Назір Ахмад

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Назір Ахмад
урду ڈپٹی نذیر احمد
ПсевдоДехлеві
Народився6 грудня 1831 або 1836
с. Нігини
Помер3 травня 1912
Делі
Країна Британська Індія
Діяльністьписьменник, викладач
Alma materДелійський університет
ВчителіMamluk Ali Nanautawid
Знання моварабська, перська і урду
Конфесіяіслам
МатиСаадат Алі

Назір Ахмад (*6 грудня 1831 або 1836 —3 травня 1912) — індійський мусульманський письменник, викладач, соціальний реформатор.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з родини викладачі, мавлаві та муфтіїв. Народився у селі поблизу м. Біджнор у родині релігійного викладача 9мавлаві) Саадата Алі. Отримав домашну освіту, класичну для мусульман, вивчив арабську та перську мови. У 1842 році переїхав до Делі (звідси прізвисько Дехлеві — Делійський), де навчався у закладі Абд-уль-Халік при мечеті Ауранґабаді. У 1846–1853 році здобув освіту в Делійському коледжі.

Після закінчення коледжу деякий час працював викладачем арабської мови, а у 1854 році перейшов на службу до Британської Ост-Індської компанії. У 1856 році отримує посаду заступника інспектору шкір у Департаменту народної освіту у Канпурі, у 1857 році переведений до Алахабаду на туж саму посаду. У 1860-х роках займав адміністративні посаді у Північно-Західних провінціях (сучасний штат Уттар-Прадеш). Виступав за подолання невігластва, неграмотності, за права мусульманських жінок, зокремо щодо здобуття освіти.

У 1877 році перейшов на службу до Асафа Джаха VI, нізама Хайдарабада. У 1884 році йде у відставку й повертається до Делі. У 1910 році стає почесним професором Пенджабського університету. Помер у делі у 1912 році.

Творчість

[ред. | ред. код]

Складав свої романи, розповіді та повісті мовою урду. Першим твором був сімейно-побутовий роман «Дзеркало нареченої» (1869 рік). Цей роман, як і роман «Сузір'я Великої Ведмедиці» (1872 рік), був присвячений пропаганді освіти серед жінок, затвердженню їх соціального статусу в суспільстві, осуду таких консервативних звичаїв, як самітництво, багатоженство. У дилогії відображені багато пунктів просвітницької програми того часу, чітко видно сліди знайомства з літературою Європейського Просвітництва.

Назір Ахмаду належить ще низка творів моралістичного характеру («Каяття насухо», «Айям» тощо), де взірцем виступає людина приборканих пристрастей, володар звичайних людських чеснот.

У найвідомішому своєму романі «Ібн уль-вакта» Назір підняв одну з нагальних тем часу — це взаємовідношення нової індійської інтелігенції з англійською владою та з індійським народом. Автор показує ілюзорність віри у можливість духовного та ідеологічного братання індійця з колоніальними властями.

Крім того, був автором збірок для дітей — «Розповіді та Оповідки» й «Жорстокий вовк».

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Meenakshi Mukherjee, Sahitya Akademi (2002). Early Novels in India. Sahitya Akademi. ISBN 81-260-1342-7. Early novels in India By Meenakshi Mukherjee (First Urdu Novel:Contesting Claims and Disclaimers by M. Asaduddin), Sahitya Akademi