Ubuntu: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
EmausBot (обговорення | внесок)
Боти
711 076 редагувань
м Робот: хорошая статья da:Ubuntu
StSasha (обговорення | внесок)
4528 редагувань
оновлення даних
Рядок 7: Рядок 7:
| family = [[Linux]]
| family = [[Linux]]
| source_model = [[Вільне програмне забезпечення]]
| source_model = [[Вільне програмне забезпечення]]
| latest_release_version = 10.04.1 LTS (Lucid Lynx)
| latest_release_version = 10.10 (Maverick Meerkat)
| latest_release_date = {{release date|2010|8|18}}
| latest_release_date = {{release date|2010|10|10}}
| kernel_type = [[Модульне ядро]] ([[ядро Linux|Linux]])
| kernel_type = [[Модульне ядро]] ([[ядро Linux|Linux]])
| license = Вільні ліцензії
| license = Вільні ліцензії

Версія за 13:01, 10 жовтня 2010

Ubuntu
Ubuntu 10.04 LTS «Lucid Lynx» із середовищем GNOME
РозробникCanonical Ltd. / Ubuntu Foundation
Родина ОСLinux
Вихідна модельВільне програмне забезпечення
Останній випуск10.10 (Maverick Meerkat) / 10 жовтня 2010; 13 років тому (2010-10-10)
Репозиторій
Спосіб оновленняAPT
Менеджер пакетівdpkg
Платформиi386, AMD64, PowerPC, UltraSPARC[1]
Тип ядраМодульне ядро (Linux)
ЛіцензіяВільні ліцензії
ubuntu.com

Ubuntu (МФА: [uːˈbuːntuː][2]) — операційна система для робочих станцій, лептопів і серверів, є найпопулярнішим у світі дистрибутивом Linux[3][4][5][6]. Серед основних цілей Ubuntu — надання сучасного і водночас стабільного програмного забезпечення для пересічного користувача із сильним акцентом на простоту встановлення і користування.

Ubuntu надає користувачу мінімальний набір програм загального призначення: багатовіконне стільничне середовище, засоби для перегляду Інтернету, організації електронної пошти, офісні програми з можливістю читати і записувати файли в форматі Microsoft Office, редактор зображень, програвач компакт-дисків тощо. Спеціалізоване програмне забезпечення, потрібне досвідченішим користувачам, можна отримати із відповідних репозиторіїв. Серверний варіант системи включає також засоби, потрібні для організації сервера баз даних, веб-сервера, сервера електронної пошти, тощо.

Інсталяційні диски Ubuntu не тільки безкоштовні, але й можуть бути безкоштовно доставлені практично у будь яку точку світу.

Загальна характеристика

Ubuntu побудований на основі Debian GNU/Linux — іншого популярного дистрибутиву Лінукс. Спонсорується Canonical Ltd., власником якої є бізнесмен із ПАР Марк Шаттлворт. Назва дистрибутиву походить від зулуської концепції «убунту», яку можна висловити приблизно, як «людяність» [7]. Дистрибутив так названий з метою популяризації духу цієї філософії у світі програмного забезпечення. Ubuntu належить до вільного програмного забезпечення і може безкоштовно передаватись будь-якій кількості користувачів.

Підпроекти

Офіційні підпроекти Kubuntu та Xubuntu використовують у якості основних стільничні середовища KDE та Xfce замість GNOME, який встановлюється за замовчуванням в дистрибутивах основного проекту. Інший офіційний підпроект, Edubuntu, розробляється для шкіл і використання дітьми вдома[8]. Gobuntu є офіційним підпроектом, в якому використовується винятково вільне програмне забезпечення[9]. Новим офіційним підпроектом є JeOS (вимовляється «Джюс»), створений для використання на віртуальних машинах[10].

Стратегія випусків

Нові версії виходять кожні шість місяців. Кожен реліз Ubuntu підтримується оновленнями служб безпеки протягом 18 місяців. Випуски LTS (англ. Long Term Support — довгострокова підтримка), які виходять кожні два роки,[11] підтримуються протягом трьох років для десктопів і п'яти для серверів.[12] Останній LTS випуск, Ubuntu 10.04 LTS (Lucid Lynx), датується 29-им квітня 2010 року.

Основне програмне забезпечення

Ubuntu поставляється з найсвіжішою версією GNOME. Програмне забезпечення підбирається таким чином, щоб інсталяційні пакунки та Live CD помістилися на одному компакт диску, намагаючись водночас надати користувачеві змогу створити для себе зручне робоче середовище. Live CD включає в себе версії популярних крос-платформенних програм (Mozilla Firefox, Mozilla Thunderbird, Empathy, OpenOffice.org та F-Spot), які дають змогу користувачеві ознайомитися із системою ще до встановлення на твердий диск.

Історія та процес розробки

Перший реліз Ubuntu відбувся 20 жовтня 2004, як тимчасове відгалуження Debian GNU/Linux[13] з метою регулярних, кожні шість місяців[14] випусків нової версії системи на базі коду Debian, таким чином, надаючи частіші, ніж Debian, випуски системи. Ubuntu завжди містить останній випуск GNOME, і випуск Ubuntu відбувається через місяць після чергового випуску GNOME.[15] На відміну від деяких інших відгалужень Debian загального призначення, таких, як Xandros, Linspire та Libranet, компанія Canonical залишилася близькою до філософії Debian і використовує для Ubuntu переважно вільне програмне забезпечення, а не покладається на невільні програмні продукти, популярні в бізнес-моделях інших дистрибутивів.[16]

Пакунки Ubuntu, переважно, базуються на пакунках із нестабільної (unstable) групи пакунків Debian. Для встановлення та управління пакунками Ubuntu використовує Advanced Packaging Tool від Debian. Проте, пакунки для Ubuntu і Debian не обов'язково сумісні один з одним.[17] Деякі розробники Ubuntu займаються також і ключовими пакунками Debian, тому вносять зміни до обох проектів.[13] Проте, у квітні 2005 засновник Debian Іан Мердок критикував Ubuntu за несумісність пакунків із Debian, кажучи, що Ubuntu дуже далеко відхилився від Debian Sarge, щоб залишитися сумісним.[18]

