Мигдалики

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мигдалики
На схемі показано піднебінні мигдалики — гланди
Сагітальна проєкція ротової порожнини, носоглотки та гортані
Деталі
Ідентифікатори
ЛатинаTonsillae
TA98A05.2.01.011
FMA9609
Анатомічна термінологія

Мигда́лики (лат. tonsillae) — загальна назва скупчень лімфоїдної (лімфаденоїдної) тканини у вигляді грудочок чи острівців у глотці. Окрім мигдаликів, у глотці є численні дрібні включення лімфоїдної тканини у вигляді острівців, яка виконує аналогічну до мигдаликів функцію. Українська назва є калькою грец. αμυγδάλη («мигдаль»): за схожість формою на мигдалевий горіх. Медично не зовсім коректна розмовна назва піднебінних мигдаликів «гланди» походить від лат. glandula («залоза»).

В одній зі своїх робіт[1], що була видана у 1884 році, німецький гістолог та анатом Вільгельм Вальдеєр (1836—1921) звернув увагу на те, що мигдалики розташовані у вигляді кільця. На честь науковця воно було назване лімфаденоїдне глоткове кільце Пирогова-Вальдеєра[2].

Структура

[ред. | ред. код]

Мигдалики розташовані у місцях переходу носової та ротової порожнини в глотку. Порядок розташування такий: найвище — глотковий мигдалик, нижче його по боках склепіння глотки — трубні, ще нижче — піднебінні, і внизу язиковий.

У глотці розрізняють 6 мигдаликів:

  • парні
    • піднебінні, tonsillae palatinae (за прийнятою нумерацією — перший та другий; t. palatina dextra і t. palatina sinistra)
    • трубні, tonsillae tubariae (за прийнятою нумерацією — п'ятий та шостий; t. tubaria dextra і t. tubaria sinistra)
  • непарні
    • глотковий, tonsilla pharyngealis (третій)
    • язиковий, tonsilla lingualis (четвертий).
Тип Епітелій Капсула Крипта Розташування
Глотковий псевдошаровий багаторядний епітелій (дихальний епітелій) Частково інкапсульований Без крипти, з маленькими складками Склепіння глотки
Трубні псевдошаровий багаторядний епітелій (дихальний епітелій) Склепіння глотки, між м'яким піднебінням і отворами євстахієвих труб
Піднебінні псевдошаровий лускатий епітелій Частково інкапсульовані Довга, розгалужена[3] По боках ротоглотки (зіві) між піднібінно-язиковою і піднебінно-глотковою дугами
Язиковий псевдошаровий лускатий епітелій Частково інкапсульований Довга, розгалужена[3] За термінальною борозною язика

Окрім того, виділяють гортанні мигдалики (tonsillae laryngeales), що іноді спостерігаються на стінках гортані, являючи собою скупчення лімфоїдної тканини в грушоподібних синусах біля входу в гортань, у вестибулярних голосових зв'язках і гортанних шлуночках.

Розвиток

[ред. | ред. код]
  • Піднебінні мигдалики починають формуватись на третьому місяці ембріогенезу з другої пари зябрових кишень.
  • Глотковий мигдалик розвивається на четвертому місяці ембріогенезу.
  • Язиковий мигдалик розвивається на п'ятому місяці ембріогенезу.

Максимального розвитку мигдалики досягають у дитячому віці. У період статевого дозрівання спостерігається процес вікової інволюції мигдаликів[4].

Клінічне значення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ueber den lymphatischen Apparat des Pharynx. Deutsche medizinische Wochenschrift (Про лімфатичний апарат глотки. Німецький медичний тижневик), Berlin, 1884
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 березня 2012. Процитовано 28 березня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. а б The Lymphatic System. act.downstate.edu. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 29 січня 2017.
  4. Луцик, О.Д. (2006). Гістологія людини (Українськю) . с. 329.