фонема
абазинська /d͡z/ самостійна літера ДЗ, дз
адигейська /d͡z/ самостійна літера ДЗ, дз
кабардино-черкеська /d͡z/ самостійна літера ДЗ, дз
осетинська /d͡z/ самостійна літера ДЗ, дз
  • У білоруській і українській мовах дз читається як два окремих звуки на стику префікса і кореня слова :
    Наприклад: біл. падземны; укр. підземний.

Інші позначення

[ред. | ред. код]

У кириличних абетках звук [d͡z] також позначається як:

У некириличних мовах:

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]