Марк Шаттлворт

Ubuntu на даний час фінансується Марком Шаттлвортом через Canonical Ltd.. 8 липня 2005, Canonical оголосила про створення Ubuntu Foundation і забезпечила початкове інвестування у розмірі 10 мільйонів доларів. Мета фонду полягає у тому, щоб гарантувати підтримку і розвиток для всіх майбутніх версій Ubuntu, але на 2006 фонд залишається недіючим. Шаттлворт описує його, як надзвичайний фонд на випадок, якщо підтримка Canonical з якихось причин припиниться.[19]

Є плани щодо відгалуження Ubuntu з кодовою назвою «Grumpy Groundhog». Заплановано, що воно залишатиметься нестабільним відгалуженням, призначеним для розробки і тестування. Джерелом для нього буде безпосередньо система контролю версій програм, що входять до складу Ubuntu. Це передбачено для того, щоб дозволити досвідченим користувачам і розробникам тестувати поточні найсвіжіші версії окремих програм без необхідності самим створювати пакунки; планується заздалегідь попереджати про помилки та проблеми, що виникатимуть на комп'ютерах різної архітектури. [20]

Поточна версія — Ubuntu 10.04 (Lucid Lynx). Її випуск відбувся 29 квітня 2010 року.

Підтримка постачальниками комп'ютерів

Низка виробників і постачальників комп'ютерів продають свої ПК зі встановленою версією Ubuntu Linux. Dell і Tesco[21] дотримуються такої практики з 2007 року, а System 76 постачається з Ubuntu Linux ще з листопада 2005. [22] Dell і System76 [23] пропонують 30-денні, тримісячні, та річні плани технічної підтримки Ubuntu від партнерів Canonical Ltd. Dell постачає свої ПК і лептопи з Ubuntu у Сполученому Королівстві, Франції, Німеччині, Канаді, Іспанії, а також в Латинській Америці. [24] Dell`івські комп'ютери постачаються з Ubuntu 7.10 та Ubuntu 8.04, і дозволяють легально читати DVD за допомогою LinDVD. [25]

Деякі українські виробники ПК (АМІ, Версія, Навігатор, Прексим Д, Техніка для бізнесу, Фокстрот-ІТ, Компас) випускають комп'ютери із установленою ОС Ubuntu[26]

Можливості

Встановлення і видалення програмного забезпечення в Ubuntu

Ubuntu ставить наголос на зручності й простоті використання[27]. Наприклад, широко застосовується утиліта sudo, яка дозволяє користувачам виконувати адміністраторські завдання, не запускаючи небезпечний сеанс суперкористувача.[28] Встановлювач Ubiquity дозволяє встановити систему на твердий диск прямо з оточення Live CD, не перезавантажуючи систему під час процесу інсталяції. Крім того, Ubuntu підкреслює надання нею можливості працювати людям з фізичними вадами, а також на хорошій системі інтернаціоналізації. Починаючи з версії 5.04, в якості системного кодування за замовчуванням використовується UTF-8, що усуває багато проблем, пов'язаних із сумісністю.

Більшість версій Ubuntu Linux йдуть із чималою кількістю попередньо встановленого програмного забезпечення, серед якого офісний пакет OpenOffice.org, браузер Firefox, клієнт систем миттєвих повідомлень Pidgin (також відомий, як Gaim), Клієнт мережі BitTorrent Transmission, редактор растрової графіки GIMP, кілька ігор таких як судоку і шахи. За замовчуванням в Ubuntu закрито доступ до усіх TCP портів за допомогою брандмауера, що серйозно підвищує рівень безпеки системи, особливо для недосвідчених користувачів. Графічний і текстовий інтерфейс системи Ubuntu доступний багатьма мовами, так, наприклад, GNOME 2.22, який за замовчуванням використовується в Ubuntu 8.04 перекладено 46 мовами світу[29], включно з українською.

Live CD

Встановити Ubuntu можна прямо з Live CD, що дозволяє користувачам попрацювати в системі ще до встановлення. Ubuntu також може бути завантажена з USB флеш носія, що дозволяє використовувати її в якості повноцінної системи без наявності твердого диску. Також це буває корисно у випадку, якщо потрібно протестувати, чи добре система підтримує конкретне апаратне забезпечення. CD також включає у себе встановлювач Ubiquity,[30], що дозволяє запустити процес встановлення прямо з нього. Компакт-диск з Live CD надсилається поштою будь-кому, хто цього попросить, а ISO-образи можна вільно звантажити з Інтернету. Встановлення з Live CD вимагає щонайменше 256 Мб оперативної пам'яті.

Перебудова

Існує чимало програмного забезпечення для створення власних збірок Live CD/DVD системи Ubuntu, як то remastersys, Ubuntu Customization Kit та Reconstructor.

Альтернативне встановлення

Стандартний екран реєстрації у системі в Ubuntu Server 8.04.

Окрім встановлювача на Live CD, Ubuntu може бути встановлена альтернативним методом. Даний метод доступний на встановлювальному CD «alternate», та також на DVD.

Інсталяційний CD «alternate» є альтернативною версією інсталяційного компакт-диску, розробленого для специфічних методів встановлення системи Ubuntu за допомогою текстового (псевдо графічного) встановлювача. Інсталяційний CD «alternate» також дозволяє встановити заздалегідь налаштовану OEM систему, оновити стару систему в умовах відсутності доступу до мережі, і для встановлення на комп'ютери з оперативною пам'яттю меншою ніж 320 Мб. Альтернативний інсталіційний CD дозволяє також встановити LVM та/або RAID розбиття диску, а також зашифроване розбиття, яке здійснюється за допомогою dm-crypt. «Alternate» компакт диск не є Live CD.

