Населення Іраку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Іраку M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність37,056 млн осіб
Густота83,9 особи/км²
Коефіцієнт міграції1,62 ‰
Природний рух
Природний приріст2,93 %
Народжуваність31,45 ‰
Фертильність4,12 дітей на 1 жінку
Смертність3,77 ‰
Смертність немовлят37,49 ‰
Вікова структура
 • до 14 років40,25 %
 • 15–64 років56,42 %
 • старіші за 65 років3,33 %
Середня тривалість життя74,85 року
 • чоловіків72,62 року
 • жінок77,19 року
Статева структура
загалом1,02 чол./жін.
при народженні1,05 чол./жін.
до 15 років1,04 чол./жін.
15–64 років1,02 чол./жін.
після 65 років0,8 чол./жін.
Етнічні групи
Націяіракці
Найбільший етносараби
Нацменшиникурди
Мови
Офіційнаарабська, курдська
Також у побутітуркоманська, ассирійська

Населення Іраку. Чисельність населення країни 2015 року становила 37,056 млн осіб (37-ме місце у світі)[1]. Чисельність іракців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 31,45 ‰ (35-те місце у світі), смертність — 3,77 ‰ (212-те місце у світі), природний приріст — 2,93 % (9-те місце у світі) .

Природний рух

[ред. | ред. код]

Відтворення

[ред. | ред. код]

Народжуваність у Іраку, станом на 2015 рік, дорівнює 31,45 ‰ (35-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 4,12 дитини на одну жінку (34-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 52,5 % (станом на 2011 рік)[1].

Смертність у Іраку 2015 року становила 3,77 ‰ (212-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 2,93 % (9-те місце у світі)[1].

Вікова структура

[ред. | ред. код]
Віково-статева піраміда населення Іраку, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Іраку становить 19,9 року (192-ге місце у світі): для чоловіків — 19,6, для жінок — 20,2 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 74,85 року (111-те місце у світі), для чоловіків — 72,62 року, для жінок — 77,19 року[1].

Вікова структура населення Іраку, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:

  • діти віком до 14 років — 40,25 % (7 615 835 чоловіків, 7 300 957 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 18,98 % (3 576 740 чоловіків, 3 454 768 жінок);
  • дорослі віком 25—54 роки — 33,49 % (6 276 669 чоловіків, 6 132 968 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 3,95 % (693 629 чоловіків, 771 624 жінки);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,33 % (549 034 чоловіка, 683 945 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність

[ред. | ред. код]

Розселення

[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 83,9 особи/км² (124-те місце у світі)[1].

Урбанізація

[ред. | ред. код]
Докладніше: Міста Іраку

Ірак високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 69,5 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,01 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Багдад (столиця) 6,643 млн осіб, Мосул — 1,694 млн осіб, Ербіль — 1,166 млн осіб, Басра — 1,019 млн осіб, Сулейманія — 1,004 млн осіб, Ен-Наджаф — 889,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції

[ред. | ред. код]

Річний рівень імміграції 2015 року становив 1,62 ‰ (56-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці

[ред. | ред. код]

Станом на 2016 рік, у країні постійно перебуває 15,57 тис. біженців з Туреччини, 9,25 тис. палестинських біженців, 8,23 тис. з Ірану, 239 тис. з Сирії[1]. У той самий час у країні, станом на 2015 рік, налічується 4,298 млн внутрішньо переміщених осіб, через етнорелігійні непорозуміння починаючи з 2006 року[1].

У країні мешкає 50 тис. осіб без громадянства. У період 1970-х, 1980-х років тисячі іракських курдів були позбавлені громадянства; 2006 року спеціальним законом більшість з них була натуралізована, окрім тих, що не змогли документально довести власне походження.

Расово-етнічний склад

[ред. | ред. код]
Етнічний склад (2015 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
араби
  
80%
курди
  
15%
інші
  
5%
Докладніше: Народи Іраку

Головні етноси країни: араби — 75 %-80 %, курди — 15 %-20 %, туркомани, асирійці та інші — 5 % населення[1].

