Сіль землі (фільм, 1978)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сіль землі
рос. Соль земли
Жанрдрама
Режисер Іскандер Хамраєв
Сценарист Георгій Марков
Едуард Шим
У головних
ролях
Кирило Лавров
Софія Павлова
Петро Чернов
Наталя Фатєєва
Михайло Глузський
ОператорОлександр Чечулін
Художник Олексій Федотов
Кінокомпанія«Ленфільм»
Творче об'єднання телевізійних фільмів
Тривалість460 хв.
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1978
IMDbID 4923520

«Сіль землі» (рос. «Соль земли») — радянський семисерійний телевізійний художній фільм, знятий у 1978 році на кіностудії «Ленфільм» режисером Іскандером Хамраєвим за однойменним романом Георгія Маркова.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Дія відбувається в Західному Сибіру в кінці 1940-х років. У фільмі простежується доля селянської родини Строгових (продовження фільму «Строгови»). Основною фігурою фільму є Максим Матвійович Строгов (Кирило Лавров). Недавній фронтовик, командир полку, він приймає на «громадянці» складну ділянку — стає партійним працівником. Принциповий, твердий і рішучий Максим Строгов, коли справа стосується питань важливих, державних, народних. Він більше слухає, ніж говорить, вдивляється в саму серцевину людини, намагаючись її зрозуміти правильно, відсіяти наносне і зайве. Він вірить у велике майбутнє свого краю, стоїть за дбайливе ставлення до лісових багатств, до тайги, яка далеко не нескінченна, не безмежна, якщо ставитися до неї марнотратно, не по-хазяйськи. У своїх вчинках Максим Строгов керується вищими інтересами, а не особистим престижем. Коли треба він і рідному брату Артему Строгову (Петро Чернов) може зробити зауваження, незважаючи що той є секретарем Притайгового райкому партії.

З перших же хвилин викликає симпатію мисливець Лисицин (Михайло Глузський). Він людяний, правдивий, добрий і роботящий. Для Лисицина рідні місця — частина держави. Коли треба дати відсіч людям байдужим, чиновникам по натурі, для яких і кедровик вирубати нічого не варте, і на місці тайги голе місце залишити, він, що називається, за словом в кишеню не лізе. Дивишся на Лисицина, на його дочку Уляну (Олена Глєбова), на вчителя Олексія Краюхіна (Геннадій Єгоров), на лісове житло, що загубилося серед незвичайних природних красот, дивишся на все це, не відриваючись, і думаєш: ось вони трудівники, прості хороші люди, сіль землі нашої.

Сім серій фільму вмістили майже все «населення» роману. Тут і Марина Строгова (Наталія Фатєєва), сестра Максима і Артема, і купецький син Станіслав (Микола Муравйов), жадібний власник, підступний і хитрий пристосуванець, який шукає в болоті скриню з золотом і коштовностями, які колись сховав його батько. Тут і дід Марей Гордійович (Іван Переверзєв), старий каторжанин, по-сибірськи сильний, стриманий і небагатослівний. Фільм оживив для нас літературних героїв одного з яскравих і улюблених радянських письменників Георгія Маркова.

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Сіль землі на сайті IMDb (англ.)