Ubuntu також може бути встановлена через мережу за допомогою «network install CD». Даний CD встановлює Ubuntu прямо з одного із офіційних дзеркал Ubuntu. Це означає, що усі пакунки будуть найновіших версій. «Network install CD» містить лише ядро для того, щоб запустити встановлювач. Встановлювач є текстовим.[31]

Альтернативний метод встановлення також використовується для Ubuntu Server. CD з Ubuntu Server містить усі пакунки необхдні для встановлення в умовах відсутності доступу до мережі. Встанолювач редакції server за замовчуванням не встановлює графічний інтерфейс.

LiveUSB

Live USB системи Ubuntu може бути створено вручну або ж за допомогою інструментів, на кшталт Live USB creator чи UNetbootin.

Класифікація пакунків та підтримка

Огляд пакунків за допомогою Synaptic в Kubuntu

В Ubuntu все програмне забезпечення ділиться на чотири секції, котрі називають компонентами, щоб відобразити різницю в ліцензії та рівні доступної підтримки.

Пакети розподіляються за компонентами таким чином:

Вільне ПЗ Невільне ПЗ
підтримується Main Restricted
не підтримується Universe Multiverse

Компоненти Main і Universe містять програмне забезпечення, яке відповідає вимогам ліцензії Ubuntu, що приблизно відповідає принципам вільного програмного забезпечення в Debian.

Існує один виняток для компоненти Main, за яким у ній також може міститися пропрієтарне програмне забезпечення у вигляді бінарних файлів і окремих шрифтів, важливих для підтримки роботи іншого програмного забезпечення, в тому разі, коли заміна цих файлів на вільні неможлива без відповідного дозволу.

Це зроблено тому, що Main і Restricted повинні містити все програмне забезпечення, необхідне для повноцінного використання у системі Лінукс. Альтернативні програми для тих же завдань і програми для спеціалізованих застосувань поміщені до Universe і Multiverse.

Пакунки із закритим програмним забезпеченням для Ubuntu зазвичай не підтримуються, але деякі винятки (Restricted) зроблені для важливого закритого програмного забезпечення, на кшталт закритих драйверів апаратних пристроїв, без яких користувачі могли б мати складнощі при запуску Ubuntu на їх системі, особливо це стосується закритих драйверів графічних карт, наприклад, для популярних nVidia і ATI, а також Wi-Fi адаптерів. Рівень підтримки обмежений у порівнянні з Main, оскільки розробники можуть не мати доступу до джерельного тексту.

Ubuntu Backports є офіційним проектом для бекпортування новіших версій певного програмного забезпечення, яке доступне лише у нестабільних версіях Ubuntu. Репозиторій не є всестороннім; він в основному складається з потрібних для користувачів і схвалених пакунків.

Доки умови пропрієтарного програмного забезпечення не обмежують його розповсюдження, воно включається у компонент Multiverse. Він не містить пакунки програм, які зазіхають на американські та міжнародні патенти або закон про авторське право. Деякі приклади програмного забезпечення, не поширюваного з Ubuntu:

  • Програмне забезпечення, яке дозволяє відтворення CSS-скремблованих відео DVD, через сумнівний правовий статус libdvdcss, бібліотеки, котра розшифровує DVD, у деяких частинах світу.
  • Бібліотеки для кодування і декодування багатьох закритих мультимедійних форматів, наприклад, Windows Media.

Неофіційні утиліти, на кшталт EasyUbuntu та Automatix, прагнуть автоматизувати встановлення і налаштування програмного забезпечення, яке офіційно не упаковане для Ubuntu.

Наявність власницького програмного забезпечення

Ubuntu має систему сертифікації для стороннього власницького програмного забезпечення, і Canonical Ltd. керує спеціальним репозиторієм для таких пакунків, який зветься Commercial. У той час, як пакунки програм у Multiverse не мають обмежень на вільне розповсюдження, Commercial включає програмне забезпечення, на розповсюдження якого Canonical Ltd. отримало дозвіл. На момент публікації цей репозиторій включав оглядач інтернету Opera і медіа-програвач RealPlayer.

Випуски

Докладніше: Випуски Ubuntu

Кожен випуск має номер версії та кодову назву. Номер версії складається з року й місяця, в якому відбувся випуск. Наприклад, перший випуск Ubuntu 4.10 вийшов у світ у жовтні 2004 р.[32] Відповідно, номери майбутніх версій є тимчасовими; якщо випуск відкладено на місяць, або більше, то номер версії обов'язково зміниться.

Кодової назви випусків вибираються так, щоб перша літера нової назви була наступною за абеткою відносно першої літери попередньої. Це спорощує розпізнавання номерів версій за кодовою назвою.

Дата виходу нової версії розраховується таким чином, щоб він відбувся приблизно через місяць після виходу нових версій GNOME та X.org. Зазвичай, кожен випуск Ubuntu містить останні версії GNOME та X.org.

Випуск 6.06 та поточний 8.04 помічені, як LTS (англ. Long Term Support — дослівно «підтримка протягом тривалого періоду»), що означає, що показує намір Canonical Ltd. підтримувати їх оновленнями довше, ніж більшість інших випусків Ubuntu. Оновлення пакунків заплановане протягом трьох років для користувацьких версій і п'яти років для серверних, з платною технічною підтримкою від Canonical Ltd. на цей період.[33]

