Александер Ґершенкрон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Александер Ґершенкрон
Alexander Gerschenkron
Народився1904(1904)
Одеса
Помер26 жовтня 1978(1978-10-26)
Кембридж, Массачусетс
Країна США
Діяльністьекономіст, історик економіки
Alma materВіденський університет
Галузьісторія економіки
ЗакладГарвардський університет
Вчене званняПрофесор
Науковий керівникHans Mayerd
Аспіранти, докторантиДейдра Макклоскі
Paul A. Davidd
David J. Loschkyd
Albert Fishlowd[1]
Gregory Grossmand[1]
Egon Neubergerd[1]
Donald Renwick Hodgmand[1]
James F. Coogand[1]
Franklyn Holzmand[1]
Joseph S. Berlinerd[1]
Robert Wellington Campbelld[1]
ЧленствоШведська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Нагороди

Александер Ґершенкрон (англ. Alexander Gerschenkron; 1904, Одеса — 26 жовтня 1978, Кембридж, Массачусетс) — народжений в Одесі, американський історик економіки єврейського походження. Професор Гарвардського університету, вишкіл отримав в школі економіки Віденського університету.

Його ранні роботи зосередженні на економічному розвитку в радянському союзі та Східній Європі. В його відомій статті 1947 року він описав Ефект Ґершенкрона ( Зміна базового року для індексу визначає темп зростання індексу[2]). У своїх ранніх роботах він переслідував статистичні трюки радянських планувальників.

Автор програмної статті «Економічна відсталість в історичній перспективі» (англ. Economic Backwardness in Historical Perspective), яка вийшла друком у 1951 році. Її основні тези стверджують:

  • Відсталі країни, внаслідок своїх історичних особливостей, повинні виробляти свою власну стратегію розвитку, відмінну від розвинутих країн
  • Відсталі країни не можуть просто "врости" у розвинутість, шляхом поступових й акумулятивних змін - вони мають у цей стан "застрибнути" (якщо використовувати термінологію Ґершенкрона, вони мають зробити frog leap (жабячий стрибок) або to leap-frog (стрибнути як жаба)
  • Щоб перестрибнути, потрібна правильна стратегія. І чим далі на Схід, тим більшою є роль держави як головного аґента змін
  • Щоб перестрибнути, має бути також відповідна ідеологія. Ґершенкрон вважає, що у багатьох випадках це були ідеології модернізації — марксизм або націоналізм

Головним внеском Ґершенкрона було радикальне заперечення метафори стадій, котра домінувала в інтелекутальній традиції ХІХ-ХХ ст., і виразниками якої були Карл Маркс, Оґюст Конт, Вернер Зомбарт, Волт Вітмен Ростоу. Всі вони уявляли суспільство як особу, яка мали пройти через усі стадії розвитку – від народження до зрілості. Ґершенкрона натомість порівнюють з Фройдом, який бачив проблеми розвитку особи уже в дитинстві, а тому ставив під сумнів «залізний закон послідовності».[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. Gerschenkron, A., 1947. "The Soviet indices of industrial production." Review of Economics and Statistics 34, 217–226. (англ.)
  3. Ярослав Грицак. Про Ґершенкрона: триптих на скору руку // Україна модерна. - Опубліковано 25.04.2016