Річард Ексел

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Річард Ексел
англ. Richard Axel
Народився2 липня 1946(1946-07-02) (78 років)
Нью-Йорк, США
КраїнаСША США
Діяльністьбіохімік, невролог, викладач університету
Alma materКолумбійський університет
Медична школа Університету Джона Гопкінса
Галузьнейробіологія
ЗакладКолумбійський університет
Відомі учніЛінда Бак
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Національна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Американське філософське товариство[1]
Відомий завдяки:вивчення механізму ольфакторної перцепції
У шлюбі зКорнелія Баргманн
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (2004)

Річард Ексел (англ. Richard Axel; 2 липня 1946 року, Нью-Йорк) — американський нейробіолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини за дослідження в галузі вивчення «нюхових рецепторів і організації системи органів нюху».

Ексел відкрив родину генів, що кодують білки, які вловлюють запахи. Результати його досліджень дозволили пояснити механізм роботи органів нюху.

Ключові публікації

[ред. | ред. код]
  • Buck L, Axel R (April 1991). A novel multigene family may encode odorant receptors: a molecular basis for odor recognition. Cell. 65 (1): 175—87. doi:10.1016/0092-8674(91)90418-X. PMID 1840504. Це стаття, в якій Ексел та Лінда Бак вперше описують відкриття рецепторів запаху, що стало основою для Нобелівської премії, яку вони розділили.
  • Pellicer A, Wigler M, Axel R, Silverstein S (May 1978). The transfer and stable integration of the HSV thymidine kinase gene into mouse cells. Cell. 14 (1): 133—41. doi:10.1016/0092-8674(78)90308-2. PMID 208776.
  • Pellicer A, Robins D, Wold B та ін. (September 1980). Altering genotype and phenotype by DNA-mediated gene transfer. Science. 209 (4463): 1414—22. doi:10.1126/science.7414320. PMID 7414320. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)

Це статті, в яких описується процедура трансфекції ДНК, однієї із методик, що спричинили революцію у біології. Завдяки цій методиці гени можуть бути модифіковані і потім перенесені в клітину. Ця стаття була основою для так званого «патенту Ексела», що водночас приніс Колумбійському університетові до 100 млн прибутку на рік [2].

Інші вибрані публікації в хронологічному порядку

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. NNDB — 2002.
  2. Colaianni CA, Cook-Deegan, RM (September 2009). Columbia University’s Axel Patents: Technology Transfer and Implications for the Bayh-Dole Act. Milbank Q. 87 (3): 683—71. PMID 19751286. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 8 липня 2010.