Історія випусків

Колір Значення
Червоний Не підтримується
Жовтий Досі підтримується
Зелений Поточний випуск
Синій Майбутній випуск
Версія Кодова назва Тестова назва Дата виходу Підтримка до
Desktop Server
4.10 Warty Warthog Sounder[34] 20 жовтня 2004[32] 30 квітня 2006[35]
5.04 Hoary Hedgehog Array[36] 8 квітня 2005[37] 31 жовтня 2006[38]
5.10 Breezy Badger Colony 13 жовтня 2005[39][40] 13 квітня 2007[41]
6.06 LTS Dapper Drake Flight 1 червня 2006[42][43] 14 червня 2009 Червень 2011
6.10 Edgy Eft Knot 26 жовтня 2006[44][45] 24 квітня 2008[46]
7.04 Feisty Fawn Herd 19 квітня 2007[47] 19 жовтня 2008
7.10 Gutsy Gibbon Tribe 18 жовтня 2007[48][49] 18 квітня 2009
8.04 LTS Hardy Heron[50] Alpha/Beta 24 квітня 2008[51] Квітень 2011 Квітень 2013
8.10 Intrepid Ibex[52][53] Alpha/Beta 30 жовтня 2008[54] 30 квітня 2010
9.04 Jaunty Jackalope Alpha/Beta 24 квітня 2009 Жовтень 2010
9.10 Karmic Koala Alpha/Beta 29 жовтня 2009 Квітень 2011
10.04 LTS Lucid Lynx Alpha/Beta 29 квітня 2010 Квітень 2013 Квітень 2015
10.10 Maverick Meerkat Alpha/Beta жовтень 2010 Квітень 2012

Ubuntu 8.04 (Hardy Heron)

Ubuntu 8.04 (Hardy Heron)

Ubuntu 8.04 (Hardy Heron) вийшов 24 квітня 2008 року[51], був восьмим випуском Ubuntu Linux. Це другий Long Term Support (LTS) випуск[55][56]. Підтримка оновлень для Desktop варіанту системи завершиться у квітні 2011 року, а для Server -- у квітні 2013 року. Ubuntu 8.04 містила низку новинок, серед яких утиліта для пошуку Tracker[57], програма для запису CD та DVD дисків Brasero, BitTorrent клієнт Transmission, VNC клієнт Vinagre, програвання системних звуків через PulseAudio[58], чимало вдосконалень для Compiz. Ubuntu 8.04 був першим випуском, що містив встановлювач Wubi на LiveCD, котрий дозволяє встановити Ubuntu, як один файл на твердому диску в системі Microsoft Windows, не перерозбиваючи при цьому сам твердий диск.

До Desktop версії поміж іншого програмного забезпечення увійшли Pidgin 2.4, GIMP 2.4, GNOME 2.22, Mozilla Firefox 3.0 beta 5 (пізніше було оновлено до 3.0) та OpenOffice.org 2.4. Серверна версія включала у себе MySQL 5.0, PHP 5.2 та Python 2.5. Ubuntu 8.04 використовує ядро Linux версії 2.6.24 та X.Org 7.3.

Ubuntu 9.04 (Jaunty Jackalope)

Ubuntu 9.04 (Jaunty Jackalope)

Ubuntu 9.04 (Jaunty Jackalope) вийшов 23 квітня 2009 року.[59] Є десятим випуском системи Ubuntu Linux. Буде підтримуватись до жовтня 2010 року.

Нова версія скоріше вантажиться і інтегрує веб-служби і застосунки зі стільницею (крок в бік хмарних обчислень). Це перше з ядер Убунту, чия розробка переведена на систему контролю версій Bazaar.

Ubuntu 9.04 використовує ядро Linux 2.6.28. Файлова система за умовчанням ext3, з опціональною підтримкою ext4 при встановленні. Оновлені версії GNOME 2.26, X.org 1.6, з'явилася нова система оповіщень. Випуск включає інструмент випалювання Brasero, кращу підтримку кількох моніторів з новою конфігураційною панеллю, кращу інтеграція PulseAudio, тощо.

Ubuntu 9.10 (Karmic Koala)

Ubuntu 9.10 (Karmic Koala)

14 травня 2009 випущена Alpha 1 версія[60], 1 жовтня 2009 випущена бета-версія[61]. Офіційна версія вийшла 29 жовтня 2009[62].

Ubuntu 9.10 — продукт ініціативи «100 Paper Cuts», в ході якої користувачів попросили назвати 100 найдратівливіших недоліків системи. До моменту випуску розробники виправили понад 50 з них.

Ubuntu 9.10 відрізняється новим графічним інтерфейсом управління завантаженням і входом в систему, а також покращеними можливостями використання 3G-зв'яку. Розробники виділяють пришвидшення завантаження. Фінальна версія Ubuntu 9.10 заснована на ядрі Linux 2.6.31 і стільниці GNOME 2.28 з включеною службою миттєвитх повідомлень Empathy. Програмна платформа отримає покращену підтримку веб-камер, засобів бездротового зв'язку і новий центр управління застосунками. Серед застосунків, що входять до складу Ubuntu 9.10, можна згадати набір OpenOffice.org 3.1.1, браузер Mozilla Firefox 3.5, поштовий клієнт Mozilla Thunderbird 2 і інтернет-пейджер Pidgin 2.6.

До складу Ubuntu 9.10 включені засоби доступу до набору онлайнових сервісів Ubuntu One, що спрощують резервування даних, обмін файлами з іншими користувачами Ubuntu, синхронізацію списку контактів з різних моделей мобільних телефонів тощо.

Користувачам, що бажають створювати застосунки для Ubuntu, призначений набір доповнень Quickly, який автоматизує багато рутинних завдань програмування. Комплект також дозволяє «упаковувати» код в пакунки і поширювати його через бази даних Ubuntu.

Крім редакції Ubuntu 9.10 Desktop Edition для персональних комп'ютерів випущена версія Ubuntu 9.10 Netbook Remix, призначену для установки на нетбуки і смартбуки.

Ubuntu 9.10 Server edition включає хмарні обчислення Ubuntu Enterprise Cloud і забезпечує кращу безпеку з AppArmor. Функціонал Ubuntu Enterprise Cloud (UEC) в Server Edition базується на тому ж API, що і публічна «хмарна» служба Amazon EC2 (Elastic Compute Cloud). UEC — це декілька технологій, включаючи проект Eucalyptus, що реалізовує відкриту систему для впровадження «хмар» за запитом і гібридних «хмар» на базі наявного локального устаткування і ПЗ. Саме Eucalyptus — найцікавіша новинка дистрибутива, тому що дозволяє створювати приватні «хмари», сумісні з Amazon EC2 і VMware vCloud.

