Сливовиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сливовиця
Зображення
Країна походження  Сербія[1][2][3]
З матеріалу P. domestica
Статус нематеріальної культурної спадщини Репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людстваd[1] і Inventory of Intangible cultural heritage of Serbiad[2][3]
Описано за адресою ich.unesco.org/en/RL/social-practices-and-knowledge-related-to-the-preparation-and-use-of-the-traditional-plum-spirit-ljivovica-01882(англ.)
ich.unesco.org/fr/RL/les-pratiques-sociales-et-les-connaissances-lies-la-prparation-et-lutilisation-de-leau-de-vie-traditionnelle-de-prunes-ljivovica-01882(фр.)
ich.unesco.org/es/RL/prcticas-y-conocimientos-relacionados-con-la-preparacin-y-el-uso-del-aguardiente-tradicional-de-ciruelas-ljivovica-01882(ісп.)
Підтримується Вікіпроєктом WikiProject Intangible Cultural Heritaged
CMNS: Сливовиця у Вікісховищі

Сливовиця, слив'янка — сливовий бренді, широко розповсюджений у всіх балканських країнах, а також у Чехії та Словаччині.

Спирт для сливовиці отримується зі збродженого сливового соку.

Приготування сливовиці вдома

[ред. | ред. код]

Справжні гурмани для приготування ракії використовують сливи спеціальних сортів, причому плоди не зривають із гілок, а струшують. Адже так з дерева впадуть тільки найспіліші з них. Втім, кожний український любитель міцних напоїв може спробувати зварити сливовицю самостійно. Адже рецепт готування фруктової ракії можна знайти в будь-якій повареній книзі, а її інгредієнти доступні. Сливи краще вибрати переспілі. Воду можна взяти з-під крана. Єдине, з чим можуть виникнути складнощі — це самогонний апарат. Його варто пошукати в тих, хто пережив епоху сухого закону. Отже, до справи. Сливи разом з кісточками стовкти у великій місткості, поступово доливаючи воду, доти, поки не вийде кашкоподібна маса. Далі кашу помістити в бочку, а коли, приблизно за тиждень, вона перестане сичати й пінитися, можна варити самогон.

Міцність цього напою сягає 45 %. Для тих, хто любить «з перчиком», є інший варіант — сливовиця подвійної перегонки, міцність якої вже 75 %, яку називають «препеченицею».

Час витримки сливовиці, знову ж таки, на любителя. Фруктовий аквавіт можна пити свіжим, але поціновувачі впевнені, що краще почекати років із п'ять, витримуючи сливовицю в дубових бочках. Саме після цього напій одержить більш глибокий і насичений аромат сливи, а також шляхетний жовтуватий колір.

Температура фруктового напою може бути будь-якою: кімнатною, злегка охолодженою або, на чеський манер, ледве підігрітою й навіть зовсім гарячою.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Radek Bartoníček, Artikel: Slivovice: pálení začíná — Artikel über Schwarzbrenner in der mährischen Slowakei, slovacko.org (eingesehen am 10. März 2011)