Назву затока отримала від Вільяма Дампіра ще 1699 року. Оскільки після довгої подорожі на кораблі вичерпалися запаси харчів, то в бухті моряки зайнялися риболовлею. Серед іншого вдалося зловити і велику тигрову акулу (Galeocerdo cuvier), яку голодні моряки радо з'їли, хоча її м'ясо має різкий та неприємний аміачний запах.
Довжина затоки півтораста кілометрів. Її площа близько 10 тисяч квадратних кілометрів, а довжина берегової лінії приблизно 1,5 тисячі кілометрів. Затоку майже надвоє ділить півострів Перон, а від моря відділяють острови Дерк-Хартог (англ.Dirk Hartog), Дорр (англ.Dorre) та Берньєр (англ.Bernier). Середня глибина близько 9 метрів. Солоність досить висока в середньому в 1,5-2 рази вища ніж в сусідніх океанських водах і сягає до 60 ‰. Через це багато морських тварин не може жити в затоці і вона має дуже своєрідну флору та фауну. Дно вкрите заростями водоростей, на цих підводних луках площею близько 4800 км² пасуться дюгоні, яких тут живе кілька тисяч.
Місцевість навколо затоки слабко заселена — тут живе лише близько тисячі людей, а обжита територія становить лише близько 1 % всіх земель.