Так, завдяки підтримці віртуальних машин формату Amazon Machine Image компанії зможуть, сформувавши «хмарне середовище» з 10–15 серверів, перенести застосунки з публічної «хмари» Amazon у власну закриту ІТ-інфраструктуру. Або ж, навпаки, спочатку можна перевірити роботу застосунків в локальній «хмарі», а потім мігрувати на загальнодоступний сервіс Amazon EC2.

В Ubuntu 9.10 додана MySQL 5.1, на рівні ядра вдосконалені кешування і підтримка гіпервізорів Xen і Kernel Virtual Machine, упроваджений протокол USB 3.0, реалізована інтеграція з серверами OpenLDAP, системне управління розширене протоколами WBEM.

Ubuntu 10.04 LTS (Lucid Lynx)

Ubuntu 10.04 LTS (Lucid Lynx)
Файл:Ubuntu Logo.svg
Попередній логотип
Новий логотип, починаючи з Ubuntu 10.04 Lucid Lynx

Ubuntu 10.04 (Lucid Lynx)[63] була анонсована Марком Шаттлвортом 19 вересня 2009 на Atlanta Linux Fest, і вийшла як і планувалося[64], 29 квітня 2010[65] в таких редакціях: Desktop edition (для настільних комп'ютерів), Server edition (серверний варіант; може бути використаний для фізичних серверів, або для хмарних обчислень Ubuntu Enterprise Cloud (UEC) або загальнодоступній хмарі Amazon EC2) та Netbook edition (для нетбуків, без довготривалої підтримки).

У Lucid Lynx змінений і розширений дизайн, включаючи логотип. Серед помітних змін релізу розробники називають подальше зменшення часу завантаження ОС, що особливо помітно на комп'ютерах з твердотільними накопичувачами.

В Ubuntu 10.04 з'явився розділ Me Menu, через який користувачі зможуть взаємодіяти з різними соціальними ресурсами, оновлювати інформацію на сайтах на кшталт Facebook, Twitter тощо. Операційна система інтегрована з онлайновим сервісом Ubuntu One, який надає 2 Гб безплатного дискового веб-простору. За 10 доларів на місяць ємність сховища можна збільшити до 50 Гб. В Ubuntu 10.04 передбачені засоби доступу до музичного магазину Ubuntu One Music Store, який на момент запуску налічує мільйони треків.

Довгострокова підтримка (LTS) означає певну консервативність версії ОС, суттєві нововведення частіше з'являються і адаптуються на проміжних версіях. В цій версії замінена утиліта для роботи з пакунками Synaptic на Ubuntu Software Center 2.0[66], котра допоможе в пошуку застосунків і корисних утиліт. Слід також зазначити заміну в 10.04 у системній частині — повне вилучення HAL з процесу завантаження.

Ubuntu 10.10 (Maverick Meerkat)

Ім'я Ubuntu 10.10 Марк Шаттлворт оголосив 2 квітня 2010, і одночасно позначив новими цілями покращення роботи з нетбуками і фокусування сервера на гібридних хмарних обчисленнях. Ubuntu 10.10 заплановано випустити 10 жовтня 2010.[67][68][69]

Одним з помітних нововведень має стати підтримка технології multitouch на основі uTouch Framework.[70]

Maverick Meerkat буде останнім випуском Ubuntu з підтримкою архітектур SPARC та Intel IA64[71]

Ubuntu 11.04 (Natty Narwhal)

Анонс Шаттлворта від 17 серпня 2010.

ShipIt

Встановлювальні диски Kubuntu 9.10 та Ubuntu 9.10
CD з Ubuntu, Kubuntu та Edubuntu 8.04

Canonical позначила інсталяційні компакт-диски Ubuntu, як безкоштовні, включно з платою за їхню доставку в будь яку точку світу, через свій сервіс ShipIt.[72] Після отримання запиту на отримання CD, диски надсилаються поштовою службою на вказану користувачем адресу. Зазвичай, доставка займає від шести до десяти тижнів.[73] Наразі для замовленя через сервіс доступні лише Ubuntu, Kubuntu, а також Edubuntu.[73] ShipIt дозволяє замовити лише найважливіші випуски Ubuntu.

Варіанти

Kubuntu 9.04 з KDE 4

Існує чимало офіційних і неофіційних варіантів Ubuntu, котрі базуються на оригінальному дистрибутиві, і використовують той самий репозиторій програмного забезпечення, на відміну від деяких пакунків, котрі модифікуються спеціально для даного варіанту системи, зазвичай, призначеної для виконання певних завдань. Офіційні варіанти Kubuntu[74] та Edubuntu[75] можуть бути замовлені на CD через сервіс ShipIt, але не Xubuntu[76].

Офіційними сестринськими дистрибутивами є:

Марк Шаттлворт також підтвердив створення дистрибутиву на основі Ubuntu, gNewSense, котрий взяв за мету використовувати виключно відкрите програмне забезпечення схвалене Free Software Foundation. Його перша версія вийшла 2 листопада 2006.

Серед інших варіантів системи Ubuntu, які компанія Canonical розробляє для різних потреб:[77]

Вимоги до апаратного забезпечення

Редакція Desktop системи Ubuntu наразі підтримує архітектури Intel x86 та AMD64. Деякі випуски редакції Server також підтримують архітектуру SPARC[84]. Неофіційна підтримка присутня також для архітектур PowerPC[85], IA-64 (Itanium) та PlayStation 3.

Мінімальними вимогами щодо апаратного забезпечення для версії desktop є: x86 процесор з частотою 300 МГц, 64 Мб оперативної пам'яті, 4 Ґб вільного простору на твердому диску,[86] а також відео-адаптер, що підтримує VGA при роздільній здатності не менше 640х480. Рекомендованими вимогами є: x86 процесор з частотою 700 МГц, 384 Мб оперативної пам'яті, 8 Ґб вільного простору на твердому диску, а також відео-адаптер, що підтримує VGA при роздільній здатності не менше 1024х768. Встановлення версії server вимагає x86 процесора з частотою 300 МГц, 64 Мб оперативної пам'яті, а також відео-адаптер, що підтримує VGA при роздільній здатності не менше 640х480. Для комп'ютерів, що не задовільняють мінімальних вимог, рекомендується використовувати варіант Xubuntu, у якому в якості стільничного середовища використовується Xfce, котрий вимагає менше оперативної пам'яті та вільного простору на твердому диску.

