Дз: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
адаптація під планшети: зміна розміру таблиці з 550 до 540 пкс, щоб прибрати величезний пустий абзац |
|||
(Не показані 15 проміжних версій 5 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Заголовок з малої літери}} |
|||
{{Кирилиця |
{{Кирилиця |
||
|Заголовок=Дз |
|Заголовок=Дз |
||
Рядок 4: | Рядок 5: | ||
}} |
}} |
||
''' |
'''дз''' — [[диграф]], що використовується в [[кирилиця|кирилиці]]. Складається з двох окремих кириличних букв [[д]] і [[з]]. Позначає один звук — [[дзвінкий ясенний африкат]] [d͡z]; перед /i, j/ позначає [[палаталізація|палаталізований]] (пом'якшений) [d͡zʲ]. Використовується в [[слов'янські мови|слов'янських]] ([[білоруська мова|білоруській]] і [[українська мова|українській]]) і несловянських ([[абазинська мова|абазинській]], [[адигейська мова|адигейській]], [[кабардино-черкеська мова|кабардино-черкеській]], [[осетинська мова|осетинській]]) мовах. |
||
== Мови == |
== Мови == |
||
{| class="wikitable sortable" width=" |
{| class="wikitable sortable" width="540px" |
||
|- |
|- |
||
!Мова |
!Мова |
||
Рядок 13: | Рядок 14: | ||
!Примітки |
!Примітки |
||
|- |
|- |
||
|[[білоруська мова|білоруська]] || [[дзвінкий ясенний африкат|/d͡z |
|[[білоруська мова|білоруська]] || [[дзвінкий ясенний африкат|/d͡z/]] || дві окремі [[літера|літери]], одна [[фонема]] |
||
|- |
|- |
||
|[[українська мова|українська]] || /d͡z/ |
|[[українська мова|українська]] || /d͡z/<ref>{{harvcoltxt|Press|Pugh|1999|p=20}}</ref> || дві окремі літери, одна фонема |
||
|- |
|- |
||
|[[абазинська мова|абазинська]] || /d͡z/ || самостійна літера '''ДЗ, дз''' |
|[[абазинська мова|абазинська]] || /d͡z/ || самостійна літера '''ДЗ, дз''' |
||
Рядок 26: | Рядок 27: | ||
|} |
|} |
||
* У білоруській і українській мовах '''дз''' читається як два окремих звуки на стику префікса і кореня слова : |
|||
*:Наприклад: {{lang-be|па'''дз'''емны}}; {{lang-uk|пі'''дз'''емний}}. |
*: Наприклад: {{lang-be|па'''дз'''емны}}; {{lang-uk|пі'''дз'''емний}}. |
||
== Інші позначення == |
== Інші позначення == |
||
У кириличних |
У кириличних абетках звук [d͡z] також позначається як: |
||
*[[Ӡ]] |
* [[Ӡ (кирилиця)|Ӡ]] — [[абхазька мова]]. |
||
*[[Ѕ (кирилиця)|Ѕ]] |
* [[Ѕ (кирилиця)|Ѕ]] — [[македонська мова]]. |
||
У некириличних мовах: |
У некириличних мовах: |
||
*[[Дза (вірменська літера)|Ձ]] |
* [[Дза (вірменська літера)|Ձ]] — [[вірменська мова]] |
||
*[[Дзил (грузинська літера)|ძ]] |
* [[Дзил (грузинська літера)|ძ]] — [[грузинська мова]] |
||
*[[dz]] |
* [[dz]] — мови, що використовують латинку. |
||
== Примітки == |
|||
{{reflist}} |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* {{УРЕ}} |
* {{УРЕ}} |
||
* ''[[Півторак Григорій Петрович|Півторак Г. П.]]'' Ч // [[Українська мова (енциклопедія)|Українська мова. Енциклопедія]]. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000. |
* ''[[Півторак Григорій Петрович|Півторак Г. П.]]'' Ч // [[Українська мова (енциклопедія)|Українська мова. Енциклопедія]]. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000. |
||
*{{книга |
* {{книга |
||
|автор = [[Жовтобрюх Михайло Андрійович|Жовтобрюх М. А.]], [[Кулик Борис Миколайович|Кулик Б.М.]] |
|автор = [[Жовтобрюх Михайло Андрійович|Жовтобрюх М. А.]], [[Кулик Борис Миколайович|Кулик Б.М.]] |
||
|частина = |
|частина = |
||
Рядок 56: | Рядок 60: | ||
|isbn = |
|isbn = |
||
}} |
}} |
||
*{{книга |
* {{книга |
||
|автор = Жовтобрюх М. А., [[Русанівський Віталій Макарович|Русанівський В.М.]], [[Скляренко Віталій Григорович|Скляренко В.Г.]] |
