Індійці в Сінгапурі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сінгапурські індійці
சிங்கப்பூர் இந்தியர்கள்
Кількість348 100 осіб
9.2% населення Сінгапуру
ПоходженняІндійці
Мовапереважно тамільська та англійська; також малайська, малаялам, пенджабська, телуґу, гінді

Індійці в Сінгапурі — жителі Сінгапуру південно-азійського походження. Складають 9% населення країни, що робить їх третьою за величиною етнічною групою після китайців та малайців в Сінгапурі.

Контакт з древньої Індії залишив глибокий вплив на корінну для Сінгапуру малайську культуру, однак масова міграція індійців на острів почалася з заснування сучасного Сінгапуру британцями в 1819 році. Спочатку індійське населення складали переважно молоді чоловіки, які прибували як робітники, солдати та ув'язнені. До середини 20-го століття з'явилася стала спільнота, з більш збалансованим гендерним співвідношенням.

Індійське населення Сінгапуру відрізняється сильним класовим розшаруванням, як з великою кількістю еліти, так і груп з низькими доходами. Це стало більш помітним, коли у 1990-х з припливом як добре освічених, так і некваліфікованих мігрантів з Індії, почали існувати нові протиріччя.

Сінгапурські індійці відрізняються лінгвістичною та релігійною різноманітністю, однак етнічні таміли формують більшість.

Видатні індійські особи вже давно залишили слід в Сінгапурі як лідери в різних галузях національного життя. Індійці також колективно добре представлені в таких областях, як політика, освіта, дипломатія та законодавство.

Демографія

[ред. | ред. код]
Застереженна на будівельному майданчику на чотирьох офіційних мовах Сінгапуру: англійською, китайською (в традиційній писемності), тамільською та малайською.
Докладніше: Мови Сінгапуру

Офіційними мовами Сінгапуру є англійська, малайська, китайська (путунхуа) і тамільська.[1] Національною мовою Сінгапуру є малайська з історичних причин,[1] і вона використовується в національному гімні "Majulah Singapura».[2]

Етнічні таміли складають 58% індійського населення Сінгапуру. Меншини індійської групи включають малаялі, телугу, пенджабці, синдці, гуджаратці, маратхі і гінді-мовні особи, серед інших.[3] З точки зору фактичного щоденного використання мови, 39% індійців говорять головним чином англійською вдома, і приблизно стільки ж тамільську. Решта говорять або малайською (11%), або іншими мовами, у тому числі іншими індійськими мовами (11%).[4]

Мова Кількість Відсоток
Тамільська 150 184 58.25%
Малаялам 21 736 8.43%
Пенджабська 17 899 6.9%

Релігія

[ред. | ред. код]
Дошка в Церкві Лурдської Богоматері, найстарішій тамільській церкві Сінгапуру, яка перераховує основних індійських спонсорів.

У відповідності до перепису 2000 року, 179 187 індійців Сінгапуру у віці 15 років та старше належали до таких релігійних груп:

Релігія Кількість Відсоток
Індуїзм 99 328 55.4%
Іслам 45 927 25.6%
Християнство 21 702 12.1%
Сикхізм 9 626 5.4%
Буддизм 1 166 0.7%
Немає релігії 987 0.6%
Інші релігії 453 0.3%

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Republic of Singapore Independence Act. Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 4 січня 2009.
  2. Singapore Arms and Flag and National Anthem Act (Cap. 296, 1985  Rev. Ed.).
  3. Leow, Bee Geok (2001). Census of Population 2000: Demographic Characteristics. p.47-49.
  4. Wayback Machine (PDF). 19 вересня 2007. Архів оригіналу (PDF) за 19 вересня 2007. Процитовано 17 серпня 2018.