Персональний комп'ютер & Лептоп[87] Сервер[87]
Ледь достатній мінімум Рекомендований мінімум
Процесор 300 MHz(x86) 700 MHz(x86) 300 MHz (x86)
Пам'ять 64 MB 384 MB 64 MB[88]
Жорсткий диск 4 GB[86] 8 GB[86] 500 MB[88]
Відео-адаптер VGA @ 640x480 VGA @ 1024×768 VGA @ 640×480

Реакція суспільства

Популярність Ubuntu постійно зростає з часу виходу першої версії у 2004 році. Згідно з опитуванням проведеним DesktopLinux.com у серпні 2007 року, в якому взяло участь близко 38 500 чоловік, частка Ubuntu складає близько 30% десктопних інсталяцій Linux.[6]

Відомості про Ubuntu частіше за інші дистрибутиви Linux переглядають на Distrowatch.com починаючи з 2005 року.[3][4][5][89] Пошук в Google слова «Ubuntu» щороку використовується усе частіше з 2004 року, і перевищив за популярністю всі інші дистрибутиви Linux.

У 2005 році Ubuntu виграв у номінації «Найкращий дистрибутив Linux» на виставці LinuxWorld Conference and Expo у Лондоні[90], а також у номінації «Найкраща клієнтська операційна система» на InfoWorld.[91]

350 серверів фонду Wikimedia тепер використовують Ubuntu 6.06 і 8.04, перейшовши з Red Hat і Fedora.[92][93][94]

Критика проекту

Останні роки проект піддається критиці, яка, втім, через високу його популярність[95] майже не береться до уваги простими користувачами. Основним джерелом критики є користувачі та розробники дистрибутиву Debian GNU/Linux, на базі якої побудована Ubuntu, котрі стверджують, що компанія Canonical, роблячи дуже подібний за своїми технічними характеристиками програмний продукт, однак, з більшим терміном підтримки та чималими витратами на рекламу, може просто загубити проект Debian. З цієї позицією спільноти категорично не погоджується засновник Ubuntu, Марк Шатлворт. Він стверджує, що ставить собі метою не відбити долю ринку в Debian GNU/Linux, а лише створити ще одну вільну операційну систему на базі ядра Лінукс, яку можна було б шляхом позбавлення певної функціональності, необхідної переважно для спеціалістів, зробити більш дружньою до звичайних користувачів. Також варто зауважити, що значна частина розробників компанії Canonical на оплачуваній основі працюють над важливими частинами проекту Debian[джерело?].

Так звані «прибічники UNIX» критикують Ubuntu за надмірне спрощення багатьох операцій (як то встановлення програмного забезпечення, налаштування системи, тощо), що на їхню думку може призвести до того, що частиною їхньої спільноти стане велика кількість низькокваліфікованих користувачів, котрі значно понизять якість обговорень на різноманітних інтернет-форумах та списках поштових розсилок, чим понизять рейтинг, і відбиратимуть в інших час на пояснення маловажливих (на їхню думку) питань[джерело?].

Ubuntu також отримала негативні відгуки від журналу Ars Technica, який у своєму огляді Ubuntu 8.04 та її вдосконалень порівняно з Ubuntu 7.10, написав, що Transmission (клієнт мережі BitTorrent) є занадто простим для досвідчених користувачів, пошукова система Tracker програє у своїх можливостях Beagle, а PulseAudio містить надто багато помилок у своїй реалізації (автор PulseAudio у відповідь на дану статтю написав у своєму блозі про те, що виною є погано проведена робота над інтеграцією PulseAudio з Ubuntu Linux[96]).

Ubuntu використовує для перекладу своїх дистрибутивів відкриту систему Rosetta[97]. Оскільки політика дистрибутива вимагає викладання перекладів під ліцензією BSD[98], виконані за допомогою цієї системи переклади не може бути включено до інших дистрибутивів, для яких така політика не є прийнятною. Також, у випадку незгоди автора перекладу з таким переліцензуванням, переклад має бути вилучено з усіх дистрибутивів, що базуються на Ubuntu. Через хаотичність і повну невпорядкованість перекладів за допомогою Rosetta, система перекладу Ubuntu піддається критиці з боку перекладачів різними мовами.[99].

Компанію Canonical також критикують за відсутність скільки-небудь вагомого внеску у розвиток ядра та інфраструктури Linux[100].

Помітні факти впровадження та використання

  • В 2007 році Парламент Франції відмовився від використання Windows XP і перейшов на використання Ubuntu. В 2008 році було також прийняте рішення про переведення на Ubuntu більше як 70 тисяч комп’ютерів французької поліції. В 2008 році планувалось провести від 5 до 8 тисяч настільних комп’ютерів, в наступні 4 роки по 12—15 тисяч комп’ютерів щорічно у всіх відділеннях поліції на території Франції. Ubuntu використовується в школах Грузії та Македонії (планувалось перевести на Ubuntu більше як 180 тисяч комп’ютерів). В Іспанії (станом на 2008 рік) розгорталась програма по обладнанню учбових закладів більш як 400 тисячами комп’ютерних систем з Ubuntu. На травень 2010 року комп’ютерні класи більш ніж 100 фінських шкіл переведені на використання тільки вільного ПЗ, в якості дистрибутива в школах використовується Ubuntu Linux. На даний момент в школах під управлінням Ubuntu Linux працює декілька тисяч тонких клієнтів і кілька сотень ноутбуків.
  • Працівники в Google використовують модифікований дистрибутив під назвою Goobuntu.
  • Ubuntu використовується в якості основної ОС на серверах проекту WikiMedia
  • Серверна версія Ubuntu 8.04 LTS використовується в проекті OpenStreetMap як основний сервер баз даних.
  • На основі Ubuntu випускається велика кількість версій, спеціально пристосованих до певної мови (Linux Mint, Runtu Ubuntu Russian Remix та ін.)
  • Станом на жовтень 2009 Ubuntu використовували 12 мільйонів користувачів по всьому світі, а ще у 2008 році їх було всього 8 млн.

