Гаянська креольська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гаянська креольська
Creolese
Поширена вГаяна Гаяна
Носії715 000 усього, з них 643 000 у Гаяні (2021)[1]
Писемністьлатинське письмо
Класифікація
Англійська креольська
Атлантичні
Східні
Південні
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3gyn

Гаянська креольська мова (відома серед носіїв як Creolese, чи просто Gayiniiz) — креольська мова на основі англійської мови, якою говорять гаянці. З лінгвістичної точки зору, ця мова подібна до інших англійських діалектів карибського регіону: вона базується на англійській мові зразка XIX століття та має запозичення з західноафриканських, індійських, азійських, аравацьких мов, а також нідерландської[2].

Різновиди та впливи

[ред. | ред. код]

У гаянської креольської існує багато діалектів, що розділені за географічним розташуванням, а також за середовищем (міські та сільські діалекти) та расою. Наприклад, навколо річки Рупунуні живе переважно індіанське населення, що має власний діалект гаянської креольської. У міста Джорджтаун теж є власний діалект, втім за 45 хвилин їзди від столиці вже можна знайти інші діалекти та акценти, особливо якщо іти вздовж берега, де розташовані прибережні села.

Wikitongues: носій гаянської креольської.

Як і в інших карибських креольських мовах, лексикон та порядок слів дуже гнучкі. За короткий час у мові можуть з'являтись нові слова, старі — змінюватись та набувати нових значень. Такі слова також можуть спочатку використовуватись лиш в межах окремої малої групи мовців, допоки решта носіїв мови не перейме таке слово. Є випадки внесення таких слів різними етнічними меншинами на базі їхніх корінних мов, інколи у видозміненому вигляді.

У Гаяні, гаянська креольська та англійська існують у вертикальному мовному континуумі на основі соціального статусу. Вимова вищих верств населення найбільше подібна до британської та американської англійської, а вимова нижчих — до інших карибських англійських діалектів та креольських мов. Приклад варіювання вимови фрази "I told him" у межах континууму:

Вимова Мовці
[ai tɔuld hɪm] Вищий клас (акролект)
[ai toːld hɪm] Середній клас (мезолект)
[ai toːl ɪm] носії мезолектних діалектів

(нижча частина середнього класу, містяни)

[ai tɛl ɪm]
[a tɛl ɪm]
[ai tɛl ɪ]
[a tɛl i]
[mi tɛl i] Сільський робочий клас
[mi tɛl am] Неосвічені селяни (базилект)

Граматика

[ред. | ред. код]

У гаянській креольській поширена редуплікація прикметників та прислівників для наголошування на чомусь (подібно до вжитку слів "very" або "extremely" у стандартній англійській). Наприклад, "Dis wata de col col" означає "This water is very cold" (ця вода дуже холодна). "Come now now" означає "Come right now" (підійди просто зараз).

Фонологія

[ред. | ред. код]

Є кілька фонологічних маркерів, наявних у гаянській креольській[2]:

Приклади слів та фраз

[ред. | ред. код]

Гаянська креольська у прикладах наведена у такому вигляді, у якому вона вимовляється.

Гаянська креольська Англійська Українська
Буквальний переклад Стандартна англійська
ah go do it I'll go do it I will do it[3] Я зроблю це
dem ah waan sting yuh waan bil They want to sting your one bill They usually want to take money from you[4] Вони зазвичай хочуть забрати твої гроші
evri day me a run a raisfil Every day I run the ricefield Every day I take care of the ricefield[4] Я щодня працюю на рисових полях
ee bin get gun He been get gun He had the gun[5] В нього була зброя
ee wuda tek awi lil time but awi bin go come out safe - It would have taken us a little time but we would have come out safely[6] Це б зайняло в нас трохи часу, проте ми б вийшли у безпеці
me a wuk abak - I'm working further inland[5] Я працюю ще далі від берега
suurin suitoring (від suitor) courtship[7] залицяння

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Guyanese English Creole. Ethnologue.com.
  2. а б Guyanese Creole Survey Report David J. Holbrook and Holly A. Holbrook SIL International 2001. scholar.googleusercontent.com. Процитовано 3 квітня 2020.
  3. Escure, Geneviève (1999). The Pragmaticization of Past in Creoles. American Speech. 74 (2): 165—202. ISSN 0003-1283. JSTOR 455577.
  4. а б Gibson, Kean (1988). The Habitual Category in Guyanese and Jamaican Creoles. American Speech. 63 (3): 195—202. doi:10.2307/454817. ISSN 0003-1283. JSTOR 454817.
  5. а б Bickerton, Derek (1973). The Nature of a Creole Continuum. Language. 49 (3): 649, 666. doi:10.2307/412355. ISSN 0097-8507. JSTOR 412355.
  6. Gibson, Kean (1986). The Ordering of Auxiliary Notions in Guyanese Creole. Language. 62 (3): 571—586. doi:10.2307/415478. ISSN 0097-8507. JSTOR 415478.
  7. Edwards, Walter (1989). Suurin, Koocharin, and Grannin in Guyana: Masked Intentions and Communication Theory. American Speech. 64 (3): 225—232. doi:10.2307/455590. ISSN 0003-1283. JSTOR 455590.