|автор = Жовтобрюх М. А., [[Русанівський Віталій Макарович|Русанівський В.М.]], [[Скляренко Віталій Григорович|Скляренко В.Г.]] |
||
|частина = |
|частина = |
||
Рядок 71: | Рядок 75: | ||
|isbn = |
|isbn = |
||
}} |
}} |
||
*{{книга |
* {{книга |
||
|автор = Press, Ian; Pugh, Stefan. |
|автор = Press, Ian; Pugh, Stefan. |
||
|частина = |
|частина = |
||
Рядок 86: | Рядок 90: | ||
|isbn = 978-0415150309 |
|isbn = 978-0415150309 |
||
}} |
}} |
||
*{{книга |
* {{книга |
||
|автор = [[Джордж Кемпбелл (мовознавець)|Campbell, George L.]], King, Gareth. |
|автор = [[Джордж Кемпбелл (мовознавець)|Campbell, George L.]], King, Gareth. |
||
|частина = |
|частина = |
Поточна версія на 19:32, 3 січня 2022
Дз | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Кирилиця | ||||||
А | Б | В | Г | Ґ | Д | Ѓ |
Ђ | Е | Ѐ | Є | Ё | Ж | З |
З́ | Ѕ | И | Ѝ | І | Ї | Й |
Ј | К | Л | Љ | М | Н | Њ |
О | П | Р | С | С́ | Т | Ћ |
Ќ | У | Ў | Ф | Х | Ц | Ч |
Џ | Ш | Щ | Ъ | Ы | Ь | Э |
Ю | Я | |||||
Неслов'янські літери | ||||||
А̄ | А́ | А̀ | Ӑ | А̂ | А̊ | Ӓ |
Ӓ̄ | А̃ | А̨ | Ә | Ә́ | Ә̃ | Ӛ |
Ӕ | Ғ | Г̧ | Г̑ | Г̄ | Ӻ | Ӷ |
Ԁ | Ԃ | Ꚃ | Ꚁ | Ꚉ | Ԫ | Ԭ |
Ӗ | Е̄ | Е̃ | Ё̄ | Є̈ | Ӂ | Җ |
Ꚅ | Ӝ | Ԅ | Ҙ | Ӟ | Ԑ | Ԑ̈ |
Ӡ | Ԇ | Ӣ | И̃ | Ҋ | Ӥ | Қ |
Ӄ | Ҡ | Ҟ | Ҝ | Ԟ | Ԛ | Ӆ |
Ԯ | Ԓ | Ԡ | Ԉ | Ԕ | Ӎ | Ӊ |
Ң | Ԩ | Ӈ | Ҥ | Ԣ | Ԋ | О̆ |
О̃ | О̄ | Ӧ | Ө | Ө̄ | Ӫ | Ҩ |
Ԥ | Ҧ | Р̌ | Ҏ | Ԗ | Ҫ | Ԍ |
Ꚑ | Ҭ | Ꚋ | Ꚍ | Ԏ | У̃ | Ӯ |
Ӱ | Ӱ́ | Ӳ | Ү | Ү́ | Ұ | Х̑ |
Ҳ | Ӽ | Ӿ | Һ | Һ̈ | Ԧ | Ꚕ |
Ҵ | Ꚏ | Ҷ | Ӵ | Ӌ | Ҹ | Ꚓ |
Ꚗ | Ꚇ | Ҽ | Ҿ | Ы̆ | Ы̄ | Ӹ |
Ҍ | Э̆ | Э̄ | Э̇ | Ӭ | Ӭ́ | Ӭ̄ |
Ю̆ | Ю̈ | Ю̈́ | Ю̄ | Я̆ | Я̄ | Я̈ |
Ԙ | Ԝ | Ӏ | ||||
Застарілі літери | ||||||
Ꙁ | Ꙇ | Ҁ | Ѻ | Ѹ | Ѡ | Ѽ |
Ѿ | Ѣ | Ꙑ | ІЯ | Ѥ | Юси | Ѧ |
Ѫ | Ѩ | Ѭ | Ѯ | Ѱ | Ѳ | Ѵ |
Ѷ | Ꙟ | Ꙡ | Ꙣ | Ꙥ | Ꙧ | Ꙩ |
Ꙫ | Ꙭ | ꙮ | Ꚙ | Ꚛ | Ꚏ̆ | Ꙏ |
Літери кирилиці |
дз — диграф, що використовується в кирилиці. Складається з двох окремих кириличних букв д і з. Позначає один звук — дзвінкий ясенний африкат [d͡z]; перед /i, j/ позначає палаталізований (пом'якшений) [d͡zʲ]. Використовується в слов'янських (білоруській і українській) і несловянських (абазинській, адигейській, кабардино-черкеській, осетинській) мовах.
Мова | МФА | Примітки |
---|---|---|
білоруська | /d͡z/ | дві окремі літери, одна фонема |
українська | /d͡z/[1] | дві окремі літери, одна фонема |
абазинська | /d͡z/ | самостійна літера ДЗ, дз |
адигейська | /d͡z/ | самостійна літера ДЗ, дз |
кабардино-черкеська | /d͡z/ | самостійна літера ДЗ, дз |
осетинська | /d͡z/ | самостійна літера ДЗ, дз |
- У білоруській і українській мовах дз читається як два окремих звуки на стику префікса і кореня слова :
У кириличних абетках звук [d͡z] також позначається як:
- Ӡ — абхазька мова.
- Ѕ — македонська мова.
У некириличних мовах:
- Ձ — вірменська мова
- ძ — грузинська мова
- dz — мови, що використовують латинку.
- ↑ Press & Pugh (1999:20)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Півторак Г. П. Ч // Українська мова. Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.
- Жовтобрюх М. А., Кулик Б.М. Курс сучасної української мови. Частина І. — Киïв : Радянська школа, 1965. — 424 с.
- Жовтобрюх М. А., Русанівський В.М., Скляренко В.Г. Історія української мови. Фонетика. — Киïв : Наукова думка, 1979. — 367 с.
- Press, Ian; Pugh, Stefan. Ukrainian: A Comprehensive Grammar (Routledge Comprehensive Grammars). — London, New York : Routledge, 1999. — 332 с. — ISBN 978-0415150309.
- Campbell, George L., King, Gareth. Compendium of the World's Languages. — 3rd edition. — London, New York : Routledge, 2012. — 1984 с. — ISBN 978-0415499699.