Виноски

  1. ↑ The UltraSPARC and UltraSPARC T1 platforms are only supported by the Server Edition.
  2. ↑ Frequently Asked Questions. www.ubuntu.com. Процитовано 13 травня 2008. {{cite web}}: Текст «Ubuntu» проігноровано (довідка)
  3. ↑ а б DistroWatch 2005. distrowatch.com. Процитовано 13 травня 2008.
  4. ↑ а б DistroWatch 2006. distrowatch.com. Процитовано 13 травня 2008.
  5. ↑ а б DistroWatch 2005. distrowatch.com. Процитовано 13 травня 2008.
  6. ↑ а б 2007 Desktop Linux Market survey. 2007-08-21. Процитовано 27 грудня 2007. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Market Survey 2007» визначена кілька разів з різним вмістом
  7. ↑ Ubuntu's African Roots. Процитовано 6 червня 2007.
  8. ↑ Edubuntu — Frequently asked questions. Процитовано 15 липня 2006.
  9. ↑ Gobuntu — What is Gobuntu. Процитовано 26 жовтня 2007.
  10. ↑ Krishnamurti, Srinivas. Get Juiced!. Процитовано 2 червня 2008.
  11. ↑ Shuttleworth, Mark. Mark Shuttleworth » Blog Archive » The Art of Release. www.markshuttleworth.com. Процитовано 13 травня 2008.
  12. ↑ Ubuntu 10.04 LTS Desktop Edition Released. www.ubuntu.com. Процитовано 4 травня 2010.
  13. ↑ а б ,ubuntu/history «The Ubuntu Story». Процитовано 21 жовтня 2001. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «history» визначена кілька разів з різним вмістом
  14. ↑ Time Based Releases. Процитовано 2 червня 2008.
  15. ↑ Releases. Процитовано 2 червня 2008.
  16. ↑ ubuntu/philosophy. Процитовано 25 квітня 2006.
  17. ↑ Mark Shuttleworth on binary compatibility. Процитовано 25 квітня 2006.
  18. ↑ Ubuntu vs. Debian, reprise. 20 квітня 2005. Процитовано 21 жовтня 2007.
  19. ↑ Announcing Launch of ($10 m) Ubuntu Foundation. 8 липня 2005. Процитовано 21 квітня 2007.
  20. ↑ GrumpyGroundhog specification. Процитовано 29 червня 2006.
  21. ↑ Tesco Shipping Desktops with Ubuntu — eSys ePC. Процитовано 2 червня 2008.
  22. ↑ Ubuntu Customers. Процитовано 26 травня 2007.
  23. ↑ System76 announces servers with Ubuntu 7.10 and Canonical support services. Процитовано 5 березня 2008.
  24. ↑ Ubuntu on Dell. Процитовано 24 лютого 2008.
  25. ↑ Dell announces Ubuntu 7.10 PCs with DVD playback (UPDATED). Процитовано 2 червня 2008.
  26. ↑ Інтерв'ю Володимира Крюкова, менеджера по роботі з партнерами компанії Canonical
  27. ↑ About Ubuntu. Процитовано 25 квітня 2006.
  28. ↑ RootSudo — Ubuntu Wiki. Процитовано 19 серпня 2008.
  29. ↑ GNOME 2.22 Release Notes — Internationalization. Процитовано 2 червня 2008.
  30. ↑ Installing Ubuntu from the Live CD. Процитовано 19 серпня 2008.
  31. ↑ How To Install Ubuntu Locally Over The Network. Процитовано 2 червня 2008.
  32. ↑ а б Shuttleworth, Mark (2004-10-20). Ubuntu 4.10 announcement. ubuntu-announce (Список розсилки). Процитовано 25 вересня 2007.
  33. ↑ Announcing Beta release of Ubuntu 6.06 LTS. Процитовано 26 квітня 2006.
  34. ↑ WartyWarthogReleaseSchedule. 2005-07-20. Процитовано 5 березня 2008.
  35. ↑ Zimmerman, Matt (2006-03-28). Ubuntu 4.10 reaches end of life on 30 April 2006. ubuntu-announce (Список розсилки). Процитовано 25 вересня 2007.
  36. ↑ HoaryReleaseSchedule. 20 липня 2005. Процитовано 5 березня 2008.
  37. ↑ 5.04 Release Notes. 8 квітня 2005. Процитовано 14 квітня 2007.
  38. ↑ Armstrong, Christina (23 жовтня 2006). Ubuntu 5.04 reaches end-of-life on 31 October 2006. ubuntu-security-announce (Список розсилки). Процитовано 25 вересня 2007.
  39. ↑ Ubuntu 5.10 announcement. Процитовано 11 жовтня 2006.
  40. ↑ Ubuntu 5.10 release notes. Процитовано 21 грудня 2006.
  41. ↑ Heen, Tollef Fog (2007-03-14). Ubuntu 5.10 reaches end-of-life on [[13 квітня]] [[2007]]. ubuntu-security-announce (Список розсилки). Процитовано 25 вересня 2007. {{cite mailing list}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка)
  42. ↑ Ubuntu 6.06 LTS announcement. Процитовано 21 грудня 2006.
  43. ↑ Ubuntu 6.06 LTS release notes. Процитовано 21 грудня 2006.
  44. ↑ Ubuntu 6.10 announcement. Процитовано 26 жовтня 2006.
  45. ↑ Ubuntu 6.10 release notes. Процитовано 21 грудня 2006.
  46. ↑ End of Life announcement for Ubuntu 6.10. Процитовано 1 квітня 2008.
  47. ↑ Ubuntu 7.04 announcement. Процитовано 6 лютого 2007.
  48. ↑ GutsyReleaseSchedule — Ubuntu Wiki. Процитовано 12 квітня 2007.
  49. ↑ Introducing the Gutsy Gibbon. 12 квітня 2007. Процитовано 6 травня 2007.
