Мікоз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мікоз
Спеціальністьінфекційні хвороби
Причинигриби
Препаратиітраконазол[1], натаміцин[1], флуцитозин[1], кетоконазол[1], клотримазол[1], тербінафін[1], хлоргексидин[1], амфотерицин В[1] і флуконазол[1]
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-111F2Z
DiseasesDB28821
MeSHD009181
CMNS: Diseases and disorders due to fungi у Вікісховищі

Міко́зи (лат. mycoses, однина mycosis; від грец. μύκης — «гриб» + -os- — суфікс на означення захворювання незапального характеру) — захворювання людини, які спричинені патологічними для неї грибами.

Друга половина XX століття характеризувалася помітним зростанням захворюваності на мікози. Широкого територіального поширення набула низка грибкових інфекцій, зокрема дерматофітії та вагінальний кандидоз, що можна пояснити інтенсивною міграцією населення та зміною способу життя в індустріальних країнах. Це зростання не вдалося зупинити і після впровадження новітніх фармацевтичних засобів.

Епідеміологія мікозів

[ред. | ред. код]

Залежно від способу інфікування мікози діляться на 2 групи:

  • Екзогенні мікози — людина інфікується спорами грибів із зовнішнього середовища або при контакті з хворою людиною чи твариною.
  • Ендогенні мікози (опортуністичні). Факторами, які сприяють розвитку ендогенних мікозів є нераціональне або тривале лікування антибіотиками, сульфаніламідами, тривале застосування препаратів з імунодепресивною дією, гормональні препарати, ендокринні порушення та захворювання (цукровий діабет), онкологічні захворювання, імунодефіцити, хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, гіпо- та авітамінози, професійні умови.

Класифікація мікозів

[ред. | ред. код]

Фактори патогенності грибів

[ред. | ред. код]
  • Ферменти патогенності (кератинази, протеази, ліпази)
  • Токсини (термостабільні), наприклад, афлатоксини, фузаріотоксини
  • Алергени (сприяють формуванню ГЧУТ)
  • Капсула (деякі диморфні гриби)

Дерматомікози

[ред. | ред. код]

Для людини патогенні близько 40 видів. Роди:

  • Microsporum (16 видів)
  • Epidermophyton (2 види)
  • Trichophyton (24 види)

Епідеміологія дерматомікозів

[ред. | ред. код]

3 групи дерматоміцетів:

  1. Антропофільні (T. rubrum, T. tonsurans та ін.) — людина інфікується від хворої людини
  2. Зоофільні (M. canis, T. verrucosum та ін.) — людина інфікується від тварин
  3. Геофільні (M. gypseum, M. fulvum та ін.) — людина інфікується спорами із зовнішнього середовища (ґрунту)

Патогенез

[ред. | ред. код]
  • Ураження шкіри та її придатків (волосся, нігті)
  • Формування запальної реакції на шкірі
  • Формування ГЧУТ

Імунітет

[ред. | ред. код]
  • Нестійкий
  • Ненапружений

Види дерматомікозів

[ред. | ред. код]
  • Епідермофітії: ураження шкіри, міжпальцевих проміжків, стоп, нігтів, складок шкіри
  • Трихофітії: ураження шкіри, волосся, нігтів
  • антропофільні(T. tonsurans, T. violaceum)
  • зоофільні (T. mentagraphytis)
  • Мікроспорії: переважно уражається волосся
  • антропофільні (M. ferrugineum)
  • зоофільні (M. canis)
  • Фавус (парша): ураження шкіри, волосся (T. schoenleinii)

Кандидоз

[ред. | ред. код]

Належить до опортуністичних ендогенних мікозів (спричинюють види роду Candida — C. albicans, C. tropicalis, C. crusei, C. psilosis та ін., близько 15 видів). У нормі входять до складу нормальної мікрофлори шлунково-кишкового тракту, верхніх дихальних шляхів, зовнішнього слухового проходу, піхви.

Класифікація кандидозу

[ред. | ред. код]

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Кандидоз.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к NDF-RT