Українська діаспора

[ред. | ред. код]
Докладніше: Українці Іраку
Мови Іраку (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
арабська
  
%
курдська
  
%
інші
  
%
Докладніше: Мови Іраку

Офіційні мови[2]: арабська, курдська. Інші поширені мови: туркоманська (діалект турецької) і ассирійська (новоарамейська) — офіційні на територіях компактного проживання національних меншин, вірменська.

Релігії

[ред. | ред. код]
Релігії в Іраку (2009 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
мусульмани
  
98.7%
християни
  
0.8%
індуїсти
  
0.1%
буддисти
  
0.1%
юдаїзм
  
0.1%
місцеві вірування
  
0.1%
інші
  
0.1%
Докладніше: Релігія в Іраку

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам (державна релігія) — 99 % (шиїти становлять 60 %-65 % населення, суніти — 32 %-37 %), християнство — 0,8 %, індуїзм — 0,1 %, буддизм — 0,1 %, юдаїзм — 0,1 %, місцеві вірування — 0,1 %, інші — 0,1 % (станом на 2010 рік)[1]. Після падіння режиму Саддама Хусейна чисельність християнської громади зменшилась вдвічі, велика кількість переселилась на північ країни, а більшість виїхали до Сирії, Йорданії, Лівану.

Освіта

[ред. | ред. код]
Докладніше: Освіта в Іраку

Рівень письменності 2015 року становив 79,7 % дорослого населення (віком від 15 років): 85,7 % — серед чоловіків, 73,7 % — серед жінок[1]. Дані про державні витрати на освіту у відношенні до ВВП країни, станом на 2015 рік, відсутні.

Охорона здоров'я

[ред. | ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 0,61 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2010 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 1,3 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 5,5 % ВВП країни (170-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 37,49 ‰ (57-ме місце у світі); хлопчиків — 40,6 ‰, дівчаток — 34,23 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 50 випадків на 100 тис. народжень (98-ме місце у світі)[1].

Ірак входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання

[ред. | ред. код]

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні середній. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А, черевний тиф (станом на 2016 рік)[1].

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15—49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 21,2 % (42-ге місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 8,5 % (оцінка на 2011 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.

Санітарія

[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 93,8 % населення в містах і 70,1 % в сільській місцевості; загалом 86,6 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 86,4 %, в сільській місцевості — 83,8 %, загалом по країні — 85,6 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2000 рік, дорівнює 66 км³ на рік, або 2,616 тонни на одного мешканця на рік: з яких 7 % — на промислові, 15 % — на промислові, 79 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне становище

[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 78,7 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 73,2 %; частка осіб похилого віку — 5,5 %, або 18,3 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2008 року перебувало 25 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні виглядає таким чином: нижній дециль — 3,6 %, верхній дециль — 25,7 % (станом на 2007 рік)[1].

Станом на 2013 рік, у країні 600 тис. осіб не мали доступу до електромереж; 98 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 99,6 %, у сільській місцевості — 95,4 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 6,381 млн унікальних інтернет-користувачів (87-ме місце у світі), що становило 17,2 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси

[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2010 року становили 8,9 млн осіб (57-ме місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 21,6 %; промисловість і будівництво — 18,7 %; сфера послуг — 59,8 % (станом на 2008 рік)[1]. 715,73 тис. дітей у віці від 5 до 14 років (11 % загальної кількості) 2006 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2012 року дорівнювало 16 % працездатного населення, 2010 року — 15 % (156-те місце у світі)[1].

Торгівля людьми

[ред. | ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Іраку докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act's) не повною мірою, країна перебуває у списку другого рівня[3][4].

Гендерний стан

[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,04 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,9 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,8 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження

[ред. | ред. код]

Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:

  • .

Переписи

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах Iraq : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  3. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  4. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]