  50. ↑ HardyReleaseSchedule. Процитовано 25 вересня 2007.
  51. ↑ а б Introducing the Hardy Heron. Процитовано 29 серпня 2007.Milestone ubuntu-8.04 for Ubuntu due 2008-04-24. Процитовано 23 жовтня 2007.
  52. ↑ Shuttleworth, Mark. Planning for Ubuntu 8.10ish — The Intrepid Ibex. Процитовано 2 червня 2008.
  53. ↑ https://wiki.ubuntu.com/IntrepidReleaseSchedule
  54. ↑ Milestone ubuntu-8.10 for Ubuntu due 2008-10-30. Процитовано 28 квітня 2008.
  55. ↑ Ubuntu Weekly Newsletter: Issue 36. Процитовано 2 червня 2008.
  56. ↑ Ubuntu's new Linux sports debugging tool. Процитовано 2 червня 2008.
  57. ↑ Ubuntu developer summit Boston. Процитовано 2 червня 2008.
  58. ↑ Blueprint: «Fix the Linux audio mess once and for all». Launchpad. Процитовано 1 лютого 2008.
  59. ↑ Canonical Ltd (April 2009). Ubuntu 9.04 released. Процитовано 23 квітня 2009.
  60. ↑ Karmic Alpha 1 released
  61. ↑ Ubuntu 9.10 Beta released
  62. ↑ Ubuntu 9.10 Desktop Edition puts the user at the heart of its new design
  63. ↑ Canonical Ltd (September 2009). DevelopmentCodeNames. Процитовано 19 вересня 2009.
  64. ↑ Paul, Ryan (September 2009). Ubuntu 10.04 LTS announced, codenamed Lucid Lynx. Процитовано 24 вересня 2009.
  65. ↑ Canonical's Ubuntu 10.04 LTS Desktop Edition features three years of support, an online music store, a new look and social network integration
  66. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Phoronix27Aug09 не вказано текст
  67. ↑ Shooting for the Perfect 10.10 with Maverick Meerkat
  68. ↑ Paul, Ryan (April 2010). Ubuntu 10.10 to be codenamed Maverick Meerkat. Процитовано 2 April 2010.
  69. ↑ Canonical Ltd (April 2010). MaverickReleaseSchedule. Процитовано 06 April 2010.
  70. ↑ Блог Canonical
  71. ↑ Ubuntu quietly breaks off Sparc affair
  72. ↑ Shipit — free shipment of Ubuntu CDs. Процитовано 26 квітня 2006.
  73. ↑ а б ShipIt Questions. Процитовано 11 грудня 2007. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «shipit» визначена кілька разів з різним вмістом
  74. ↑ Shipit — free shipment of Kubuntu CDs. Процитовано 21 червня 2006.
  75. ↑ Shipit — free shipment of Edubuntu CDs. Процитовано 21 червня 2006.
  76. ↑ No shipit for xubuntu. Процитовано 10 червня 2008.
  77. ↑ Derivatives. Процитовано 13 січня 2009.
  78. ↑ Ubuntu JeOS 7.10 released. Процитовано 10 червня 2008.
  79. ↑ Ubuntu Mobile. Процитовано 10 червня 2008.
  80. ↑ Ubuntu to announce its mobile Linux in June. Процитовано 19 серпня 2008.
  81. ↑ Ubuntu Netbook Remix. Процитовано 10 червня 2008.
  82. ↑ Ubuntu Netbook Remix On Dell Mini 9. Процитовано 25 травня 2009.
  83. ↑ Ubuntu Netbook Remix on Acer Aspire One. Процитовано 25 травня 2009.
  84. ↑ Ubuntu 7.10 (Gutsy Gibbon). Процитовано 13 червня 2008.
  85. ↑ Technical Board Decision — February 2007. Процитовано 13 червня 2008.
  86. ↑ а б в Ubuntu Desktop Edition. Процитовано 13 червня 2008.
  87. ↑ а б Ubuntu System Requirements. Процитовано 13 червня 2008.}
  88. ↑ а б Preparing to Install. Процитовано 13 червня 2008.}
  89. ↑ distrowatch.com/index.php?dataspan=26. Процитовано 13 червня 2008.
  90. ↑ LinuxWorld Expo UK 2005 (PDF). Процитовано 19 серпня 2008.
  91. ↑ Best of open source in platforms and middleware. Процитовано 13 червня 2008.
  92. ↑ Wikipedia dumps Red Hat for Ubuntu. Timothy Prickett Morgan. The Register. 13 жовтня 2008. Процитовано 14 жовтня 2008.
  93. ↑ Todd R. Weiss (October 9, 2008 (Computerworld)). Wikipedia simplifies IT infrastructure by moving to one Linux vendor. Computerworld.com. Процитовано 19 жовтня 2008.
  94. ↑ Wikipedia adopts Ubuntu for its server infrastructure. Arstechnica.com. Процитовано 19 жовтня 2008.
  95. ↑ Ubuntu — найпопулярніший дистрибутив Linux за останній рік на сайті distrowatch.com
  96. ↑ Lennart Poettering. PulseAudio FUD.
  97. ↑ Canonical Ltd. Launchpad Translations. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  98. ↑ Canonical Limited. Translations/LicensingFAQ.
  99. ↑ the KDE translators' mailing list.
  100. ↑ Greg Kroah-Hartman. The Linux Ecosystem, what it is and where do you fit in it?.

Література

Офіційні ресурси

Неофіційні ресурси

Українські ресурси

Огляди

Ubuntu 8.04

Шаблон:Ubuntu-based

Шаблон:Link FA Шаблон:Link FA Шаблон:Link FA Шаблон:Link GA Шаблон:Link GA Шаблон:Link GA Шаблон:Link GA

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ubuntu&oldid=5108289