Прикмета

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Прикмета  — відмітна ознака якихось явищ або предметів, з наявністю яких можна передбачити подальші події[1]. Прикмети передбачають певний, зв'язок між двома якимись подіями, коли одне з них відбувається як факт, а друге в свою чергу – як наслідок[2]. Деякі прикмети не мають свого реального підґрунтя до передбачення певних подій по ним, але у той же час значний відсоток прикмет має у тій чи іншій мірі своє реальне підґрунтя. Як правило, до прикмет відносяться саме ті тлумачення, які базуються на колективному досвіді та фіксуються в колективній пам'яті. Прикмети існують здавна в багатьох культурах і цивілізаціях[3].

Погодні прикмети

[ред. | ред. код]

Напередодні грози чимало тварин і комах змінюють поведінку. Жаби стрибають з води на берег, починають квакати голосніше і глухо. Також прісноводні раки прагнуть виповзти на берег водойм.

За кілька годин перед грозою зникають стрижі, а горобці та кури збираються у групи та приймають пилові «ванни». Змовкають співочі птахи, але крики качок та чайок стають більш пронизливішими. Перед негодою голуби та ластівки літають дуже низько, а ось ворони, навпаки, піднімаються вище.

Вірною ознакою наближення грози є відсутність бджіл, сонечок та метеликів кропивниць. Мурахи закривають входи до мурашників. Але дощові черв’яки, навпаки, намагаються виповзти на поверхню землі, щоб не потонути.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Академічний тлумачний словник української мови: прикмета. Архів оригіналу за 6 грудня 2016. Процитовано 18 січня 2017.
  2. Народні прикмети - вірити чи ні?[недоступне посилання]
  3. Вікіцитати: прикмета. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 24 березня 2022.
  4. Як наші пращури визначали погоду на основі спостережень за тваринами. zik.ua (ua) . Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 17 серпня 2017.

Посилання

[ред. | ред. код]